Зміст
59 відносини: Крістофер Рен, Квадратура (математика), Константин Гюйгенс, П'єр Ферма, Принцип Гюйгенса, Париж, Подвійна зоря, Подвійне променезаломлення, Оранська династія, Огюстен Жан Френель, Амплітуда, Нідерланди, Нантський едикт, Рівноприскорений рух, Сатурн (планета), Тюре, Титан (супутник), Теорія ймовірностей, Теоретична механіка, Французька академія наук, Фронт хвилі, Циклоїда, Центр інерції, Якоб Бернуллі, Місяць (супутник), Марс (планета), Механіка, Жан-Батист Кольбер, Жозеф-Луї Лагранж, Закон збереження енергії, Блез Паскаль, Відцентрова сила, Гюйгенс (зонд), Гіпербола (математика), Гаага, Галілео Галілей, Джон Валліс, Дифракція, Ісаак Ньютон, Лейденський університет, 14 квітня, 1629, 1651, 1654, 1655, 1657, 1659, 1665, 1666, 1673, ... Розгорнути індекс (9 більше) »
- Відкривачі супутників планет Сонячної системи
- Геометри
- Народились 1629
- Письменники Голландської республіки XVII століття
- Померли 1695
Крістофер Рен
Собор Святого Павла у Лондоні (1675—1711) Сер Крі́стофер Рен (Sir Christopher Wren; 20 жовтня 1632 — 26 лютого 1723) — англійський архітектор, найвидатніший представник англійського класицизму, математик і астроном.
Переглянути Християн Гюйгенс і Крістофер Рен
Квадратура (математика)
Квадратура (quadratura, надання квадратної форми) — математичний термін, спочатку позначав находження площі заданої фігури або поверхні.
Переглянути Християн Гюйгенс і Квадратура (математика)
Константин Гюйгенс
Константин Гюйгенс (Constantijn Huygens Константейн Гейгенс,; 4 вересня 1596, Гаага, Нідерланди — 28 березня 1687, там же) — нідерландський поет, композитор і науковець доби Ренесансу («золотого століття Нідерландів»).
Переглянути Християн Гюйгенс і Константин Гюйгенс
П'єр Ферма
П'єр Ферма́ (Pierre de Fermat, 17 серпня 1601 — 12 січня 1665) — французький математик, засновник аналітичної геометрії і теорії чисел.
Переглянути Християн Гюйгенс і П'єр Ферма
Принцип Гюйгенса
Заломлення світла згідно з принципом Гюйгенса Дифракція на щілині згідно з принципом Гюйгенса Принцип Гюйгенса-Френеля — фізичний принцип, згідно з яким будь-яка точка простору, якої досягла хвиля, є джерелом вторинних хвиль, що розповсюджуються у всіх напрямках.
Переглянути Християн Гюйгенс і Принцип Гюйгенса
Париж
--> |країна карта.
Переглянути Християн Гюйгенс і Париж
Подвійна зоря
Схематичне зображення двох небесних тіл, що обертаються навколо спільного центру мас. Подвійна зоря — система з двох гравітаційно пов'язаних зір, які обертаються навколо спільного центру мас по еліптичних орбітах.
Переглянути Християн Гюйгенс і Подвійна зоря
Подвійне променезаломлення
Подвоєння літер унаслідок подвійного променезаломлення кристалом кальциту Двозаломлення в мінералах. Подві́йне променезало́млення, двопроменезала́м, подві́йний променезала́м, бірефракція — явище поширення в анізотропному середовищі електромагнітних хвиль з однаковою частотою, але різною довжиною хвилі й швидкістю.
Переглянути Християн Гюйгенс і Подвійне променезаломлення
Оранська династія
Герб Оранської династії Оранська, або Орансько-Нассауська, династія (Oranje-Nassau) — королівська династія Нідерландів з 1815 року (править нині), гілка Нассауського княжого дому.
Переглянути Християн Гюйгенс і Оранська династія
Огюстен Жан Френель
Огюсте́н Жан Френе́ль (Augustin Jean Fresnel; 10 травня 1788, Броглі, Ер, Верхня Нормандія, Франція — 14 липня 1827, Віль-д'Авре, О-де-Сен, Іль-де-Франс, Франція) — французький фізик, відомий своїми дослідженнями в області оптики.
Переглянути Християн Гюйгенс і Огюстен Жан Френель
Амплітуда
distance) Ампліту́да (amplitudo — широта) — найбільше значення величини, яка періодично змінюється.
