Ми працюємо над відновленням додатку Unionpedia у Google Play Store
ВихідніВхідний
🌟Ми спростили наш дизайн для кращої навігації!
Instagram Facebook X LinkedIn

Кирилиця

Індекс Кирилиця

Кири́лиця — алфавітна система письма в країнах Східної Європи, Північної і Центральної Азії.

Зміст

  1. 112 відносини: IX століття, Ѥ, Ӂ, XI століття, XX століття, К, Њ, Ксі (кирилиця), Курсив, Крепча, Київська Русь, Кириличні літери в різних абетках, Кирило і Мефодій, Климент Охридський, Коптська абетка, Коппа (кирилиця), П, Псі (кирилиця), Півустав, Північна Азія, Придністровська Молдавська Республіка, Протосинайське письмо, Преславська книжна школа, Польська кирилиця, Перше Болгарське царство, О, Остромирове Євангеліє, Омега (літера), Џ, А (кирилиця), Абетка, Абетки на основі кирилиці, Абецедарій, Азбучна війна, Н, Р, Русь, Румуни, Росія, С, Староцерковнослов'янська мова, Стигма (літера), Східна Європа, Свято кирилиці, Слов'янські мови, Смоленська область, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Т, Транскрипція (лінгвістика), Транслітерація, ... Розгорнути індекс (62 більше) »

  2. Східна Європа
  3. Центральна Азія

IX століття

IX століття — століття, що охоплює роки з 801 по 900 за юліанським календарем.

Переглянути Кирилиця і IX століття

Ѥ

Ѥ, ѥ (Е йотоване) — літера кириличних абеток деяких давніх слов'янських книжно-письмових мов (зокрема, старослов'янскої, давньоруського і сербського ізводів церковнослов'янської).

Переглянути Кирилиця і Ѥ

Ӂ

Ӂ, ӂ - кирилична літера, утворена від Ж. Вживається в молдовській кириличній абетці в Придністров'ї, де займає 8-му позицію.

Переглянути Кирилиця і Ӂ

XI століття

XI століття — століття на межі завершення умовного періоду Раннього Середньовіччя в Європі та періоду, який історики Європи класифікують як Високе Середньовіччя.

Переглянути Кирилиця і XI століття

XX століття

XX століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1901 року і закінчилося 31 грудня 2000 року; двадцяте століття нашої ери і десяте століття II тисячоліття.

Переглянути Кирилиця і XX століття

К

К («ка») — літера кириличної абетки.

Переглянути Кирилиця і К

Њ

Њ, њ (Nje) — кирилична літера, 17-та літера сербської та 18-та літера македонської кириличних абеток.

Переглянути Кирилиця і Њ

Ксі (кирилиця)

(ксі) — літера кирилиці.

Переглянути Кирилиця і Ксі (кирилиця)

Курсив

right Курси́в (також письмі́вка; написання шрифту курсивне) — написання шрифту, коли основні штрихи нахилені справа наліво зверху донизу.

Переглянути Кирилиця і Курсив

Крепча

Кре́пча (Крепча) — село в Тирговиштській області Болгарії.

Переглянути Кирилиця і Крепча

Київська Русь

Ки́ївська Русь (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́, Роусь; Ки́ївська Русь — термін на означення цієї державиВойтович Л. // Вісник Львівського у-ту.

Переглянути Кирилиця і Київська Русь

Кириличні літери в різних абетках

Кирилицею послуговується значна частина слов'янських мов: українська, білоруська, македонська, російська, болгарська, сербська, чорногорська.

Переглянути Кирилиця і Кириличні літери в різних абетках

Кирило і Мефодій

Кири́ло і Мефо́дій — слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову, брати.

Переглянути Кирилиця і Кирило і Мефодій

Климент Охридський

Климент Охридський (Климент Охридски; бл. 840 —) — середньовічний просвітник, святий, жив у місті Охриді.

Переглянути Кирилиця і Климент Охридський

Коптська абетка

Ко́птська абе́тка — алфавіт, який використовується для записування коптської мови, поширений з IV століття.

Переглянути Кирилиця і Коптська абетка

Коппа (кирилиця)

(коппа) — архаїчна кирилична літера.

Переглянути Кирилиця і Коппа (кирилиця)

П

П («пе») — літера кириличної абетки.

Переглянути Кирилиця і П

Псі (кирилиця)

Ѱ, ѱ (псі) — буква кирилиці.

Переглянути Кирилиця і Псі (кирилиця)

Півустав

Лаврентіївський літопис (1377) Півуста́в — різновид письма давніх кириличних рукописів, що виник на основі устава, як його спрощений варіант для задоволення зрослої потреби в книгах у зв'язку з розвитком культурного життя суспільства та інтенсифікацією суспільних відносин.

