Більш швидкий доступ, ніж браузер!
22 відносини: Кримський Агатангел Юхимович, Квантитативне вирівнювання голосних, Парадигма (мовознавство), Посесив, Однина, Атлант, Аблатив, Називний відмінок, Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття, Родовий відмінок однини іменників чоловічого роду другої відміни, Українська мова, Множина, Знахідний відмінок, Відмінок в українській мові, Відпадіння прикінцевих приголосних, Гіганти, Граматика слов'янська, Єжи Курилович, Індоєвропейські мови, Еміль Бенвеніст, Лев (ім'я), 1907.
Кримський Агатангел Юхимович
Меморіальна дошка в Києві на будинку Колегії Павла Ґалаґана по вулиці Богдана Хмельницького, де з 1885 по 1889 рік навчався Агатангел Кримський Поштова марка з портретом А. Кримського. Кри́мський Агата́нгел Юхи́мович (літературний псевдонім А. Хванько;, Володимир-Волинський —, Кустанай, нині Костанай) — український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України (1918).
Новинка!!: Родовий відмінок і Кримський Агатангел Юхимович · Побачити більше »
Квантитативне вирівнювання голосних
Квантитативне вирівнювання голосних у праслов'янській мові (від quantitativus — «часокількісний») — фонетичне явище в історії ранньопраслов'янської мови.
Новинка!!: Родовий відмінок і Квантитативне вирівнювання голосних · Побачити більше »
Парадигма (мовознавство)
Паради́гма (від παράδειγμα — «зразок», «приклад») — у широкому сенсі — будь-який клас лінгвістичних одиниць, протиставлених одна одній і в той же час об'єднаних за наявністю спільної ознаки, або спільних асоціацій.
Новинка!!: Родовий відмінок і Парадигма (мовознавство) · Побачити більше »
Посесив
Посеси́в, також присвійний відмінок, присвійна форма (casus possessivus, від possideo — «маю», «посідаю», «присвоюю») — граматична форма, що виражає ідею посідання, приналежність об'єкта суб'єкту.
Новинка!!: Родовий відмінок і Посесив · Побачити більше »
Однина
Однина́ — форма числа у мовознавстві, яка в іменниках означає один предмет серед однорідних (наприклад, стіл, верба).
Новинка!!: Родовий відмінок і Однина · Побачити більше »
Атлант
Скульптура Атланта, що підтримує небесну сферу Атла́нт, А́тлас (Άτλας, род. відм. Άτλαντος) — у давньогрецькій міфології — син титана Япета й Клімени, брат Прометея й Епіметея, володар Мавританії, батько Плеяд, Гіад, Гесперид і Каліпсо.
Новинка!!: Родовий відмінок і Атлант · Побачити більше »
Аблатив
Аблати́в (від ablātīvus, іноді орудно-місцевий відмінок — відмінок, який вказує на вихідний пункт траєкторії руху одного з учасників ситуації. Характерний для багатьох мов, слов'янським мовам не властивий. Слова у відкладному відмінку відповідають на такі запитання: «звідки ?», «від кого ?», «від чого ?», «чому ?». Українськими відповідниками відкладного відмінка є прийменники від, з у поєднанні з родовим відмінком.
Новинка!!: Родовий відмінок і Аблатив · Побачити більше »
Називний відмінок
Називний відмінок, або номінати́в (casus nominativus, від nomino — «називаю», «іменую») відповідає на запитання «хто?», «що?».
Новинка!!: Родовий відмінок і Називний відмінок · Побачити більше »
Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття
Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття (near-close near-front unrounded vowel; voyelle pré-fermée antérieure non arrondie; 非円唇前舌め広めの狭母音) — один з голосних звуків.
Новинка!!: Родовий відмінок і Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття · Побачити більше »
Родовий відмінок однини іменників чоловічого роду другої відміни
В українській мові іменники чоловічого роду другої відміни у родовому відмінку однини мають закінчення -а, -я чи -у, -ю. У ряді іменників вибір закінчення суттєво впливає на значення слова.
Новинка!!: Родовий відмінок і Родовий відмінок однини іменників чоловічого роду другої відміни · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Родовий відмінок і Українська мова · Побачити більше »
Множина
Множина — одне з найважливіших понять сучасної математики.
Новинка!!: Родовий відмінок і Множина · Побачити більше »
Знахідний відмінок
Знахідний відмінок, або акузати́в (accusativus; від accuso — «звинувачую») відповідає на запитання «кого?», «що?».
Новинка!!: Родовий відмінок і Знахідний відмінок · Побачити більше »
Відмінок в українській мові
В українській мові налічують сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий і кличний.
Новинка!!: Родовий відмінок і Відмінок в українській мові · Побачити більше »
Відпадіння прикінцевих приголосних
Відпадíння прикінцéвих приголосних — ряд фонетичних змін, одне з найдавніших явищ праслов'янського вокалізму, що полягало у відпадінні кінцевих *t, *d, *s (*х), *r, *n.
Новинка!!: Родовий відмінок і Відпадіння прикінцевих приголосних · Побачити більше »
Гіганти
Артемідою, рельєф, Ватикан Гіга́нти (Γίγαντες — «велетні», однина — Γίγας) — дикий, близький до богів рід велетнів (синів Геї та Урана) у давньогрецькій міфології, винищених богами-олімпійцями.
Новинка!!: Родовий відмінок і Гіганти · Побачити більше »
Граматика слов'янська
Титульна сторінка «Граматики слов'янської» видання 1619 року. «Граматика слов'янська» (Грамматіки славєнскиѧ правилноє Сѵнтаґма) — мовознавча праця Мелетія Смотрицького, підручник церковнослов'янської мови (східнослов'янської редакції).
Новинка!!: Родовий відмінок і Граматика слов'янська · Побачити більше »
Єжи Курилович
Є́жи Курило́вич (Jerzy Kuryłowicz; 14 серпня 1895, Станіслав, нині Івано-Франківськ — 28 січня 1978, Краків) — польський лінгвіст, один з найвідоміших лігвістів ХХ століття.
Новинка!!: Родовий відмінок і Єжи Курилович · Побачити більше »
Індоєвропейські мови
Країни, в котрих значні мовні меншості говорять індоєвропейськими мовами, які не мають офіційного статусу Індоєвропейські мови thumb Індоєвропе́йські мо́ви — найпоширеніша сім'я споріднених мов, які вважаються нащадками праіндоєвропейської.
Новинка!!: Родовий відмінок і Індоєвропейські мови · Побачити більше »
Еміль Бенвеніст
Емі́ль Бенвені́ст (Émile Benveniste) (27 травня 1902, Алеппо — 3 березня 1976, Париж) — французький мовознавець, один з видатних лінгвістів XX століття.
Новинка!!: Родовий відмінок і Еміль Бенвеніст · Побачити більше »
Лев (ім'я)
Лев, Левонько, Левочко, Левусь, Левцьо, Левчик (Λέων, Leōn) — українське чоловіче ім'я, яке має грецькі корені.
Новинка!!: Родовий відмінок і Лев (ім'я) · Побачити більше »
1907
Без опису.
Новинка!!: Родовий відмінок і 1907 · Побачити більше »
