Велика Моравія

Вели́ка Мора́вія (Velkomoravská říše, Veľká Morava) — історична держава західних слов'ян у басейні Середнього Дунаю, що сягала верхів'їв річок Лаби й Одри.

Зміст

Corpus iuris civilis

Інституції і Дигести, 1583 «Corpus juris civilis» («Корпус юріс цивіліс» від лат. «тіло цивільного права») — сучасна назва зведення римського цивільного права, укладеного 528–534 роках за часів панування візантійського імператора Юстиніана I Великого.

Переглянути Велика Моравія і Corpus iuris civilis

IX століття

IX століття — століття, що охоплює роки з 801 по 900 за юліанським календарем.

Переглянути Велика Моравія і IX століття

VIII століття

VIII століття — століття, що охоплює роки з 701 по 800 за юліанським календарем.

Переглянути Велика Моравія і VIII століття

XX століття

XX століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1901 року і закінчилося 31 грудня 2000 року; двадцяте століття нашої ери і десяте століття II тисячоліття.

Переглянути Велика Моравія і XX століття

Карантанія

Каранта́нія, інша назва Хорута́нія (Karantanija, Korotan) — держава словенців в басейні річки Мура і верхів'ях річки Драва в 7—11 ст.

Переглянути Велика Моравія і Карантанія

Карл I Великий

Карл І Вели́кий (часто просто Карл Великий, Karl der Große, Carolus Magnus, Charlemagne; 2 квітня 747 — 28 січня 814, Аахен) — король франків (768–814), король Ломбардії (лангобардів) (з 774), імператор Заходу (800-814), представник династії Каролінгів.

Переглянути Велика Моравія і Карл I Великий

Карл III Товстий

Карл III Карл III Товстий (Carolus Pinguis, 13 червня 839 — 13 січня 888) — імператор Франкської імперії з 881 до 887 року.

Переглянути Велика Моравія і Карл III Товстий

Київська Русь

Ки́ївська Русь (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́, Роусь; Ки́ївська Русь — термін на означення цієї державиВойтович Л. // Вісник Львівського у-ту.

Переглянути Велика Моравія і Київська Русь

Кирилиця

Кири́лиця — алфавітна система письма в країнах Східної Європи, Північної і Центральної Азії.

Переглянути Велика Моравія і Кирилиця

Кирило і Мефодій

Кири́ло і Мефо́дій — слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову, брати.

Переглянути Велика Моравія і Кирило і Мефодій

Кирило Філософ

Кирило (чернече ім'я) Κύριλλος, Костянтин (світське ім'я) Κωνσταντίνος; 827 р., Солунь — 14 лютого 869 р., Рим, Папська держава — святий рівноапостольний, грецький місіонер.

Переглянути Велика Моравія і Кирило Філософ

Климент Охридський

Климент Охридський (Климент Охридски; бл. 840 —) — середньовічний просвітник, святий, жив у місті Охриді.

Переглянути Велика Моравія і Климент Охридський

Князь

Князь (жіночий рід княги́ня) — титул голови феодальної монархії, або будь-якої іншої політичної системи (удільного князівства), великого посадовця чи вельможі у 8—20 століттях.

Переглянути Велика Моравія і Князь

Костянтин VII Багрянородний

Констянтин VII Багрянородний та його мати Зоя Музеї образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна Костянтин VII Багрянородний, або Порфірородний, чи Порфірогенет (Κωνσταντίνος Ζ Πορφυρογέννητος, буквально — «народжений у багряниці, у порфірі, у царському палаці»; 17 або 18 травня 905 — 9 листопада 959) — візантійський імператор (908—959, фактично 945—959) з Македонської династії.

Переглянути Велика Моравія і Костянтин VII Багрянородний

Коцель

Коцель (Koceľ, * ? — † 876) — князь Блатенського князівства на теренах сучасної західної Угорщини, син князя Прібіни та його баварської дружини.

Переглянути Велика Моравія і Коцель

Королівство Хорватія (середньовічне)

Королівство Хорватія при Томіславі I. Королівство Хорватія (Kraljevina Hrvatska), або Королівство Хорватів (Kraljevstvo Hrvata; Regnum Chroatorum, Regnum Croatorum), середньовічна хорватська держава на заході Балкан.

Переглянути Велика Моравія і Королівство Хорватія (середньовічне)

Прібіна

Прі́біна (Pribina, близько 800–861) — перший відомий князь слов'янського племені на теренах сучасної південно-західної Словаччини.

