Більш швидкий доступ, ніж браузер!
67 відносини: Gemeinsame Normdatei, Revue des Études Slaves, XVII століття, XVIII століття, Крим, Калька (мовознавство), Костянтинівське артилерійське училище, Колумбійський університет, Концентраційний табір, Підданство, Париж, Польські імена, Перша світова війна, Оксфорд, Оксфордський університет, Ономастика, Антуан Мейє, Андре Мазон, Нью-Йорк, Нью-Йоркський університет, Німці, Національна бібліотека Німеччини, Рутени, Російські прізвища, Російська імперія, Російська література, Реформа, Страсбурзький університет, Стаття, Стереотип (психологія), Санкт-Петербург, Слов'янські мови, Слов'янознавство, Словенія, Сорбонна, Сполучені Штати Америки, Толстой Микита Ілліч, Українські прізвища, Українська вільна академія наук, Українська мова, Україна, Філологія, Франція, Феодосія, Цвєтаєва Марина Іванівна, Місто, Москва, Морфологія (мовознавство), Мовознавство, Жовтневий переворот, ..., Західна Європа, Бухенвальд, Бібліотека, Біла армія, Білоруські прізвища, Брюссельський вільний університет, Вук Караджич, Друга світова війна, Даль Володимир Іванович, Дисертація, Етимологія, Люблянський університет, Любляна, Літературна мова, Лейпциг, 1973, 4 березня. Розгорнути індекс (17 більше) »
Gemeinsame Normdatei
GND (знімок екрану) Gemeinsame Normdatei (GND, Німецька нормативна база даних) — німецька система класификації та систематизації, призначена переважно для бібліотек.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Gemeinsame Normdatei · Побачити більше »
Revue des Études Slaves
«Revue des Études Slaves» (RÉS) — журнал слов'янських студій, видання Інституту слов'янознавства паризького університету, що виходив у Парижі з 1921 року.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Revue des Études Slaves · Побачити більше »
XVII століття
17 століття припадає на епоху Нової історії.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і XVII століття · Побачити більше »
XVIII століття
XVIII століття розпочалося 1701, закінчилося 1800 роком, формальний кінець середньовічної епохи.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і XVIII століття · Побачити більше »
Крим
Крим, Кри́мський піво́стрів, також Таврія (Qırım yarımadası, Qırım, Къырым ярымадасы, Крымский полуостров, Крым) — півострів, розташований на півдні України, у межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частково півдня Херсонської області (північ Арабатської стрілки).
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Крим · Побачити більше »
Калька (мовознавство)
Ка́лька (calque — «копія») або калькування — особливий вид мовного запозичення: утворення нового фразеологізму, слова або нового значення слова через буквальний переклад відповідного іншомовного елемента.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Калька (мовознавство) · Побачити більше »
Костянтинівське артилерійське училище
Будинок училища Костянтинівське артилерійське училище — військово-навчальний заклад Російської імператорської армії, яке готувало офіцерів артилерії, розташоване в місті Санкт-Петербурзі за адресою Московський проспект, 17.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Костянтинівське артилерійське училище · Побачити більше »
Колумбійський університет
Колумбійський університет (або по-простому: Колумбія; Columbia University in the City of New York (Columbia University)) — приватний вищий навчальний заклад, головний корпус якого розташований на острові Мангеттен в Нью-Йорку.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Колумбійський університет · Побачити більше »
Концентраційний табір
Дротяна огорожа концтабору Аушвіц-2 Біркенау Концентраці́йний та́бір — табір-в'язниця для військовополонених і цивільних у воєнний час або у країнах з тоталітарним режимом.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Концентраційний табір · Побачити більше »
Підданство
Пі́дданство — правовий зв'язок між фізичною особою і певною державою з монархічною формою правління.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Підданство · Побачити більше »
Париж
--> |країна карта.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Париж · Побачити більше »
Польські імена
Польські імена — особові імена і прізвища, які поширені серед поляків.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Польські імена · Побачити більше »
Перша світова війна
Пе́рша світова́ війна́ — світова війна, глобальний збройний конфлікт, який розвивався перш за все в Європі від 28 липня 1914 до 11 листопада 1918 року, в якому брало участь 38 держав із населенням 1,5 млрд.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Перша світова війна · Побачити більше »
