Більш швидкий доступ, ніж браузер!
82 відносини: A (латиниця), ß, Þ (латиниця), Ð (латиниця), B (латиниця), C (латиниця), Corpus inscriptionum latinarum, D (латиниця), E (латиниця), F (латиниця), G (латиниця), H (латиниця), I (латиниця), I століття, I століття до н. е., IV століття до н. е., J (латиниця), K (латиниця), L (латиниця), M (латиниця), N (латиниця), O (латиниця), P (латиниця), Q (латиниця), R (латиниця), S (латиниця), T (латиниця), U (латиниця), V (латиниця), V століття, VII століття до н. е., W (латиниця), X (латиниця), Y (латиниця), Z (латиниця), Каппа (літера), Китай, Клавдій, Коппа (літера), Псі (літера), Писемність, Перська мова, Африка, Арабська мова, Азія, Азбучна війна, Америка, Нова історія, Раннє середньовіччя, Союз Радянських Соціалістичних Республік, ..., Середньовіччя, Тета (літера), Українська латинка, Українська мова, Фі (літера), Фонетичний алфавіт, Хауса, Японія, М'якопіднебінний носовий приголосний, Міжнародний фонетичний алфавіт, Мінускул, Маюскул, Земля, Грецька абетка, Грецька мова, Га (мова), Гамма, Глухий ясенний африкат, Глухий заясенний африкат, Данило Галицький, Дзета (літера), Європа, Іврит, Імплозія (фонетика), Іпсилон, Ета (літера), Лігатура (типографія), Латинська мова, Латинська епіграфіка, Латинізація української мови, Латинізація в СРСР, Лапідарність. Розгорнути індекс (32 більше) »
A (латиниця)
А — перша літера латинської абетки, використовується практично у всіх абетках на латинській основі.
Новинка!!: Латинська абетка і A (латиниця) · Побачити більше »
ß
Знак ẞ або ß — літера німецької абетки.
Новинка!!: Латинська абетка і ß · Побачити більше »
Þ (латиниця)
Þ, þ — торн, літера давньо- та середньоранглійської, готської, давньонорвезької абеток та сучасної ісландської.
Новинка!!: Латинська абетка і Þ (латиниця) · Побачити більше »
Ð (латиниця)
Ð, ð — ед, давньоанглійська літера ðæt, сучасною англійською eth /ɛð/ ("ед", також edh або eð).
Новинка!!: Латинська абетка і Ð (латиниця) · Побачити більше »
B (латиниця)
B — друга літера латинського алфавіту, використовується практично у всіх алфавітах на латинській основі.
Новинка!!: Латинська абетка і B (латиниця) · Побачити більше »
C (латиниця)
C — третя літера латинського алфавіту, використається практично у всіх алфавітах на латинській основі.
Новинка!!: Латинська абетка і C (латиниця) · Побачити більше »
Corpus inscriptionum latinarum
Corpus Inscriptionum Latinarum (загальноприйняте скорочення CIL), «Звід латинських написів» — збірка латинських написів епохи античності.
Новинка!!: Латинська абетка і Corpus inscriptionum latinarum · Побачити більше »
D (латиниця)
D — 4-а літера латинської абетки, вимовляється «де».
Новинка!!: Латинська абетка і D (латиниця) · Побачити більше »
E (латиниця)
E, e — п'ята буква латинського алфавіту.
Новинка!!: Латинська абетка і E (латиниця) · Побачити більше »
F (латиниця)
F, f — літера латинського алфавіту, вимовляється «еф».
Новинка!!: Латинська абетка і F (латиниця) · Побачити більше »
G (латиниця)
G, g — сьома літера латинського алфавіту, називається в латинській та німецькій мовах «ґе», у французькій мові — «же», в англійській мові — «джі», в іспанській мові — «хе».
Новинка!!: Латинська абетка і G (латиниця) · Побачити більше »
H (латиниця)
H, h («га» або «аш») — восьма літера латинського алфавіту.
Новинка!!: Латинська абетка і H (латиниця) · Побачити більше »
I (латиниця)
I, i — дев'ята літера латинського алфавіту,.
