Зміст
64 відносини: Cambridge University Press, ISO 9, Ѥ, Ґ, К, Њ, Ксі (кирилиця), Коппа (кирилиця), П, Псі (кирилиця), Ў, О, Омега (літера), Ё, Џ, А (кирилиця), Апостроф, Н, Р, С, Т, У, Ук (літера), Ф, Фіта, Фонетичний алфавіт, Фонетичний правопис, Х, Ц, Ч, Ш, Щ, Ъ, Ы, Ь, Э, Ю, Я (літера), Ять, М, Ќ, Малий юс, Ѓ, Ј (кирилиця), И, Ж, З, Б, В, Великий юс, ... Розгорнути індекс (14 більше) »
- Латинізація кирилиці
- Слов'янські мови
Cambridge University Press
Видавництво Кембриджського університету, Кембридж, Англія Видавництво Кембриджського університету (Cambridge University Press, скор.: CUP) — видавництво, що входить до складу Кембриджського університету в Англії.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Cambridge University Press
ISO 9
ISO 9 — міжнародний стандарт, який визначає систему транслітерації кириличних алфавітів слов'янських та неслов'янських мов за допомогою латиниці.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і ISO 9
Ѥ
Ѥ, ѥ (Е йотоване) — літера кириличних абеток деяких давніх слов'янських книжно-письмових мов (зокрема, старослов'янскої, давньоруського і сербського ізводів церковнослов'янської).
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ѥ
Ґ
Ґ, ґ («ґе», «ге з гичкою», «ге з гачком») — кирилична літера для позначення звука ɡ (як латинське або англійське «g» чи російське «г»), що існує поряд з літерою «г» у деяких абетках: білоруській тарашкевиці та циганській абетці діалекту російських циган.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ґ
К
К («ка») — літера кириличної абетки.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і К
Њ
Њ, њ (Nje) — кирилична літера, 17-та літера сербської та 18-та літера македонської кириличних абеток.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Њ
Ксі (кирилиця)
(ксі) — літера кирилиці.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ксі (кирилиця)
Коппа (кирилиця)
(коппа) — архаїчна кирилична літера.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Коппа (кирилиця)
П
П («пе») — літера кириличної абетки.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і П
Псі (кирилиця)
Ѱ, ѱ (псі) — буква кирилиці.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Псі (кирилиця)
Ў
Ў, ў («у нескладове», «у нескладотворче», у нескладовае, у кароткае, Short U) — літера розширеної кирилиці.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ў
О
О, о — кирилична літера, є в усіх абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і О
Омега (літера)
Омега (ωμέγα, літера велика Ω, буква мала ω) — двадцять четверта і остання літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 800.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Омега (літера)
Ё
Ё, ё — 7-а літера білоруської, русинської та російської абеток.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ё
Џ
Џ, џ (дже) — літера кириличних абеток сербської, македонської й абхазької мов.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Џ
А (кирилиця)
А, а — кирилична літера, перша літера української та всіх кириличних абеток.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і А (кирилиця)
Апостроф
Апо́строф (від αποστροφος — «звернений набік») — нелітерний орфографічний знак.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Апостроф
Н
Н — літера кирилиці.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Н
Р
Р («ер») — літера кирилиці.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Р
С
С («ес») — літера кирилиці.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і С
Т
Т — літера кирилиці.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Т
У
У, у — літера кириличної абетки.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і У
Ук (літера)
Ук — літера кирилиці.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ук (літера)
Ф
Ф, ф («еф») — літера кириличної абетки, яка слугує для позначення глухого губно-зубного (лабіодентального) фрикативного звука f.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ф
Фіта
Фіта́ — передостання літера старо- і церковнослов'янської кирилиці, літера деяких українських абеток XIX століття; остання (після виходу з ужитку наприкінці XIX ст.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Фіта
Фонетичний алфавіт
Приклад повідовмення, записаного з ефіру 24 січня 2013 року фонетичним алфавітом із станції УВБ-76 Фонетичний алфавіт — стандартизований (для певної мови/організації) спосіб прочитання літер алфавіту.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Фонетичний алфавіт
Фонетичний правопис
Фонетичний правопис — різновид правопису, за яким написання слова відповідає його літературній вимові.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Фонетичний правопис
Х
Х («ха») — літера кириличної абетки, яка позначає звук x.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Х
Ц
Для значення скорочення «ц» у вжитку як одиниця вимірювання маси, див.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ц
Ч
Ч, ч («че») — літера кирилиці.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ч
Ш
Ш, ш («ша») — літера кирилиці.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ш
Щ
Щ, щ («ща») — літера кирилиці.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Щ
Ъ
Ъ, ъ («тверди́й знак», «єр», у Галичині XIX ст. відома як «йор») — літера деяких абеток на основі кирилиці — 28-а літера російської абетки, (твёрдый знак), і 27-а літера болгарської абетки, називається вели́кий єр (ер голям); у інших слов'янських кирилицевих абетках відсутня: її функції за необхідності виконує апостроф (съезд — з'їзд — з'езд).
