Більш швидкий доступ, ніж браузер!
42 відносини: ISO 8859-5, UTF-16, UTF-8, Windows-1251, XIX століття, Краків, КОІ-8, Каракалпацька мова, Кодування символів, Правопис Русалки Дністрової, Приголосний звук, Проект Растко, Полоцьк, Ў (галерея), Русалка Дністровая, Румунія, Санкт-Петербург, Узбецька мова, Українська мова, Францішек Богушевич, Чечот Ян, Чергування звуків, Щ, Білоруська абетка, Білоруська мова, Безсонов Петро Олексійович, Вінцент Дунін-Мартинкевич, Губно-зубний апроксимант, Голосний звук, Дунганська мова, Дзвінкий губно-губний фрикативний, Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант, Іжиця, Літера, 1837, 1846, 1870, 1891, 1895, 1903, 1907, 2003.
ISO 8859-5
ISO 8859-5, також відома, як Кирилиця — 8-бітна кодова таблиця, частина стандарту ISO 8859.
Новинка!!: Ў і ISO 8859-5 · Побачити більше »
UTF-16
UTF-16 (Unicode Transformation Format) в інформатиці — один із способів кодування символів із Unicode у вигляді послідовності 16-бітових слів.
Новинка!!: Ў і UTF-16 · Побачити більше »
UTF-8
UTF-8 (від Unicode Transformation Format — формат перетворення Юнікоду) — кодування, що реалізовує представлення Юнікоду, сумісне з 8-бітовим кодуванням тексту.
Новинка!!: Ў і UTF-8 · Побачити більше »
Windows-1251
Windows-1251 (також вживаються назви Win1251, CP1251) — кодування символів, що є стандартним 8-бітовим кодуванням для всіх локалізованих українських і російських версій Microsoft Windows.
Новинка!!: Ў і Windows-1251 · Побачити більше »
XIX століття
Без опису.
Новинка!!: Ў і XIX століття · Побачити більше »
Краків
Кра́ків (Kraków, Krakau, Cracoviae) — місто в Польщі на березі Вісли, 760 тисяч жителів (2004), з найближчими передмістями 1,2 млн.
Новинка!!: Ў і Краків · Побачити більше »
КОІ-8
КОІ-8 (код обміну інформацією, 8 бітів), КОИ-8 — восьмибітова ASCII-сумісна кодова таблиця, розроблена для кодування букв кирилічних алфавітів.
Новинка!!: Ў і КОІ-8 · Побачити більше »
Каракалпацька мова
Каракалпацька мова (Қарақалпақ тили, Qaraqalpaq tili) — мова каракалпаків, офіційна мова автономної республіки Каракалпакстан.
Новинка!!: Ў і Каракалпацька мова · Побачити більше »
Кодування символів
Набі́р си́мволів, кодува́ння си́мволів, табли́ця си́мволів (character set, character encoding) — певна таблиця кодування скінченної множини символів.
Новинка!!: Ў і Кодування символів · Побачити більше »
Правопис Русалки Дністрової
Право́пис «Руса́лки Дністро́вої» — перша фонетична система правопису для української мови на основі адаптованого алфавіту, вжита «Руською трійцею» в альманасі «Русалка Днѣстровая» (1837).
Новинка!!: Ў і Правопис Русалки Дністрової · Побачити більше »
Приголосний звук
Приголосний звук, шелесті́вка — звук, що твориться за допомогою голосу й шуму або тільки шуму.
Новинка!!: Ў і Приголосний звук · Побачити більше »
Проект Растко
Проект Растко Україна — електронна бібліотека українсько-сербських культурних зв'язків («Пројекат Растко Украјина» електронска библиотека украјинско-српских културних веза) відкрита 12 вересня 2001 року під назвою «Проект Растко Київ-Львів» в рамках мережі культурних проектів «Проект Растко».
Новинка!!: Ў і Проект Растко · Побачити більше »
Полоцьк
По́лоцьк (По́лацк) — місто в Білорусі (Вітебська область), старе княже місто на землі кривичів.
Новинка!!: Ў і Полоцьк · Побачити більше »
Ў (галерея)
Гелерея сучасного мистецтва «Ў» почала діяльність на початку жовтня 2009 року в центрі Мінська.
Новинка!!: Ў і Ў (галерея) · Побачити більше »
Русалка Дністровая
«Руса́лка Дністро́вая» — перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) у 1837 році силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем.
Новинка!!: Ў і Русалка Дністровая · Побачити більше »
Румунія
Руму́нія (România) — держава у південно-східній частині Європи, переважна частина площі розташована у басейні нижньої течії Дунаю.
Новинка!!: Ў і Румунія · Побачити більше »
Санкт-Петербург
Маріїнський палац, центр міста Санкт-Петербу́рг (також неофіційно Петербу́рг і Пі́тер; Санкт-Петербург; 18 серпня 1914 — 26 січня 1924 — Петрогра́д, 26 січня 1924 — 6 вересня 1991 — Ленінгра́д, Ленинград) — місто федерального значення у Російській Федерації, суб'єкт РФ, адміністративний центр Північно-Західного федерального округу та Ленінградської області.