Новинка!!: Латинська абетка і I (латиниця) · Побачити більше »
I століття
Карта Євразії I століття. Римська імперія (червоний), Парфянская імперія (коричневий), Китайська імперія династії Хань (жовтий).
Новинка!!: Латинська абетка і I століття · Побачити більше »
I століття до н. е.
Без опису.
Новинка!!: Латинська абетка і I століття до н. е. · Побачити більше »
IV століття до н. е.
Без опису.
Новинка!!: Латинська абетка і IV століття до н. е. · Побачити більше »
J (латиниця)
J, j — десята літера латинського алфавіту, латинська назва — йот або йота, французька назва — жі, англійська назва — джей, іспанська — хота.
Новинка!!: Латинська абетка і J (латиниця) · Побачити більше »
K (латиниця)
K, k — одинадцята літера латинського алфавіту.
Новинка!!: Латинська абетка і K (латиниця) · Побачити більше »
L (латиниця)
L — дванадцята літера латинського алфавіту, походить від семітської ламед через грецьку лямбда (Λ).
Новинка!!: Латинська абетка і L (латиниця) · Побачити більше »
M (латиниця)
M — 13-а літера латинської абетки, у більшості мов називається «ем».
Новинка!!: Латинська абетка і M (латиниця) · Побачити більше »
N (латиниця)
N — 14-а літера латинського алфавіту, у більшості мов називається «ен».
Новинка!!: Латинська абетка і N (латиниця) · Побачити більше »
O (латиниця)
O — 15-а літера латинського алфавіту, у більшості мов називається «о».
Новинка!!: Латинська абетка і O (латиниця) · Побачити більше »
P (латиниця)
P — 16-а літера латинського алфавіту, у більшості мов називається «пе» (в англійській мові — «пі»).
Новинка!!: Латинська абетка і P (латиниця) · Побачити більше »
Q (латиниця)
Q, q («ку») — 17-а літера латинського алфавіту.
Новинка!!: Латинська абетка і Q (латиниця) · Побачити більше »
R (латиниця)
R — 18-а літера латинського алфавіту, у більшості мов називається «ер» (в англійській мові — /ɑː/).
Новинка!!: Латинська абетка і R (латиниця) · Побачити більше »
S (латиниця)
S — 19-а літера латинського алфавіту, вимовляється «ес».
Новинка!!: Латинська абетка і S (латиниця) · Побачити більше »
T (латиниця)
T — 20-а літера латинського алфавіту,.
Новинка!!: Латинська абетка і T (латиниця) · Побачити більше »
U (латиниця)
U — 21-а літера латинського алфавіту, вимовляється «у» (в англійській та французькій мовах— «ю»).
Новинка!!: Латинська абетка і U (латиниця) · Побачити більше »
V (латиниця)
V — 22-а літера латинського алфавіту,.
Новинка!!: Латинська абетка і V (латиниця) · Побачити більше »
V століття
V століття — століття, що охоплює роки з 401 року по 500 за григоріанським календарем.
Новинка!!: Латинська абетка і V століття · Побачити більше »
VII століття до н. е.
Без опису.
Новинка!!: Латинська абетка і VII століття до н. е. · Побачити більше »
W (латиниця)
W, w («дубль-ве») — 23-а літера латинського алфавіту.
Новинка!!: Латинська абетка і W (латиниця) · Побачити більше »
X (латиниця)
X — 24-а літера латинського алфавіту, виглядає так само, як літера Х у кирилиці.
Новинка!!: Латинська абетка і X (латиниця) · Побачити більше »
Y (латиниця)
Y, y («і́грек») — 25-а літера латинського алфавіту.
Новинка!!: Латинська абетка і Y (латиниця) · Побачити більше »
Z (латиниця)
Z — 26-а літера латинського алфавіту, вимовляється як.
Новинка!!: Латинська абетка і Z (латиниця) · Побачити більше »
Каппа (літера)
Каппа (велика Κ, мала κ або; Κάππα) — десята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 20.
Новинка!!: Латинська абетка і Каппа (літера) · Побачити більше »
Китай
На сьогодні дві держави використовують назву «Китай».
