Логотип
Юніонпедія
Зв'язок
Завантажити з Google Play
Новинка! Завантажити Юніонпедія на вашому Android™ пристрої!
Завантажити
Більш швидкий доступ, ніж браузер!
 

Половецька мова

Індекс Половецька мова

Полове́цька мо́ва (coman, къипчакъ, татарча) — тюркська мова, якою розмовляли українські степовики половці XI—XIV століть.

109 відносини: A, B, C, Codex Cumanicus, D, E, F, G, I (значення), J, K, L, M, N, O, P, Q, R, S, T, U, Y, Z, Кумицька мова, Крим, Кримськотатарська мова, Кримчацька мова, Караїмська мова, Карачаєво-балкарська мова, Кипчацькі мови, Північний Кавказ, Проривні приголосні, Половецьке поле, Огублений голосний заднього ряду високо-середнього підняття, Огублений голосний заднього ряду високого підняття, Огублений голосний переднього ряду високого підняття, Огублений голосний переднього ряду низько-середнього підняття, Однина, Означення (мовознавство), Африкат, Аблатив, Алтайські гори, Алтайські мови, Апроксимант, Наголос, Називний відмінок, Носові приголосні, Неогублений голосний заднього ряду високого підняття, Неогублений голосний заднього ряду низького підняття, Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього підняття, ..., Неогублений голосний переднього ряду високого підняття, Рід (мовознавство), Родзинки, Родовий відмінок, Редукція голосних, Стан (мовознавство), Східна Європа, Середня Азія, Тюркські мови, Твердопіднебінний апроксимант, Урумська мова, Угорщина, Фрикативні приголосні, Ясенний боковий апроксимант, Ясенний дрижачий приголосний, М'якопіднебінний носовий приголосний, Місцевий відмінок, Мамлюцький султанат (Каїр), Множина (мовознавство), Мовне запозичення, Молдова, Зубні приголосні, Зубний носовий приголосний, Заясенні приголосні, Задньоязиковий приголосний, Знахідний відмінок, Золота Орда, Болгарія, Вірмено-кипчацька мова, Волощина, Губний приголосний, Губно-губний носовий приголосний, Гаркавець Олександр Миколайович, Глухий ясенний фрикативний, Глухий ясенний африкат, Глухий язичковий проривний, Глухий губно-губний проривний, Глухий губно-зубний фрикативний, Глухий зубний проривний, Глухий заясенний фрикативний, Глухий заясенний африкат, Глухий м'якопіднебінний фрикативний, Глухий м'якопіднебінний проривний, Голосний високого підняття, Голосний заднього ряду, Голосний переднього ряду, Дунай, Дрижачий приголосний, Давальний відмінок, Дзвінкий ясенний фрикативний, Дзвінкий губно-губний проривний, Дзвінкий губно-зубний фрикативний, Дзвінкий зубний проривний, Дзвінкий заясенний фрикативний, Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний, Дзвінкий м'якопіднебінний проривний, Євразійський степ, Лінгва франка, 1770. Розгорнути індекс (59 більше) »

A

* '''A''' — літера латинської абетки.

Новинка!!: Половецька мова і A · Побачити більше »

B

Без опису.

Новинка!!: Половецька мова і B · Побачити більше »

C

* '''C''' — літера латинської абетки.

Новинка!!: Половецька мова і C · Побачити більше »

Codex Cumanicus

«Codex Cumanicus» (Кума́нський ко́декс) — рукописна збірка середньовічних робіт і текстів, присвячених половецькій (куманській) мові.

Новинка!!: Половецька мова і Codex Cumanicus · Побачити більше »

D

* '''D''' — літера латинської абетки.

Новинка!!: Половецька мова і D · Побачити більше »

E

Е.

Новинка!!: Половецька мова і E · Побачити більше »

F

* '''F''' — літера латинської абетки.

Новинка!!: Половецька мова і F · Побачити більше »

G

* '''G''' — літера латинської абетки.

Новинка!!: Половецька мова і G · Побачити більше »

I (значення)

I.

Новинка!!: Половецька мова і I (значення) · Побачити більше »

J

* '''J''' — літера латинської абетки.