Новинка!!: Ў і Санкт-Петербург · Побачити більше »
Узбецька мова
Узбе́цька мо́ва — одна з тюркських мов.
Новинка!!: Ў і Узбецька мова · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Ў і Українська мова · Побачити більше »
Францішек Богушевич
Франці́шек Бенеди́кт Богуше́вич (псевдо: Мацей Бурачок, Сымон Рэўка з-пад Барысава; Багушэ́віч, Франці́шак Бенядзі́кт;, Кушляни —) — білоруський поет, один з засновників нової білоруської літератури.
Новинка!!: Ў і Францішек Богушевич · Побачити більше »
Чечот Ян
Чечот Ян Ян Чечот (Czeczot) (1797—1847) — польський і білоруський поет і фолкльорист родом з Білорусі; приятель Адама Міцкевича.
Новинка!!: Ў і Чечот Ян · Побачити більше »
Чергування звуків
Чергування — парадигматичне відношення між одиницями одного рівня мови, що полягає в їхній здатності заміняти одні одних в тому ж самому місці в структурі одиниці вищого рівня за певних синтагматичних або парадигматичних умов.
Новинка!!: Ў і Чергування звуків · Побачити більше »
Щ
Щ, щ («ща») — літера кирилиці.
Новинка!!: Ў і Щ · Побачити більше »
Білоруська абетка
Білоруська абетка базується на кириличній основі, втім існують також латинський та арабський відповідники.
Новинка!!: Ў і Білоруська абетка · Побачити більше »
Білоруська мова
Білор́уська м́ова (біл. беларуская мова) — слов'янська мова, поширена переважно в Білорусі.
Новинка!!: Ў і Білоруська мова · Побачити більше »
Безсонов Петро Олексійович
Петро́ Олексі́йович Безсо́нов (Пётр Алексеевич Бессонов) (*16 червня 1828 р., м. Москва — †6 березня 1898 р., м. Харків) — російський дослідник фольклору.
Новинка!!: Ў і Безсонов Петро Олексійович · Побачити більше »
Вінцент Дунін-Мартинкевич
Вінце́нт-Яку́б Ду́нін-Марцінке́вич (Мартинкевич, Ду́нін-Марцінке́віч, Вінцэ́нт-Яку́б псевдонім — Наву́м Прыгаво́рка) (*4 лютого 1808 — †29 грудня 1884) — білоруський драматург і поет.
Новинка!!: Ў і Вінцент Дунін-Мартинкевич · Побачити більше »
Губно-зубний апроксимант
Губно-зубний апроксимант — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Ў і Губно-зубний апроксимант · Побачити більше »
Голосний звук
Голосни́й звук, голосі́вка — звуки мови, що утворюються при вільному проходженні видихуваного повітря через ротову порожнину, тобто мають вільну артикуляцію.
Новинка!!: Ў і Голосний звук · Побачити більше »
Дунганська мова
Дунга́нська мо́ва — мова дунган, нащадків мусульман хуей (хуейцзу), які говорили китайською і що переселилися на територію Киргизстану, Казахстану і Узбекистану після придушення мусульманського повстання в північно-західному Китаї в 1862–1877 рр.
Новинка!!: Ў і Дунганська мова · Побачити більше »
Дзвінкий губно-губний фрикативний
Дзвінкий губно-губний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Ў і Дзвінкий губно-губний фрикативний · Побачити більше »
Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант
Дзвінкий губно-м'якопіднебінний (лабіо-велярний) апроксимант — тип приголосного звука, що існує в деяких природних мовах.
Новинка!!: Ў і Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант · Побачити більше »
Іжиця
І́жиця — остання літера давньої кирилиці та дореформеної російської абетки; вживалася в деяких словах грецького походження й позначала в дореволюційній російській орфографії голосний звук (мро, снодъ), а в старо- й церковнослов'янській — також і звук після голосних.
Новинка!!: Ў і Іжиця · Побачити більше »
Літера
чорнофігурному кіліксі, Національний археологічний музей Афін Літера (від litera), буква — графічний знак, який сам, або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі звуків, фонем, їхніх основних варіантів та їхніх типових послідовностей.
Новинка!!: Ў і Літера · Побачити більше »
1837
Без опису.
Новинка!!: Ў і 1837 · Побачити більше »
1846
Без опису.
Новинка!!: Ў і 1846 · Побачити більше »
1870
Без опису.
Новинка!!: Ў і 1870 · Побачити більше »
1891
* рік темного металевого зайця за Шістдесятирічним циклом китайського календаря.
Новинка!!: Ў і 1891 · Побачити більше »
1895
Без опису.
Новинка!!: Ў і 1895 · Побачити більше »
1903
Без опису.
Новинка!!: Ў і 1903 · Побачити більше »
1907
Без опису.
Новинка!!: Ў і 1907 · Побачити більше »
2003
Без опису.
Новинка!!: Ў і 2003 · Побачити більше »
Перенаправлення тут:
У нескладове, У нескладотворче, Літера Ў.
