Більш швидкий доступ, ніж браузер!
27 відносини: Кобзар, Приголосний звук, Парокситонна рима, Окситонна рима, Асонанс, Академія (видавничий центр), Німецька мова, Рима, Російська мова, Староцерковнослов'янська мова, Теремко Василь Іванович, Українська мова, Французька мова, Фонетика, Фонема, Художній твір, Шевченко Тарас Григорович, Якубський Борис Васильович, Японська мова, Метрика, Віршування, Голосний звук, Іспанська мова, Евфонія, Літературознавство, Лірика, 1984.
Кобзар
Кобза́р — український народний співець і музикант.
Новинка!!: Фоніка і Кобзар · Побачити більше »
Приголосний звук
Приголосний звук, шелесті́вка — звук, що твориться за допомогою голосу й шуму або тільки шуму.
Новинка!!: Фоніка і Приголосний звук · Побачити більше »
Парокситонна рима
Пароксито́нна ри́ма (paroxytonos — слово з наголосом на передостанньому складі) — суголосся слів у вірші, в яких наголос падає на передостанній склад.
Новинка!!: Фоніка і Парокситонна рима · Побачити більше »
Окситонна рима
Оксито́нна ри́ма (oxýtonos — слово з наголосом на останньому складі) — співзвуччя слів у вірші, в яких наголос падає на останній склад.
Новинка!!: Фоніка і Окситонна рима · Побачити більше »
Асонанс
Асона́нс (assonare — співзвучати) — повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надає віршованій мові милозвучності, підсилює ïï музичність.
Новинка!!: Фоніка і Асонанс · Побачити більше »
Академія (видавничий центр)
Видавничий центр «Академія» – українське книжкове видавництво.
Новинка!!: Фоніка і Академія (видавничий центр) · Побачити більше »
Німецька мова
Німе́цька мо́ва (Deutsch або deutsche Sprache; австро-баварська Deitsch, алеманська Dütsch і Deitsch, нижньонімецька Düütsch, нижньосаксонська Duuts, ріпуарська Dütsch, фризька Dútsk, західнофризька Düütsk, люксембурзька Däitsch, лімбурзька Duits) належить до германської групи мов, індоєвропейської сім'ї мов, державна мова в Федеративній Республіці Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії.
Новинка!!: Фоніка і Німецька мова · Побачити більше »
Рима
Ри́ма (rhýthmos — мірність, сумірність, узгодженість) — співзвуччя закінчень у суміжних та близько розташованих словах, які можуть бути на місці клаузул, або перебувати в середині віршового рядка.
Новинка!!: Фоніка і Рима · Побачити більше »
Російська мова
Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.
Новинка!!: Фоніка і Російська мова · Побачити більше »
Староцерковнослов'янська мова
Староцерковнослов'янська мова (давньоболгарська, староболгарська, старомакедонська, старослов'янська, церковнослов'янська мова) — найстарша літературна мова слов'ян.
Новинка!!: Фоніка і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »
Теремко Василь Іванович
Васи́ль Іва́нович Тере́мко (14 січня 1956, с. Копачинці Городенківського району Івано-Франківської області) — український видавець, педагог, журналіст, медіапродюсер.
Новинка!!: Фоніка і Теремко Василь Іванович · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Фоніка і Українська мова · Побачити більше »
Французька мова
Францу́зька мо́ва (français) — мова французів (офіційна мова Франції), франкомовного населення Бельгії, Швейцарії, Канади (у яких є однією з офіційних).
Новинка!!: Фоніка і Французька мова · Побачити більше »
Фонетика
Фоне́тика (φωνητικός — звуковий) — це розділ мовознавства, в якому вивчають звуковий склад мови.
Новинка!!: Фоніка і Фонетика · Побачити більше »
Фонема
Фоне́ма — найменша (неподільна) структурно-семантична звукова одиниця, що здатна виконувати деякі функції у мовленні.
Новинка!!: Фоніка і Фонема · Побачити більше »
Художній твір
Худо́жній твір — термін, яким позначають твір, що має передусім естетичну або розважальну цінність.
Новинка!!: Фоніка і Художній твір · Побачити більше »
Шевченко Тарас Григорович
Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р;, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) —, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.
Новинка!!: Фоніка і Шевченко Тарас Григорович · Побачити більше »
Якубський Борис Васильович
Бори́с Володи́мирович Яку́бський (1889 — 1944) — літературознавець і літературний критик, професор Київського ІНО.
Новинка!!: Фоніка і Якубський Борис Васильович · Побачити більше »
Японська мова
Япо́нська мо́ва (яп. 日本語, にほんご, にっぽんご) — мова, якою розмовляють японці, мешканці Японського архіпелагу, а також японці в еміграції.
Новинка!!: Фоніка і Японська мова · Побачити більше »
Метрика
* Метрика (віршування).
Новинка!!: Фоніка і Метрика · Побачити більше »
Віршування
Віршува́ння, або Версифіка́ція (versus — вірш та facio — роблю) — мистецтво виражати свої думки у віршованій формі; • система організації поетичного мовлення, в основі якої міститься закономірне повторення певних мовних елементів, що складаються на підставі культурно-історичної традиції певної національної мови.
Новинка!!: Фоніка і Віршування · Побачити більше »
Голосний звук
Голосни́й звук, голосі́вка — звуки мови, що утворюються при вільному проходженні видихуваного повітря через ротову порожнину, тобто мають вільну артикуляцію.
Новинка!!: Фоніка і Голосний звук · Побачити більше »
Іспанська мова
Іспанська (español; гишпанська, шпанська), а також еспанська, або кастильська (castellano) — мова, що генетично належить до іберо-романської (західної) підгрупи романської групи індоєвропейської мовної сім'ї.
Новинка!!: Фоніка і Іспанська мова · Побачити більше »
Евфонія
Евфоні́я (euphone — милозвучність) — вияв фоніки, який означає гармонійну сув'язь позитивно-естетичних явищ художнього, насамперед поетичного, твору.
Новинка!!: Фоніка і Евфонія · Побачити більше »
Літературознавство
Літературозна́вство — комплекс наукових дисциплін про сутність та функціонування в суспільстві художньої літератури; система наукового знання про мистецтво слова.
Новинка!!: Фоніка і Літературознавство · Побачити більше »
Лірика
Лі́рика (lyrikós — лірний; твір, виконаний під акомпанемент ліри) — один із трьох, нарівні з епосом та драмою, родів художньої літератури та мистецтва, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття.
Новинка!!: Фоніка і Лірика · Побачити більше »
1984
Без опису.
Новинка!!: Фоніка і 1984 · Побачити більше »
