Більш швидкий доступ, ніж браузер!
192 відносини: Ґ, X століття, X-SAMPA, XI століття, XII століття, XIII століття, XIV століття, XIX століття, XV століття, XVI століття, XVII століття, XVIII століття, К, Ксі (літера), Куліш Пантелеймон Олександрович, Кулішівка, Карамзін Микола Михайлович, Каппа (літера), Київська Русь, Київська митрополія (1620—1685), Кирилиця, Котляревський Іван Петрович, Коптська абетка, Коппа (літера), П, Псі (літера), Пі (літера), Південно-західне наріччя української мови, Північна Буковина, Правопис Русалки Дністрової, Правопис граматики Павловського, Приголосний звук, Павловський Олексій Павлович, Панас Мирний, Пересопницьке Євангеліє, О, Осіріс, Основа (журнал), Огублений голосний заднього ряду високого підняття, Огублений голосний заднього ряду низько-середнього підняття, Огублений голосний переднього ряду високого підняття, Омікрон (літера), Омега (літера), А (кирилиця), Асиміляція (мовознавство), Альфа (літера), Апостроф, Н, Ню (літера), Неогублений голосний заднього ряду низького підняття, ..., Неогублений голосний переднього ряду високого підняття, Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього підняття, Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття, Р, Руський, Русалка Дністровая, Ро (літера), Російська православна церква, С, Староцерковнослов'янська мова, Стигма (літера), Східна Галичина, Сигма (літера), Словарь української мови, Софійський собор (Київ), Сербська кирилична абетка, Сербська мова, Т, Тау (літера), Тета (літера), У, Українська латинка, Українська мова, Український скоропис, Український правопис, Ф, Фі (літера), Франциск Скорина, Фонема, Х, Хі (літера), Хіба ревуть воли, як ясла повні?, Християнство в Україні, Ц, Ч, Ш, Шевченко Тарас Григорович, Щ, Ь, Ю, Я (літера), Ярижка, М, Мю (літера), Міжнародний фонетичний алфавіт, Матвій Номис, Максимович Михайло Олександрович, Максимовичівка, Македонська абетка, Малий юс, Метлинський Амвросій Лук'янович, Мелетій Смотрицький, И, Ж, Желехівка, Женева, З, Зизаній Лаврентій Іванович, Б, Боровиковський Левко Іванович, Болгарська мова, Бета (літера), В, Вук Караджич, Воронцова-Дашкова Катерина Романівна, Г, Грінченко Борис Дмитрович, Гражданський шрифт, Грецька абетка, Гатцук Микола Олексійович, Галичина, Гамма, Глаголиця, Голосний звук, Гетьманщина, Гебрайська абетка, Д, Драгоманівка, Давньоруська мова, Давньогрецька мова, Дзвінкий м'якопіднебінний проривний, Дзета (літера), Дельта, Дем'ян Наливайко, Демотичне письмо, Є, І (літера), Іван Федоров, Іпсилон, Ї, Е, Ета (літера), Епсилон, Л, Лямбда, Львів, Літера, Лемківський говір, Й, Йота (літера), 1434, 1524, 1556, 1561, 1574, 1596, 1616, 1619, 1685, 1689, 1690, 1708, 1710, 1735, 1783, 1797, 1798, 1818, 1827, 1837, 1839, 1841, 1852, 1856, 1857, 1860, 1861, 1862, 1864, 1868, 1873, 1874, 1875, 1886, 1895, 1905, 1907, 1909, 1910, 1933, 1945, 1990. Розгорнути індекс (142 більше) »
Ґ
Ґ, ґ («ґе», «ге з гичкою», «ге з гачком») — кирилична літера для позначення звука ɡ (як латинське або англійське «g» чи російське «г»), що існує поряд з літерою «г» у деяких абетках: білоруській тарашкевиці та циганській абетці діалекту російських циган.
Новинка!!: Українська абетка і Ґ · Побачити більше »
X століття
X століття було останнім століттям умовного періоду Раннього Середньовіччя в Європі.
Новинка!!: Українська абетка і X століття · Побачити більше »
X-SAMPA
Розширений фонетичний алфавіт SAM (Extended SAM Phonetic Alphabet) — варіант SAMPA, розроблений у 1995 році, професором фонетики.
Новинка!!: Українська абетка і X-SAMPA · Побачити більше »
XI століття
XI століття — століття на межі завершення умовного періоду Раннього Середньовіччя в Європі та періоду, який історики Європи класифікують як Високе Середньовіччя.
Новинка!!: Українська абетка і XI століття · Побачити більше »
XII століття
XII століття належало до періоду, який історики Європи класифікують як Високе Середньовіччя.
Новинка!!: Українська абетка і XII століття · Побачити більше »
XIII століття
XIII століття історики характеризують як завершальне століття Високого Середньовіччя.
Новинка!!: Українська абетка і XIII століття · Побачити більше »
XIV століття
XIV століття історики називають першим століттям Пізнього Середньовіччя.
Новинка!!: Українська абетка і XIV століття · Побачити більше »
XIX століття
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і XIX століття · Побачити більше »
XV століття
15 століття — останнє століття Середньовіччя, епоха Відродження, початок Великих географічних відкриттів.
Новинка!!: Українська абетка і XV століття · Побачити більше »
XVI століття
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і XVI століття · Побачити більше »
XVII століття
17 століття припадає на епоху Нової історії.