Новинка!!: Половецька мова і J · Побачити більше »

K

* '''K''' — літера латинської абетки.

Новинка!!: Половецька мова і K · Побачити більше »

L

* L (латиниця) — літера латинської абетки.

Новинка!!: Половецька мова і L · Побачити більше »

M

Без опису.

Новинка!!: Половецька мова і M · Побачити більше »

N

Без опису.

Новинка!!: Половецька мова і N · Побачити більше »

O

* O (латиниця) — літера латинської абетки.

Новинка!!: Половецька мова і O · Побачити більше »

P

Без опису.

Новинка!!: Половецька мова і P · Побачити більше »

Q

* Q — літера латинської абетки.

Новинка!!: Половецька мова і Q · Побачити більше »

R

* '''R''' — літера латинської абетки.

Новинка!!: Половецька мова і R · Побачити більше »

S

* '''S''' — літера латинської абетки.

Новинка!!: Половецька мова і S · Побачити більше »

T

* T (латиниця).

Новинка!!: Половецька мова і T · Побачити більше »

U

* U (латиниця) — літера латинської абетки.

Новинка!!: Половецька мова і U · Побачити більше »

Y

* '''Y''' — літера латинської абетки.

Новинка!!: Половецька мова і Y · Побачити більше »

Z

* '''Z''' — літера латинської абетки.

Новинка!!: Половецька мова і Z · Побачити більше »

Кумицька мова

Куми́цька мо́ва (къумукъ тил) — рідна мова кумиків.

Новинка!!: Половецька мова і Кумицька мова · Побачити більше »

Крим

Крим, Кри́мський піво́стрів, також Таврія (Qırım yarımadası, Qırım, Къырым ярымадасы, Крымский полуостров, Крым) — півострів, розташований на півдні України, у межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частково півдня Херсонської області (північ Арабатської стрілки).

Новинка!!: Половецька мова і Крим · Побачити більше »

Кримськотатарська мова

Кримськотата́рська мо́ва (Qırımtatar tili, Къырымтатар тили) — тюркська мова, рідна мова кримських татар.

Новинка!!: Половецька мова і Кримськотатарська мова · Побачити більше »

Кримчацька мова

Кримчацька мова (кърымчах тыльы) — мова кримчаків, належить до кипчацько-половецької підгрупи тюркських мов.

Новинка!!: Половецька мова і Кримчацька мова · Побачити більше »

Караїмська мова

Караї́мська мова (къарай тили; karaj tili) — мова караїмів (невеликої народності, що сповідує караїмізм — напрямок юдаїзму), належить до кипчацько-половецької підгрупи кипчацької групи тюркських мов.

Новинка!!: Половецька мова і Караїмська мова · Побачити більше »

Карачаєво-балкарська мова

Карача́єво-балка́рська (карачаївська, балкарська) мова (къарачай-малкъар тил, тау тил) — одна з тюркських мов, мова карачаївців та балкарців.

Новинка!!: Половецька мова і Карачаєво-балкарська мова · Побачити більше »

Кипчацькі мови

Кипчацькі мови Кипча́цькі мо́ви (Kipchak (Kypchak, Qypchaq) languages) — група тюркських мов алтайської мовної сім'ї мов.

Новинка!!: Половецька мова і Кипчацькі мови · Побачити більше »

Північний Кавказ

Кавказ з космосу Північний Кавказ (Цæгат Кавказ, Къилбаседан Кавказ, Шимал Кавказ, Нхыҵ) -.

Новинка!!: Половецька мова і Північний Кавказ · Побачити більше »

Проривні приголосні

Проривні́ (експлози́вні) при́голосні, також плози́ви — оклюзивні приголосні, під час артикуляції яких піднебінна фіранка піднята, повітря проходить у ротову нутровину (на відміну від носових проривних), а розмикання змички відбувається різко і нагадує вибух (на відміну від африкат).

Новинка!!: Половецька мова і Проривні приголосні · Побачити більше »

Половецьке поле

XII сторіччя Мапа Азії в XII сторіччі, показує половецькі землі та їх сусідів Полове́цьке по́ле, або Де́шт-і-Кипча́к — у XI—XIV століттях назва східноєвропейської та середньоазійської частини Євразійського степу, від гирла Дунаю до пониззя Сирдар'ї та озера Балхаш, де панували тюркомовні племена кочовиків-половців (кипчаків, куманів).

