Більш швидкий доступ, ніж браузер!
35 відносини: B (латиниця), HTML, ISO 8859-5, Windows-1251, XII століття, XIX століття, XVIII століття, Кулішівка, КОІ-8, Кодування, Правопис Русалки Дністрової, Політехнічний музей (Росія), Петербурзька академія наук, Острозька Біблія, Неогублений голосний заднього ряду високо-середнього підняття, Російська абетка, Російська дореформена орфографія, Реформа російської орфографії 1918, Словарь української мови, Устав (письмо), Фіта, Юнікод, Ять, Максимовичівка, Белград, Вук Караджич, Давньоруська мова, І (літера), Іван Федоров, 1870, 1918, 1920, 1930, 1946, 4 листопада.
B (латиниця)
B — друга літера латинського алфавіту, використовується практично у всіх алфавітах на латинській основі.
Новинка!!: Ъ і B (латиниця) · Побачити більше »
HTML
HTML (Ейч-Ті-Ем-Ель, HyperText Markup Language, Мова розмітки гіпертекстових документів) — стандартна мова розмітки веб-сторінок в Інтернеті.
Новинка!!: Ъ і HTML · Побачити більше »
ISO 8859-5
ISO 8859-5, також відома, як Кирилиця — 8-бітна кодова таблиця, частина стандарту ISO 8859.
Новинка!!: Ъ і ISO 8859-5 · Побачити більше »
Windows-1251
Windows-1251 (також вживаються назви Win1251, CP1251) — кодування символів, що є стандартним 8-бітовим кодуванням для всіх локалізованих українських і російських версій Microsoft Windows.
Новинка!!: Ъ і Windows-1251 · Побачити більше »
XII століття
XII століття належало до періоду, який історики Європи класифікують як Високе Середньовіччя.
Новинка!!: Ъ і XII століття · Побачити більше »
XIX століття
Без опису.
Новинка!!: Ъ і XIX століття · Побачити більше »
XVIII століття
XVIII століття розпочалося 1701, закінчилося 1800 роком, формальний кінець середньовічної епохи.
Новинка!!: Ъ і XVIII століття · Побачити більше »
Кулішівка
Кулішівка Куліші́вка, або Система Куліша — український фонетичний правопис, застосований Пантелеймоном Кулішем наприкінці 1850-х років.
Новинка!!: Ъ і Кулішівка · Побачити більше »
КОІ-8
КОІ-8 (код обміну інформацією, 8 бітів), КОИ-8 — восьмибітова ASCII-сумісна кодова таблиця, розроблена для кодування букв кирилічних алфавітів.
Новинка!!: Ъ і КОІ-8 · Побачити більше »
Кодування
Кодува́ння (encoding, Kodieren).
Новинка!!: Ъ і Кодування · Побачити більше »
Правопис Русалки Дністрової
Право́пис «Руса́лки Дністро́вої» — перша фонетична система правопису для української мови на основі адаптованого алфавіту, вжита «Руською трійцею» в альманасі «Русалка Днѣстровая» (1837).
Новинка!!: Ъ і Правопис Русалки Дністрової · Побачити більше »
Політехнічний музей (Росія)
Будинок музею, 1880-ті Політехнічний музей — російський національний музей історії науки і техніки, один з найбільших науково-технічних музеїв світу.
Новинка!!: Ъ і Політехнічний музей (Росія) · Побачити більше »
Петербурзька академія наук
Петербу́рзька акаде́мія нау́к, Імператорська академія наук — прийнята в літературі назва вищої наукової установи Російської імперії в 1724—1917 роках.
Новинка!!: Ъ і Петербурзька академія наук · Побачити більше »
Острозька Біблія
Острозька Біблія — перше повне видання всіх книг Св.
Новинка!!: Ъ і Острозька Біблія · Побачити більше »
Неогублений голосний заднього ряду високо-середнього підняття
Неогублений голосний заднього ряду високо-середнього піднесення (Close-mid back unrounded vowel; Voyelle mi-fermée postérieure non arrondie; 非円唇後舌半狭母音) — один з голосних звуків, п'ятнадцятий з основних голосних звуків.
Новинка!!: Ъ і Неогублений голосний заднього ряду високо-середнього підняття · Побачити більше »
Російська абетка
Росі́йська абе́тка — абетка російської мови, у теперішньому вигляді з 33 літерами, що існує фактично з 1918 року (офіційно тільки з 1942 року: раніше вважалося, що в російській абетці 32 літери, оскільки Е (укр. — є) та Ё (укр. — йо) розглядалися як варіанти однієї літери): АаБбВвГгДдЕеЁёЖжЗзИиЙй КкЛлМмНнОоПпРрСсТтУуФф ХхЦцЧчШшЩщЪъЫыЬьЭэЮюЯя.