Новинка!!: Українська абетка і XVII століття · Побачити більше »
XVIII століття
XVIII століття розпочалося 1701, закінчилося 1800 роком, формальний кінець середньовічної епохи.
Новинка!!: Українська абетка і XVIII століття · Побачити більше »
К
К («ка») — літера кириличної абетки.
Новинка!!: Українська абетка і К · Побачити більше »
Ксі (літера)
Ксі (велика Ξ, мала ξ) — чотирнадцята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 60.
Новинка!!: Українська абетка і Ксі (літера) · Побачити більше »
Куліш Пантелеймон Олександрович
Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш (— містечко Вороніж, нині Шосткинського району Сумської області —, хутір Мотронівка, нині село Оленівка, Борзнянського району Чернігівської області) — український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець.
Новинка!!: Українська абетка і Куліш Пантелеймон Олександрович · Побачити більше »
Кулішівка
Кулішівка Куліші́вка, або Система Куліша — український фонетичний правопис, застосований Пантелеймоном Кулішем наприкінці 1850-х років.
Новинка!!: Українська абетка і Кулішівка · Побачити більше »
Карамзін Микола Михайлович
Миколай Михайлович Карамзін (Михайловка, Симбірська губернія, Російська імперія (нині Бузулукський район, Оренбурзька область, РФ) —), Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський історик, письменник, поет, реформатор російської мови, почесний член Петербурзької Академії наук (1818), автор багатьох слів російської мови. Написав велику історичну працю «Історія держави Російської» (томи 1-12, 1816–1829 рр.) — одна з перших узагальнюючих праць з історії Росії. Редактор «Московського журналу» (1791–1792) та «Вісника Європи» (1802–1803).
Новинка!!: Українська абетка і Карамзін Микола Михайлович · Побачити більше »
Каппа (літера)
Каппа (велика Κ, мала κ або; Κάππα) — десята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 20.
Новинка!!: Українська абетка і Каппа (літера) · Побачити більше »
Київська Русь
Ки́ївська Русь (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́, Роусь; Ки́ївська Русь — термін на означення цієї державиВойтович Л. // Вісник Львівського у-ту. Серія історична. — 2011. — Вип. 46. — С. 21.) — середньовічна держава-імперія на території Східної Європи з центром у Києві, яка існувала з кінця IX до середини XIII століть і являла собою об'єднання руських князівств під владою династії Рюриковичів.
Новинка!!: Українська абетка і Київська Русь · Побачити більше »
Київська митрополія (1620—1685)
Українська Православна Церква (1620—1685) — Митрополія Константинопольського Патріархату з центром у місті Київ, відновлена 1620 року, перестала існувати по її приєднанню до Московського патріархату.
Новинка!!: Українська абетка і Київська митрополія (1620—1685) · Побачити більше »
Кирилиця
Кири́лиця — алфавітна система письма в країнах Східної Європи, Північної і Центральної Азії.
Новинка!!: Українська абетка і Кирилиця · Побачити більше »
Котляревський Іван Петрович
Котляре́вський Іва́н Петро́вич (Полтава —, Полтава) — український письменник, поет, драматург, зачинатель нової української літератури, громадський діяч.
Новинка!!: Українська абетка і Котляревський Іван Петрович · Побачити більше »
Коптська абетка
Ко́птська абе́тка — алфавіт, який використовується для записування коптської мови, поширений з IV століття.
Новинка!!: Українська абетка і Коптська абетка · Побачити більше »
Коппа (літера)
Ко́ппа (κόππα, ϙόππα, у латинізованому запису koppa чи qoppa) — літера грецької абетки.
Новинка!!: Українська абетка і Коппа (літера) · Побачити більше »
П
П («пе») — літера кириличної абетки.
Новинка!!: Українська абетка і П · Побачити більше »
Псі (літера)
Псі (велика Ψ, мала ψ) — двадцять третя літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 700.
Новинка!!: Українська абетка і Псі (літера) · Побачити більше »
Пі (літера)
Пі (велика Π, мала π) — шістнадцята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 80.
Новинка!!: Українська абетка і Пі (літера) · Побачити більше »
Південно-західне наріччя української мови
Закарпатський говір (14) Лемківський (ромб) Південно-західне наріччя — одне з трьох наріч української діалектної мови.
Новинка!!: Українська абетка і Південно-західне наріччя української мови · Побачити більше »
Північна Буковина
Півні́чна Букови́на — історична назва північної частини регіону Буковина, що охоплює Буковинське Прикарпаття, між середньою течією Дністра та витоками Сучави, у долинах верхньої течії Прут та Сірету.
Новинка!!: Українська абетка і Північна Буковина · Побачити більше »
Правопис Русалки Дністрової
Право́пис «Руса́лки Дністро́вої» — перша фонетична система правопису для української мови на основі адаптованого алфавіту, вжита «Руською трійцею» в альманасі «Русалка Днѣстровая» (1837).
Новинка!!: Українська абетка і Правопис Русалки Дністрової · Побачити більше »
Правопис граматики Павловського
Право́пис грама́́тики Павло́вського — орфографічна система для української мови, вжита О. П. Павловським в «Грамматикѣ малороссійскаго нарѣчія» (1818).
Новинка!!: Українська абетка і Правопис граматики Павловського · Побачити більше »
Приголосний звук
Приголосний звук, шелесті́вка — звук, що твориться за допомогою голосу й шуму або тільки шуму.
Новинка!!: Українська абетка і Приголосний звук · Побачити більше »
Павловський Олексій Павлович
Олексі́й Па́влович Павло́вський (1773, Шутівка, тепер Соснівка, Глухівський район, Сумська область — після 1822) — український мовознавець.