Переглянути Велика Моравія і Прібіна

Пржемисловичі

Палаючий орел — герб Пржемисловичів Пржеми́словичі, або Перемисловичі (Přemyslovci) — чеська князівська і королівська династія в IX—XIV століттях.

Переглянути Велика Моравія і Пржемисловичі

Про управління імперією

«Про управління імперією» (De Administrando Imperio, оригінальна назва — Πρὸς τὸν ἴδιον υἱὸν Ρωμανόν — «Моєму сину Роману») — історико-географічний трактат Костянтин Багрянородного (Порфірогенета) з описом народностей і сусідів Візантійської імперії, написаний між 948 і 952 роками в настанову спадкоємцю Костянтина — Роману II.

Переглянути Велика Моравія і Про управління імперією

Проглас

«Проглас» — перший слов'янський письмовий поетичний твір, приписуваний святому Кирилу, одному з творців слов'янської азбуки.

Переглянути Велика Моравія і Проглас

Предслав

Предслав або Преслав (згадується близько 900 року)- передбачуваний третій син Святополка I (князя Великої Моравії) та Святожизни з чеського роду Пржемисловичів, володар області в районі сучасної Братислави.

Переглянути Велика Моравія і Предслав

Павло Орозій

Павло Орозій (Paulus Orosius.; близько 385–420) — історик і християнський теолог V століття.

Переглянути Велика Моравія і Павло Орозій

Паннонія

Паннонія в складі Римської Імперії Панно́нія (Pannonia) — була давньою провінцією Римської імперії, обмеженою з півночі й сходу Дунаєм, на заході межувала з Нориком і верхньою Італією, з півдня — з Далмацією і верхньою Мезією.

Переглянути Велика Моравія і Паннонія

Папа Римський

Па́па Ри́мський (від papa — Папа, батько; з παπάς — патріарх, священик від πατήρ — батько).

Переглянути Велика Моравія і Папа Римський

Польська православна церква

Митрополичий собор св. Марії Магдалини у Варшаві По́льська правосла́вна це́рква (Polski Autokefaliczny Kościół Prawosławny) — автокефальна помісна православна церква в Польщі, яка посідає 13-е місце в диптиху автокефальних помісних Церков; на вимогу сталінського режиму була перезаснована 1948.

Переглянути Велика Моравія і Польська православна церква

Польща

По́льща, Респу́бліка По́льща, Річ Посполи́та По́льська (Polska, Rzeczpospolita Polska) — держава у Центральній Європі, унітарна парламентська республіка, що має в своєму складі 16 воєводств.

Переглянути Велика Моравія і Польща

Перше Болгарське царство

Перше Болгарське царство — болгарська держава на півночі Балканського півострова, що існувала у період між 681 та 1018 роками.

Переглянути Велика Моравія і Перше Болгарське царство

Ободрицький союз

Приблизна територія Ободрицького союзу Територія заселена ободритами (на мапі вказана на північному заході) бл. 1000 року Ободрицький союз — військово-племінне об'єднання окремих західних слов'ян.

Переглянути Велика Моравія і Ободрицький союз

Одра

Басейн Одри з розташованими на річці містами Одра, Одер (Odra, Oder, Uodra) — міжнародна річка в Центральній Європі.

Переглянути Велика Моравія і Одра

Опава

О́пава (Opava, Troppau, Opawa) — місто в Чехії в Мораво-Сілезькому краї.

Переглянути Велика Моравія і Опава

Арнульф Каринтійський

Арнулф Каринтійский (Arnulf von Kärnten; близько 850—8 грудня 899) — з 887 року король східних франків та імператор з 896 року, один з представників династії Каролінґів.

Переглянути Велика Моравія і Арнульф Каринтійський

Адріан II

Адріан II (Hadrianus; †14 грудня 872), сто сьомий папа Римський (14 грудня 867—14 грудня 872), народився у Римі, представник роду Колонна, з якого також походили папи Сергій II і Стефан IV (V).

Переглянути Велика Моравія і Адріан II

Альфред I Великий

Альфре́д І Великий (Ælfrēd, Ælfrǣd; Alfred the Great, 849-899) — король англосаксонського королівства Вессекс (871-899).