Новинка!!: Половецька мова і Половецьке поле · Побачити більше »

Огублений голосний заднього ряду високо-середнього підняття

Огублений голосний заднього ряду високо-середнього підняття (close-mid back rounded vowel; voyelle moyenne supérieure postérieure arrondie; 円唇後舌半狭母音) — один з голосних звуків, сьомий з основних голосних звуків.

Новинка!!: Половецька мова і Огублений голосний заднього ряду високо-середнього підняття · Побачити більше »

Огублений голосний заднього ряду високого підняття

Огублений голосний заднього ряду високого піднесення (Close back rounded vowel; Voyelle fermée postérieure arrondie; 円唇後舌狭母音) — один з голосних звуків, восьмий з основних голосних звуків.

Новинка!!: Половецька мова і Огублений голосний заднього ряду високого підняття · Побачити більше »

Огублений голосний переднього ряду високого підняття

Огублений голосний переднього ряду високого піднесення (Close front rounded vowel; Voyelle fermée antérieure arrondie; 円唇前舌狭母音) — один з голосних звуків, дев'ятий з основних голосних звуків.

Новинка!!: Половецька мова і Огублений голосний переднього ряду високого підняття · Побачити більше »

Огублений голосний переднього ряду низько-середнього підняття

Огу́блений голосни́й пере́днього ря́ду ни́зько-сере́днього підне́сення (Open-mid front rounded vowel; Voyelle mi-ouverte antérieure arrondie; 円唇前舌半広母音) — один з голосних звуків, одинадцятий з основних голосних звуків.

Новинка!!: Половецька мова і Огублений голосний переднього ряду низько-середнього підняття · Побачити більше »

Однина

Однина́ — форма числа у мовознавстві, яка в іменниках означає один предмет серед однорідних (наприклад, стіл, верба).

Новинка!!: Половецька мова і Однина · Побачити більше »

Означення (мовознавство)

Озна́чення (atributum) — другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета.

Новинка!!: Половецька мова і Означення (мовознавство) · Побачити більше »

Африкат

Африка́ти (affrico — тру, притираю) — складні нерозривні приголосні, утворені внаслідок злиття двох звукових елементів — зімкненого (його називають також проривним) з наступним щілинним, (його називають також фрикативним).

Новинка!!: Половецька мова і Африкат · Побачити більше »

Аблатив

Аблати́в (від ablātīvus, іноді орудно-місцевий відмінок — відмінок, який вказує на вихідний пункт траєкторії руху одного з учасників ситуації. Характерний для багатьох мов, слов'янським мовам не властивий. Слова у відкладному відмінку відповідають на такі запитання: «звідки ?», «від кого ?», «від чого ?», «чому ?». Українськими відповідниками відкладного відмінка є прийменники від, з у поєднанні з родовим відмінком.

Новинка!!: Половецька мова і Аблатив · Побачити більше »

Алтайські гори

Перлина Алтайських гір — Телецьке озеро Гора Бєлуха Бєлуха — найвища гора Алтаю і Сибіру Алтайські гори, Казахстан Алтайські гори, Казахстан Маркаколь, Алтайські гори, Казахстан Річка Катунь у Алтаї Кучерлинська долина в Алтайських горах Алтайські гори (озеро Кучерлинське) Алта́йські гори (Алтайские горы, Алтайн нуруу, Алтай таулары, 阿尔泰山脉) — гори в Росії, Казахстані, Китаї та Монголії; довжина понад 2000 км; діляться на власне Алтай (найвища вершина Бєлуха, 4506 м), Алтай Монгольський і Алтай Гобійський; розлогі міжгірні улоговини, глибокі долини річок (Катунь, Бухтарма, Чуя, Бія), близько 3500 озер; листяна тайга 70%, високогірні луки; льодовики; багаті поклади руд металів; Алтайський заповідник (882 тисяч га).