Переглянути Християн Гюйгенс і Амплітуда
Нідерланди
Нідерла́нди (Nederland) — країна на заході Європи на березі Північного моря.
Переглянути Християн Гюйгенс і Нідерланди
Нантський едикт
Нантський едикт, квітень 1598 року Нантський едикт — указ короля Франції Генріха IV від 13 квітня 1598, який дарував французьким гугенотам певні громадянські права, відкривши таким чином шлях до релігійної терпимості.
Переглянути Християн Гюйгенс і Нантський едикт
Рівноприскорений рух
Рівноприскорений рух - найпростіший вид механічного руху, при якому прискорення залишається сталим.
Переглянути Християн Гюйгенс і Рівноприскорений рух
Сатурн (планета)
Сату́рн — шоста за віддаленістю від Сонця та друга за розмірами планета Сонячної системи.
Переглянути Християн Гюйгенс і Сатурн (планета)
Тюре
Тюре́ (Thurey) — муніципалітет у Франції, у регіоні Бургундія-Франш-Конте, департамент Сона і Луара.
Переглянути Християн Гюйгенс і Тюре
Титан (супутник)
Титан (Titan, Τῑτάν) — найбільший за розміром супутник Сатурна, другий за розміром у Сонячній системі (після Ганімеда).
Переглянути Християн Гюйгенс і Титан (супутник)
Теорія ймовірностей
Тео́рія імові́рності — розділ математики, що вивчає закономірності випадкових явищ: випадкові події, випадкові величини, їхні функції, властивості й операції над ними.
Переглянути Християн Гюйгенс і Теорія ймовірностей
Теоретична механіка
Теоретична механіка — це частина механіки, в якій вивчаються найзагальніші закони механічного руху або рівноваги матеріальних тіл і механічної взаємодії між ними.
Переглянути Християн Гюйгенс і Теоретична механіка
Французька академія наук
Король Франції Людовик XIV відвідує Академію наук Французька академія наук (Académie des sciences) — наукове товариство, засноване в 1666 королем Франції Людовиком XIV за пропозицією Жана-Батиста Кольбера для заохочення й захисту духу французьких наукових досліджень.
Переглянути Християн Гюйгенс і Французька академія наук
Фронт хвилі
Лінза змінює форму фронту хвилі. Фронт хвилі — поверхня у просторі, що розмежовує частину середовища, яка вже залучена до хвильового процесу від області середовища, в якій коливання ще не виникли.
Переглянути Християн Гюйгенс і Фронт хвилі
Циклоїда
Коло, яке котиться, малює циклоїду Циклоїда (від κυκλοειδής — круглий) — плоска трансцендентна крива.
Переглянути Християн Гюйгенс і Циклоїда
Центр інерції
Це́нтр іне́рції або центр мас системи матеріальних точок масою m_i із радіус-векторами \mathbf_i визначається як \frac.
Переглянути Християн Гюйгенс і Центр інерції
Якоб Бернуллі
Я́коб Берну́ллі (6 січня 1655 (27 грудня 1654 ст. с.), Базель, Швейцарія — 16 серпня 1705, там само) — швейцарський математик, основоположник теорій варіаційного числення і диференційних рівнянь, старший із знаменитої династії науковців Бернуллі.
Переглянути Християн Гюйгенс і Якоб Бернуллі
Місяць (супутник)
Мі́сяць — єдиний природний супутник планети Земля.
Переглянути Християн Гюйгенс і Місяць (супутник)
Марс (планета)
Марс — четверта планета Сонячної системи за відстанню від Сонця й сьома за розміром і масою.
Переглянути Християн Гюйгенс і Марс (планета)
Механіка
Механіка (від Μηχανική, mechane — знаряддя, споруда, мистецтво побудови машин) — в загальному розумінні наука про механічний рух та рівновагу тіл і взаємодію, що виникає при цьому між тілами.
Переглянути Християн Гюйгенс і Механіка
Жан-Батист Кольбер
Жан-Батист Кольбер, 1655, 36 років Жан-Бати́ст Кольбе́р (Jean-Baptiste Colbert; 29 серпня 1619 — 6 вересня 1683) — французький державний діяч.
Переглянути Християн Гюйгенс і Жан-Батист Кольбер
Жозеф-Луї Лагранж
Жозе́ф-Луї́ Лагра́нж (Joseph-Louis Lagrange, Giuseppe Lodovico Lagrangia; *25 січня 1736, Турин — †10 квітня 1813, Париж) — французький математик, фізик і астроном італійського походження.