Новинка!!: Латинська абетка і Китай · Побачити більше »
Клавдій
Тиберій Клавдій Цезар Август Германік (Tiberius Claudius Caesar Augustus Germanicus), уроджений Тиберій Клавдій Друз (Tiberius Claudius Drusus), з 4 по 41 рр. — Тиберій Клавдій Нерон Германік (Tiberius Claudius Nero Germanicus), іноді — Клавдій I; 1 серпня 10 до н. е. — 13 жовтня 54) — римський імператор з династії Юліїв-Клавдіїв. Також принцепс сената, Великий понтифік (Pontifex Maximus), трибун (Tribuniciae potestatis), Батько вітчизни (Pater patriae) з січня 42 р., п'ятикратний консул (37, 42, 43, 47, 51 рр.), цензор (з 47 р.).
Новинка!!: Латинська абетка і Клавдій · Побачити більше »
Коппа (літера)
Ко́ппа (κόππα, ϙόππα, у латинізованому запису koppa чи qoppa) — літера грецької абетки.
Новинка!!: Латинська абетка і Коппа (літера) · Побачити більше »
Псі (літера)
Псі (велика Ψ, мала ψ) — двадцять третя літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 700.
Новинка!!: Латинська абетка і Псі (літера) · Побачити більше »
Писемність
логографічні) Писе́мність — засіб передачі людської мови за допомогою знаків (див. алфавіт, абетка, ієрогліфіка, клинопис); також література, сукупність писемних пам'яток певного часу, певного народу; письменство.
Новинка!!: Латинська абетка і Писемність · Побачити більше »
Перська мова
Пе́рська мо́ва, або фарсі́ (فارسی, Fārsi) — основна сучасна версія давньоперської мови, південно-західна іранська мова індоіранської гілки індоєвропейської сім'ї.
Новинка!!: Латинська абетка і Перська мова · Побачити більше »
Африка
А́фрика — другий за площею і населенням материк у світі, після Євразії.
Новинка!!: Латинська абетка і Африка · Побачити більше »
Арабська мова
Ара́бська мо́ва (اللغة العربية; al-luġa 'l-ʿarabiyya) — найпоширеніша семітська мова афразійської родини мов, якою розмовляють у західній Азії і північній Африці близько 240 мільйонів (як рідною) та ще 50 мільйонів (як другою) осіб.
Новинка!!: Латинська абетка і Арабська мова · Побачити більше »
Азія
А́зія — найбільша за площею (близько 43,4 мільйонів км²) і за населенням частина світу, розташована у Східній півкулі (за невеликими винятками).
Новинка!!: Латинська абетка і Азія · Побачити більше »
Азбучна війна
«Азбучна війна», також використовувалась назва «азбучна завірюха» — суперечки української громадськості Галичини в XIX ст.
Новинка!!: Латинська абетка і Азбучна війна · Побачити більше »
Америка
Аме́рика — частина світу в західній півкулі Землі, що поділяється на два континенти або материки — Північну і Південну Америку, часто з Північної Америки виділяється і Центральна Америка.
Новинка!!: Латинська абетка і Америка · Побачити більше »
Нова історія
Нова́ істо́рія — період всесвітньої історії, що настав за періодом Середньовіччя.
Новинка!!: Латинська абетка і Нова історія · Побачити більше »
Раннє середньовіччя
Раннє Середньовіччя — період європейської історії, що розпочався після падіння Західної Римської імперії.
Новинка!!: Латинська абетка і Раннє середньовіччя · Побачити більше »
Союз Радянських Соціалістичних Республік
Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (скорочено — СРСР або Радянський Союз) — союзна держава, що існувала з 1923 по 1991 рік на території Східної Європи, північної частини Центральної і Східної Азії.
Новинка!!: Латинська абетка і Союз Радянських Соціалістичних Республік · Побачити більше »
Середньовіччя
Григорієм I Середньові́ччя — період європейської історії від V століття (падіння Римської імперії і Велике переселення народів) до епохи Відродження та Реформації, кінець XV століття — початок XVI століття.
