Зміст
38 відносини: Комутативність, Кон'юнкція, Правила де Моргана, Асоціативність, Аугустус де Морган, Арістотель, Нормативна логіка, Синтаксис, Семантика, Тотожність, Формула, Формальна система, Формальна логіка, Числення секвенцій, Числення висловлень, Шредер, Модальна логіка, Металогіка, Закон поглинання, Закон подвійного заперечення, Заперечення, Багатозначна логіка, Бертран Расселл, Виключна диз'юнкція, Готфрід Вільгельм Лейбніц, Готлоб Фреге, Джордж Буль, Дистрибутивність, Диз'юнкція (логіка), Доведення, Деонтична логіка, Істина, Ідемпотентність, Логічна імплікація, Логічна еквівалентність, Логічний сполучник, Логіка, Логіка в інформатиці.
Комутативність
Бінарна операція ~\times на множині S є комутативною, якщо для всіх x і y ∈ S. В іншому випадку × є некомутативною.
Переглянути Логіка висловлювань і Комутативність
Кон'юнкція
Кон'юнкція (conjangere — об'єднувати) (операція AND) — двомісна логічна операція, що має значення «істина», якщо всі операнди мають значення «істина».
Переглянути Логіка висловлювань і Кон'юнкція
Правила де Моргана
Логічна схема правил де Моргана Правила де Моргана — властивість булевих алгебр, що дозволяє виразити одну з двоїстих операцій \ \lor,\land через іншу і унарну операцію \ \lnot доповнення (заперечення).
Переглянути Логіка висловлювань і Правила де Моргана
Асоціативність
Асоціативна операція (сполучний закон) — бінарна операція, яка володіє властивістю асоціативності (від латинського слова associatio — «з'єднання»), тобто виконується: Для асоціативної операції результат обчислення x_1\cdot x_2 \cdot\dots\cdot x_n не залежить від порядку обчислення (розташування дужок), і тому можна опускати дужки у записі виразу.
Переглянути Логіка висловлювань і Асоціативність
Аугустус де Морган
Аугустус де Морган (Augustus De Morgan; 27 червня 1806 — 18 березня 1871) був британським математиком та логіком.
Переглянути Логіка висловлювань і Аугустус де Морган
Арістотель
Арісто́тель (часто також Аристо́тель; Αριστοτέλης; 384 до н. е., Стагіра — 322 до н. е., Халкіда) — давньогрецький вчений-енциклопедист, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки.
Переглянути Логіка висловлювань і Арістотель
Нормативна логіка
Нормати́вна ло́гіка - логічна теорія виведення, засновниками якого є норми або їх комбінації з певними фактичними твердженнями.
Переглянути Логіка висловлювань і Нормативна логіка
Синтаксис
Си́нтаксис (σύνταξις — «побудова, порядок, складання», від σύν — «з, разом» і ταξις — «впорядкування») — розділ граматики, що вивчає граматичну будову словосполучень та речень у мові.
Переглянути Логіка висловлювань і Синтаксис
Семантика
Сема́нтика мови (давніше семасіологія) — розділ мовознавства, пов'язаний з лексикологією; вивчає значення (теж у діахронному, історичному перекрої) слів і їх складових частин, словосполук і фразеологізмів.
Переглянути Логіка висловлювань і Семантика
Тотожність
Тотожність (в математиці) — рівність, що виконується на всій множині значень змінних (рівність, що виконується для будь-яких значень змінної), наприклад тощо.
Переглянути Логіка висловлювань і Тотожність
Формула
Фо́рмула (formula, зменшене від forma — «форма», «правило») — у математиці та інших науках — коротка форма символічного запису інформації (як у математиці чи хімії), або загальне відношення між величинами.
Переглянути Логіка висловлювань і Формула
Формальна система
Форма́льна систе́ма (форма́льна тео́рія, аксіомати́чна тео́рія, formal system) — результат строгої формалізації теорії, яка передбачає повну абстракцію від сенсу слів використовуваної мови, причому всі умови, що регулюють вживання цих слів в теорії, явно висловлені за допомогою аксіом і правил, що дозволяють вивести одну фразу з інших.
Переглянути Логіка висловлювань і Формальна система
Формальна логіка
Форма́льна ло́гіка — конструювання і дослідження правил перетворення висловів, що зберігають своє істинне значення безвідносно до змісту вхідних в ці вислови понять.
Переглянути Логіка висловлювань і Формальна логіка
Числення секвенцій
Чи́слення секве́нцій — система формального виведення формул логіки першого порядку (і як часткового випадку логіки висловлень) запропонована німецьким логіком Генріхом Генценом.
Переглянути Логіка висловлювань і Числення секвенцій
Числення висловлень
Чи́слення висло́влень (логіка висловлень, пропозиційна логіка, propositional logic) — формальна система в математичній логіці, в якій формули, що відповідають висловленням, можуть утворюватись шляхом з'єднання простих висловлень із допомогою логічних операцій, та система правил виводу, які дозволяють визначати певні формули як «теореми» формальної системи.
Переглянути Логіка висловлювань і Числення висловлень
Шредер
Шредер — німецьке прізвище, що означає те ж саме, що і Шнайдер, тобто кравець.
Переглянути Логіка висловлювань і Шредер
Модальна логіка
Мода́льна ло́гіка — це розділ сучасної логіки, де вивчаються модальні висловлювання та їхні відношення в структурі міркувань.