Новинка!!: Половецька мова і Алтайські гори · Побачити більше »

Алтайські мови

Алтайські мови — макросім'я мов, яка включає мікроалтайську сім'ю: тюркські мови, монгольські, тунгусо-маньчжурські близько 66 живих мов, макроалтайську сім'ю, крім вище перерахованих також: корейську та японську мови (належність японської до алтайської мовної сім'ї є дискусійною) близько 74.

Новинка!!: Половецька мова і Алтайські мови · Побачити більше »

Апроксимант

Апроксимант — приголосний, в якому один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності.

Новинка!!: Половецька мова і Апроксимант · Побачити більше »

Наголос

На́голос або акце́нт (Accentus, Akzent, stress, τόνος) — надсегментна одиниця мовлення.

Новинка!!: Половецька мова і Наголос · Побачити більше »

Називний відмінок

Називний відмінок, або номінати́в (casus nominativus, від nomino — «називаю», «іменую») відповідає на запитання «хто?», «що?».

Новинка!!: Половецька мова і Називний відмінок · Побачити більше »

Носові приголосні

Носові́ при́голосні (nasal consonants) — у фонетиці група приголосних звуків.

Новинка!!: Половецька мова і Носові приголосні · Побачити більше »

Неогублений голосний заднього ряду високого підняття

Неогублений голосний заднього ряду високого піднесення (Close back unrounded vowel; Voyelle fermée postérieure non arrondie; 非円唇後舌狭母音) — один з голосних звуків, шістнадцятий з основних голосних звуків.

Новинка!!: Половецька мова і Неогублений голосний заднього ряду високого підняття · Побачити більше »

Неогублений голосний заднього ряду низького підняття

Неогублений голосний заднього ряду низького піднесення (Open back unrounded vowel; Voyelle ouverte postérieure non arrondie; 非円唇後舌広母音) — один з голосних звуків, п'ятий з основних голосних звуків.

Новинка!!: Половецька мова і Неогублений голосний заднього ряду низького підняття · Побачити більше »

Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього підняття

Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього піднесення (Close-mid front unrounded vowel; Voyelle moyenne supérieure antérieure non arrondie; 非円唇前舌半狭母音) — один з голосних звуків, другий з основних голосних звуків.

Новинка!!: Половецька мова і Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього підняття · Побачити більше »

Неогублений голосний переднього ряду високого підняття

Неогу́блений голосни́й пере́днього ря́ду висо́кого підня́ття — один з голосних звуків, перший з основних голосних звуків.

Новинка!!: Половецька мова і Неогублений голосний переднього ряду високого підняття · Побачити більше »

Рід (мовознавство)

Відмінності вживання категорії роду в різних мовах Рід — граматична категорія, що властива різним частинам мови.

Новинка!!: Половецька мова і Рід (мовознавство) · Побачити більше »

Родзинки

Ізюм Родзинки Родзи́нки або ізюм — сушений виноград.

Новинка!!: Половецька мова і Родзинки · Побачити більше »

Родовий відмінок

Родовий відмінок, або генети́в, геніти́в (casus genetivus, casus genitīvus, від gigno — «народжую») виражає різновиди означальних відношень і входить до парадигми однини та множини з диференціальною сукупністю відмінкових певних закінчень (див. розділ Приклади).

Новинка!!: Половецька мова і Родовий відмінок · Побачити більше »

Редукція голосних

Редукція голосних — ослаблення артикуляції ненаголошених звуків і зміна їхнього звучання.

Новинка!!: Половецька мова і Редукція голосних · Побачити більше »

Стан (мовознавство)

Стан дієслова (activum) — граматична категорія, що визначає співвідношення між підметом, що поєднується з даним дієсловом та актуальним суб'єктом дії, вираженої тим же дієсловом.

Новинка!!: Половецька мова і Стан (мовознавство) · Побачити більше »

Східна Європа

Південна Європа Схі́дна Євро́па — політичний та історико-географічний регіон Європи.