Переглянути Християн Гюйгенс і Жозеф-Луї Лагранж
Закон збереження енергії
Закон збереження енергії, у фізиці, принцип, згідно з яким повна енергія замкненої системи зберігається впродовж часу.
Переглянути Християн Гюйгенс і Закон збереження енергії
Блез Паскаль
Блез Паска́ль (Блез — ім'я, Паскаль — прізвище, Blaise Pascal;, Клермон-Ферран — 19 серпня 1662, Париж) — французький філософ, письменник, фізик, математик.
Переглянути Християн Гюйгенс і Блез Паскаль
Відцентрова сила
Відцентрова сила — застарілий фізичний термін, який застосовувався при описі обертання тіла.
Переглянути Християн Гюйгенс і Відцентрова сила
Гюйгенс (зонд)
Макет зонду Зонд «Гю́йгенс» (англ. Huygens probe) створений Європейським космічним агентством і названий на честь голландського астронома XVII століття Християна Гюйгенса.
Переглянути Християн Гюйгенс і Гюйгенс (зонд)
Гіпербола (математика)
площиною. Гіпербола (ὑπερβολή) — крива другого порядку з ексцентриситетом більшим за одиницю.
Переглянути Християн Гюйгенс і Гіпербола (математика)
Гаага
Гаа́га (Га́га) (Den Haag / 's-Gravenhage, /) — місто на заході Нідерландів, біля Північного моря, резиденція нідерландського уряду і парламенту, столиця провінції Південна Голландія та осідок нідерландського короля.
Переглянути Християн Гюйгенс і Гаага
Галілео Галілей
Галіле́о ді Вінче́нцо Бонаю́ті де Галіле́й (Galileo di Vincenzo Bonaiuti de 'Galilei; 15 лютого 1564 — 8 січня 1642) — італійський мислитель епохи Відродження, засновник класичної механіки, фізик, астроном, математик, поет і літературний критик, один із засновників сучасного експериментально-теоретичного природознавства.
Переглянути Християн Гюйгенс і Галілео Галілей
Джон Валліс
Джон Валліс, точніше — Волліс (John Wallis; —) — англійський математик XVII століття, один з попередників математичного аналізу.
Переглянути Християн Гюйгенс і Джон Валліс
Дифракція
Дифракція на двох щілинах Дифракція — явище, що виникає при поширенні хвиль (наприклад, світлових і звукових хвиль).
Переглянути Християн Гюйгенс і Дифракція
Ісаак Ньютон
Сер Ісаа́к Нью́тон (Sir Isaac Newton (сер Айзек Ньютон); 4 січня 1643, Вулсторп, Лінкольншир, Королівство Англія — 31 березня 1727, Лондон, Великий Лондон, Англія, Королівство Великої Британії) — англійський вчений, який заклав основи сучасного природознавства, творець класичної фізики та один із засновників числення нескінченно малих.
Переглянути Християн Гюйгенс і Ісаак Ньютон
Лейденський університет
Лейденський університет — найстаріший університет у Нідерландах, який заснував Вільгельм I Оранський у 1575 році.
Переглянути Християн Гюйгенс і Лейденський університет
14 квітня
14 квітня — 104-й день року (105-й у високосні роки) в григоріанському календарі.
Переглянути Християн Гюйгенс і 14 квітня
1629
Реформація Епоха великих географічних відкриттів Ганза Нідерландська революція Річ Посполита Запорозька Січ.
Переглянути Християн Гюйгенс і 1629
1651
* рік темного металевого зайця за Шістдесятирічним циклом китайського календаря.
Переглянути Християн Гюйгенс і 1651
1654
Епоха великих географічних відкриттів Ганза Річ Посполита Запорозька Січ Хмельниччина.
Переглянути Християн Гюйгенс і 1654
1655
Епоха великих географічних відкриттів Ганза Річ Посполита Запорозька Січ Хмельниччина.
Переглянути Християн Гюйгенс і 1655
1657
Епоха великих географічних відкриттів Ганза Річ Посполита Запорозька Січ Руїна.
Переглянути Християн Гюйгенс і 1657
1659
Епоха великих географічних відкриттів Ганза Річ Посполита Запорозька Січ Руїна.
Переглянути Християн Гюйгенс і 1659
1665
Епоха великих географічних відкриттів Ганза Річ Посполита Запорозька Січ Руїна.
Переглянути Християн Гюйгенс і 1665
1666
Епоха великих географічних відкриттів Ганза Річ Посполита Запорозька Січ Руїна.