Новинка!!: Українська абетка і Павловський Олексій Павлович · Побачити більше »
Панас Мирний
Пана́с Ми́рний (Пана́с Я́кович Ру́дченко;, Миргород — 28 січня 1920, Полтава) — український прозаїк та драматург.
Новинка!!: Українська абетка і Панас Мирний · Побачити більше »
Пересопницьке Євангеліє
Пересо́пницьке Єва́нгеліє — визначна рукописна пам'ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI століття.
Новинка!!: Українська абетка і Пересопницьке Євангеліє · Побачити більше »
О
О, о — кирилична літера, є в усіх абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі.
Новинка!!: Українська абетка і О · Побачити більше »
Осіріс
Осі́ріс (Озіріс) (wsjr., Ὄσιρις., Osiris.) — в давньоєгипетській міфології бог відродження, цар потойбічного світу Дуат.
Новинка!!: Українська абетка і Осіріс · Побачити більше »
Основа (журнал)
Основа — науково-літературний щомісячний часопис.
Новинка!!: Українська абетка і Основа (журнал) · Побачити більше »
Огублений голосний заднього ряду високого підняття
Огублений голосний заднього ряду високого піднесення (Close back rounded vowel; Voyelle fermée postérieure arrondie; 円唇後舌狭母音) — один з голосних звуків, восьмий з основних голосних звуків.
Новинка!!: Українська абетка і Огублений голосний заднього ряду високого підняття · Побачити більше »
Огублений голосний заднього ряду низько-середнього підняття
Огублений голосний заднього ряду низько-середнього піднесення (Open-mid back rounded vowel; Voyelle mi-ouverte postérieure arrondie; 円唇後舌半広母音) — один з голосних звуків, шостий з основних голосних звуків.
Новинка!!: Українська абетка і Огублений голосний заднього ряду низько-середнього підняття · Побачити більше »
Огублений голосний переднього ряду високого підняття
Огублений голосний переднього ряду високого піднесення (Close front rounded vowel; Voyelle fermée antérieure arrondie; 円唇前舌狭母音) — один з голосних звуків, дев'ятий з основних голосних звуків.
Новинка!!: Українська абетка і Огублений голосний переднього ряду високого підняття · Побачити більше »
Омікрон (літера)
Омікро́н (όμικρον, велика Ο, мала ο) — п'ятнадцята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 70.
Новинка!!: Українська абетка і Омікрон (літера) · Побачити більше »
Омега (літера)
Омега (ωμέγα, літера велика Ω, буква мала ω) — двадцять четверта і остання літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 800.
Новинка!!: Українська абетка і Омега (літера) · Побачити більше »
А (кирилиця)
А, а — кирилична літера, перша літера української та всіх кириличних абеток.
Новинка!!: Українська абетка і А (кирилиця) · Побачити більше »
Асиміляція (мовознавство)
Асиміля́ція або уподі́́бнення (assimilatio змагаєшся, вимовляємо —),.
Новинка!!: Українська абетка і Асиміляція (мовознавство) · Побачити більше »
Альфа (літера)
Альфа (велика Α, мала α; ἄλφα) — перша буква грецького алфавіту, як Омега є його останньою літерою.
Новинка!!: Українська абетка і Альфа (літера) · Побачити більше »
Апостроф
Апо́строф (від αποστροφος — «звернений набік») — нелітерний орфографічний знак.
Новинка!!: Українська абетка і Апостроф · Побачити більше »
Н
Н — літера кирилиці.
Новинка!!: Українська абетка і Н · Побачити більше »
Ню (літера)
Ню (велика Ν, мала ν; Νι) — тринадцята літера грецької абетки, у системі грецьких чисел має значення 50.
Новинка!!: Українська абетка і Ню (літера) · Побачити більше »
Неогублений голосний заднього ряду низького підняття
Неогублений голосний заднього ряду низького піднесення (Open back unrounded vowel; Voyelle ouverte postérieure non arrondie; 非円唇後舌広母音) — один з голосних звуків, п'ятий з основних голосних звуків.
Новинка!!: Українська абетка і Неогублений голосний заднього ряду низького підняття · Побачити більше »
Неогублений голосний переднього ряду високого підняття
Неогу́блений голосни́й пере́днього ря́ду висо́кого підня́ття — один з голосних звуків, перший з основних голосних звуків.
Новинка!!: Українська абетка і Неогублений голосний переднього ряду високого підняття · Побачити більше »
Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього підняття
Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього піднесення (Open-mid front unrounded vowel; Voyelle mi-ouverte antérieure non arrondie; 非円唇前舌半広母音) — один з голосних звуків, третій з основних голосних звуків.
Новинка!!: Українська абетка і Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього підняття · Побачити більше »
Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття
Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття (near-close near-front unrounded vowel; voyelle pré-fermée antérieure non arrondie; 非円唇前舌め広めの狭母音) — один з голосних звуків.
Новинка!!: Українська абетка і Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття · Побачити більше »
Р
Р («ер») — літера кирилиці.
Новинка!!: Українська абетка і Р · Побачити більше »
Руський
Ру́ський (прикметник) (давньоруськ. руськии, ruski) — в українській мові такий, що відноситься до часів Русі або до її населення — русі (наз. відм. однини — русин, аналогічно утворювались назви сусідніх народів: Москва — москвин, Литва — литвин), чи їхніх нащадків — українців.
