Зміст
19 відносини: Кільце (алгебра), Квантор, Арність, Абетка (інформатика), Рудольф Карнап, Символ (логіка), Теорія моделей, Формальна мова, Числення висловлень, Модальна логіка, Значення істинності, Вільні і зв'язані змінні, Гаскелл Каррі, Логічна константа, Логічний сполучник, Логіка, Логіка висловлювань, Логіка предикатів, Логіка першого порядку.
- Теорія моделей
- Формальні мови
- Філософія мови
Кільце (алгебра)
Кільце́ — в абстрактній алгебрі це алгебраїчна структура, в якій визначені операції додавання та множення з властивостями, подібними до додавання і множення цілих чисел.
Переглянути Інтерпретація (логіка) і Кільце (алгебра)
Квантор
Ква́нтор — логічний оператор, що перетворює всякий предикат на предикат меншої місності, зв'язуючи деякі змінні початкового предиката.
Переглянути Інтерпретація (логіка) і Квантор
Арність
В математиці а́рністю (чи містністю) предиката, операції чи функції називається кількість її аргументів, чи операндів.
Переглянути Інтерпретація (логіка) і Арність
Абетка (інформатика)
В інформатиці і математичній логіці, абетка це скінченний набір символів або літер, наприклад букви і цифри.
Переглянути Інтерпретація (логіка) і Абетка (інформатика)
Рудольф Карнап
Рудольф Карнап (Rudolf Carnap, 18 травня 1891 — 14 вересня 1970) — німецький, а після 1935 року американський філософ-позитивіст, член Віденського гуртка.
Переглянути Інтерпретація (логіка) і Рудольф Карнап
Символ (логіка)
Ця діаграма показує синтаксичні одиниці, які можуть бути побудовані з офіційних мов. Символи і рядки символів можна умовно розділити на ті, що не мають сенсу і добре сформовані формули.
Переглянути Інтерпретація (логіка) і Символ (логіка)
Теорія моделей
Тео́рія моде́лей — розділ математичної логіки, який займається вивченням зв'язку між формальними мовами та їх інтерпретаціями, або моделями.
Переглянути Інтерпретація (логіка) і Теорія моделей
Формальна мова
Синтаксичне підрозділ в рамках формальної системи. Форма́льна мо́ва — множина скінчених послідовностей символів, які описуються правилами певного виду, які називаються граматикою, або синтаксисом мови (див.
Переглянути Інтерпретація (логіка) і Формальна мова
Числення висловлень
Чи́слення висло́влень (логіка висловлень, пропозиційна логіка, propositional logic) — формальна система в математичній логіці, в якій формули, що відповідають висловленням, можуть утворюватись шляхом з'єднання простих висловлень із допомогою логічних операцій, та система правил виводу, які дозволяють визначати певні формули як «теореми» формальної системи.
Переглянути Інтерпретація (логіка) і Числення висловлень
Модальна логіка
Мода́льна ло́гіка — це розділ сучасної логіки, де вивчаються модальні висловлювання та їхні відношення в структурі міркувань.
Переглянути Інтерпретація (логіка) і Модальна логіка
Значення істинності
Значення істинності (логічне значення) — в логіці та математиці, значення, що показує відношення висловлювання до істини.
Переглянути Інтерпретація (логіка) і Значення істинності
Вільні і зв'язані змінні
В математиці та в інших дисциплінах, які включають в себе формальні мови, включно з математичною логікою і інформатикою, вільна змінна це вид запису, який визначає місця в виразі де можуть відбутись заміни.
Переглянути Інтерпретація (логіка) і Вільні і зв'язані змінні
Гаскелл Каррі
Га́скелл Брукс Каррі (Haskell Brooks Curry; 12 вересня 1900, Массачусетс — 1 вересня 1982, Пенсильванія) — американський математик і логік.
Переглянути Інтерпретація (логіка) і Гаскелл Каррі
Логічна константа
У логіці логічною константою формальної мови \mathcal є символ, який має одне й те ж саме семантичне значення при будь-якій інтерпретації в \mathcal.
Переглянути Інтерпретація (логіка) і Логічна константа
Логічний сполучник
Логі́чний сполу́чник – логічний термін, функція якого полягає в утворенні складних висловлювань.
Переглянути Інтерпретація (логіка) і Логічний сполучник
Логіка
проблема), логіка, озброєна мечем силогізму, поспішає позаду. Ліворуч внизу — Парменід, за допомогою якого логічна аргументація потрапляє до філософії, до печери" Ло́гіка (λογιχη від logos — слово, значення, думка, мова) — наука про закони і різновиди мислення, способи пізнання та умови істинності знань і суджень.
Переглянути Інтерпретація (логіка) і Логіка
Логіка висловлювань
Логічні висловлювання - поняття висловлювання, як і поняття множини, не означають, а дають йому описову характеристику з використанням багатьох прикладів.
Переглянути Інтерпретація (логіка) і Логіка висловлювань
Логіка предикатів
Логіка предикатів — це розділ класичної символічної логіки, що вивчає суб'єктно-предикатну структуру висловлювань, на підставі чого визначають значення істинності висловлювань; по-іншому — це дедуктивна теорія, яка моделює процес виведення одних висловлювань із інших, враховуючи їх структуру.
Переглянути Інтерпретація (логіка) і Логіка предикатів
Логіка першого порядку
Логіка першого порядку (числення предикатів) — це формальна система в математичній логіці, в якій допускаються висловлення відносно змінних, фіксованих функцій, і предикатів.
Переглянути Інтерпретація (логіка) і Логіка першого порядку
Див. також
Теорія моделей
- Інтерпретація (логіка)
- Арифметика Пресбургера
- Вкладення
- Логіка першого порядку
- Нормальна форма Сколема
- Повна теорія
- Повнота (логіка)
- Правильність
- Семантика логіки
- Теорема Геделя про повноту
- Теорема Льовенгейма — Сколема
- Теорема про компактність
- Теореми Геделя про неповноту
- Теорія моделей
Формальні мови
- Diff
- LL(k)-граматика
- SCIgen
- Інтерпретація (логіка)
- Ієрархія Чомскі
- Абетка (інформатика)
- Абстрактне синтаксичне дерево
- Граматика Монтегю
- Граматика визначених тверджень
- Доказ
- Знако-розрядна система числення
- Зірочка Кліні
- Конкатенація
- Контекстно-вільна граматика
- Контекстно-залежна граматика
- Лема про накачку для регулярних мов
- Машина Тюрінга
- Мова розмітки даних
- Нормальна форма Хомського
- Порожній рядок
- Підрядок
- Регулярна мова
- Регулярний вираз
- Рерайтинг (математика)
- Рядок (програмування)
- Символ (логіка)
- Синтаксична діаграма
- Унарна система числення
- Формальна граматика
- Формальна мова
- Формальна система
- Числення Поста
Філософія мови
- Інтерпретація (логіка)
- Автореференція
- Багатозначність
- Висловлювання (мовознавство)
- Геспер
- Гіпотеза Сепіра — Ворфа
- Деконструкція
- Денотація
- Дескрипція
- Лінгвістичний поворот
- Мем
- Модальність (мовознавство)
- Модальність дієслів
- Нонсенс
- Означення
- Перформатив
- Поняття
- Прагматика
- Природна мова
- Присудок
- Пропозиція (логіка)
- Риторика
- Семантика логіки
- Семіотика
- Синтаксис
- Теорія прототипів
- Філософія буденної мови
- Філософія мови
- Часопростір