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ъ
Ы
Ы, ы («ы», «и») — кирилична літера.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ы
Ь
Ь, ь, є́рчик або знак м’якшення — літера кириличної абетки.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ь
Э
Э, э (E) — кирилична літера, 30-та літера білоруської кириличної та 31-ша літера російської абетки; в інших сучасних слов'янських мовах не вживається.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Э
Ю
Ю, ю — літера кирилиці.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ю
Я (літера)
Я, я — літера кирилиці.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Я (літера)
Ять
, («ять» — чоловічого роду) — літера кирилиці та глаголиці.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ять
М
М — літера української та інших слов'янських абеток.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і М
Ќ
Ќ, ќ («ќe», «кє») — кирилична літера, 24-та літера македонської абетки, позначає звук kʲ або ʨ (в діалектах).
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ќ
Малий юс
Мали́й юс (Ѧ ѧ) — давня кирилична літера, що нині вживається лише в церковнослов'янській мові.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Малий юс
Ѓ
Ѓ, ѓ («ѓе», «ґє») — кирилична літера, шоста літера македонської абетки, яку використовують на позначення дзвінкого твердопіднебінного проривного звука (/ɟ/) або дзвінкого ясенно-піднебінного африката (/dʑ/).
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ѓ
Ј (кирилиця)
Је (Ј, ј) — 11-а літера сербської абетки, 12-а літера македонської абетки, використовується також у азербайджанській (до 1991 року) та алтайській мовах, а також свого часу була у вжитку для запису українською у драгоманівці.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ј (кирилиця)
И
И, и — літера кирилиці.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і И
Ж
Ж — дев'ята літера української та ряду інших слов'янських абеток.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ж
З
З («зе») — літера кирилиці.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і З
Б
Б, б («бе») — друга літера кириличної абетки.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Б
В
В («ве») — літера кириличної абетки.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і В
Великий юс
Вели́кий юс (Ѫ ѫ) — давня кирилична літера, зараз вийшла з ужитку.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Великий юс
Ђ
Ђ, ђ («дjе», «dje») — кирилична літера, шоста літера сербської абетки, яку використовують на позначення дзвінкого ясенно-піднебінного африката (/dʑ/), схожого на український, але пом'якшений.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ђ
Г
Г, г («ге») — літера кириличної абетки.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Г
Д
Д — шоста літера української та п'ята в більшості інших слов'янських абетках.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Д
Є
Є, є — восьма літера української абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає голосний звук є; вимовляється йе.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Є
І (літера)
І, і — літера деяких кириличних абеток; позначає неогублений голосний звук переднього ряду високого підняття і.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і І (літера)
Іжиця
І́жиця — остання літера давньої кирилиці та дореформеної російської абетки; вживалася в деяких словах грецького походження й позначала в дореволюційній російській орфографії голосний звук (мро, снодъ), а в старо- й церковнослов'янській — також і звук після голосних.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Іжиця
Ї
Ї, ї — тринадцята літера української абетки.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ї
Е
Е — сьома літера української та інших слов'янських абеток.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Е
Ѕ (кирилиця)
Ѕ, ѕ («зіло́», «дзіло́») — кирилична літера, десята літера македонської абетки, що позначає звук /dz/.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ѕ (кирилиця)
Љ
Љ, љ (Lje) — кирилична літера, 14-та літера сербської кириличної та 15-та літера македонської абеток.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Љ
Ћ
Ћ, ћ («чє») — кирилична літера, 23-та літера сербської кириличної абетки.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Ћ
Л
Л, л («ел») — літера кирилиці.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Л
Й
Й, й (назва йот) — літера більшості слов'янських кириличних абеток (10-а в болгарській, 11-а в російській і білоруській, 14-а в українській).
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Й
Йотоване А
Ꙗ, ꙗ (йотоване а) — 34-а буква старослов'янської кирилиці.
Переглянути Наукова транслітерація кирилиці і Йотоване А
Див. також
Латинізація кирилиці
- ISO 9
- Інструкція з транслітерації білоруської мови
- Латинізація української мови
- Наукова транслітерація кирилиці
Слов'янські мови
- Давньослов'янський календар
- Міжслов'янська мова
- Наукова транслітерація кирилиці
- Перелік Сводеша для слов'янських мов
- Слов'янські мови
- Слов'янські мікромови
- Слов'янізм