Новинка!!: Половецька мова і Східна Європа · Побачити більше »

Середня Азія

Центральна Азія. Фізична карта Центральної Азії. Центральна Азія (в радянській науці - Сере́дня А́зія, ще раніше - Туркестан): 1) У фізико-географічному плані це частина Азії, що входила до складу Російської імперії і СРСР. У її склад входять плато Устюрт, Туранська низовина, Тургайське плато, Казахський дрібносопковик і частково гори: Копетдаг, Паміро-алай, Тянь-Шань, Джунгарський Алатау, Саур і Тарбагатай. 2) У політико-географічному плані Центральна Азія — збірна назва для чотирьох держав: Узбекистану, Киргизстану, Туркменістану і Таджикистану (іноді сюди включають і Казахстан).

Новинка!!: Половецька мова і Середня Азія · Побачити більше »

Тюркські мови

Карта тюркських мов алтайської сім'ї мов Тю́ркські мо́ви — мови алтайської макросім'ї; кількадесят живих та мертвих мов Центральної та Південно-Західної Азії, Східної Європи.

Новинка!!: Половецька мова і Тюркські мови · Побачити більше »

Твердопіднебінний апроксимант

Твердопіднебінний (середньопіднебінний, палатальний) апроксимант тип приголосного звука, що існує в багатьох мовах.

Новинка!!: Половецька мова і Твердопіднебінний апроксимант · Побачити більше »

Урумська мова

Уру́мська мо́ва — тюркська мова греків Приазов'я.

Новинка!!: Половецька мова і Урумська мова · Побачити більше »

Угорщина

Уго́рщина (Magyarország — «Мадя́рщина») — держава в Центральній Європі з населенням близько 10 мільйонів осіб.

Новинка!!: Половецька мова і Угорщина · Побачити більше »

Фрикативні приголосні

Фрикативні приголосні (fricative consonants), також фрикативи (fricatives), спіранти (spirants) або щілинні приголосні — протисні приголосні, що виникають тертям видихового струменя повітря в якомусь звуженні артикуляційних органів мови: в українській мові об губи (в), між долішньою губою й горішніми передніми зубами (ф), між кінцем язика й задньою стороною горішніх сікачів (с, з, с', з') чи ясен (ш, ж), між задньою частиною язика й задньою стінкою вершка гортані (х), між голосницями горлянки (г).

Новинка!!: Половецька мова і Фрикативні приголосні · Побачити більше »

Ясенний боковий апроксимант

Ясенний (альвеолярний) боковий апроксимант — тип приголосного звука, що існує в мовах певних народів.

Новинка!!: Половецька мова і Ясенний боковий апроксимант · Побачити більше »

Ясенний дрижачий приголосний

Ясенний (альвеолярний) дрижачий — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Новинка!!: Половецька мова і Ясенний дрижачий приголосний · Побачити більше »

М'якопіднебінний носовий приголосний

М’якопіднебінний носовий приголосний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Половецька мова і М'якопіднебінний носовий приголосний · Побачити більше »

Місцевий відмінок

Місцевий відмінок або локати́в (locativus, від locus — «місце») — відмінок, чиїм основним значенням є вираження місця дії.

Новинка!!: Половецька мова і Місцевий відмінок · Побачити більше »

Мамлюцький султанат (Каїр)

Мамлю́цький султана́т (.

Новинка!!: Половецька мова і Мамлюцький султанат (Каїр) · Побачити більше »

Множина (мовознавство)

Множина́ (pluralia) — в мовознавстві форма числа.

Новинка!!: Половецька мова і Множина (мовознавство) · Побачити більше »

Мовне запозичення

Запози́чення — елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична конструкція та ін.), який було перенесено з однієї мови до іншої в результаті мовних контактів, а також сам процес (запозича́ння) переходу елементів однієї мови до іншої.

Новинка!!: Половецька мова і Мовне запозичення · Побачити більше »

Молдова

Респу́бліка Молдо́ва, або Молдо́ва (Republica Moldova), — держава у Східній Європі, столиця — місто Кишинів.

Новинка!!: Половецька мова і Молдова · Побачити більше »

Зубні приголосні

Місце творення зубних приголосних. Червоною барвою виділений язик Зубні́ при́голосні (dental consonants) — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: вони артикулюються язиком проти верхніх і (або) нижніх зубів.