Новинка!!: Латинська абетка і Середньовіччя · Побачити більше »
Тета (літера)
Те́та (велика Θ, мала θ або ϑ; Θήτα) — восьма літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 9.
Новинка!!: Латинська абетка і Тета (літера) · Побачити більше »
Українська латинка
Украї́нська лати́нка (також Latynka або Łatynka) — спільна назва різних варіантів запису української мови засобами латинської абетки.
Новинка!!: Латинська абетка і Українська латинка · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Латинська абетка і Українська мова · Побачити більше »
Фі (літера)
Фі (велика Φ, мала φ або в математиці ϕ) — 21-а літера грецької абетки.
Новинка!!: Латинська абетка і Фі (літера) · Побачити більше »
Фонетичний алфавіт
Приклад повідовмення, записаного з ефіру 24 січня 2013 року фонетичним алфавітом із станції УВБ-76 Фонетичний алфавіт — стандартизований (для певної мови/організації) спосіб прочитання літер алфавіту.
Новинка!!: Латинська абетка і Фонетичний алфавіт · Побачити більше »
Хауса
300px 300px Хауса, гауса — афразійський чадський народ у Західній Африці.
Новинка!!: Латинська абетка і Хауса · Побачити більше »
Японія
Япо́нія (日本, にっぽん / にほん, /) — держава в Східній Азії.
Новинка!!: Латинська абетка і Японія · Побачити більше »
М'якопіднебінний носовий приголосний
М’якопіднебінний носовий приголосний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Латинська абетка і М'якопіднебінний носовий приголосний · Побачити більше »
Міжнародний фонетичний алфавіт
Міжнаро́дний фонети́чний алфаві́т (International Phonetic Alphabet; Alphabet Phonétique International; IPA) або МФА — система знаків, щоб записувати транскрипцію — фонетичне відображення особливостей творення звуків з усіх мов світу на основі латинського алфавіту.
Новинка!!: Латинська абетка і Міжнародний фонетичний алфавіт · Побачити більше »
Мінускул
Мінускульне письмо характеризується наявністю чотирьох уявних рівнобіжних ліній: середньої пари ліній, в які вписується корпус літери, і двох зовнішніх, що визначають межі витягування штрихів літери або опущення їх у вигляді петель, гачків тощо.
Новинка!!: Латинська абетка і Мінускул · Побачити більше »
Маюскул
Тита Маюскульне — це таке алфавітне письмо, літери якого мають однакову висоту та перебувають у межах двох уявних паралельних ліній і не мають та виносних елементів.
Новинка!!: Латинська абетка і Маюскул · Побачити більше »
Земля
Земля́ — третя від Сонця планета Сонячної системи, єдина планета, на якій відоме життя, домівка людства. Земля належить до планет земної групи і є найбільшою з цих планет у Сонячній системі. Землю іноді називають світом, латинською назвою Терра або грецькою — Гея. Земля є об'єктом дослідження значної кількості наук про Землю. Вивчення Землі як небесного тіла належить до царини астрономії, будову і склад Землі вивчає геологія, стан атмосфери — метеорологія, сукупність проявів життя на планеті — біологія. Географія дає опис особливостей рельєфу поверхні планети — океанів, морів, озер та річок, материків та островів, гір та долин, а також людські поселення й суспільні утворення: міста й села, держави, економічні райони тощо.
Новинка!!: Латинська абетка і Земля · Побачити більше »
Грецька абетка
Гре́цька абе́тка (Ελληνικό αλφάβητο) — абетка, що використовується в грецькій мові для писемності з 9 сторіччя до н. е.
Новинка!!: Латинська абетка і Грецька абетка · Побачити більше »
Грецька мова
міні Гре́цька мо́ва, давніше гречина (Ελληνικά, вимов. Елініка́) — одна з індоєвропейських мов; поширена у Греції (9,5 млн.), на Кіпрі (0,5 млн.), а також у Пд.
Новинка!!: Латинська абетка і Грецька мова · Побачити більше »
Га (мова)
Га — мова, що належить до нігеро-конголезької макросімʼї, сімʼї ква.
