Більш швидкий доступ, ніж браузер!
129 відносини: Ethnologue, IX століття, Ґаф, XI століття, XII століття, XIII століття, XIV століття, XV століття, XVIII століття, Кум (остан), Кримський Агатангел Юхимович, Каф (двадцять друга літера арабської абетки), Каф (двадцять перша літера арабської абетки), Кабул, Казвін (остан), Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський національний лінгвістичний університет, Кирилиця, Керман (остан), Керманшах (остан), Південний Кавказ, Південний Хорасан, Придих, Пакистан, Пе (перська літера), Перська затока, Об'єднані Арабські Емірати, Омар Хайям, Оман, Омелян Пріцак, Афганістан, Ахеменіди, Азербайджан, Айн (арабська літера), Академія, Алішер Навої, Аліф, Нун (арабська літера), Нізамі Гянджеві, Рудакі, Рум, Ра (літера), Рибалкін Валерій Сергійович, Сістан, Сін, Са, Сааді Ширазі, Сад (літера), Самарканд, Світовий атлас мовних структур, ..., Союз Радянських Соціалістичних Республік, Сонячні та місячні літери, Середня Азія, Туреччина, Та (шістнадцята літера арабської абетки), Та (третя літера арабської абетки), Таджицька Радянська Соціалістична Республіка, Таджицька мова, Таджикистан, Тегеран, Тегеран (остан), Узбекистан, Фірдоусі, Фа (літера), Фарс (остан), Ферганська долина, Хузестан, Ха (сьома літера арабської абетки), Ха (шоста літера арабської абетки), Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, Хагані Ширвані, Хамадан (остан), Хорасан, Че (перська літера), Шах-наме, Шираз, Шин (арабська літера), Я (арабська літера), Міжнародний фонетичний алфавіт, Мім (літера), Мазепова Олена Вікторівна, Мала Азія, Морфологія (мовознавство), Же (перська літера), За, Зайн (арабська літера), Заль, Бухара, Ба (літера), Бахрейн, Бактрійська мова, Близький Схід, Белуджистан, Вав (арабська літера), Га (літера), Гафіз, Гайн (літера), Гортанна змичка, Герат (провінція), Дарі, Дад, Даль (літера), Джалаледдін Румі, Джамі, Джим, Дзвінкий язичковий фрикативний, Держава Сасанідів, Єзд (остан), Ємен, Історія, Ісфаган, Ісфаган (остан), Ісламська революція в Ірані, Ірак, Іран, Іранські мови, Ізафет, Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського, Індія, Індоіранські мови, Індоєвропейські мови, Ерак, Енклітика, Львівський національний університет імені Івана Франка, Латинська абетка, Латинізація, Лам (літера), 1941, 1990. Розгорнути індекс (79 більше) »
Ethnologue
«Ethnologue» (Етноло́г; повна назва: «Ethnologue: Languages of the World» (Етнолог: мови світу)) — англомовний онлайн довідник з мов світу.
Новинка!!: Перська мова і Ethnologue · Побачити більше »
IX століття
IX століття — століття, що охоплює роки з 801 по 900 за юліанським календарем.
Новинка!!: Перська мова і IX століття · Побачити більше »
Ґаф
Ізольована форма літери Ґаф (گاف) — двадцять шоста літера перської абетки, позначає звук g.
Новинка!!: Перська мова і Ґаф · Побачити більше »
XI століття
XI століття — століття на межі завершення умовного періоду Раннього Середньовіччя в Європі та періоду, який історики Європи класифікують як Високе Середньовіччя.
Новинка!!: Перська мова і XI століття · Побачити більше »
XII століття
XII століття належало до періоду, який історики Європи класифікують як Високе Середньовіччя.
Новинка!!: Перська мова і XII століття · Побачити більше »
XIII століття
XIII століття історики характеризують як завершальне століття Високого Середньовіччя.
Новинка!!: Перська мова і XIII століття · Побачити більше »
XIV століття
XIV століття історики називають першим століттям Пізнього Середньовіччя.
Новинка!!: Перська мова і XIV століття · Побачити більше »
XV століття
15 століття — останнє століття Середньовіччя, епоха Відродження, початок Великих географічних відкриттів.
Новинка!!: Перська мова і XV століття · Побачити більше »
XVIII століття
XVIII століття розпочалося 1701, закінчилося 1800 роком, формальний кінець середньовічної епохи.
Новинка!!: Перська мова і XVIII століття · Побачити більше »
Кум (остан)
Кум (قم - Qom; Qum) — остан (провінція) на півночі Ірану.
Новинка!!: Перська мова і Кум (остан) · Побачити більше »
Кримський Агатангел Юхимович
Меморіальна дошка в Києві на будинку Колегії Павла Ґалаґана по вулиці Богдана Хмельницького, де з 1885 по 1889 рік навчався Агатангел Кримський Поштова марка з портретом А. Кримського. Кри́мський Агата́нгел Юхи́мович (літературний псевдонім А. Хванько;, Володимир-Волинський —, Кустанай, нині Костанай) — український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України (1918).
Новинка!!: Перська мова і Кримський Агатангел Юхимович · Побачити більше »
Каф (двадцять друга літера арабської абетки)
Ізольована форма літери Каф (كاف; ка̄ф) — двадцять друга літера арабської абетки, позначає звук k.
Новинка!!: Перська мова і Каф (двадцять друга літера арабської абетки) · Побачити більше »
Каф (двадцять перша літера арабської абетки)
Ізольована форма літери Каф (قاف; к̣а̄ф) — двадцять перша літера арабської абетки, позначає звук q.
Новинка!!: Перська мова і Каф (двадцять перша літера арабської абетки) · Побачити більше »
Кабул
Кабу́л (пушту کابل, کابل) — столиця Афганістану.
Новинка!!: Перська мова і Кабул · Побачити більше »
Казвін (остан)
Казві́н (قزوین — Qazvin; Qəzvin) — провінція (остан) в Ірані.