Оксфорд
О́ксфорд (Oxford) — місто в Великій Британії, столиця графства Оксфордшир.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Оксфорд · Побачити більше »
Оксфордський університет
О́ксфордський університе́т — найстаріший англомовний університет у світі, а також перший університет у Великій Британії.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Оксфордський університет · Побачити більше »
Ономастика
Онома́стика (від óνομα — «ім'я», «назва») — наука, розділ мовознавства про сукупність власних (у більш вузькому сенсі — особистих) імен (онімів) об'єктів.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Ономастика · Побачити більше »
Антуан Мейє
Антуа́н Мейє́ (Antoine Meillet; *11 листопада 1866, Мулен, департамент Альє, Овернь — †21 вересня 1936, Шатомеян, департамент Шер, Центр (Беррі)) - французький мовознавець, соціолог, член Академії написів і красного письменства з 1924, іноземний член ВУАН з 1924, професор Вищої практичної школи з 1891, почесний доктор Колеж де Франс з 1906.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Антуан Мейє · Побачити більше »
Андре Мазон
Мазон (Mazon) Андре (7 вересня 1881, Париж — 13 липня 1967, там само) — французький славіст.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Андре Мазон · Побачити більше »
Нью-Йорк
--> |scale.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Нью-Йорк · Побачити більше »
Нью-Йоркський університет
Нью-Йоркський університет (скорочено NYU) — приватний світський університет у Нью-Йорку, основний кампус якого розташований у Гринвіч-Віллідж в одній з частин Манхеттена.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Нью-Йоркський університет · Побачити більше »
Німці
Ні́мці (Deutsche) — центральноєвропейський германський народ, корінне населення Німеччини. Носії німецької мови, що належить до германської групи індоєвропейських мов. Традиційно сповідують християнство — католицизм і лютеранство. Мешкають переважно в Німеччині, Австрії, Швейцарії. Мають численну діаспору в Америці, а також країнах Центрально-Східної Європи, що від часів середньовіччя були об'єктом німецької колонізації. До об'єднання Німеччини (1871) сформували десятки политій, що були об'єднані під егідою Священної Римської імперії (до 1806), а згодом — Пруссії (до 1871). Від ХІІІ століття виконували роль культуртрегерів у Польщі, Чехії, Трансильванії, Україні, Росії, країнах Балтики. Розробили культуру міського права, самоврядування, цехів-гільдій, яка поширилися в східноєвропейських країнах. У XVI столітті стали провідниками Реформації в Європі, а в XVII—XVIII століттях транслювали досягнення західноєвропейської цивілізації у східні країни. У XVIII столітті були творцями передової філософії, літератури, військової справи; зробили вагомий внесок у розвиток природничих і гуманітарних наук. У ХХ столітті спричинилися до розв'язання Першої і Другої Світових воєн, внаслідок яких зазнали непоправних людських і матеріальних втрат, депортації зі східноєвропейських країн та іноземної окупації.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Німці · Побачити більше »
Національна бібліотека Німеччини
Філія бібліотеки у Лейпцигу Німецький музичний архів (Берлін) Філія бібліотеки у Франкфурті-на-Майні Національна бібліотека Німеччини (Deutsche Nationalbibliothek (DNB)) — центральне сховище друку та національний бібліографічний центр Федеративної Республіки Німеччини.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Національна бібліотека Німеччини · Побачити більше »
Рутени
Австро-Угорської імперії позначені як ''рутени'' світло-зеленим кольором Руте́ни (Rutheni, Ruteni) — латинізована форма назви русини, українці та білоруси, а також етнічних груп українців у Австро-Угорській імперіїAndreas Kappeler: Kleine Geschichte der Ukraine.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Рутени · Побачити більше »
Російські прізвища
Прізвища в російській іменній формулі з'явилися досить пізно.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Російські прізвища · Побачити більше »
Російська імперія
Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Російська імперія · Побачити більше »
Російська література
Російська література — література російською мовою.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Російська література · Побачити більше »
Реформа
