Більш швидкий доступ, ніж браузер!
17 відносини: Приголосний звук, Португальська фонетика, Пенджабська мова, Африкат, Амхарська мова, Українська фонетика, Українська мова, Фонетика і фонологія німецької мови, Шиплячі приголосні, Шотландська гельська мова, Язик, Місце творення приголосного, Міжнародний фонетичний алфавіт, Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат, Глухий ретрофлексний африкат, Джон Крістофер Веллс, Ловчен.
Приголосний звук
Приголосний звук, шелесті́вка — звук, що твориться за допомогою голосу й шуму або тільки шуму.
Новинка!!: Глухий заясенний африкат і Приголосний звук · Побачити більше »
Португальська фонетика
Фонетична система європейської португальської мови налічує 34 основні фонеми: 15 голосних та 19 приголосних.
Новинка!!: Глухий заясенний африкат і Португальська фонетика · Побачити більше »
Пенджабська мова
Пенджабі (ਪੰਜਾਬੀ / پنجابی) — мова пенджабців.
Новинка!!: Глухий заясенний африкат і Пенджабська мова · Побачити більше »
Африкат
Африка́ти (affrico — тру, притираю) — складні нерозривні приголосні, утворені внаслідок злиття двох звукових елементів — зімкненого (його називають також проривним) з наступним щілинним, (його називають також фрикативним).
Новинка!!: Глухий заясенний африкат і Африкат · Побачити більше »
Амхарська мова
Амха́рська мо́ва (አማርኛ) — мова амхарців, державна мова Ефіопії.
Новинка!!: Глухий заясенний африкат і Амхарська мова · Побачити більше »
Українська фонетика
Фонетична система сучасної української мови, включаючи літературні норми й деякі діалектні особливості, налічує 38 основних фонем: 6 голосних та 32 приголосних; додатково визначають 13 приголосних фонем у периферійній підсистемі, але існують й інші погляди на фонемний склад української мови.
Новинка!!: Глухий заясенний африкат і Українська фонетика · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Глухий заясенний африкат і Українська мова · Побачити більше »
Фонетика і фонологія німецької мови
Фонологія вивчає стандартну вимову або акцент німецької мови.
Новинка!!: Глухий заясенний африкат і Фонетика і фонологія німецької мови · Побачити більше »
Шиплячі приголосні
Шипля́чі при́голосні (hushing consonants, hushing sibilants) — у фонетиці збірна назва приголосних звуків, при вимові яких виникає специфічний шум (шипіння).
Новинка!!: Глухий заясенний африкат і Шиплячі приголосні · Побачити більше »
Шотландська гельська мова
Шотландська ґельська чи ґельська мова (самоназва Gàidhlig; Gaelic або Scottish Gaelic) — одна з найпоширеніших кельтських мов, носії якої ґели традиційно проживають у гірських районах Шотландії та на Гебридських островах.
Новинка!!: Глухий заясенний африкат і Шотландська гельська мова · Побачити більше »
Язик
Язик людини Язи́к (lingua) — орган живих істот, розміщений у ротовій порожнині.
Новинка!!: Глухий заясенний африкат і Язик · Побачити більше »
Місце творення приголосного
Місця творення приголосних (пасивні і активні): 1. Зовнішньогубні 2. Внутрішньогубні 3. Зубні 4. Ясенні 5. Заясенні6. Передньопіднебінні7. Середньопіднебінні8. Задньопіднебінні9. Язичкові10. Глоткові11. Гортанні12. Надгортанні13. Радикальні (коренем язика)14. Задньоязикові15. Середньоязикові16. Ламінальні (передньою спинкою язика)17. Апікальні (кінчиком язика)18. Субапікальні Місце творення приголосного — точка, де між активним і пасивним артикулятором створюється перепона на шляху видихуваного повітря.
Новинка!!: Глухий заясенний африкат і Місце творення приголосного · Побачити більше »
Міжнародний фонетичний алфавіт
Міжнаро́дний фонети́чний алфаві́т (International Phonetic Alphabet; Alphabet Phonétique International; IPA) або МФА — система знаків, щоб записувати транскрипцію — фонетичне відображення особливостей творення звуків з усіх мов світу на основі латинського алфавіту.
Новинка!!: Глухий заясенний африкат і Міжнародний фонетичний алфавіт · Побачити більше »
Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат
Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Глухий заясенний африкат і Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат · Побачити більше »
Глухий ретрофлексний африкат
Глухий ретрофлексний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Глухий заясенний африкат і Глухий ретрофлексний африкат · Побачити більше »
Джон Крістофер Веллс
Джон Веллс (1991). Джон Крістофер Веллс (John Christopher Wells, John C. Wells; 11 березня 1939) — британський мовознавець, фонетист, викладач есперанто.
Новинка!!: Глухий заясенний африкат і Джон Крістофер Веллс · Побачити більше »
Ловчен
Ловчен (Lovćen, Ловћен) — гора, розташована в однойменному національному парку в общині Цетінє, Чорногорія.
Новинка!!: Глухий заясенний африкат і Ловчен · Побачити більше »