Переглянути Логіка висловлювань і Модальна логіка
Металогіка
Металогіка — вивчення метатеорії логіки.
Переглянути Логіка висловлювань і Металогіка
Закон поглинання
В алгебрі, закон поглинання або поглинання ідентичності — це ідентично зв'язана пара бінарних операцій.
Переглянути Логіка висловлювань і Закон поглинання
Закон подвійного заперечення
Зако́н подві́йного запере́чення — принцип, що покладений в основу класичної логіки, згідно з яким «якщо невірно, що невірно А, то А вірно».
Переглянути Логіка висловлювань і Закон подвійного заперечення
Заперечення
Заперечення в логіці — унарна операція над судженнями, результатом якої є судження (у відомому сенсі) «протилежне» початковому.
Переглянути Логіка висловлювань і Заперечення
Багатозначна логіка
Багатозначна логіка — тип формальної логіки, характерний наявністю більш ніж двох можливих істинних значень (істинності та хибності).
Переглянути Логіка висловлювань і Багатозначна логіка
Бертран Расселл
Бертра́н А́ртур Ві́льям Расселл (Bertrand Arthur William Russell; 18 травня 1872, Треллек, Уельс — 2 лютого 1970, Пенриндайдрайт, Уельс) — британський філософ, логік, математик, громадський діяч.
Переглянути Логіка висловлювань і Бертран Расселл
Виключна диз'юнкція
Рис. 1 Графік побітового виключного «або» Виключна диз'юнкція, також операція XOR (від eXclusive OR), додавання за модулем два — логічна та бітова операція, що приймає значення «істина» тоді і лише тоді коли значення «істина» має рівно один з її операндів.
Переглянути Логіка висловлювань і Виключна диз'юнкція
Готфрід Вільгельм Лейбніц
Го́тфрід Вільге́льм Ле́йбніц (також — Ляйбніц; Gottfried Wilhelm Leibniz; 1 липня 1646, Лейпциг — 14 листопада 1716, Ганновер) — провідний німецький філософ, логік, математик, фізик, мовознавець та дипломат.
Переглянути Логіка висловлювань і Готфрід Вільгельм Лейбніц
Готлоб Фреге
Фрі́дріх Лю́двіг Го́тлоб Фре́ге (Friedrich Ludwig Gottlob Frege; *8 листопада 1848, Вісмар — †26 липня 1925, Бад-Кляйнен) — німецький логік, математик та філософ.
Переглянути Логіка висловлювань і Готлоб Фреге
Джордж Буль
Джордж Буль (George Boole), (2 листопада 1815, Лінкольн, Англія — †8 грудня 1864, Баллінтемпл, Корк, Ірландія) — британський математик і філософ.
Переглянути Логіка висловлювань і Джордж Буль
Дистрибутивність
Дистрибутивність (розподільний закон) — властивість бінарних операцій, визначених на одній множині.
Переглянути Логіка висловлювань і Дистрибутивність
Диз'юнкція (логіка)
Диз'юнкція (disjunctio — розділення) (операція OR) — двомісна логічна операція, що має значення «істина», якщо хоча б один з операндів має значення «істина».
Переглянути Логіка висловлювань і Диз'юнкція (логіка)
Доведення
Доведення у математиці — процедура, за допомогою якої встановлюють істинність гіпотези чи будь-якого твердження.
Переглянути Логіка висловлювань і Доведення
Деонтична логіка
Деонтична логіка — логіка, яка досліджує логічні структури прескриптивної мови (яка щось велить), тобто, мови нормативної дії, або дії, що реалізує норму; деонтична логіка — це логіка норм та нормативних понять.
Переглянути Логіка висловлювань і Деонтична логіка
Істина
Жуля Жозефа Лефевра. І́стина — одна з центральних категорій гносеологіїФилософский словарь.
Переглянути Логіка висловлювань і Істина
Ідемпотентність
Бенжамін Пірс Ідемпотентність (idem — такий самий, potens — сильний) — властивість унарних та бінарних операцій в алгебрі та логіці.
Переглянути Логіка висловлювань і Ідемпотентність
Логічна імплікація
Імплікація — логічна зв'язка «якщо …, то …», тобто оператор між множиною T формул та формулою B, що виконується, якщо кожна модель (або інтерпретація) T також є моделлю B.
Переглянути Логіка висловлювань і Логічна імплікація
Логічна еквівалентність
Логічна еквівалентність (еквіваленція) — двомісна логічна операція, що має значення «істина» тоді і тільки тоді, коли обидва операнди мають однакове значення.
Переглянути Логіка висловлювань і Логічна еквівалентність
Логічний сполучник
Логі́чний сполу́чник – логічний термін, функція якого полягає в утворенні складних висловлювань.
Переглянути Логіка висловлювань і Логічний сполучник
Логіка
проблема), логіка, озброєна мечем силогізму, поспішає позаду. Ліворуч внизу — Парменід, за допомогою якого логічна аргументація потрапляє до філософії, до печери" Ло́гіка (λογιχη від logos — слово, значення, думка, мова) — наука про закони і різновиди мислення, способи пізнання та умови істинності знань і суджень.
Переглянути Логіка висловлювань і Логіка
Логіка в інформатиці
Логіка в інформатиці — це напрям досліджень та галузей знань, де логіка застосовується в інформатиці та штучному інтелекті.
Переглянути Логіка висловлювань і Логіка в інформатиці