Переглянути Кирилиця і Півустав

Північна Азія

Розташування Північної Азії Північна Азія — субрегіон Євразії, що складається лише з азіатської частини Росії (в період існування Російської імперії та СРСР — без Середньої Азії).

Переглянути Кирилиця і Північна Азія

Придністровська Молдавська Республіка

Придністро́вська Молда́вська Респу́бліка (скорочено ПМР, Придністров'я), (інколи Трансністрія), до 5 листопада 1991 — Придністро́вська Молда́вська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка, ПМРСР — самопроголошена держава у Східній Європі на території Придністров'я, яку міжнародна спільнота визнає частиною Республіки Молдова, проте остання не має контролю над регіоном.

Переглянути Кирилиця і Придністровська Молдавська Республіка

Протосинайське письмо

Протосина́йське письмо́ або сина́йське письмо́ — абетка, написи яким були знайдені на території півострова Синай у малахітових копальнях.

Переглянути Кирилиця і Протосинайське письмо

Преславська книжна школа

Азбучна молитва. Костянтин Преславський Преславська книжна школа — одна з перших слов'янських книжних шкіл світу.

Переглянути Кирилиця і Преславська книжна школа

Польська кирилиця

кашубська мови. Польська кирилиця (цырылица) — спільна назва проектів кириличної абетки для польської мови.

Переглянути Кирилиця і Польська кирилиця

Перше Болгарське царство

Перше Болгарське царство — болгарська держава на півночі Балканського півострова, що існувала у період між 681 та 1018 роками.

Переглянути Кирилиця і Перше Болгарське царство

О

О, о — кирилична літера, є в усіх абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі.

Переглянути Кирилиця і О

Остромирове Євангеліє

Остромирове Євангеліє Остромирове Євангеліє. Аркуш 2 Остромирове Євангеліє. Аркуш 271 Остроми́рове Єва́нгеліє — одна з найвидатніших пам'яток старослов'янського письменства в давньоруській редакції, до виявлення у 2000 році Новгородського кодексу вважалася найдавнішою книгою, яка була створена на Русі.

Переглянути Кирилиця і Остромирове Євангеліє

Омега (літера)

Омега (ωμέγα, літера велика Ω, буква мала ω) — двадцять четверта і остання літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 800.

Переглянути Кирилиця і Омега (літера)

Џ

Џ, џ (дже) — літера кириличних абеток сербської, македонської й абхазької мов.

Переглянути Кирилиця і Џ

А (кирилиця)

А, а — кирилична літера, перша літера української та всіх кириличних абеток.

Переглянути Кирилиця і А (кирилиця)

Абетка

250px Абе́тка, азбука, алфаві́т (abecedarium) — розташована в певному порядку сукупність літер, що застосовуються для запису певної мови.

Переглянути Кирилиця і Абетка

Абетки на основі кирилиці

У цьому переліку представлені мови, які використовують або коли-небудь використовували абетку на основі кирилиці.

Переглянути Кирилиця і Абетки на основі кирилиці

Абецедарій

Абецедарій — abecedarium — алфавитпоетична форма, вживана в середньовічній латиномовній літературі Європи.

Переглянути Кирилиця і Абецедарій

Азбучна війна

«Азбучна війна», також використовувалась назва «азбучна завірюха» — суперечки української громадськості Галичини в XIX ст.

Переглянути Кирилиця і Азбучна війна

Н

Н — літера кирилиці.

Переглянути Кирилиця і Н

Р

Р («ер») — літера кирилиці.

Переглянути Кирилиця і Р

Русь

Б.О.Рибаковим Русь — назва історичного регіону в Східній Європі з центром у середньому Подніпров'ї.

Переглянути Кирилиця і Русь

Румуни

Географічна та історична область населеного румунами Руму́ни (români) — народ, основне населення Румунії.

Переглянути Кирилиця і Румуни

Росія

Росі́йська Федера́ція, або Росі́я (Российская Федерация, Россия) — держава у північній Євразії, федеративна змішана республіка, столиця — Москва.

Переглянути Кирилиця і Росія

С

С («ес») — літера кирилиці.

Переглянути Кирилиця і С

Староцерковнослов'янська мова

Староцерковнослов'янська мова (давньоболгарська, староболгарська, старомакедонська, старослов'янська, церковнослов'янська мова) — найстарша літературна мова слов'ян.