Новинка!!: Латинська абетка і Га (мова) · Побачити більше »
Гамма
Γ, γ (назва: га́мма, γάμμα) — третя літера грецької абетки; в системі грецького алфавітного запису чисел має значення «3».
Новинка!!: Латинська абетка і Гамма · Побачити більше »
Глухий ясенний африкат
Глухий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Латинська абетка і Глухий ясенний африкат · Побачити більше »
Глухий заясенний африкат
Глухи́й зая́сенний африка́т — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Латинська абетка і Глухий заясенний африкат · Побачити більше »
Данило Галицький
Дани́ло Рома́нович, також Коро́ль Дани́ло або Дани́ло Га́лицький, (Данило Романовичъ; 1201 — 1264) — руський князь з династії Романовичів, правитель Галицько-Волинського князівства, якого вважають національним героєм України.
Новинка!!: Латинська абетка і Данило Галицький · Побачити більше »
Дзета (літера)
Дзе́та (велика Ζ, мала ζ; Ζήτα сучасна вимова, класична давньогрецька чи) — шоста літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 7.
Новинка!!: Латинська абетка і Дзета (літера) · Побачити більше »
Європа
Євро́па — частина світу в Північній півкулі.
Новинка!!: Латинська абетка і Європа · Побачити більше »
Іврит
Академія гебрейської мови Іври́т (עברית чи), також староєвре́йська мо́ва, гебрайська мова — єврейська мова з групи семітських; державна мова у сучасному Ізраїлі (поряд з арабською).
Новинка!!: Латинська абетка і Іврит · Побачити більше »
Імплозія (фонетика)
Імплозія (від ім… і лат. plodo — б'ю, ляскаю) — перша фаза артикуляції змичного приголосного — змикання.
Новинка!!: Латинська абетка і Імплозія (фонетика) · Побачити більше »
Іпсилон
І́псилон (велика Υ, мала υ; Ύψιλον) — двадцята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 400.
Новинка!!: Латинська абетка і Іпсилон · Побачити більше »
Ета (літера)
Ета, іта (велика Η, мала η; ἦτα, новогрец. ήτα) — сьома літера грецької абетки.
Новинка!!: Латинська абетка і Ета (літера) · Побачити більше »
Лігатура (типографія)
i, шрифт Garamond, 12-й кегль Лігатура в типографії (ligatura від ligo — зв'язую) — об'єднання знаків двох літер в один друкований символ для гармонійнішого вигляду шрифта в наборі.
Новинка!!: Латинська абетка і Лігатура (типографія) · Побачити більше »
Латинська мова
Лати́нська мо́ва, також лати́на (Lingua Latīna) — мова, яка належить до латинсько-фаліскської підгрупи італьських мов індоєвропейської мовної сім'ї.
Новинка!!: Латинська абетка і Латинська мова · Побачити більше »
Латинська епіграфіка
Напис на Арці Тита Латинська епіграфіка (ἐπὶ γράφειν; Epigrafia latina) — допоміжна історична та археологічна дисципліна, що займається вивченням, каталогізацією та перекладом античних латинських вирізьблених написів.
Новинка!!: Латинська абетка і Латинська епіграфіка · Побачити більше »
Латинізація української мови
Латинізàція української мови — система заходів з установлення процедури та впровадження норм передачі тексту й окремих слів української мови латиницею відповідно до правил транслітерації.
Новинка!!: Латинська абетка і Латинізація української мови · Побачити більше »
Латинізація в СРСР
Латинізація — кампанія переведення писемностей народів СРСР на латиницю, що провадилася в 1920-ті — 1930-ті рр.
Новинка!!: Латинська абетка і Латинізація в СРСР · Побачити більше »
Лапідарність
Санкт-Петербурзі; північний фронтон «Воскресіння Христа» (XIX століття) Шопенгауером і означає «Місто після здобуття свободи (присвячує цю будівлю) наукам». Лапіда́рність, лапіда́рний (lapidarium — «висічений у камені») — стислість, лаконічність, ясність і виразність стилю.
Новинка!!: Латинська абетка і Лапідарність · Побачити більше »
Перенаправлення тут:
Латиниця, Латинка, Латинське письмо, Латинський алфавіт.