Новинка!!: Українська абетка і Руський · Побачити більше »
Русалка Дністровая
«Руса́лка Дністро́вая» — перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) у 1837 році силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем.
Новинка!!: Українська абетка і Русалка Дністровая · Побачити більше »
Ро (літера)
Ро (велика Ρ, мала ρ або ϱ) — сімнадцята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 100.
Новинка!!: Українська абетка і Ро (літера) · Побачити більше »
Російська православна церква
Російська православна церква (Русская православная церковь, коротко РПЦ; інше офіційне найменування — Московський Патріархат, коротко МП; називає себе Руська православна церква), з моменту самопроголошення у 1448 — автокефальна помісна православна церква.
Новинка!!: Українська абетка і Російська православна церква · Побачити більше »
С
С («ес») — літера кирилиці.
Новинка!!: Українська абетка і С · Побачити більше »
Староцерковнослов'янська мова
Староцерковнослов'янська мова (давньоболгарська, староболгарська, старомакедонська, старослов'янська, церковнослов'янська мова) — найстарша літературна мова слов'ян.
Новинка!!: Українська абетка і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »
Стигма (літера)
Стигма (Ϛ, ϛ) — лігатура грецьких літер сигма і тау, інколи використовувалася в наш час для позначення грецької цифри 6.
Новинка!!: Українська абетка і Стигма (літера) · Побачити більше »
Східна Галичина
Галичина та її поділ на Східну й Західну Галичину в 20 столітті Мапа Східної Галичини розділеної на округи (1910) Східна Галичина — історично-географічна область на заході України.
Новинка!!: Українська абетка і Східна Галичина · Побачити більше »
Сигма (літера)
Си́гма (велика Σ, мала σ, мала наприкінці слів ς) — вісімнадцята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 200.
Новинка!!: Українська абетка і Сигма (літера) · Побачити більше »
Словарь української мови
«Словарь української мови» — перекладний українсько-російський словник, виданий 1907—1909 у Києві в 4 томах.
Новинка!!: Українська абетка і Словарь української мови · Побачити більше »
Софійський собор (Київ)
Собор святої Софії — Премудрості Божої, Софія Київська або Софійський собор — християнський собор в центрі Києва, пам'ятка української архітектури та монументального живопису XI—XVIII століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі.
Новинка!!: Українська абетка і Софійський собор (Київ) · Побачити більше »
Сербська кирилична абетка
Сербська кирилиця, розм.
Новинка!!: Українська абетка і Сербська кирилична абетка · Побачити більше »
Сербська мова
Се́рбська мо́ва (серб. cрпски језик, srpski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Сербії, Чорногорії та Боснії й Герцеговині.
Новинка!!: Українська абетка і Сербська мова · Побачити більше »
Т
Т — літера кирилиці.
Новинка!!: Українська абетка і Т · Побачити більше »
Тау (літера)
Тау (велика Τ, мала τ; Ταυ) — дев'ятнадцята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 300.
Новинка!!: Українська абетка і Тау (літера) · Побачити більше »
Тета (літера)
Те́та (велика Θ, мала θ або ϑ; Θήτα) — восьма літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 9.
Новинка!!: Українська абетка і Тета (літера) · Побачити більше »
У
У, у — літера кириличної абетки.
Новинка!!: Українська абетка і У · Побачити більше »
Українська латинка
Украї́нська лати́нка (також Latynka або Łatynka) — спільна назва різних варіантів запису української мови засобами латинської абетки.
Новинка!!: Українська абетка і Українська латинка · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Українська абетка і Українська мова · Побачити більше »
Український скоропис
Рафаїла Заборовського 1745 року. Український скоропис третього періоду Украї́нський або коза́цький скоро́пис — кириличний шрифт, який набув значного поширення в документах військових і ратушних канцелярій Війська Запорозького в кінці XVI — на початку XVIII століть.
Новинка!!: Українська абетка і Український скоропис · Побачити більше »
Український правопис
Український правопис — система загальноприйнятих правил української мови, які визначають способи передавання мовлення на письмі.
Новинка!!: Українська абетка і Український правопис · Побачити більше »
Ф
Ф, ф («еф») — літера кириличної абетки, яка слугує для позначення глухого губно-зубного (лабіодентального) фрикативного звука f.
Новинка!!: Українська абетка і Ф · Побачити більше »
Фі (літера)
Фі (велика Φ, мала φ або в математиці ϕ) — 21-а літера грецької абетки.
Новинка!!: Українська абетка і Фі (літера) · Побачити більше »
Франциск Скорина
Франци́ск (Франті́шек) Луки́ч Скори́на (Францы́ск / Франці́шак ISBN 985-11-0108-7 Лукі́ч Скары́на; до 1490, Полоцьк — не пізніше 1551, Прага) — білоруський першодрукар, просвітитель, перекладач, митець-графік, один із засновників кириличного книгодрукування.
Новинка!!: Українська абетка і Франциск Скорина · Побачити більше »
Фонема
Фоне́ма — найменша (неподільна) структурно-семантична звукова одиниця, що здатна виконувати деякі функції у мовленні.
Новинка!!: Українська абетка і Фонема · Побачити більше »
Х
Х («ха») — літера кириличної абетки, яка позначає звук x.
Новинка!!: Українська абетка і Х · Побачити більше »
Хі (літера)
Хі (велика Χ, мала χ; Χι) — двадцять друга літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 600.