Новинка!!: Половецька мова і Зубні приголосні · Побачити більше »

Зубний носовий приголосний

Зубний носовий приголосний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Половецька мова і Зубний носовий приголосний · Побачити більше »

Заясенні приголосні

Зая́сенні при́голосні (postalveolar consonants; post-alveolar consonants) — у фонетиці надгрупа приголосних звуків, артикуляція яких відбується позаду ясенного бугорка.

Новинка!!: Половецька мова і Заясенні приголосні · Побачити більше »

Задньоязиковий приголосний

Задньоязико́вий при́голосний — приголосний звук, що утворюється при зімкнені задньої частини язика з м'яким піднебінням.

Новинка!!: Половецька мова і Задньоязиковий приголосний · Побачити більше »

Знахідний відмінок

Знахідний відмінок, або акузати́в (accusativus; від accuso — «звинувачую») відповідає на запитання «кого?», «що?».

Новинка!!: Половецька мова і Знахідний відмінок · Побачити більше »

Золота Орда

Золота́ Орда́ (Алтын Урда, Алтан Орд) — держава, що існувала між 1240–1502 роками у степах Східної Європи, Центральної Азії та Західного Сибіру:374.

Новинка!!: Половецька мова і Золота Орда · Побачити більше »

Болгарія

Болга́рія (България, на сьогодні — Респу́бліка Болга́рія) — держава у Південно-Східній Європі, розташована в східній частині Балканського півострова, займає 22 % його території.

Новинка!!: Половецька мова і Болгарія · Побачити більше »

Вірмено-кипчацька мова

Вірмено-кипчацька мова — мова вірмен, що жили у 16—17 століттях великими колоніями в Кам'янці-Подільському, Львові, Луцьку, Аккермані, Яссах, Едірне (Адріанополі) та інших містах України, Речі Посполитій, Молдовського князівства, Румунії й Османської імперії, куди переселилися з Криму (переважно з Кафи) і, можливо, з Вірменії після татарського нашестя.

Новинка!!: Половецька мова і Вірмено-кипчацька мова · Побачити більше »

Волощина

Воло́щина (князівство Волощина, Țara Românească, рум.кирил.; Valachia) — князівство на північ від Дунаю і на південь від Карпат, що існувала там з середини XIV століття до 1859 року, коли вона була об'єднана з Молдовським князівством в Об'єднане князівство Волощини і Молдови.

Новинка!!: Половецька мова і Волощина · Побачити більше »

Губний приголосний

Губні приголосні (Labial consonant; Consonne labiale; 唇音) — різновид приголосних звуків, що утворюються зближенням чи зімкненням нижньої губи з верхньою губою або з верхніми зубами.

Новинка!!: Половецька мова і Губний приголосний · Побачити більше »

Губно-губний носовий приголосний

Губно-губний носовий — приголосний звук, що існує в більшості мов світу.

Новинка!!: Половецька мова і Губно-губний носовий приголосний · Побачити більше »

Гаркавець Олександр Миколайович

Гаркаве́ць Олександр Миколайович (19 жовтня 1947, Світлий Луч Старобешівського району Сталінської, нині Донецької області) — радянський і казахський науковець українського походження, мовознавець-тюрколог, громадсько-культурний і політичний діяч.

Новинка!!: Половецька мова і Гаркавець Олександр Миколайович · Побачити більше »

Глухий ясенний фрикативний

Глухі ясенні фрикативні — приголосні звуки.

Новинка!!: Половецька мова і Глухий ясенний фрикативний · Побачити більше »

Глухий ясенний африкат

Глухий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Половецька мова і Глухий ясенний африкат · Побачити більше »

Глухий язичковий проривний

Глухий язичковий (увулярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Новинка!!: Половецька мова і Глухий язичковий проривний · Побачити більше »

Глухий губно-губний проривний

Глухий губно-губний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Половецька мова і Глухий губно-губний проривний · Побачити більше »

Глухий губно-зубний фрикативний

Глухий губно-зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Новинка!!: Половецька мова і Глухий губно-зубний фрикативний · Побачити більше »

Глухий зубний проривний

Глухий зубний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Половецька мова і Глухий зубний проривний · Побачити більше »

Глухий заясенний фрикативний

Глухий заясенний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Половецька мова і Глухий заясенний фрикативний · Побачити більше »

Глухий заясенний африкат

Глухи́й зая́сенний африка́т — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Половецька мова і Глухий заясенний африкат · Побачити більше »

Глухий м'якопіднебінний фрикативний

Глухий м’якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Новинка!!: Половецька мова і Глухий м'якопіднебінний фрикативний · Побачити більше »

Глухий м'якопіднебінний проривний

Глухий м’якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в багатьох людських мовах.