Новинка!!: Перська мова і Казвін (остан) · Побачити більше »
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Київський національний університет імені Тараса Шевченка — державний вищий навчальний заклад України, розташований у місті Києві.
Новинка!!: Перська мова і Київський національний університет імені Тараса Шевченка · Побачити більше »
Київський національний лінгвістичний університет
Ки́ївський націона́льний лінгвісти́чний університе́т (КНЛУ) — вищий навчальний заклад України.
Новинка!!: Перська мова і Київський національний лінгвістичний університет · Побачити більше »
Кирилиця
Кири́лиця — алфавітна система письма в країнах Східної Європи, Північної і Центральної Азії.
Новинка!!: Перська мова і Кирилиця · Побачити більше »
Керман (остан)
Керма́н (كرمان — Kermân) — одна з 30 провінцій (останів) Ірану.
Новинка!!: Перська мова і Керман (остан) · Побачити більше »
Керманшах (остан)
Керманша́х (كرمانشاه — Kermânšâh; Kirmaşan, у 1979-1990 — Бахтаран) — одна з тридцяти провінцій (останів) Ірану, межує з Іраком.
Новинка!!: Перська мова і Керманшах (остан) · Побачити більше »
Південний Кавказ
Півде́нний Кавка́з, застаріла назва — Закавка́ззя (Аладатәи Кавказ, Cənubi Qafqaz, Անդրկովկաս, სამხრეთი კავკასია, Фæскавказ, Хуссар Кавказ) — регіон, розташований на південь від Головного, або Вододільного, хребта Великого Кавказу.
Новинка!!: Перська мова і Південний Кавказ · Побачити більше »
Південний Хорасан
Півде́нний Хораса́н (خراسان جنوبی Xorâsân-e Janubi, Устони Хуросони) — провінція (остан), розташована у східному Ірані.
Новинка!!: Перська мова і Південний Хорасан · Побачити більше »
Придих
При́дих або аспіра́ція (aspiratio, aspiration) — у фонетиці акустичний ефект, шум, видих повітря, що виникає під час вимови приголосного звуку.
Новинка!!: Перська мова і Придих · Побачити більше »
Пакистан
Пакиста́н (پاکِستان — «земля чистих», Pakistan), повна назва — Ісла́мська Респу́бліка Пакиста́н (اسلامی جمہوریہ پاکِستان, The Islamic Republic of Pakistan), країна на півдні Азії, що простягнулася від Гімалаїв до Аравійського моря, межує на заході з Іраном, північному-заході з Афганістаном, північному сході з Китаєм, сході з Індією;.
Новинка!!: Перська мова і Пакистан · Побачити більше »
Пе (перська літера)
Ізольована форма літери Пе (په) — третя літера перської абетки, позначає звук p.
Новинка!!: Перська мова і Пе (перська літера) · Побачити більше »
Перська затока
Перська затока (خليج فارس — Xalij-e Fârs, الخليج الفارسي — al-Khalīj al-farsi) — затока між Іраном (Персією) та Аравійським півостровом.
Новинка!!: Перська мова і Перська затока · Побачити більше »
Об'єднані Арабські Емірати
Об'є́днані Ара́бські Еміра́ти (دولة الإمارات العربية المتحدة), (ОАЕ) — федерація з семи еміратів: Абу-Дабі, Аджман, Дубай, Фуджейра, Рас-ель-Хайма, Шарджа, Умм-Ель-Кувейн.
Новинка!!: Перська мова і Об'єднані Арабські Емірати · Побачити більше »
Омар Хайям
Ома́р Хайя́м (عمر خیام, Omar Khayyám; 18 травня 1048 — 4 грудня 1131) — перський поет, математик, філософ, астроном.
Новинка!!: Перська мова і Омар Хайям · Побачити більше »
Оман
Маскат, столиця Оману Велика мечеть султана Кабуса Оаза в пустелі Ома́н (عمان, Уман), офіційна назва — Султана́т Ома́н — держава у Південно-Західній Азії, на південному сході Аравійського півострова.
Новинка!!: Перська мова і Оман · Побачити більше »
Омелян Пріцак
Омеля́н Йо́сипович Пріца́к (7 квітня 1919, Лука, ЗУНР — 29 травня 2006, Бостон, США) — американський і український історик, сходознавець, мовознавець.
Новинка!!: Перська мова і Омелян Пріцак · Побачити більше »
Афганістан
Афганіста́н (افغانستان, Afg'oniston), повна офіційна назва Ісла́мська Респу́бліка Афганіста́н (د افغانستان اسلامي جمهوریت, Ҷумҳурии Исломии Афғонистон, Afg'oniston Islom Respublikasi) (від Upa-Ghana-Stan санскритом «земля об'єднаних племен») — країна на півдні Центральної Азії, що межує з Таджикистаном, Туркменістаном і Узбекистаном на півночі, з Іраном на заході та Пакистаном на півдні і сході.
Новинка!!: Перська мова і Афганістан · Побачити більше »
Ахеменіди
Перська імперія у 500 до н. е. Реконструкция Персеполя Ахемені́ди (هخامنش — Хакаманіш) — династія староперських царів, заснована Ахеменом (558-330 до н. е.). Влада Ахеменідів поширювалась на всі країни Близького та Середнього Сходу і частину Індії.
Новинка!!: Перська мова і Ахеменіди · Побачити більше »
Азербайджан
Азербайджа́н, офіційно Азербайджа́нська Респу́бліка (Azərbaycan Respublikası) — держава на перетині Південно-східної Європи та Західної Азії, на узбережжі Каспійського моря.
Новинка!!: Перська мова і Азербайджан · Побачити більше »
Айн (арабська літера)
Ізольована форма літери Айн (عين; ‘айн) — вісімнадцята літера арабської абетки, позначає гортанне зімкнення (ʔ).
Новинка!!: Перська мова і Айн (арабська літера) · Побачити більше »
Академія
Академія (від ’Ακαδήμεια) — різновид наукового або навчального закладу найвищого рівня, а також певних товариств із почесним членством.