Переглянути Християн Гюйгенс і 1666
1673
Епоха великих географічних відкриттів Перша наукова революціяРіч Посполита Запорозька Січ Руїна.
Переглянути Християн Гюйгенс і 1673
1674
Епоха великих географічних відкриттів Перша наукова революціяРіч Посполита Запорозька Січ Руїна.
Переглянути Християн Гюйгенс і 1674
1675
Епоха великих географічних відкриттів Перша наукова революціяРіч Посполита Запорозька Січ Руїна.
Переглянути Християн Гюйгенс і 1675
1678
Епоха великих географічних відкриттів Перша наукова революціяРіч Посполита Запорозька Січ Руїна.
Переглянути Християн Гюйгенс і 1678
1681
Епоха великих географічних відкриттів Перша наукова революціяРіч Посполита Запорозька Січ Руїна.
Переглянути Християн Гюйгенс і 1681
1684
Епоха великих географічних відкриттів Перша наукова революціяРіч Посполита Запорозька Січ Руїна.
Переглянути Християн Гюйгенс і 1684
1687
Епоха великих географічних відкриттів Перша наукова революціяРіч Посполита Запорозька Січ Руїна.
Переглянути Християн Гюйгенс і 1687
1690
Епоха великих географічних відкриттів Перша наукова революціяРіч Посполита Запорозька Січ Руїна.
Переглянути Християн Гюйгенс і 1690
2801 Гюйгенс
2801 Гюйгенс (2801 Huygens) — астероїд головного поясу, відкритий 28 вересня 1935 року.
Переглянути Християн Гюйгенс і 2801 Гюйгенс
8 липня
8 липня — 189-й день року (190-й у високосні роки) в григоріанському календарі.
Переглянути Християн Гюйгенс і 8 липня
Див. також
Відкривачі супутників планет Сонячної системи
- Асаф Голл
- Бретт Гледмен
- Вільям Генрі Пікерінг
- Вільям Кренч Бонд
- Вільям Ласселл
- Галілео Галілей
- Джеймс Волтер Крісті
- Джерард Койпер
- Джованні Доменіко Кассіні
- Джордж Філліпс Бонд
- Едвард Емерсон Барнард
- Одуен Дольфюс
- Сет Барнз Ніколсон
- Скотт Шеппард
- Фрідріх Вільгельм Гершель
- Християн Гюйгенс
- Чарлз Діллон Перрайн
Геометри
- Айда Ясуакі
- Арнольд Володимир Ігорович
- Вязовська Марина Сергіївна
- Громов Михайло Леонідович
- Делоне Борис Миколайович
- Джироламо Саккері
- Джон Кейсі (математик)
- Жорж Ріб
- Йон Барбу
- Каган Веніамін Федорович
- Лексель Андрій Іванович
- Мар'ям Мірзахані
- Християн Гюйгенс
- Яглом Ісаак Мойсейович
- Якоб Штейнер
- Ґеорґе Цицейка
Народились 1629
- Ізабелла Клара Австрійська
- Анна Маргарита Гессен-Гомбурзька
- Вільгельміна Крістіна Нассау-Зігенська
- Габріель Метсю
- Джасвант Сінґх
- Джованні Баттіста Руопполо
- Екоджі I
- Карл II Гонзага-Неверський
- Корнеліс Тромп
- Лоран Кассегрен
- Олексій Михайлович
- Пітер де Гох
- Радж Сінґх
- Симеон Полоцький
- Християн Гюйгенс
- Чжу Іцзунь
- Ян III Собеський
- Ян Коммелін
Письменники Голландської республіки XVII століття
- Герман Бургаве
- Франциск Сільвій
- Християн Гюйгенс
Померли 1695
- Абдулфатах Агунг
- Ахмед II
- Генрі Перселл
- Джакомо Кантеллі да Віньола
- Джузеппе Рекко
- Жан де Лафонтен
- Зумбі
- Кристіан Альбрехт (герцог Гольштейн-Готторпу)
- Людовика Кароліна Радзивілл
- Мельхіор де Гондекутер
- Олександр IV (цар Імереті)
- П'єр Міньяр
- П'єр Ніколь
- Саадет III Ґерай
- Франсуа-Анрі Монморансі-Люксембург
- Християн Гюйгенс
- Хуан Цзунсі
- Хуана Інес де ла Крус
- Ян Кароль Дольський
- Ян Козіна
Також відомий як Гюйгенс, Гюйгенс Християн.