Новинка!!: Половецька мова і Глухий м'якопіднебінний проривний · Побачити більше »

Голосний високого підняття

Голосні високого піднесення (Close vowel; Voyelle fermée; 狭母音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з високим підняттям відповідної частини язика в ротовій порожнині.

Новинка!!: Половецька мова і Голосний високого підняття · Побачити більше »

Голосний заднього ряду

Голосні заднього ряду (Back vowel; Voyelle postérieure; 後舌母音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з напруженням і підняттям вгору задньої частини язика в ротовій порожнині.

Новинка!!: Половецька мова і Голосний заднього ряду · Побачити більше »

Голосний переднього ряду

Голосні переднього ряду (Front vowel; Voyelle antérieure; 前舌母音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з напруженням і підняттям вгору передньої частини язика в ротовій порожнині.

Новинка!!: Половецька мова і Голосний переднього ряду · Побачити більше »

Дунай

Дуна́й (антична назва — Істр) — друга за довжиною і площею басейну річка Європи (після Волги).

Новинка!!: Половецька мова і Дунай · Побачити більше »

Дрижачий приголосний

Дрижачі приголосні (вібранти) — це розкотисті, сонорні приголосні звуки, при вимовлянні яких змичка ритмічно розмикається і змикається.

Новинка!!: Половецька мова і Дрижачий приголосний · Побачити більше »

Давальний відмінок

Давальний відмінок, або датив (dativus, від do — «даю») відповідає на запитання «кому?», «чому?».

Новинка!!: Половецька мова і Давальний відмінок · Побачити більше »

Дзвінкий ясенний фрикативний

Дзвінкі ясенні (альвеолярні) фрикативні — приголосні звуки.

Новинка!!: Половецька мова і Дзвінкий ясенний фрикативний · Побачити більше »

Дзвінкий губно-губний проривний

Дзвінкий губно-губний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Половецька мова і Дзвінкий губно-губний проривний · Побачити більше »

Дзвінкий губно-зубний фрикативний

Дзвінкий губно-зубний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Половецька мова і Дзвінкий губно-зубний фрикативний · Побачити більше »

Дзвінкий зубний проривний

Дзвінкий зубний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Половецька мова і Дзвінкий зубний проривний · Побачити більше »

Дзвінкий заясенний фрикативний

Дзвінкий заясенний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Половецька мова і Дзвінкий заясенний фрикативний · Побачити більше »

Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний

Дзвінкий м'яко-піднебінний (задньопіднебінний, велярний) фрикативний — тип приголосного звука, що існує в різних людських мовах.

Новинка!!: Половецька мова і Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний · Побачити більше »

Дзвінкий м'якопіднебінний проривний

Дзвінкий м'якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Новинка!!: Половецька мова і Дзвінкий м'якопіднебінний проривний · Побачити більше »

Євразійський степ

Степ західного Казахстану навесні Монголії Євразі́йський степ або Вели́кий Степ (The Steppe, The Steppes) — величезна природна зона степів і лісостепів, яка розкинулась в Євразії від земель Угорщини до земель східного Китаю більш ніж на 7000 км.

Новинка!!: Половецька мова і Євразійський степ · Побачити більше »

Лінгва франка

Лі́нгва фра́нка (lingua franca — «мова франків») — мова, яка є де-факто мовою міжетнічного спілкування.

Новинка!!: Половецька мова і Лінгва франка · Побачити більше »

1770

Без опису.

Новинка!!: Половецька мова і 1770 · Побачити більше »

Перенаправлення тут:

Кипчацька мова, Кіпчацька мова.

ВихідніВхідний
Гей! Ми на Facebook зараз! »