Новинка!!: Перська мова і Академія · Побачити більше »
Алішер Навої
Нізамадді́н Мір Аліше́р Навої́ (чагат./перс. نظام الدین على شير هروی; узб. Alisher Navoiy; *9 лютого 1441 — 3 січня 1501) — узбецький поет («Хамсе»), мислитель, державний діяч.
Новинка!!: Перська мова і Алішер Навої · Побачити більше »
Аліф
Ізольована форма літери Алі́ф (الألِف; ’аліф) — перша літера арабської абетки.
Новинка!!: Перська мова і Аліф · Побачити більше »
Нун (арабська літера)
Ізольована форма літери Нун (نون; нӯн) — двадцять п'ята літера арабської абетки, позначає звук n.
Новинка!!: Перська мова і Нун (арабська літера) · Побачити більше »
Нізамі Гянджеві
Нізамі́ Гянджеві́ Абу Муха́мед Ілья́с ібн-Юсу́ф, (نظامی گنجوی; бл. 1141, Гянджа — 1203, Гянджа) — класик перської поезії, мислитель, один з найбільших поетів середньовічного Сходу, писав перською (на основі арабського алфавіту).
Новинка!!: Перська мова і Нізамі Гянджеві · Побачити більше »
Рудакі
Рудакі́ (Абу Абдаллах Джафа́р Ібн Мухаммад, 852, селище Панджрудак, тепер це Пенджикентський район Таджикистану, помер в 941, там само) — перський і таджицький поет, вважається засновником персько-таджицької літератури. Рудакі, якого величають Адамом поезії мовою фарсі, народився у селищі Рудак, що розташувалось у горах Зеравшанського хребта, на півночі сучасного Таджикистану, поблизу давнього міста Пенджикента. Через те, що велике селище, частиною якого і був у минулому Рудак, перетинає п'ять струмків, воно називалося — «Панджруд», тобто «п'ять рік»; а «рудак» означає «річка», «струмок». Про життєвий шлях Рудакі відомо дуже мало достовірних фактів; біографи неодностайні навіть у таких питаннях, як рік і місце народження поета, рік і місце його смерті. За легендою, Рудакі написав чи сто тисяч, чи навіть мільйон триста тисяч віршованих рядків, а до нашого часу збереглося лише близько двох тисяч. За легендою, Рудакі народився незрячим і був обдарований лише внутрішнім зором, але, на думку французького орієнталіста Дж. Дармстетера, «цей погляд був настільки чітким, що інколи ми сумніваємося у правдивості легенди, тому що несподівано значну роль відіграють фарби у тих віршах, які від нього залишилися, і нам видається, що він… надто забуває про свою незрячість». Імовірно, Рудакі звали Абу Абдаллах Джафар син Мухаммада — так принаймні стверджує одне із найдавніших джерел. За іншим переказом, його звали Абу-Хасан Рудакі. Його дитинство минуло у забутому маленькому гірському селі. Тут він став поетом і, перш ніж уславитися при дворі Саманідів, здобув всезагальне визнання як народний співець і музикант. У палаці Саманідів Рудакі був оточений пошаною і багатством. Придворні літописці зберегли перекази про те, що поет упав у неласку і його на старості літ прогнали з палацу, а можливо, що при цьому й осліпили. Натяки на трагічне життя поета можна знайти в автобіографічних фрагментах його віршів, зокрема, у притчі про три сорочки Йосифа Прекрасного, де як висновок звучить думка про жорстокість світу: Такий віддавна світ, такий він був, Такий він є, такі його дороги: Дає корону, трон і булаву, У шахіншахові веде чертоги, А потім безпорадного тебе Турляє в борозну, волам під ноги. (Тут і далі пер. В. Мисика) Причина вигнання Рудакі із палацу невідома. Можна лише припустити, що значну роль відіграло співчутливе ставлення до одного із народних повстань у Бухарі, пов'язаному з єретичним, т. зв. «карматським» рухом, учасники якого проповідували майнову рівність. Незважаючи на те, що збереглися лише окремі фрагменти віршів Рудакі, його поетичний геній проявився у них достатньо яскраво. Через розрізненість і короткість фрагментів важко розгледіти стрункість композиції, захопливість сюжету чи художню розмаїтість, проте велич Рудакі як поета упізнається за глибокою людяністю, неповторною емоційною виразністю, дивовижним карбуванням слова і несподіваними поворотами образів і настрою. Усі вірші та вцілілі фрагменти Рудакі за провідним мотивом можна згрупувати у три розділи. Це, перш за все, фрагменти ліричних, любовних віршів, надихнутих чи то його глибоким, трагічним коханням до вродливої рабині — предметом легенд наступних поколінь, чи то пристрасними походеньками, таємними побаченнями і важким похміллям — відверто змальованих ним самим. У цих віршах міститься і пейзажна лірика, і любовні освідчення, і вакхічна поезія. Далі — це уривки семи дидактичних поем-маснаві, у двох з яких відомі назви, а в однієї — навіть дата написання: 1) «Сонцестояння» — поетичний виклад повчального твору про жіночі хитрощі «Синдбад-наме»; 2) «Каліла і Дімна» — чудовий переспів арабського перекладу однойменного пехлевійського твору, — зроблений Рудакі у 932 р. «Каліла і Дімна» налічувала дванадцять тисяч бейтів (двовіршів). Тривалий час із неї був відомий лише один бейт, але у XX ст. виявили нові уривки, всього приблизно сто двадцять бейтів, тобто одна сота частина поеми. Насамкінець — вірші розчарування. Найпривабливіше у Рудакі полягає в тому, що в кожному його вірші виражений образ живої людської особистості, кожен із них пронизаний думкою про людину. Рудакі був першим із класиків, котрий відкрив людину та ввів її у літературу. Він змальовував природу, навчав мудрості, оспівував царів, вельмож, богатирів,— але він був першим із великих поетів класичної епохи, у якого в центрі уваги стоїть просто людина, людська особистість як така. І природу, і філософські повчання, і панегірики — Рудакі усе змальовував через