Переглянути Велика Моравія і Альфред I Великий

Альпи

Альпи — знімок з космосу Альпи в районі Оберстдорфа (Фельхорн) Вододіл між Італією та Швейцарією Кристалічний фундамент масиву Монблан Долина річки Інн біля Інсбруку, Тіроль А́льпи (les Alpes, die Alpen, le Alpi, Alpe, від montes albes — білі гори, можливе й походження назви від кельтського alb — високий або alpa — височина) — гірська система в Європі.

Переглянути Велика Моравія і Альпи

Аннали королівства франків

Аннали королівства франків (Annales regni Francorum), також відомі під назвами «Королівські аннали» (Annales regni) та «Великі Лоршські аннали» — щорічні записи подій, що відбувались у Франкському королівстві у 741-829 роках і велися при дворі Карла Великого, носячи офіціозний характер.

Переглянути Велика Моравія і Аннали королівства франків

Нітра

Нітра (Nitra, Neutra) — місто в західній Словаччині, адміністративний центр однойменного краю.

Переглянути Велика Моравія і Нітра

Нітранське князівство

Князі́вство Ні́тра (Нітранське князівство) — історичне західно-слов'янське князівство, що лежало на заході сучасної Словаччини.

Переглянути Велика Моравія і Нітранське князівство

Русь

Б.О.Рибаковим Русь — назва історичного регіону в Східній Європі з центром у середньому Подніпров'ї.

Переглянути Велика Моравія і Русь

Рим

Рим (Roma, Rōma) — столиця Італії, адміністративний центр провінції Рим та області Лаціо.

Переглянути Велика Моравія і Рим

Російська православна церква

Російська православна церква (Русская православная церковь, коротко РПЦ; інше офіційне найменування — Московський Патріархат, коротко МП; називає себе Руська православна церква), з моменту самопроголошення у 1448 — автокефальна помісна православна церква.

Переглянути Велика Моравія і Російська православна церква

Ростислав (князь великоморавський)

Святополка I (894). Ростислав (Rostislav, Rastislav) (* ? — † після 870) — другий князь ранньофеодальної Великоморавії.

Переглянути Велика Моравія і Ростислав (князь великоморавський)

Розколи християнської церкви

Розко́ли християнської церкви (σχίσμα — поділ, розщеплення) — відокремлення частини церкви чи поділ на кілька частин через канонічні суперечності.

Переглянути Велика Моравія і Розколи християнської церкви

Сілезія

Герб Сілезії Сілезія (Силезія, Шльонське, Шлезьк, Шлеськ Ślůnsk, Śląsk, чеськ. Slezsko, Schlesien) — край у Центральній Європі, що лежить у сучасній Польщі, Чехії та Німеччині, права на котрий довго були предметом суперечки між різними державами через її вигідне географічне положення, мінеральні ресурси і промисловий потенціал.

Переглянути Велика Моравія і Сілезія

Староцерковнослов'янська мова

Староцерковнослов'янська мова (давньоболгарська, староболгарська, старомакедонська, старослов'янська, церковнослов'янська мова) — найстарша літературна мова слов'ян.

Переглянути Велика Моравія і Староцерковнослов'янська мова

Східне Франкське королівство

Франкські королівства після Верденського договору 843 року Східне Франкське королівство (Francia Orientalis; Ostfrankenreich) — держава, створена в результаті Верденського розділу 843 року Франкської імперії як спадкове володіння Людовика II Німецького.

Переглянути Велика Моравія і Східне Франкське королівство

Святополк I (князь Великої Моравії)

Святополк (Святоплук, Svätopluk, Svatopluk; ? — 894) — з 850-х років по 871 рік князь Нітрянського князівства, а з 871 по 894 рік третій князь Великої Моравії.

Переглянути Велика Моравія і Святополк I (князь Великої Моравії)

Святополк II (Нітранський князь)

Святополк та його три сини — Моймир II, Святополк II та Предслав. Святополк II (Svätopluk II, Svatopluk II) — правитель Нітранського князівства в 894—906 роках, боровся за контроль над усією Великої Моравії.

Переглянути Велика Моравія і Святополк II (Нітранський князь)

Славомир

Славомир (Slavomír; IX століття) — слов'янський князь з династії Моймировичів, який деякий час був правителем Великої Моравії.

Переглянути Велика Моравія і Славомир

Словаччина

Словаччина (Slovensko), офіційна назва Словацька Республіка (Slovenská republika (SR)) — держава на сході центральної Європи, межує на північному заході з Чехією, на півночі з — Польщею, на сході — з Україною, на півдні — з Угорщиною та на заході — з Австрією.