Новинка!!: Українська абетка і Хі (літера) · Побачити більше »
Хіба ревуть воли, як ясла повні?
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — роман, написаний братами Панасом Мирним та Іваном Біликом у 1875 році.
Новинка!!: Українська абетка і Хіба ревуть воли, як ясла повні? · Побачити більше »
Християнство в Україні
Україна — багатоконфесійна держава.
Новинка!!: Українська абетка і Християнство в Україні · Побачити більше »
Ц
Для значення скорочення «ц» у вжитку як одиниця вимірювання маси, див.
Новинка!!: Українська абетка і Ц · Побачити більше »
Ч
Ч, ч («че») — літера кирилиці.
Новинка!!: Українська абетка і Ч · Побачити більше »
Ш
Ш, ш («ша») — літера кирилиці.
Новинка!!: Українська абетка і Ш · Побачити більше »
Шевченко Тарас Григорович
Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р;, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) —, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.
Новинка!!: Українська абетка і Шевченко Тарас Григорович · Побачити більше »
Щ
Щ, щ («ща») — літера кирилиці.
Новинка!!: Українська абетка і Щ · Побачити більше »
Ь
Ь, ь, є́рчик або знак м’якшення — літера кириличної абетки.
Новинка!!: Українська абетка і Ь · Побачити більше »
Ю
Ю, ю — літера кирилиці.
Новинка!!: Українська абетка і Ю · Побачити більше »
Я (літера)
Я, я — літера кирилиці.
Новинка!!: Українська абетка і Я (літера) · Побачити більше »
Ярижка
Яри́жка — жартівливо-зневажлива назва російської абетки, застосованої до української мови, включно з літерами ы (названої єри, звідки й саме слово ярижка) і ѣ (ять).
Новинка!!: Українська абетка і Ярижка · Побачити більше »
М
М — літера української та інших слов'янських абеток.
Новинка!!: Українська абетка і М · Побачити більше »
Мю (літера)
Мю (велика Μ, мала μ; Μι) — дванадцята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 40.
Новинка!!: Українська абетка і Мю (літера) · Побачити більше »
Міжнародний фонетичний алфавіт
Міжнаро́дний фонети́чний алфаві́т (International Phonetic Alphabet; Alphabet Phonétique International; IPA) або МФА — система знаків, щоб записувати транскрипцію — фонетичне відображення особливостей творення звуків з усіх мов світу на основі латинського алфавіту.
Новинка!!: Українська абетка і Міжнародний фонетичний алфавіт · Побачити більше »
Матвій Номис
Матві́й Но́мис (М. Но́мис, справжнє ім'я, по батькові і прізвище — Матві́й Тере́нтійович Си́монов;, с. Заріг, тепер Оржицького району Полтавської обл. —, Лубни) — український етнограф, фольклорист, письменник і педагог, укладач і видавець одного з найповніших і найавторитетніших зібрань-антології українського усного фольклору малих жанрів (прислів'я, приказки, загадки, стійкі мовні порівняння тощо).
Новинка!!: Українська абетка і Матвій Номис · Побачити більше »
Максимович Михайло Олександрович
Максимо́вич Миха́йло Олекса́ндрович (хутір Тимківщина, нині Богуславець, Черкаська область, Україна —, хутір Михайлова Гора біля с. Прохорівки, нині Канівський район) — видатний український вчений-енциклопедист, фольклорист, історик, філолог, етнограф, ботанік, поет зі старшинського козацького роду Полтавщини, перший ректор університету Св. Володимира.
Новинка!!: Українська абетка і Максимович Михайло Олександрович · Побачити більше »
Максимовичівка
Систе́ма Максимовича, «максимо́вичівка» — система українського правопису на етимологічних принципах, запропонована 1827 року першим ректором Київського університету М. О. Максимовичем.
Новинка!!: Українська абетка і Максимовичівка · Побачити більше »
Македонська абетка
Сучасна македонська абетка (Македонска азбука), як єдина абетка для запису македонської мови була прийнята в 1945 році, коли була кодифікована сама мова.
Новинка!!: Українська абетка і Македонська абетка · Побачити більше »
Малий юс
Мали́й юс (Ѧ ѧ) — давня кирилична літера, що нині вживається лише в церковнослов'янській мові.
Новинка!!: Українська абетка і Малий юс · Побачити більше »
Метлинський Амвросій Лук'янович
Амвро́сій Лук'янович Метли́нський (*1814, с. Сари, Гадяцький повіт, Полтавська губернія — † 29 липня 1870, Ялта) — український поет і етнограф, фольклорист, перекладач, видавець, професор Харківського (1848–1849) та Київського (1849—1854) університетів.
Новинка!!: Українська абетка і Метлинський Амвросій Лук'янович · Побачити більше »
Мелетій Смотрицький
Меле́тій Смотри́цький (до прийняття чернецтва світське ім'я — Максим Герасимович; бл.Сас П. Смотрицький Мелетій… — С. 676.1577 —) — письменник, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов.
Новинка!!: Українська абетка і Мелетій Смотрицький · Побачити більше »
И
И, и — літера кирилиці.
Новинка!!: Українська абетка і И · Побачити більше »
Ж
Ж — дев'ята літера української та ряду інших слов'янських абеток.
Новинка!!: Українська абетка і Ж · Побачити більше »
Желехівка
Приклад тексту желехівкою Желехі́вка (також «Систе́ма Желехі́вського», іноді «Желіхівка») — український фонетичний правопис на Заході Україні з 1886 року й до 1922 року (коли-не-коли аж до 1940-их), що його Євген Желехівський створив на основі гражданського шрифту й поширеної того часу в українській мові фонетичної орфографії (із деякими змінами) для власного «Малорусько-німецкого словаря», який повністю вийшов друком того ж таки 1886 року.