людину, звичайну, наділену почуттями, земну. У Рудакі свій особливий стиль, який вирізняє його з-поміж усіх інших поетів: яскрава образність без пишномовності і надмірної ускладненості, живе сприйняття природи та її олюднення, народна простота і наспівність, пристрасть до поетичних образів доісламського періоду, до пехлівійської традиції — словом, «геніальна простота», як означив його стиль таджицький письменник і вчений Садріддін Айні. Над усіма його художніми особливостями домінує естетика простого і звичайного. Рудакі зробив значний внесок у жанр рубаї, зробивши їх «мініатюрними драмами», «маленькими трагедіями»: Чотири речі нам потрібні, щоб невеселих збуться дум: Здорове тіло, добра вдача, ім'я хороше, світлий ум. Кого Всевишній обдарує цими дарами чотирма, Той завжди радуватись має і проганять од себе сум. Віршова досконалість Рудакі яскраво виявляється у його касидах — «Елегія про старість» і «Мама вина». Перша — автобіографічна від початку до кінця — дивує тим, що, якщо забрати кілька рядків на початку і в кінці, перед нами виникає гімн молодості, вічній красі та радощам життя, а не сумна повість про старість, як слід було чекати. Саме ця контрастність, внутрішня суперечливість, миттєві переходи від захоплення молодістю і від радісних спогадів до скорботи та безнадії і є суттю «оптимістичної трагедії» Рудакі «Мама вина» настільки майстерно написана, що вона вже давно стала об'єктом вивчення як взірець касиди. Вона справді класична, і, перш за все, заслуговує уваги її структура: 1. Вступ (бейти 1—21). Позапанегіричний сюжет: тут — опис виготовлення вина з допомогою поетичної метафори «мами вина» — виноградної лози, в якої відбирають і ув'язнюють її дітей — виноград. 2. Перехід (бейти 22—26). Від метафоричного опису поет переходить до самого панегірика за допомогою об'єднуючої ланки — запрошення, скуштувавши вина, влаштувати бенкет. 3. Панегірик (бейти 27—74). Уславлення вельмож і головного героя оди — сістанського володаря, еміра Абу Джафара. 4. Закінчення (бейти 75—95). Включення у касиду імені поета, автора панегірика (натяк на винагороду), і прикінцеве величання (апофеоз). Проте вирішальними для естетичного сприйняття у касиді «Мама вина» є не майстерні поетичні фігури панегірика, а саме те, що виривається із його контексту, особливо етична частина касиди — гуманістичні афоризми про розум і людяність. Рудакі створював і різновиди касид: застільну «винну» — «хамрія», сатиричну — «хаджвія», траурну елегію — «марсія»; писав він за фольклорними взірцями і «загадки» («лугз»). У своїй творчості Рудакі не був філософом, котрий пояснює світ; він був поетом, котрий відчуває світ і мріє про те, щоби стати кращим; він був поетом звичайної людини з її одвічним потягом до краси, добра, пізнання: Одна душа, єдине тіло, але знанню — немає дна. Скажи, о дивний, ти людина чи океанська глибина? Українською мовою твори Рудакі перекладали А. Кримський і В. Мисик.
Новинка!!: Перська мова і Рудакі · Побачити більше »
Рум
Рум (Rum) — ярмаркове містечко і громада округу Інсбрук-Ланд у землі Тіроль, Австрія.
Новинка!!: Перська мова і Рум · Побачити більше »
Ра (літера)
Ізольована форма літери Ра (راء, ра̄’) — десята літера арабської абетки, позначає звук r.
Новинка!!: Перська мова і Ра (літера) · Побачити більше »
Рибалкін Валерій Сергійович
Вале́рій Сергі́йович Риба́лкін (*19 травня 1952, с. Котенкове, Новгородківський район, Кіровоградська область) — український сходознавець, арабіст, перекладач, дипломат, доктор філологічних наук, (2000), професор (2005, завідувач кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича Львівського національного університету імені Івана Франка (2012). Фахівець у галузях арабських лінгвістичних вчень, лексикології та лексикографії, арабської археографії, кораністики, історії українського сходознавства, арабської літератури та ін. Є автором першого академічного перекладу Корану українською мовою, перша частина якого вийшла друком у 2003 році у Києві та автором перекладу вибраних казок "Тисячі та однієї ночі" з мови оригіналу (арабської) українською мовою, який вийшов друком у 2011 році у Тернопільскому видавництві "Навчальна книга - Богдан". Також виступив одним із багатьох співавторів Енциклопедії Арабської мови та лінгвістики (Brill Encyclopedia of Arabic Language and Linguistics). Почесний доктор наук багатьох університетів США, Канади, ОАЕ, Єгипту, Йорданії та інших країн.
Новинка!!: Перська мова і Рибалкін Валерій Сергійович · Побачити більше »
Сістан
Руїни фортеці в Насретабаді, Сістан Сіста́н (سیستان), раніше Сакастан (буквальний переклад: країна саків) — географічна область на південному сході Ірану та південному заході Афганістану.
Новинка!!: Перська мова і Сістан · Побачити більше »
Сін
Ізольована форма літери Сін (سين; сīн) — дванадцята літера арабської абетки, позначає звук s.
Новинка!!: Перська мова і Сін · Побачити більше »
Са
Ізольована форма літери Са (ثاء; с̱а̄’) — четверта літера арабської абетки, позначає звук θ.
Новинка!!: Перська мова і Са · Побачити більше »
Сааді Ширазі
Абу-Мухамед Мусліх ад-Дін ибн Абд Аллах Ширазі (ابومحمد مصلحالدین بن عبدالله شیرازی, більш відомий за своїм псевдонімом Сааді́, * 1210, Шираз, Іран — 1291 або 1292, Шираз, Іран) — один з класиків перської літератури Середньовіччя.
Новинка!!: Перська мова і Сааді Ширазі · Побачити більше »
Сад (літера)
Ізольована форма літери Сад (صاد; с̣а̄д) — чотирнадцята літера арабської абетки, позначає звук.