Переглянути Велика Моравія і Словаччина

Словаки

Слова́ки (самоназва Slováci — словаці) — народ, який становить основне населення Словаччини.

Переглянути Велика Моравія і Словаки

Список правителів Баварії

Нижче наведено Список правителів Баварії.

Переглянути Велика Моравія і Список правителів Баварії

Серболужичани

Лужицькі серби, лужичани, сорби, венди, лугії (Sorben) — західнослов'янська народність; корінне слов'янське населення, що проживає на Південному Сході Німеччини.

Переглянути Велика Моравія і Серболужичани

Тиса

Ти́са — (Tisza; Theiß; Tisa) — річка, найбільша ліва притока Дунаю (басейн Чорного моря).

Переглянути Велика Моравія і Тиса

Угорщина

Уго́рщина (Magyarország — «Мадя́рщина») — держава в Центральній Європі з населенням близько 10 мільйонів осіб.

Переглянути Велика Моравія і Угорщина

Франкське королівство

Фра́нкське королі́вство (Empire carolingien, Fränkisches Reich, Impero carolingio) — ранньофеодальна держава, що виникла наприкінці V століття у Північній Галлії (частина Західної Римської імперії) після захоплення її франками на чолі з Хлодвігом І.

Переглянути Велика Моравія і Франкське королівство

Франки

Фра́нки (Franci, gens Francorum, «франкський народ») — у середньовіччі загальна назва групи германських племен, що у ІІІ столітті походили із правобережжя нижнього й середнього Рейну та узбережжя Північного моря.

Переглянути Велика Моравія і Франки

Християнство

Хрест — символ християнства Христия́нство (від Χριστός — «помазанник», «Месія») — один із напрямів єдинобожжя.

Переглянути Велика Моравія і Християнство

Хрещення Русі

Хрещення Володимира. Фреска В. М. Васнецова, Володимирський собор у Києві Хрещення Русі — процес прийняття і поширення християнства на території Київської Русі.

Переглянути Велика Моравія і Хрещення Русі

Церква святої Маргарити Антіохійської (Копчани)

Церква святої Маргарити Антіохійської — християнський храм 9 століття неподалік села Копчани у Словаччині.

Переглянути Велика Моравія і Церква святої Маргарити Антіохійської (Копчани)

Церковнослов'янська мова

Церковнослов'я́нська мо́ва (Црькъвьнословѣньскъ ѩꙁꙑкъ) — південнослов'янська мертва літературна мова, що виникла на базі староцерковнослов'янської мови під впливом живих (розмовних) слов'янських мов.

Переглянути Велика Моравія і Церковнослов'янська мова

Центральна Європа

Центральна Європа Центра́льна Євро́па — політичний та історико-географічний регіон, у який включають колишні соціалістичні країни Європи.

Переглянути Велика Моравія і Центральна Європа

Чубатий Микола Дмитрович

д-рМельничук Б., Щербак Л. Чубатий Микола Дмитрович… — С. 615.

Переглянути Велика Моравія і Чубатий Микола Дмитрович

Чеське князівство

Че́ське князі́вство (České knížectví) — колишня частина Великої Моравії, яка стала самостійним князівством у ІХ столітті і припинила існування на початку ХІ сторіччя, коли ввійшла до складу Священної Римської імперії.

Переглянути Велика Моравія і Чеське князівство

Чехія

Че́хія (Česko), повна назва — Че́ська Респу́бліка (абревіатура ЧР, Česká republika, абревіатура ČR), з 2016 року також використовується друга офіційна назва «Чехія» (англ.

Переглянути Велика Моравія і Чехія

Чехи

Че́хи (Češi) — західнослов'янський народ, найближче споріднений з лужицькими сербами і словаками, заселяє головним чином Чехію.

Переглянути Велика Моравія і Чехи

Язичництво

Прославляння Перуна Язи́чництво (ѩзыкъ — «народ») — прийнятий у християнському богослов'ї і частково в історичній літературі термін, що означає всі неавраамічні релігії.

Переглянути Велика Моравія і Язичництво

Маробод

Маробод (Maroboduus) (2-га половина I століття до н.е.. - 37 н.е., Равенна) — вождь маркоманів.