Переглянути Кирилиця і Староцерковнослов'янська мова

Стигма (літера)

Стигма (Ϛ, ϛ) — лігатура грецьких літер сигма і тау, інколи використовувалася в наш час для позначення грецької цифри 6.

Переглянути Кирилиця і Стигма (літера)

Східна Європа

Південна Європа Схі́дна Євро́па — політичний та історико-географічний регіон Європи.

Переглянути Кирилиця і Східна Європа

Свято кирилиці

«Свято Кирилиці» — щорічний фестиваль шрифту й каліграфії, присвячений пам’яті просвітителів Кирила й Мефодія.

Переглянути Кирилиця і Свято кирилиці

Слов'янські мови

Слов'я́нські мо́ви — група споріднених мов індоєвропейської мовної родини, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови.

Переглянути Кирилиця і Слов'янські мови

Смоленська область

Смоле́нська о́бласть (Смоле́нская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Центрального федерального округу.

Переглянути Кирилиця і Смоленська область

Союз Радянських Соціалістичних Республік

Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (скорочено — СРСР або Радянський Союз) — союзна держава, що існувала з 1923 по 1991 рік на території Східної Європи, північної частини Центральної і Східної Азії.

Переглянути Кирилиця і Союз Радянських Соціалістичних Республік

Т

Т — літера кирилиці.

Переглянути Кирилиця і Т

Транскрипція (лінгвістика)

Транскрипція або транскрибування (transcriptio, від transcribo — «переписую») — наукова система запису мови, що вживається в мовознавстві і має на меті послідовно відбити звуковий склад мови, чого часто не робить звичайна орфографічна система.

Переглянути Кирилиця і Транскрипція (лінгвістика)

Транслітерація

Транслітерáція або транслітерува́ння (від trans- — «через», «по той бік» і litera — «літера») — механічна передача тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї писемності літерами іншої.

Переглянути Кирилиця і Транслітерація

У

У, у — літера кириличної абетки.

Переглянути Кирилиця і У

Устав (письмо)

Уста́в — ранній тип письма кириличних рукописів.

Переглянути Кирилиця і Устав (письмо)

Узбекистан

Узбекиста́н або Респу́бліка Узбекиста́н — держава в Центральній Азії.

Переглянути Кирилиця і Узбекистан

Українська абетка

Украї́нська абе́тка — сукупність літер, прийнятих в українській писемності та розміщених у певному усталеному порядку.

Переглянути Кирилиця і Українська абетка

Україна

Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.

Переглянути Кирилиця і Україна

Унціал

Келлської книги. Унціа́л (унціальне письмо) — середньовічний рукописний шрифт, що склався до початку 4 століття н. е.

Переглянути Кирилиця і Унціал

Фіта

Фіта́ — передостання літера старо- і церковнослов'янської кирилиці, літера деяких українських абеток XIX століття; остання (після виходу з ужитку наприкінці XIX ст.

Переглянути Кирилиця і Фіта

Фінікійське письмо

Фінікійська писемність — одна з перших зафіксованих в історії людства систем фонетичної писемності.

Переглянути Кирилиця і Фінікійське письмо

Х

Х («ха») — літера кириличної абетки, яка позначає звук x.

Переглянути Кирилиця і Х

Ц

Для значення скорочення «ц» у вжитку як одиниця вимірювання маси, див.

Переглянути Кирилиця і Ц

Центральна Азія

'''Центральна Азія''' Рельєф Центральної Азії Центра́льна А́зія — великий регіон Азії, який не має виходу до моря.

Переглянути Кирилиця і Центральна Азія

Ш

Ш, ш («ша») — літера кирилиці.

Переглянути Кирилиця і Ш

Щ

Щ, щ («ща») — літера кирилиці.

Переглянути Кирилиця і Щ

Ъ

Ъ, ъ («тверди́й знак», «єр», у Галичині XIX ст. відома як «йор») — літера деяких абеток на основі кирилиці — 28-а літера російської абетки, (твёрдый знак), і 27-а літера болгарської абетки, називається вели́кий єр (ер голям); у інших слов'янських кирилицевих абетках відсутня: її функції за необхідності виконує апостроф (съезд — з'їзд — з'езд).

Переглянути Кирилиця і Ъ

Ы

Ы, ы («ы», «и») — кирилична літера.

Переглянути Кирилиця і Ы

Ь

Ь, ь, є́рчик або знак м’якшення — літера кириличної абетки.

Переглянути Кирилиця і Ь

Ю

Ю, ю — літера кирилиці.

Переглянути Кирилиця і Ю

Юси

Юси — назва літер первісних глаголиці й кирилиці, де юси позначали носові голосні.