Новинка!!: Перська мова і Сад (літера) · Побачити більше »
Самарканд
Ансамбль мавзолеїв Шахі-Зинда Мавзолей Гур-Емір Самарканд (Samarqand; Самарқанд; سمرقند) — друге за величиною, після Ташкента, місто в Узбекистані, центр Самаркандського вілояту (області).
Новинка!!: Перська мова і Самарканд · Побачити більше »
Світовий атлас мовних структур
Світовий атлас мовних структур (The World Atlas of Language Structures, WALS) — спільний проект Інституту еволюційної антропології (Лейпциг) та Цифрової бібліотеки Товариства імені Макса Планка, одна із найбільших баз даних з лінгвістичної типології з відкритим доступом.
Новинка!!: Перська мова і Світовий атлас мовних структур · Побачити більше »
Союз Радянських Соціалістичних Республік
Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (скорочено — СРСР або Радянський Союз) — союзна держава, що існувала з 1923 по 1991 рік на території Східної Європи, північної частини Центральної і Східної Азії.
Новинка!!: Перська мова і Союз Радянських Соціалістичних Республік · Побачити більше »
Сонячні та місячні літери
Сонячні літери (червоні) та місячні літери (чорні) В арабській абетці літери можна розділити на дві групи — сонячні (حروف شمسية ḥurūf shamsīyah) та місячні (حروف قمرية ḥurūf qamarīyah).
Новинка!!: Перська мова і Сонячні та місячні літери · Побачити більше »
Середня Азія
Центральна Азія. Фізична карта Центральної Азії. Центральна Азія (в радянській науці - Сере́дня А́зія, ще раніше - Туркестан): 1) У фізико-географічному плані це частина Азії, що входила до складу Російської імперії і СРСР. У її склад входять плато Устюрт, Туранська низовина, Тургайське плато, Казахський дрібносопковик і частково гори: Копетдаг, Паміро-алай, Тянь-Шань, Джунгарський Алатау, Саур і Тарбагатай. 2) У політико-географічному плані Центральна Азія — збірна назва для чотирьох держав: Узбекистану, Киргизстану, Туркменістану і Таджикистану (іноді сюди включають і Казахстан).
Новинка!!: Перська мова і Середня Азія · Побачити більше »
Туреччина
Туре́ччина (Türkiye), офіційна назва Респу́бліка Туре́ччина (Türkiye Cumhuriyeti) — країна, що лежить в Азії між Чорним і Середземним морями, межує на сході з Вірменією, Грузією й Іраном, на південному сході з Іраком і Сирією, на заході з Грецією й Егейським морем, на північному заході з Болгарією.
Новинка!!: Перська мова і Туреччина · Побачити більше »
Та (шістнадцята літера арабської абетки)
Ізольована форма літери Та (طاء; т̣а̄’) — шістнадцята літера арабської абетки, позначає звук.
Новинка!!: Перська мова і Та (шістнадцята літера арабської абетки) · Побачити більше »
Та (третя літера арабської абетки)
Ізольована форма літери Та (تاء; та̄’) — третя літера арабської абетки, позначає звук t.
Новинка!!: Перська мова і Та (третя літера арабської абетки) · Побачити більше »
Таджицька Радянська Соціалістична Республіка
Таджи́цька Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (ҷикистон; Таджи́кская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — офіційна назва Таджикистану у період з 1929 по 1991 роки.
Новинка!!: Перська мова і Таджицька Радянська Соціалістична Республіка · Побачити більше »
Таджицька мова
Таджицька мова (Забони тоҷикӣ tojikí, تاجیکی) — один із літературних стандартів перської мови (іншими є фарсі та дарі), офіційна мова Таджикистану.
Новинка!!: Перська мова і Таджицька мова · Побачити більше »
Таджикистан
Таджикиста́н (Тоҷикистон), офіційна назва Респу́бліка Таджикиста́н (Ҷумҳурии Тоҷикистон) — держава в Центральній Азії, межує на півночі з Киргизстаном, сході з Китаєм, півдні з Афганістаном, заході з Узбекистаном.
Новинка!!: Перська мова і Таджикистан · Побачити більше »
Тегеран
--> |scale.
Новинка!!: Перська мова і Тегеран · Побачити більше »
Тегеран (остан)
Тегеран (تهران Tehrân, Tehran, تهران, Tehran) — остан (провінція), одна із 31-ї адміністративної одиниці Ірану.
Новинка!!: Перська мова і Тегеран (остан) · Побачити більше »
Узбекистан
Узбекиста́н або Респу́бліка Узбекиста́н — держава в Центральній Азії.
Новинка!!: Перська мова і Узбекистан · Побачити більше »
Фірдоусі
Абул-касим Фірдоусі (Хаким Абулкасим Мансур Хасан Фірдоусі Тусі, народився 940, помер між 1020 і 1030) — перський поет, автор епічної поеми «Шах-наме» ("Книга царів"), йому приписується також написання поеми «Юсуф і Зулейха» (біблейсько-коранічний сюжет про Йосифа).
Новинка!!: Перська мова і Фірдоусі · Побачити більше »
Фа (літера)
Ізольована форма літери Фа (فاء; фа̄’) — дванадцята літера арабської абетки, позначає звук f.
Новинка!!: Перська мова і Фа (літера) · Побачити більше »
Фарс (остан)
Фарс, Парс (فارس — Fārs, або پارس — Pārs) — одна з 30 провінцій (останів) Ірану, а також історична область.
Новинка!!: Перська мова і Фарс (остан) · Побачити більше »
Ферганська долина
Ферганська долина (світла область) на політичній мапі. Ферга́нська доли́на або Ферганська улоговина (Farg‘ona vodiysi, Фергана өрөөнү, водии Фарғона, Ферганская долина, دشت فرغانه.) — регіон у Тянь-Шані у межах Узбекистану, Таджикистану і Киргизстану.
Новинка!!: Перська мова і Ферганська долина · Побачити більше »
Хузестан
Хузеста́н (خوزستان. — Xuzestân) — остан (провінція) на південному сході Ірану.