Новинка!!: Українська абетка і Желехівка · Побачити більше »
Женева
Жене́ва (Genève, Genf) — місто на південному заході Швейцарії на узбережжі Женевського озера та річки Рона.
Новинка!!: Українська абетка і Женева · Побачити більше »
З
З («зе») — літера кирилиці.
Новинка!!: Українська абетка і З · Побачити більше »
Зизаній Лаврентій Іванович
Лаврентій Іванович Зизаній (Зизаній-Тустановський) (справжнє прізвище — Кукіль, у перекладі грец. мовою — Зизаній) (60-і pp. XVI ст., с. Тустань, тепер Галицького району Івано-Франківської області або с. Потелич, тепер Жовківського району Львівської області, або с. Тустановичі (тепер м. Борислав Львівської області), або походив з дрібної шляхти Троцького воєводства (тепер у Литві) — після лютого 1634, м. Корець, тепер Рівненської області) — український мовознавець, письменник, перекладач, педагог, богослов і церковний діяч, активний учасник братського руху в Україні.
Новинка!!: Українська абетка і Зизаній Лаврентій Іванович · Побачити більше »
Б
Б, б («бе») — друга літера кириличної абетки.
Новинка!!: Українська абетка і Б · Побачити більше »
Боровиковський Левко Іванович
Левко́ Іва́нович Боровико́вський (22 лютого 1806, (за іншими відомостями — 1808) с. Мелюшки Хорольський повіт на Полтавщині — 26 грудня 1889, там само) — український поет, фольклорист, етнограф.
Новинка!!: Українська абетка і Боровиковський Левко Іванович · Побачити більше »
Болгарська мова
Болга́рська мова — одна з південнослов'янських мов.
Новинка!!: Українська абетка і Болгарська мова · Побачити більше »
Бета (літера)
Бе́та (велика Β, мала β, внутрішня ϐ; βήτα) — друга літера грецької абетки.
Новинка!!: Українська абетка і Бета (літера) · Побачити більше »
В
В («ве») — літера кириличної абетки.
Новинка!!: Українська абетка і В · Побачити більше »
Вук Караджич
Вук Стефанович Кара́джич (Вук Стефановић Караџић/Vuk Stefanović Karadžić) — сербський лінгвіст, письменник, мислитель, діяч національного відродження.
Новинка!!: Українська абетка і Вук Караджич · Побачити більше »
Воронцова-Дашкова Катерина Романівна
Катерина Романівна Дашкова (по іншим джерелам 1744, Санкт-Петербург —), уроджена Воронцова, в шлюбі — княгиня Дашкова.
Новинка!!: Українська абетка і Воронцова-Дашкова Катерина Романівна · Побачити більше »
Г
Г, г («ге») — літера кириличної абетки.
Новинка!!: Українська абетка і Г · Побачити більше »
Грінченко Борис Дмитрович
Борис Дмитрович Грінче́нко (—) — український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч.
Новинка!!: Українська абетка і Грінченко Борис Дмитрович · Побачити більше »
Гражданський шрифт
«Геометріа славенскі землемѣріе» — перша книга, надрукована гражданським шрифтом Гражда́нський шрифт — шрифт, вперше застосований у друкарстві митрополитом Київським Петром Могилою та остаточно запроваджений у Московському царстві Петром I у 1708–1710 роках для друку світських видань у часи першої реформи російського письма.
Новинка!!: Українська абетка і Гражданський шрифт · Побачити більше »
Грецька абетка
Гре́цька абе́тка (Ελληνικό αλφάβητο) — абетка, що використовується в грецькій мові для писемності з 9 сторіччя до н. е.
Новинка!!: Українська абетка і Грецька абетка · Побачити більше »
Гатцук Микола Олексійович
''«Українська абетка» («Украı́н́ска абèтка») М. Гаццука (М. О. Гатцука), Москва, 1861 р. — один з найперших українських букварів.'' Уривок з Абетки Мико́ла Олексі́йович Гатцу́к — український фольклорист, мовознавець, письменник другої половини XIX століття.
Новинка!!: Українська абетка і Гатцук Микола Олексійович · Побачити більше »
Галичина
Галичина́ (Galicja, Galizien, Галиция) — історична область у західній Україні та південно-східній Польщі.
Новинка!!: Українська абетка і Галичина · Побачити більше »
Гамма
Γ, γ (назва: га́мма, γάμμα) — третя літера грецької абетки; в системі грецького алфавітного запису чисел має значення «3».
Новинка!!: Українська абетка і Гамма · Побачити більше »
Глаголиця
Глаго́лиця — поряд з кирилицею, одна з найдавніших слов'янських абеток.
Новинка!!: Українська абетка і Глаголиця · Побачити більше »
Голосний звук
Голосни́й звук, голосі́вка — звуки мови, що утворюються при вільному проходженні видихуваного повітря через ротову порожнину, тобто мають вільну артикуляцію.
Новинка!!: Українська абетка і Голосний звук · Побачити більше »
Гетьманщина
Гетьма́нщина або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля.
Новинка!!: Українська абетка і Гетьманщина · Побачити більше »
Гебрайська абетка
Гебрайська абетка, як і в більшості інших семітських мов, складається лише з літер, що позначають приголосні, тобто система письма є консонантною.
