Українська абетка і Ґ

Посилання: Відмінності, Схожості, Jaccard схожість Коефіцієнт, Посилання.

Різниця між Українська абетка і Ґ

Українська абетка vs. Ґ

Украї́нська абе́тка — сукупність літер, прийнятих в українській писемності та розміщених у певному усталеному порядку. Ґ, ґ («ґе», «ге з гичкою», «ге з гачком») — кирилична літера для позначення звука ɡ (як латинське або англійське «g» чи російське «г»), що існує поряд з літерою «г» у деяких абетках: білоруській тарашкевиці та циганській абетці діалекту російських циган.

XIV століття

XIV століття історики називають першим століттям Пізнього Середньовіччя.

XIV століття і Українська абетка · XIV століття і Ґ · Побачити більше »

XVIII століття

XVIII століття розпочалося 1701, закінчилося 1800 роком, формальний кінець середньовічної епохи.

XVIII століття і Українська абетка · XVIII століття і Ґ · Побачити більше »

Куліш Пантелеймон Олександрович

Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш (— містечко Вороніж, нині Шосткинського району Сумської області —, хутір Мотронівка, нині село Оленівка, Борзнянського району Чернігівської області) — український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець.

Куліш Пантелеймон Олександрович і Українська абетка · Куліш Пантелеймон Олександрович і Ґ · Побачити більше »

Павловський Олексій Павлович

Олексі́й Па́влович Павло́вський (1773, Шутівка, тепер Соснівка, Глухівський район, Сумська область — після 1822) — український мовознавець.

Павловський Олексій Павлович і Українська абетка · Павловський Олексій Павлович і Ґ · Побачити більше »

Пересопницьке Євангеліє

Пересо́пницьке Єва́нгеліє — визначна рукописна пам'ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI століття.

Пересопницьке Євангеліє і Українська абетка · Пересопницьке Євангеліє і Ґ · Побачити більше »

Основа (журнал)

Основа — науково-літературний щомісячний часопис.

Основа (журнал) і Українська абетка · Основа (журнал) і Ґ · Побачити більше »

Словарь української мови

«Словарь української мови» — перекладний українсько-російський словник, виданий 1907—1909 у Києві в 4 томах.

Словарь української мови і Українська абетка · Словарь української мови і Ґ · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Українська абетка і Українська мова · Українська мова і Ґ · Побачити більше »

Матвій Номис

Матві́й Но́мис (М. Но́мис, справжнє ім'я, по батькові і прізвище — Матві́й Тере́нтійович Си́монов;, с. Заріг, тепер Оржицького району Полтавської обл. —, Лубни) — український етнограф, фольклорист, письменник і педагог, укладач і видавець одного з найповніших і найавторитетніших зібрань-антології українського усного фольклору малих жанрів (прислів'я, приказки, загадки, стійкі мовні порівняння тощо).

Матвій Номис і Українська абетка · Матвій Номис і Ґ · Побачити більше »

Метлинський Амвросій Лук'янович

Амвро́сій Лук'янович Метли́нський (*1814, с. Сари, Гадяцький повіт, Полтавська губернія — † 29 липня 1870, Ялта) — український поет і етнограф, фольклорист, перекладач, видавець, професор Харківського (1848–1849) та Київського (1849—1854) університетів.

Метлинський Амвросій Лук'янович і Українська абетка · Метлинський Амвросій Лук'янович і Ґ · Побачити більше »

Мелетій Смотрицький

Меле́тій Смотри́цький (до прийняття чернецтва світське ім'я — Максим Герасимович; бл.Сас П. Смотрицький Мелетій… — С. 676.1577 —) — письменник, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов.

Мелетій Смотрицький і Українська абетка · Мелетій Смотрицький і Ґ · Побачити більше »

Боровиковський Левко Іванович

Левко́ Іва́нович Боровико́вський (22 лютого 1806, (за іншими відомостями — 1808) с. Мелюшки Хорольський повіт на Полтавщині — 26 грудня 1889, там само) — український поет, фольклорист, етнограф.

Боровиковський Левко Іванович і Українська абетка · Боровиковський Левко Іванович і Ґ · Побачити більше »

Гражданський шрифт

«Геометріа славенскі землемѣріе» — перша книга, надрукована гражданським шрифтом Гражда́нський шрифт — шрифт, вперше застосований у друкарстві митрополитом Київським Петром Могилою та остаточно запроваджений у Московському царстві Петром I у 1708–1710 роках для друку світських видань у часи першої реформи російського письма.

Гражданський шрифт і Українська абетка · Гражданський шрифт і Ґ · Побачити більше »

Гатцук Микола Олексійович

''«Українська абетка» («Украı́н́ска абèтка») М. Гаццука (М. О. Гатцука), Москва, 1861 р. — один з найперших українських букварів.'' Уривок з Абетки Мико́ла Олексі́йович Гатцу́к — український фольклорист, мовознавець, письменник другої половини XIX століття.

Гатцук Микола Олексійович і Українська абетка · Гатцук Микола Олексійович і Ґ · Побачити більше »

Галичина

Галичина́ (Galicja, Galizien, Галиция) — історична область у західній Україні та південно-східній Польщі.

Галичина і Українська абетка · Галичина і Ґ · Побачити більше »

Дзвінкий м'якопіднебінний проривний

Дзвінкий м'якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Дзвінкий м'якопіднебінний проривний і Українська абетка · Дзвінкий м'якопіднебінний проривний і Ґ · Побачити більше »