Новинка!!: Перська мова і Хузестан · Побачити більше »
Ха (сьома літера арабської абетки)
Ізольована форма літери Ха (خاء; х̮а̄’) — сьома літера арабської абетки, позначає звук χ.
Новинка!!: Перська мова і Ха (сьома літера арабської абетки) · Побачити більше »
Ха (шоста літера арабської абетки)
Ізольована форма літери Ха (حاء; х̣а̄’) — шоста літера арабської абетки, позначає звук ħ.
Новинка!!: Перська мова і Ха (шоста літера арабської абетки) · Побачити більше »
Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Ха́рківський націона́льний педагогі́чний університе́т імені Григорія Сковороди — один з найстаріших педагогічних вишів України, розташований у місті Харкові, створений у 1804 році.
Новинка!!: Перська мова і Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди · Побачити більше »
Хагані Ширвані
Афзаладдін Ібрагім ібн Алі Хагані Ширвані, відоміший як Хагані Ширвані або Хакані (خاقانی.; Xaqani Şirvani.; бл. 1126, Шемаха — 1199, Тебріз) — перський та азербайджанський поет.
Новинка!!: Перська мова і Хагані Ширвані · Побачити більше »
Хамадан (остан)
Хамадан (همدان, Hamadân, همدان, Hemedan) — одна з тридцяти провінцій (останів) Ірана.
Новинка!!: Перська мова і Хамадан (остан) · Побачити більше »
Хорасан
Трансоксанія, Хорезм і Хорасан Вели́кий Хораса́н або Хораса́н (xwarāsān, خراسان Ḫurāsān — «земля, де сходить сонце») — історично-географічна область, що охоплювала територію північно-східного Ірану, північно-західного Афганістану, півдня Туркменістану й Узбекистану.
Новинка!!: Перська мова і Хорасан · Побачити більше »
Че (перська літера)
Ізольована форма літери Че (چه) — сьома літера перської абетки, позначає звук t͡ʃ.
Новинка!!: Перська мова і Че (перська літера) · Побачити більше »
Шах-наме
Оформлення сторінки з книги «Шах-наме». Надгробок Фірдоусі у місті Тус. «Шах-наме». Ілюстрація з видання XVI століття. Царь Соломон). Ілюстрація з видання «Шах-наме» XVI століття. Британська бібліотека, Лондон. Царівна Шаба (Цариця Савська). Ілюстрація з видання «Шах-наме» XVI століття. Британська бібліотека, Лондон. «Байсангорове Шах-наме» від 1430 року написане для онука Тимура (1336—1405) принца Байсангора (1399—1433). Деспот Захнак, прибитий до входу в печеру на горі Демавенд, «Байсангорове Шах-наме» (1430). Перська армія під проводом Хосрова йде в бій проти туранської армії Афрасіяба, «Байсангорове Шах-наме» (1430). Султана Мухаммеда на замовлення шаха Тамаспа, 1537. Герой Піран зустрічає принца Сіявуша. Невідомий автор, початок XIV століття. http://www.asia.si.edu/collections/zoomObject.cfm?ObjectId.
Новинка!!: Перська мова і Шах-наме · Побачити більше »
Шираз
Шираз у 1681 році — Ілюстрація до книги ''"Подорожі до Московії, Татарії, Персії, Індії"'' Яна Янсена Стрейса (1630—1694)Шира́з, Шіра́з (شیراز — Širâz) — місто на південному заході Ірану, адміністративний центр провінції Фарс.
Новинка!!: Перська мова і Шираз · Побачити більше »
Шин (арабська літера)
Ізольована форма літери Шин (شين; шӣн) — тринадцята літера арабської абетки, позначає звук ʃ.
Новинка!!: Перська мова і Шин (арабська літера) · Побачити більше »
Я (арабська літера)
Ізольована форма літери Я (ياء; йа̄’) — двадцять восьма літера арабської абетки, позначає звук j.
Новинка!!: Перська мова і Я (арабська літера) · Побачити більше »
Міжнародний фонетичний алфавіт
Міжнаро́дний фонети́чний алфаві́т (International Phonetic Alphabet; Alphabet Phonétique International; IPA) або МФА — система знаків, щоб записувати транскрипцію — фонетичне відображення особливостей творення звуків з усіх мов світу на основі латинського алфавіту.
Новинка!!: Перська мова і Міжнародний фонетичний алфавіт · Побачити більше »
Мім (літера)
Ізольована форма літери Мім (ميم; мīм) — двадцять четверта літера арабської абетки, позначає звук m.
Новинка!!: Перська мова і Мім (літера) · Побачити більше »
Мазепова Олена Вікторівна
Олена Вікторівна Мазепова (народилася) — український вчений-сходознавець, доктор філологічних наук, знавець фарсі.
Новинка!!: Перська мова і Мазепова Олена Вікторівна · Побачити більше »
Мала Азія
Мала́ Áзія (Anadolu — Анатолія) — півострів у Західній Азії.
Новинка!!: Перська мова і Мала Азія · Побачити більше »
Морфологія (мовознавство)
Морфоло́гія (від μορφή — «форма» + λογία — «слово», «вчення») — розділ граматики, в якому вивчають явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці мови.
Новинка!!: Перська мова і Морфологія (мовознавство) · Побачити більше »
Же (перська літера)
Ізольована форма літери Же (ژه) — чотирнадцята літера перської абетки, позначає звук ʒ.
Новинка!!: Перська мова і Же (перська літера) · Побачити більше »
За
Ізольована форма літери За (ظاء; з̣а̄’) — сімнадцята літера арабської абетки, позначає звук.
Новинка!!: Перська мова і За · Побачити більше »
Зайн (арабська літера)
Ізольована форма літери Зайн (زاي; за̄й) — одинадцята літера арабської абетки, позначає звук z.
Новинка!!: Перська мова і Зайн (арабська літера) · Побачити більше »
Заль
Ізольована форма літери Заль (ذال; з̱а̄ль) — дев'ята літера арабської абетки, позначає звук ð.
