Ми працюємо над відновленням додатку Unionpedia у Google Play Store
ВихідніВхідний
🌟Ми спростили наш дизайн для кращої навігації!
Instagram Facebook X LinkedIn

Фоніка

Індекс Фоніка

Фоніка — звукова організація поетичного мовлення; віршові засоби, які надають ліричному творові милозвучності, посилюють його емоційність та виразність.

Зміст

  1. 26 відносини: Кобзар, Приголосний звук, Парокситонна рима, Окситонна рима, Асонанс, Академія (видавничий центр), Німецька мова, Рима, Російська мова, Староцерковнослов'янська мова, Теремко Василь Іванович, Українська мова, Французька мова, Фонетика, Фонема, Художній твір, Шевченко Тарас Григорович, Якубський Борис Васильович, Японська мова, Метрика, Віршування, Голосний звук, Іспанська мова, Евфонія, Літературознавство, Лірика.

Кобзар

Кобза́р — український народний співець і музикант.

Переглянути Фоніка і Кобзар

Приголосний звук

Приголосний звук, шелесті́вка — звук, що твориться за допомогою голосу й шуму або тільки шуму.

Переглянути Фоніка і Приголосний звук

Парокситонна рима

Пароксито́нна ри́ма (paroxytonos — слово з наголосом на передостанньому складі) — суголосся слів у вірші, в яких наголос падає на передостанній склад.

Переглянути Фоніка і Парокситонна рима

Окситонна рима

Оксито́нна ри́ма (oxýtonos — слово з наголосом на останньому складі) — співзвуччя слів у вірші, в яких наголос падає на останній склад.

Переглянути Фоніка і Окситонна рима

Асонанс

Асона́нс (assonare — співзвучати) — повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надає віршованій мові милозвучності, підсилює ïï музичність.

Переглянути Фоніка і Асонанс

Академія (видавничий центр)

Видавничий центр «Академія» – українське книжкове видавництво.

Переглянути Фоніка і Академія (видавничий центр)

Німецька мова

Німе́цька мо́ва (Deutsch або deutsche Sprache; австро-баварська Deitsch, алеманська Dütsch і Deitsch, нижньонімецька Düütsch, нижньосаксонська Duuts, ріпуарська Dütsch, фризька Dútsk, західнофризька Düütsk, люксембурзька Däitsch, лімбурзька Duits) належить до германської групи мов, індоєвропейської сім'ї мов, державна мова в Федеративній Республіці Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії.

Переглянути Фоніка і Німецька мова

Рима

Ри́ма (rhýthmos — мірність, сумірність, узгодженість) — співзвуччя закінчень у суміжних та близько розташованих словах, які можуть бути на місці клаузул, або перебувати в середині віршового рядка.

Переглянути Фоніка і Рима

Російська мова

Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.

Переглянути Фоніка і Російська мова

Староцерковнослов'янська мова

Староцерковнослов'янська мова (давньоболгарська, староболгарська, старомакедонська, старослов'янська, церковнослов'янська мова) — найстарша літературна мова слов'ян.

Переглянути Фоніка і Староцерковнослов'янська мова

Теремко Василь Іванович

Васи́ль Іва́нович Тере́мко (14 січня 1956, с. Копачинці Городенківського району Івано-Франківської області) — український видавець, педагог, журналіст, медіапродюсер.

Переглянути Фоніка і Теремко Василь Іванович

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст.

Переглянути Фоніка і Українська мова

Французька мова

Францу́зька мо́ва (français) — мова французів (офіційна мова Франції), франкомовного населення Бельгії, Швейцарії, Канади (у яких є однією з офіційних).

Переглянути Фоніка і Французька мова

Фонетика

Фоне́тика (φωνητικός — звуковий) — це розділ мовознавства, в якому вивчають звуковий склад мови.

Переглянути Фоніка і Фонетика

Фонема

Фоне́ма — найменша (неподільна) структурно-семантична звукова одиниця, що здатна виконувати деякі функції у мовленні.

Переглянути Фоніка і Фонема

Художній твір

Худо́жній твір — термін, яким позначають твір, що має передусім естетичну або розважальну цінність.

Переглянути Фоніка і Художній твір

Шевченко Тарас Григорович

Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р;, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) —, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.

Переглянути Фоніка і Шевченко Тарас Григорович

Якубський Борис Васильович

Бори́с Володи́мирович Яку́бський (1889 — 1944) — літературознавець і літературний критик, професор Київського ІНО.

Переглянути Фоніка і Якубський Борис Васильович

Японська мова

Япо́нська мо́ва (яп. 日本語, にほんご, にっぽんご) — мова, якою розмовляють японці, мешканці Японського архіпелагу, а також японці в еміграції.

Переглянути Фоніка і Японська мова

Метрика

* Метрика (віршування).

Переглянути Фоніка і Метрика

Віршування

Віршува́ння, або Версифіка́ція (versus — вірш та facio — роблю) — мистецтво виражати свої думки у віршованій формі; • система організації поетичного мовлення, в основі якої міститься закономірне повторення певних мовних елементів, що складаються на підставі культурно-історичної традиції певної національної мови.

Переглянути Фоніка і Віршування

Голосний звук

Голосни́й звук, голосі́вка — звуки мови, що утворюються при вільному проходженні видихуваного повітря через ротову порожнину, тобто мають вільну артикуляцію.

Переглянути Фоніка і Голосний звук

Іспанська мова

Іспанська (español; гишпанська, шпанська), а також еспанська, або кастильська (castellano) — мова, що генетично належить до іберо-романської (західної) підгрупи романської групи індоєвропейської мовної сім'ї.

Переглянути Фоніка і Іспанська мова

Евфонія

Евфоні́я (euphone — милозвучність) — вияв фоніки, який означає гармонійну сув'язь позитивно-естетичних явищ художнього, насамперед поетичного, твору.

Переглянути Фоніка і Евфонія

Літературознавство

Літературозна́вство — комплекс наукових дисциплін про сутність та функціонування в суспільстві художньої літератури; система наукового знання про мистецтво слова.

Переглянути Фоніка і Літературознавство

Лірика

Лі́рика (lyrikós — лірний; твір, виконаний під акомпанемент ліри) — один із трьох, нарівні з епосом та драмою, родів художньої літератури та мистецтва, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття.

Переглянути Фоніка і Лірика

Також відомий як Прозорість мови.