Переглянути Кирилиця і Юси

М

М — літера української та інших слов'янських абеток.

Переглянути Кирилиця і М

Міжнародний фонетичний алфавіт

Міжнаро́дний фонети́чний алфаві́т (International Phonetic Alphabet; Alphabet Phonétique International; IPA) або МФА — система знаків, щоб записувати транскрипцію — фонетичне відображення особливостей творення звуків з усіх мов світу на основі латинського алфавіту.

Переглянути Кирилиця і Міжнародний фонетичний алфавіт

Михаїл III (візантійський імператор)

Михаїл III П'яниця (Метист) (Μιχαήλ Γʹ; 19 січня 840 — 23 вересня 867) — імператор Візантії з 842 по 867 рік.

Переглянути Кирилиця і Михаїл III (візантійський імператор)

И

И, и — літера кирилиці.

Переглянути Кирилиця і И

Ж

Ж — дев'ята літера української та ряду інших слов'янських абеток.

Переглянути Кирилиця і Ж

З

З («зе») — літера кирилиці.

Переглянути Кирилиця і З

Західна Україна

іноді За́хідна Украї́на (також західноукраїнські землі (ЗУЗ)) — термін для означення низки історичних українських земель, а саме: Буковини, Волині, Галичини, Поділля, Закарпаття, а також Західного Полісся.

Переглянути Кирилиця і Західна Україна

Закарпаття

Закарпаття (Карпатська Україна, Підкарпатська Русь, Срібна Земля, Угорська Русь) — історико-географічний край на південному заході України, у Центральній Європі, обіймає південне узбіччя Карпат та прилеглу до них частину низовини, розташовані в басейні р.

Переглянути Кирилиця і Закарпаття

Б

Б, б («бе») — друга літера кириличної абетки.

Переглянути Кирилиця і Б

Болгарія

Болга́рія (България, на сьогодні — Респу́бліка Болга́рія) — держава у Південно-Східній Європі, розташована в східній частині Балканського півострова, займає 22 % його території.

Переглянути Кирилиця і Болгарія

В

В («ве») — літера кириличної абетки.

Переглянути Кирилиця і В

Вірменська абетка

Вірменська абетка (Հայկական գիր) — звукове письмо, що застосовується для запису вірменської мови.

Переглянути Кирилиця і Вірменська абетка

Володимир Святославич

Володи́мир Святосла́вич (Володимѣръ Свѧтославичъ; 960/963 —) — руський князь із варязької династії Рюриковичів.

Переглянути Кирилиця і Володимир Святославич

Велика Моравія

Вели́ка Мора́вія (Velkomoravská říše, Veľká Morava) — історична держава західних слов'ян у басейні Середнього Дунаю, що сягала верхів'їв річок Лаби й Одри.

Переглянути Кирилиця і Велика Моравія

Ђ

Ђ, ђ («дjе», «dje») — кирилична літера, шоста літера сербської абетки, яку використовують на позначення дзвінкого ясенно-піднебінного африката (/dʑ/), схожого на український, але пом'якшений.

Переглянути Кирилиця і Ђ

Г

Г, г («ге») — літера кириличної абетки.

Переглянути Кирилиця і Г

Грузинська писемність

დამწერლობა означає писемність. В грузинській мові розвинулися три писемності: асомтаврулі, нусхурі і мхедрулі.

Переглянути Кирилиця і Грузинська писемність

Грецька абетка

Гре́цька абе́тка (Ελληνικό αλφάβητο) — абетка, що використовується в грецькій мові для писемності з 9 сторіччя до н. е.

Переглянути Кирилиця і Грецька абетка

Галичина

Галичина́ (Galicja, Galizien, Галиция) — історична область у західній Україні та південно-східній Польщі.

Переглянути Кирилиця і Галичина

Глаголиця

Глаго́лиця — поряд з кирилицею, одна з найдавніших слов'янських абеток.

Переглянути Кирилиця і Глаголиця

Д

Д — шоста літера української та п'ята в більшості інших слов'янських абетках.

Переглянути Кирилиця і Д

Діакритичний знак

Діакрити́чний знак, діакри́тик (від διακριτικος — «розрізняльний») — надрядковий або підрядковий знак при букві, що вказує на вимову, яка відрізняється від вимови звука, позначеного цією ж буквою без знака.

Переглянути Кирилиця і Діакритичний знак

Євангеліє

Давньогрецьке Синопське Євангеліє, V-те ст. Єва́нгеліє або Благові́сть, Благові́щення (від εύαγγέλιον — добра звістка, добра новина) — 1) Ранньохристиянські твори, що оповідають про земне життя засновника християнства Ісуса Христа.