Новинка!!: Перська мова і Заль · Побачити більше »
Бухара
Бухара (Buxoro) — місто обласного підпорядкування в Узбекистані, центр Бухарської області.
Новинка!!: Перська мова і Бухара · Побачити більше »
Ба (літера)
Ізольована форма літери Ба (باء; ба̄’) — друга літера арабської абетки, позначає звук b.
Новинка!!: Перська мова і Ба (літера) · Побачити більше »
Бахрейн
Бахре́йн, офіційно Королі́вство Бахре́йн (مملكة البحرين — Мамля́кат аль-Бахре́йн) — держава, що об'єднує групу островів в Перській затоці між Саудівською Аравією й Іраном.
Новинка!!: Перська мова і Бахрейн · Побачити більше »
Бактрійська мова
Рабатакський напис Бактрі́йська мо́ва (застаріле: тоха́рська чи етеотоха́рська мова) (бактр. αριαο) — мертва (висловлено думку, що бактрійську чи діалект, дуже близький до бактрійської, продовжує сучасна мунджанська мова) середньоіранська мова, що належить до південної підгрупи східної мовної групи, мови якої часто називають «мовами бактрійського кола».
Новинка!!: Перська мова і Бактрійська мова · Побачити більше »
Близький Схід
Країни Близького Сходу разом із Закавказзям. Компіляція супутникових знімків Близького Сходу. Близьки́й Схід — назва регіону, розташованого в Західній Азії та Північній Африці.
Новинка!!: Перська мова і Близький Схід · Побачити більше »
Белуджистан
Белуджистан (рожевим кольором) Белуджистан — історична область на північному узбережжі Індійського океану, розташована на межі регіонів Близький Схід та Індостан.
Новинка!!: Перська мова і Белуджистан · Побачити більше »
Вав (арабська літера)
Ізольована форма літери Вав (ўаў, واو; ва̄в) — двадцять сьома літера арабської абетки, позначає звук w.
Новинка!!: Перська мова і Вав (арабська літера) · Побачити більше »
Га (літера)
Ізольована форма літери Га (هاء; га̄’) — двадцять шоста літера арабської абетки, позначає звук h.
Новинка!!: Перська мова і Га (літера) · Побачити більше »
Гафіз
Гафі́з (Хафіз, Гафез, Гафіз Ш(и/і)разький; літературний псевдонім Мохаммеда Шамседдіна або Шамс ад-діна Мухаммада; خواجه شمسالدین محمد حافظ شیرازی; близько 1325, Шираз — 1389 чи 1390, там само) — перський і таджицький поет, народний співець. Улюбленими темами його газелей є віра, і викриття лицемірства. Його вплив на життя іранців можна знайти в читаннях Гафіза, часте покладання його віршів на перську традиційну музику, образотворче мистецтво і перську каліграфію. Його могила у Ширазі є шедевром іранської архітектури і популярна серед туристів. Адаптація, наслідування і переклади віршів Гафіза існують багатьма мовами світу.
Новинка!!: Перська мова і Гафіз · Побачити більше »
Гайн (літера)
Ізольована форма літери Гайн (غين; гайн) — дев'ятнадцята літера арабської абетки, позначає звук ʁ. В ізольованій позиції гайн має вигляд; в кінцевій —; в серединній —; в початковій —. Гайн належить до місячних літер.
Новинка!!: Перська мова і Гайн (літера) · Побачити більше »
Гортанна змичка
Глухий гортанний зімкнено-проривний приголосний, гортанна змичка (вибух, експлозія), твердий приступ — тип приголосного звука, що існує в багатьох людських мовах.
Новинка!!: Перська мова і Гортанна змичка · Побачити більше »
Герат (провінція)
Герат (هرات) — одна з найбільших провінцій Афганістану, розташована на заході країни, на кордоні з Іраном.
Новинка!!: Перська мова і Герат (провінція) · Побачити більше »
Дарі
Дарі́ або східнопе́рська мо́ва (دری Darī, dæˈɾi) — один із літературних стандартів перської мови (іншими є таджицька та фарсі), офіційна мова Афганістану.
Новинка!!: Перська мова і Дарі · Побачити більше »
Дад
Ізольована форма літери Дад (صاد; д̣а̄д) — п'ятнадцята літера арабської абетки, позначає звук.
Новинка!!: Перська мова і Дад · Побачити більше »
Даль (літера)
Ізольована форма літери Даль (دال; да̄ль) — восьма літера арабської абетки, позначає звук d.
Новинка!!: Перська мова і Даль (літера) · Побачити більше »
Джалаледдін Румі
Джалаледді́н Румі́ (Румі, Джеляледдін/Джалаліддін Румі; مولانا جلال الدین محمد رومی, Mevlânâ Celâleddin Mehmed Rumi, також — Мевляна або Мевляна Джалаледдін Мухаммед Балх за місцем народження; 30 вересня 1207, Балх, Іран — 17 грудня 1273, Конья, Конійський султанат) — класик перської поезії, філософ-суфій.
Новинка!!: Перська мова і Джалаледдін Румі · Побачити більше »
Джамі
Джамі (جامی., Ҷомӣ. або Нуріддін Абдуррахман ібн Ахмад, 18 серпня 1414, Джам, поблизу Нішапура, Хорасан — 19 листопада 1492, Герат) — таджицько-перський письменник, філософ, музикознавець.
Новинка!!: Перська мова і Джамі · Побачити більше »
Джим
Ізольована форма літери Джим (جيم; джӣм) — п'ята літера арабської абетки, позначає звуки ʤ та g.
Новинка!!: Перська мова і Джим · Побачити більше »
Дзвінкий язичковий фрикативний
Дзвінкий язичковий (увулярний) фрикативний, та язичковий апроксимант — типи приголосних звуків, що існують у деяких мовах.
Новинка!!: Перська мова і Дзвінкий язичковий фрикативний · Побачити більше »
Держава Сасанідів
Держава Сасанідів, Новоперська імперія, Ераншахр (شاهنشاهی ساسانیان) — остання доісламська іранська держава, що існувала в 224-651.