Переглянути Велика Моравія і Маробод

Македонська православна церква

Македо́нська Правосла́вна Це́рква (Македонска Православна Црква) — православна церква у Республіці Македонія з резиденцією Архієпископа Охрідського та Македонського в Скоп'є.

Переглянути Велика Моравія і Македонська православна церква

Малопольща

Мала Польща на карті сучасної Польщі. Малопольська провінція на карті Речі Посполитої (1619). Малопо́льща або Мала́ По́льща (Polonia Minor, Małopolska) — історична область в Польщі вздовж верхньої Вісли.

Переглянути Велика Моравія і Малопольща

Михаїл III (візантійський імператор)

Михаїл III П'яниця (Метист) (Μιχαήλ Γʹ; 19 січня 840 — 23 вересня 867) — імператор Візантії з 842 по 867 рік.

Переглянути Велика Моравія і Михаїл III (візантійський імператор)

Моравське князівство

250px Моравське князівство (Moravské knížectví, Moravské kniežatstvo) — історичне ранньофеодальне західно-слов'янське князівство, розташоване передусім у Моравії, на сході сучасної Чехії.

Переглянути Велика Моравія і Моравське князівство

Моравія

Мора́вія (Morava; Mähren; Morawy; Moravia) — історична область в Чеській Республіці.

Переглянути Велика Моравія і Моравія

Морава

Морава (Morava, March, Morva) — річка в Центральній Європі.

Переглянути Велика Моравія і Морава

Моймир I

Моймир I. фреска в Зноємській ротонді 250px Князь Моймир I (близько 795 — 846) — історично достовірний князь Моравського князівства (близько 818–846), князь Великої Моравії (830—846).

Переглянути Велика Моравія і Моймир I

Моймир II

Святополк II та Предслав. Моймир II — слов'янський князь, син Святополка I, останній правитель Моравської держави в 894—907 роках.

Переглянути Велика Моравія і Моймир II

Моймировичі

Моймировичі (Чес. і Слов.: Mojmírovci) - сучасна назва династії, яка правила в Моравському князівстві, Великій Моравії та Нітранському князівстві в IX-X століттях.

Переглянути Велика Моравія і Моймировичі

Мефодій Солунський

Мефодій Солунський (Мефодій Моравський, в миру Михайло; Μεθόδιος; 815 р., Фессалоніки, Візантійська імперія — 6 квітня 885 р., Велеград, Велика Моравія) — святий рівноапостольний, грецький місіонер, архієпископ Великої Моравії.

Переглянути Велика Моравія і Мефодій Солунський

Закарпаття

Закарпаття (Карпатська Україна, Підкарпатська Русь, Срібна Земля, Угорська Русь) — історико-географічний край на південному заході України, у Центральній Європі, обіймає південне узбіччя Карпат та прилеглу до них частину низовини, розташовані в басейні р.

Переглянути Велика Моравія і Закарпаття

Білі хорвати

Білі хорвати (Хорвати Бѣлии, Хорвати) — слов'янське плем'я, яке жило в VI-X століттях на території заходу України, півдня Польщі, півночі Словаччини, півночі Чехії та частково на сході Німеччини.

Переглянути Велика Моравія і Білі хорвати

Битва при Прессбурзі

Битва при Прессбурзі, битва при Братиславі або битва при Прешпороці (сьогодні — Братислава в Словаччині) 4 липня 907, під час якої армія Баварії зазнала поразки від угорців.

Переглянути Велика Моравія і Битва при Прессбурзі

Блатенське князівство

Територія '''Блатенського князівства''' (Spodnja Panonija) Блатенське князівство також відоме, як Панонське князівство (Blatenské kniežatstvo, Spodnja Panonija, Блатенско княжевство, Balatoni Fejedelemség) (839/840 — 876) — слов'янська держава в районі Блатенського озера (сучасне озеро Балатон на території Угорщини) зі столицею у місті Блатноград.

Переглянути Велика Моравія і Блатенське князівство

Богемія

Мапа Чехії з історичними регіонами та сучасними адміністративними одиницями Богемія у в 1138–1254 та її сусіди Боге́мія (Čechy; Böhmen; Bohemia) — історична область в Чеській Республіці.

Переглянути Велика Моравія і Богемія

Болгарська православна церква

Болга́рська правосла́вна це́рква (Българска православна църква) — автокефальна помісна православна церква, що займає дев'яте місце в диптиху автокефальних помісних церков.