Переглянути Кирилиця і Євангеліє

Єгипетські ієрогліфи

Єгипетські ієрогліфи (від ἱερογλύφος — «священні різьблення») — система письма, яка використовувалася в Стародавньому Єгипті для запису текстів релігійного характеру.

Переглянути Кирилиця і Єгипетські ієрогліфи

І (літера)

І, і — літера деяких кириличних абеток; позначає неогублений голосний звук переднього ряду високого підняття і.

Переглянути Кирилиця і І (літера)

Е

Е — сьома літера української та інших слов'янських абеток.

Переглянути Кирилиця і Е

Елемент

Елеме́нт (elementum — стихія, первинна речовина) — нерозкладний (у даній системі) компонент складних тіл, матеріальних систем, теоретичних побудов; будь-який об'єкт, пов'язаний певними відношеннями з іншими об'єктами в єдиний комплекс.

Переглянути Кирилиця і Елемент

Ѕ (кирилиця)

Ѕ, ѕ («зіло́», «дзіло́») — кирилична літера, десята літера македонської абетки, що позначає звук /dz/.

Переглянути Кирилиця і Ѕ (кирилиця)

Љ

Љ, љ (Lje) — кирилична літера, 14-та літера сербської кириличної та 15-та літера македонської абеток.

Переглянути Кирилиця і Љ

Ћ

Ћ, ћ («чє») — кирилична літера, 23-та літера сербської кириличної абетки.

Переглянути Кирилиця і Ћ

Л

Л, л («ел») — літера кирилиці.

Переглянути Кирилиця і Л

Літера

чорнофігурному кіліксі, Національний археологічний музей Афін Літера (від litera), буква — графічний знак, який сам, або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі звуків, фонем, їхніх основних варіантів та їхніх типових послідовностей.

Переглянути Кирилиця і Літера

Лігатура (типографія)

i, шрифт Garamond, 12-й кегль Лігатура в типографії (ligatura від ligo — зв'язую) — об'єднання знаків двох літер в один друкований символ для гармонійнішого вигляду шрифта в наборі.

Переглянути Кирилиця і Лігатура (типографія)

Латинська абетка

Лати́нська абе́тка, або латиниця, латинка — абетка латинської мови, історично є відгалуженням етруської абетки, що в свою чергу постала з грецької.

Переглянути Кирилиця і Латинська абетка

Йотоване А

Ꙗ, ꙗ (йотоване а) — 34-а буква старослов'янської кирилиці.

Переглянути Кирилиця і Йотоване А

1056

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Київська Русь.

Переглянути Кирилиця і 1056

1057

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Київська Русь.

Переглянути Кирилиця і 1057

1591

* рік темного металевого зайця за Шістдесятирічним циклом китайського календаря.

Переглянути Кирилиця і 1591

1708

1708 (MDCCVIII) — невисокосний рік.

Переглянути Кирилиця і 1708

860-ті

Раннє Середньовіччя Епоха вікінгів Золота доба ісламу Реконкіста.

Переглянути Кирилиця і 860-ті

870-ті

Раннє Середньовіччя Епоха вікінгів Золота доба ісламу Реконкіста.

Переглянути Кирилиця і 870-ті

931

* рік темного металевого зайця за Шістдесятирічним циклом китайського календаря.

Переглянути Кирилиця і 931

940

Раннє Середньовіччя Епоха вікінгів Золота доба ісламу Реконкіста.

Переглянути Кирилиця і 940

988

Раннє Середньовіччя Епоха вікінгів Золота доба ісламу Реконкіста.

Переглянути Кирилиця і 988

Див. також

Східна Європа

Центральна Азія

Також відомий як Слов'янка (абетка), Слов'янка (писемність).

, У, Устав (письмо), Узбекистан, Українська абетка, Україна, Унціал, Фіта, Фінікійське письмо, Х, Ц, Центральна Азія, Ш, Щ, Ъ, Ы, Ь, Ю, Юси, М, Міжнародний фонетичний алфавіт, Михаїл III (візантійський імператор), И, Ж, З, Західна Україна, Закарпаття, Б, Болгарія, В, Вірменська абетка, Володимир Святославич, Велика Моравія, Ђ, Г, Грузинська писемність, Грецька абетка, Галичина, Глаголиця, Д, Діакритичний знак, Євангеліє, Єгипетські ієрогліфи, І (літера), Е, Елемент, Ѕ (кирилиця), Љ, Ћ, Л, Літера, Лігатура (типографія), Латинська абетка, Йотоване А, 1056, 1057, 1591, 1708, 860-ті, 870-ті, 931, 940, 988.