Новинка!!: Українська абетка і Гебрайська абетка · Побачити більше »
Д
Д — шоста літера української та п'ята в більшості інших слов'янських абетках.
Новинка!!: Українська абетка і Д · Побачити більше »
Драгоманівка
Драгома́нівка — правопис, що поширювався в Україні в кінці XIX століття.
Новинка!!: Українська абетка і Драгоманівка · Побачити більше »
Давньоруська мова
Термін давньоруська мова (також давньоукраїнська мова, давньосхіднослов'янська мова) вживається для позначення гіпотетичної 1) сукупності діалектів, якими розмовляло слов'янське населення Київської Русі (спільносхіднослов'янська мова) 2) наддіалектної писемної мови, якою користувались у Київській Русі (давньоруська (давньокиївська) писемно-літературна мова). Правомірність застосування цього терміна в обох його значеннях визнається не усіма дослідниками.
Новинка!!: Українська абетка і Давньоруська мова · Побачити більше »
Давньогрецька мова
Давньогре́цька мо́ва (ἡ Ἑλληνικὴ γλῶττα та ἡ Ἑλληνικὴ φωνή)) — мова індоєвропейської групи, «пращур» сучасної грецької мови, поширена на території грецької ойкумени в епоху з кінця 2-ого тисячоліття до н. е. до V століття н. е. Виділяють різні періоди розвитку мови: архаїчний (9—6 століття до н. е.), класичний (5—4 століття до н. е.), елліністичний (3 століття до н. е. — 4 століття н. е.), на кожному етапі розвитку мови існували істотно різні діалекти. Давньогрецька мова — мова поем «Іліада» і «Одісея» Гомера, філософії і літератури часу Золотого століття Афін та Нового Заповіту Біблії. Нею розмовляли в полісах класичної епохи, імперії Александра Македонського і царствах діадохів, давньогрецька мова була другою офіційною мовою Римської імперії і основною на ранніх етапах існування Візантії (поступово перероджуючись на середньовічну візантійську грецьку мову). У середньовіччі стає зразком літературної мови Візантії, отримала статус класичної в Західній Європі в епоху Відродження та вплинула на розвиток нових грецьких мов — катаревусу (на відміну від дімотики).
Новинка!!: Українська абетка і Давньогрецька мова · Побачити більше »
Дзвінкий м'якопіднебінний проривний
Дзвінкий м'якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.
Новинка!!: Українська абетка і Дзвінкий м'якопіднебінний проривний · Побачити більше »
Дзета (літера)
Дзе́та (велика Ζ, мала ζ; Ζήτα сучасна вимова, класична давньогрецька чи) — шоста літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 7.
Новинка!!: Українська абетка і Дзета (літера) · Побачити більше »
Дельта
Дельта (велика Δ, мала δ; Δέλτα) — четверта літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 4.
Новинка!!: Українська абетка і Дельта · Побачити більше »
Дем'ян Наливайко
XVII ст., книга «Лѣкарство на оспалый умыслъ чоловѣчій», Острог, 1607 р.http://izbornyk.org.ua/ukrpoetry/anto17.htm Даміан Наливайко. ref-uk'' Ча́се дорогїй, ча́се непереплачо́ный, на́збыть скупо́ю ваго́ю мнѣ́ оузычо́ный, Быстрѣй на(д) мо́рскїй кора́бль живо́тъ мо́й прова́дишъ, нѣгде́ длѧ́ спочине́н(ь)ѧ з на́ми не зава́диш(ъ). Наливайко Дем'ян (Даміан) (1627) — український православний церковний діяч і письменник, діяч Острозького культосвітнього осередку, придворний священик князя Костянтина Василя Острозького, викладач Острозької школи, старший брат Северина Наливайка.
Новинка!!: Українська абетка і Дем'ян Наливайко · Побачити більше »
Демотичне письмо
Демотичне письмо (від δημοτικός — народний) — пізня форма староєгипетського письма, похідного від північної форми ієратичного письма, яка використовувалася в Нижньому Єгипті.
Новинка!!: Українська абетка і Демотичне письмо · Побачити більше »
Є
Є, є — восьма літера української абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає голосний звук є; вимовляється йе.
Новинка!!: Українська абетка і Є · Побачити більше »
І (літера)
І, і — літера деяких кириличних абеток; позначає неогублений голосний звук переднього ряду високого підняття і.
Новинка!!: Українська абетка і І (літера) · Побачити більше »
Іван Федоров
Іван Федорович, Іва́н Федоро́в, Іван Феодорович, Друкар (близько 1510, Велике князівство Литовське —, Львів) — діяч східнослов'янської культури, один із перших східнослов'янських друкарів, а також гравер, інженер, ливарник.
Новинка!!: Українська абетка і Іван Федоров · Побачити більше »
Іпсилон
І́псилон (велика Υ, мала υ; Ύψιλον) — двадцята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 400.
Новинка!!: Українська абетка і Іпсилон · Побачити більше »
Ї
Ї, ї — тринадцята літера української абетки.
Новинка!!: Українська абетка і Ї · Побачити більше »
Е
Е — сьома літера української та інших слов'янських абеток.
Новинка!!: Українська абетка і Е · Побачити більше »
Ета (літера)
Ета, іта (велика Η, мала η; ἦτα, новогрец. ήτα) — сьома літера грецької абетки.
Новинка!!: Українська абетка і Ета (літера) · Побачити більше »
Епсилон
Епсилон (велика Ε, мала ε; Έψιλον) — п'ята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 5.