Новинка!!: Перська мова і Держава Сасанідів · Побачити більше »
Єзд (остан)
Єзд, Йєзд (یزد) — одна з 30 провінцій (останів) Ірану.
Новинка!!: Перська мова і Єзд (остан) · Побачити більше »
Ємен
Столиця Ємену Сана Є́мен, Респу́бліка Є́мен — країна в південно-західній Азії, межує на півночі з Саудівською Аравією і Оманом на сході.
Новинка!!: Перська мова і Ємен · Побачити більше »
Історія
''«Алегорія історії»'', Ніколаос Гізіс, 1892 р. Істо́рія (від ἱστορία — оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле) або діє́пис (діє́пись) — наука, яка вивчає минуле людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій.
Новинка!!: Перська мова і Історія · Побачити більше »
Ісфаган
Ванкський собор Мінарети Дардашт Мечеть Імама Палац сорока колон (Чехель Сотун) в Ісфагані Ісфаганський технологічний університет Ісфага́н, Есфахан, Ісфахан, Іспагань (اصفهان) — місто в Ірані на березі річки Заянде, розташоване на висоті близько 1600 метрів над рівнем моря за 340 км на південь від Тегерана.
Новинка!!: Перська мова і Ісфаган · Побачити більше »
Ісфаган (остан)
Ісфага́н (اصفهان) — одна з 30 провінцій (останів) Ірану.
Новинка!!: Перська мова і Ісфаган (остан) · Побачити більше »
Ісламська революція в Ірані
Ісламська революція (انقلاب اسلامی. -Enghelâb-e eslâmi), Революція 1357 (за іранським календарем) — послідовність подій в Ірані в період із січня 1978 до лютого 1979 року, унаслідок чого було вигнано шаха Мохаммеда, повалено монархію та встановлено нову адміністрацію, яку очолив аятола Хомейні.
Новинка!!: Перська мова і Ісламська революція в Ірані · Побачити більше »
Ірак
Іра́к (العراق, Al-Irāq), офіційна назва Респу́бліка Іра́к (جمهورية العراق, Jumhūrīyat Al-Irāq) — країна на південному заході Азії.
Новинка!!: Перська мова і Ірак · Побачити більше »
Іран
Ісла́мська Респу́бліка Іра́н (جمهوری اسلامی ایران — Джомгурі-йе Есламі-йє Іран, також використовуються назви Іра́н (ایران — Країна аріїв) або застаріла назва Пе́рсія (що є лише однією з областей)) — держава на південному заході Азії.
Новинка!!: Перська мова і Іран · Побачити більше »
Іранські мови
Географічне поширення іранських мов Іра́нські мо́ви — підгрупа мов, індоіранської групи індоєвропейської мовної родини, до яких насамперед належить перська мова.
Новинка!!: Перська мова і Іранські мови · Побачити більше »
Ізафет
Ізафет (від араб. الإضافة al-iđāfatu «додаток») — термін у мовознавстві, що позначає певні типи атрибутивних конструкцій в іранських, тюркських, семітських та частково у фіно-угорських мовах.
Новинка!!: Перська мова і Ізафет · Побачити більше »
Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського
Інститут сходознавства ім.
Новинка!!: Перська мова і Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського · Побачити більше »
Індія
Респу́бліка І́ндія або І́ндія, Бга́рат (Republic of India, भारत गणराज्य, Bhārat Gaṇarājya) — країна в Південній Азії.
Новинка!!: Перська мова і Індія · Побачити більше »
Індоіранські мови
Індоіра́нські мо́ви — одна з груп індоєвропейських мов, поширена в Індії та Ірані.
Новинка!!: Перська мова і Індоіранські мови · Побачити більше »
Індоєвропейські мови
Країни, в котрих значні мовні меншості говорять індоєвропейськими мовами, які не мають офіційного статусу Індоєвропейські мови thumb Індоєвропе́йські мо́ви — найпоширеніша сім'я споріднених мов, які вважаються нащадками праіндоєвропейської.
Новинка!!: Перська мова і Індоєвропейські мови · Побачити більше »
Ерак
Ерак (Арак; اراک), відомий також як Солтанабад, є адміністративним центром Центрального остана (Меркезі) Ірану.
Новинка!!: Перська мова і Ерак · Побачити більше »
Енклітика
Енклі́тика — ненаголошене слово, що примикає у вимові до попереднього, яке несе наголос, і утворює з ним єдине акцентуаційне ціле (фонетичне слово).
Новинка!!: Перська мова і Енклітика · Побачити більше »
Львівський національний університет імені Івана Франка
Льві́вський націона́льний університе́т і́мені Іва́на Франка́ — один із найстаріших університетів України та Східної Європи та найпрестижніших в Україні.
Новинка!!: Перська мова і Львівський національний університет імені Івана Франка · Побачити більше »
Латинська абетка
Лати́нська абе́тка, або латиниця, латинка — абетка латинської мови, історично є відгалуженням етруської абетки, що в свою чергу постала з грецької.
Новинка!!: Перська мова і Латинська абетка · Побачити більше »
Латинізація
Латиніза́ція (latinization), або Романіза́ція — процес впровадження або прийняття латинської мови та культури.
Новинка!!: Перська мова і Латинізація · Побачити більше »
Лам (літера)
Ізольована форма літери Лам (لام; ла̄м) — двадцять третя літера арабської абетки, позначає звук l.
Новинка!!: Перська мова і Лам (літера) · Побачити більше »
1941
Без опису.
Новинка!!: Перська мова і 1941 · Побачити більше »
1990
* Сотні делегатів конференції «Товариства української мови імені Тараса Шевченка» взяли участь у грандіозних маніфестаціях 30 вересня та 1 жовтня 1990 р.
Новинка!!: Перська мова і 1990 · Побачити більше »
Перенаправлення тут:
Новоперська мова, Фарсі, Фарсі (мова), Фарсі мова, Персидська мова, Перська, Перська абетка, Древньоперська мова, Іранська мова.