Переглянути Велика Моравія і Болгарська православна церква

Вісляни

Святополка I. Вісляни (Wiślanie) — західнослов'янське плем'я, яке жило щонайменш з VII ст.

Переглянути Велика Моравія і Вісляни

Вісла

Ві́сла (також Висла;Висла… — С. 251. Wisła; Weichsel) — найбільша річка басейну Балтійського моря і Польщі.

Переглянути Велика Моравія і Вісла

Візантійська імперія

Візанті́йська імпе́рія (грецькою: Βασιλεία τῶν Ῥωμαίων — Basileia tōn Rōmaiōn, царство Ромеїв, царство Римське, Римська імперія, 395-1453) — середньовічна держава, колишня східна частина Римської імперії.

Переглянути Велика Моравія і Візантійська імперія

Велеград

Велеградський монастир Велеград (Velehrad) — населений пункт у Моравії, Злінський край, Чехія, на кордоні з Угорщиною і Словаччиною.

Переглянути Велика Моравія і Велеград

Горазд (святий)

Святий Горазд. Фреска початку XVII століття Святий Ґоразд, один з семи святих.

Переглянути Велика Моравія і Горазд (святий)

Гети

Гети, Ґети (Γέται; Getae) — племена фракійського походженнястор.

Переглянути Велика Моравія і Гети

Дунай

Дуна́й (антична назва — Істр) — друга за довжиною і площею басейну річка Європи (після Волги).

Переглянути Велика Моравія і Дунай

Дакія

Да́кія — держава даків, що жили в пониззі Дунаю.

Переглянути Велика Моравія і Дакія

Девін (Братислава)

Дівоча башта Девін 200 px 200 px Девін або Девінський град (Devín, Devínsky hrad.), руїни замку в Братиславі, один з народних символів Словаччини.

Переглянути Велика Моравія і Девін (Братислава)

Євангеліє

Давньогрецьке Синопське Євангеліє, V-те ст. Єва́нгеліє або Благові́сть, Благові́щення (від εύαγγέλιον — добра звістка, добра новина) — 1) Ранньохристиянські твори, що оповідають про земне життя засновника християнства Ісуса Христа.

Переглянути Велика Моравія і Євангеліє

Імператор Священної Римської імперії

Герб Максиміліана ІІ, імператора з 1564 по 1576. Імпера́тор Свяще́нної Ри́мської імпе́рії — титул виборного монарха, що очолював Священну Римську імперію.

Переглянути Велика Моравія і Імператор Священної Римської імперії

Ельба

Е́льба, Ла́ба (Elbe, Elv, Łobjo, Łobjo, Labe) — міжнародна річка в Європі.

Переглянути Велика Моравія і Ельба

Лютичі

Лютичі у 983–1057 роках Лютичі, велети, вільці (в інших мовах — Lucice, Lutycy; Wilzen, Welataben, Lutizen; у Адама Бременського Leuticii, Leuticos) — група племен полабських слов'ян, що від VI століття проживають на землях між нижньою Одрою і Лабою.

Переглянути Велика Моравія і Лютичі

Людовик I Благочестивий

Людовик I Благочестивий (також Справедливий і Добродушний; (778 — 20 червня 840) — король Аквітанії з династії Каролінгів, з 781 король франків, з 813 імператор Заходу разом із своїм батьком Карлом I Великим, а з 814 — одноосібно.

Переглянути Велика Моравія і Людовик I Благочестивий

Людовик II Німецький

Людовик II Німецький (Ludwig der Deutsche.; 806 —, Франкфурт) — король Східно-Франкського королівства (майбутньої Німеччини) в 843-876 роках, король Баварії між 817 та 843 роками, король Лотарингії між 870 та 876 роками, засновник династії німецьких Каролінгів.

Переглянути Велика Моравія і Людовик II Німецький

Лужиця

Герби Верхньої і Нижньої Лужиці Розташування в Європі Йоганн Гоманн верхньолужицькою мовою лужицькими мовами) Мапа Лужиці рідною мовою Мапа Лужиці із сорбськими та німецькими назвами Прапор лужицького національного руху Лужицьке народне мистецтво, поштова марка НДР, 1969 Лужиця, Лаузіц — історична область між ріками Бобром, Квізою та Ельбою у Східній Німеччині (землі Саксонія та Бранденбург), південно-західної Польщі (Нижньосілезьке воєводство), а також на півночі Чехії.

Переглянути Велика Моравія і Лужиця