Новинка!!: Українська абетка і Епсилон · Побачити більше »
Л
Л, л («ел») — літера кирилиці.
Новинка!!: Українська абетка і Л · Побачити більше »
Лямбда
Ля́мбда (велика Λ, мала λ; Λάμδα, історично також λάμβδα чи λάβδα) — одинадцята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел має значення 30.
Новинка!!: Українська абетка і Лямбда · Побачити більше »
Львів
Львів — місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та центром Західної України.
Новинка!!: Українська абетка і Львів · Побачити більше »
Літера
чорнофігурному кіліксі, Національний археологічний музей Афін Літера (від litera), буква — графічний знак, який сам, або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі звуків, фонем, їхніх основних варіантів та їхніх типових послідовностей.
Новинка!!: Українська абетка і Літера · Побачити більше »
Лемківський говір
Карта українських нарічч і говорів (2005). Лемківський говір (ромб). Лемківський говір, західнокарпатський говір — один з архаїчних говорів карпатської групи південно-західного наріччя.
Новинка!!: Українська абетка і Лемківський говір · Побачити більше »
Й
Й, й (назва йот) — літера більшості слов'янських кириличних абеток (10-а в болгарській, 11-а в російській і білоруській, 14-а в українській).
Новинка!!: Українська абетка і Й · Побачити більше »
Йота (літера)
Йота (велика Ι, мала ι; Ιώτα) — дев'ята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 10.
Новинка!!: Українська абетка і Йота (літера) · Побачити більше »
1434
Пізнє Середньовіччя Відродження Реконкіста Ганза Столітня війна Гуситські війни Ацтецький потрійний союз.
Новинка!!: Українська абетка і 1434 · Побачити більше »
1524
Відродження Реформація Епоха великих географічних відкриттів Ганза Імперія інків.
Новинка!!: Українська абетка і 1524 · Побачити більше »
1556
Відродження Реформація Епоха великих географічних відкриттів Ганза.
Новинка!!: Українська абетка і 1556 · Побачити більше »
1561
Відродження Реформація Епоха великих географічних відкриттів Ганза.
Новинка!!: Українська абетка і 1561 · Побачити більше »
1574
Відродження Реформація Епоха великих географічних відкриттів Ганза Річ Посполита Нідерландська революція Релігійні війни у Франції.
Новинка!!: Українська абетка і 1574 · Побачити більше »
1596
Відродження Реформація Епоха великих географічних відкриттів Ганза Нідерландська революція Релігійні війни у Франції Річ Посполита Запорозька Січ.
Новинка!!: Українська абетка і 1596 · Побачити більше »
1616
Реформація Епоха великих географічних відкриттів Ганза Нідерландська революція Річ Посполита Запорозька Січ.
Новинка!!: Українська абетка і 1616 · Побачити більше »
1619
Реформація Епоха великих географічних відкриттів Ганза Нідерландська революція Річ Посполита Запорозька Січ.
Новинка!!: Українська абетка і 1619 · Побачити більше »
1685
Епоха великих географічних відкриттів Перша наукова революціяРіч Посполита Запорозька Січ Руїна.
Новинка!!: Українська абетка і 1685 · Побачити більше »
1689
220px Епоха великих географічних відкриттів Перша наукова революціяРіч Посполита Запорозька Січ Руїна.
Новинка!!: Українська абетка і 1689 · Побачити більше »
1690
Епоха великих географічних відкриттів Перша наукова революціяРіч Посполита Запорозька Січ Руїна.
Новинка!!: Українська абетка і 1690 · Побачити більше »
1708
1708 (MDCCVIII) — невисокосний рік.
Новинка!!: Українська абетка і 1708 · Побачити більше »
1710
1710 (MDCCX) — невисокосний рік.
Новинка!!: Українська абетка і 1710 · Побачити більше »
1735
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1735 · Побачити більше »
1783
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1783 · Побачити більше »
1797
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1797 · Побачити більше »
1798
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1798 · Побачити більше »
1818
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1818 · Побачити більше »
1827
Датою офіційного заснування бальнеологічного курорту Трускавець, вважається 1827 р., коли тут було споруджено приміщення для перших 8 ванн.
Новинка!!: Українська абетка і 1827 · Побачити більше »
1837
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1837 · Побачити більше »
1839
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1839 · Побачити більше »
1841
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1841 · Побачити більше »
1852
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1852 · Побачити більше »
1856
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1856 · Побачити більше »
1857
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1857 · Побачити більше »
1860
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1860 · Побачити більше »
1861
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1861 · Побачити більше »
1862
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1862 · Побачити більше »
1864
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1864 · Побачити більше »
1868
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1868 · Побачити більше »
1873
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1873 · Побачити більше »
1874
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1874 · Побачити більше »
1875
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1875 · Побачити більше »
1886
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1886 · Побачити більше »
1895
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1895 · Побачити більше »
1905
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1905 · Побачити більше »
1907
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1907 · Побачити більше »
1909
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1909 · Побачити більше »
1910
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1910 · Побачити більше »
1933
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1933 · Побачити більше »
1945
Без опису.
Новинка!!: Українська абетка і 1945 · Побачити більше »
1990
* Сотні делегатів конференції «Товариства української мови імені Тараса Шевченка» взяли участь у грандіозних маніфестаціях 30 вересня та 1 жовтня 1990 р.
Новинка!!: Українська абетка і 1990 · Побачити більше »