Новинка!!: Ъ і Російська абетка · Побачити більше »
Російська дореформена орфографія
Росі́йська дорефо́рмена орфогра́фія (частіше дореволюці́йна орфогра́фія) — орфографія російської мови, що діяла до її реформи в 1918 році і зберігалася пізніше в емігрантських виданнях.
Новинка!!: Ъ і Російська дореформена орфографія · Побачити більше »
Реформа російської орфографії 1918
Орфографі́чна рефо́рма 1917–1918 ро́ків — полягала в зміні ряду правил російського правопису, серед яких найпомітнішим виявилося вилучення декількох літер зі складу російської абетки.
Новинка!!: Ъ і Реформа російської орфографії 1918 · Побачити більше »
Словарь української мови
«Словарь української мови» — перекладний українсько-російський словник, виданий 1907—1909 у Києві в 4 томах.
Новинка!!: Ъ і Словарь української мови · Побачити більше »
Устав (письмо)
Уста́в — ранній тип письма кириличних рукописів.
Новинка!!: Ъ і Устав (письмо) · Побачити більше »
Фіта
Фіта́ — передостання літера старо- і церковнослов'янської кирилиці, літера деяких українських абеток XIX століття; остання (після виходу з ужитку наприкінці XIX ст. іжиці) літера дореволюційної російської абетки.
Новинка!!: Ъ і Фіта · Побачити більше »
Юнікод
Логотип Unicode Юніко́д, (Unicode), УНІфіковане КОДування — промисловий стандарт, розроблений, щоб забезпечити цифрове представлення символів усіх писемностей світу та спеціальних символів.
Новинка!!: Ъ і Юнікод · Побачити більше »
Ять
, («ять» — чоловічого роду) — літера кирилиці та глаголиці.
Новинка!!: Ъ і Ять · Побачити більше »
Максимовичівка
Систе́ма Максимовича, «максимо́вичівка» — система українського правопису на етимологічних принципах, запропонована 1827 року першим ректором Київського університету М. О. Максимовичем.
Новинка!!: Ъ і Максимовичівка · Побачити більше »
Белград
Панорама Белграда з фортеці Калемегдан Сербської скупшини в Белграді Белгра́д, Белґра́д (Београд - Білгород) — столиця Сербії та колишньої Югославії.
Новинка!!: Ъ і Белград · Побачити більше »
Вук Караджич
Вук Стефанович Кара́джич (Вук Стефановић Караџић/Vuk Stefanović Karadžić) — сербський лінгвіст, письменник, мислитель, діяч національного відродження.
Новинка!!: Ъ і Вук Караджич · Побачити більше »
Давньоруська мова
Термін давньоруська мова (також давньоукраїнська мова, давньосхіднослов'янська мова) вживається для позначення гіпотетичної 1) сукупності діалектів, якими розмовляло слов'янське населення Київської Русі (спільносхіднослов'янська мова) 2) наддіалектної писемної мови, якою користувались у Київській Русі (давньоруська (давньокиївська) писемно-літературна мова). Правомірність застосування цього терміна в обох його значеннях визнається не усіма дослідниками.
Новинка!!: Ъ і Давньоруська мова · Побачити більше »
І (літера)
І, і — літера деяких кириличних абеток; позначає неогублений голосний звук переднього ряду високого підняття і.
Новинка!!: Ъ і І (літера) · Побачити більше »
Іван Федоров
Іван Федорович, Іва́н Федоро́в, Іван Феодорович, Друкар (близько 1510, Велике князівство Литовське —, Львів) — діяч східнослов'янської культури, один із перших східнослов'янських друкарів, а також гравер, інженер, ливарник.
Новинка!!: Ъ і Іван Федоров · Побачити більше »
1870
Без опису.
Новинка!!: Ъ і 1870 · Побачити більше »
1918
Без опису.
Новинка!!: Ъ і 1918 · Побачити більше »
1920
Без опису.
Новинка!!: Ъ і 1920 · Побачити більше »
1930
Без опису.
Новинка!!: Ъ і 1930 · Побачити більше »
1946
Без опису.
Новинка!!: Ъ і 1946 · Побачити більше »
4 листопада
4 листопада — 308-й день року (309-й у високосні роки) у григоріанському календарі.
Новинка!!: Ъ і 4 листопада · Побачити більше »