Рефо́рма (reform, réforme — «перетворюю», «змінюю») — 1) Реформа соціальна – це комплекс заходів, якими вводяться на заміну старих нові суспільні відносини в будь-якій сфері суспільного життя, крім економічної, що призводить до зміни умов діяльності всіх і відповідної фахової групи членів суспільства. Наприклад, реформа судової системи може змінити контроль над нею з бюрократичного на народний і при цьому умови діяльності суддів зміняться з їх залежності від можновладців на їх залежність від більшості громадян, тобто не від кого з низ особисто, а всі громадяни з об'єктів свавілля суддів перетворяться на суб'єктів контролю над суддями. Зміна умов діяльності ще має наслідком і викорінення негативних суспільних явищ, які за попередніх умов народилися і процвітають. Нові умови діяльності вводяться законодавчим шляхом. Процес реформування відбувається за умови неможливості при існуючому стані суспільства мати позитивний розвиток країни або якоїсь сфери життя суспільства. Метою реформування є досягнення нового стану суспільства, в якому перешкоди позитивному розвитку, які існували в попередньому стані суспільства, в його новому стані існувати не можуть; 2) Реформа може трактуватись, як «re-» і «form», тобто зміна форми будь-якого об'єкту, відносно якого здійснюється реформування. В цьому значенні реформування відносно суспільства не має ніякого сенсу. Не варто ототожнювати поняття Реформа в значенні 1) з «удосконаленнями», «реорганізацією», «модернізацією»... Реформа в значенні 1) є, по суті, корінний перелом усталених процесів, традицій тощо. Саме таке, більш однозначне трактування поняття Реформа, використовується в історичному аспекті. Проте, політики частенько з непристойною метою, ввести в оману суспільство, називають Реформою будь-які суспільні зміни, які не є Реформою змісту 1). В умовах розвиненого соціально диференційованого суспільства Р. можуть бути різноманітними, видаватися суперечливими за змістом, засобами здійснення, впливом на перебіг соціальних процесів. Р. спрямовані на прогресивні зміни у суспільстві, вони постають водночас і як захід, покликаний зберегти існування стабільності у суспільстві, суспільного ладу, тих чи інших соціально-політичних, економічних або ідеологічних структур, інститутів, установ тощо, надавши їм нової якості. Як доведено історією, в суспільстві неминучі такі етапи його розвитку, коли відбувається реформування або глибока, докорінна зміна усіх усталених сторін суспільного життя, коли замінюється весь комплекс суспільних відносин, тобто коли відбувається соціальна революція. Аби правильно розуміти місце і роль революцій і реформ в житті суспільства необхідно володіти знаннями про тонкий діалектичний зв'язок між економічною основою життя суспільства і його надбудовними частинами, тобто володіти законом відповідності економічної основи життя суспільства його надбудовним частинам. Аби убезпечити країну від потрясінь, можновладці повинні своєчасно проводити більш чи менш поступові трансформації соціальних інститутів і закладів, що перешкоджають її розвиткові. Р. в значенні 1) можуть також мати на меті забезпечення подальшої демократизації суспільства, розширення можливостей громадян для захисту своїх прав. Інструментом визначення об'єктивних необхідності здійснити і змісту реформ в значенні 1) виступає соціологічна наука. Вона, аналізуючи стан суспільства, виявляє об'єктивні необхідність здійснити і зміст реформ в значенні 1), ставлення людей і соціальних груп до здійснення тих чи інших Р., їх наслідків, надає суспільству цінну інформацію та практичні рекомендації для сфери управління соціальними процесами, з метою якісних суспільних перетворень.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Реформа · Побачити більше »
Страсбурзький університет
Страсбурзький університет, Університет Страсбурга (Université de Strasbourg) — французький університет, входить до академії Страсбурга.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Страсбурзький університет · Побачити більше »
Стаття
Стаття - це жанр журналістики, в якому автор ставить завдання проаналізувати суспільні ситуації, процеси, явища, перш за все з точки зору закономірностей, що лежать в їх основі.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Стаття · Побачити більше »
Стереотип (психологія)
Стереот́ип (від дав.-грець. στερεός — твердий, об'ємний і τύπος — «відбиток») - це усталений шаблон мислення, забобон, як правило, не має безпосереднього відношення до реальності.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Стереотип (психологія) · Побачити більше »
Санкт-Петербург
Маріїнський палац, центр міста Санкт-Петербу́рг (також неофіційно Петербу́рг і Пі́тер; Санкт-Петербург; 18 серпня 1914 — 26 січня 1924 — Петрогра́д, 26 січня 1924 — 6 вересня 1991 — Ленінгра́д, Ленинград) — місто федерального значення у Російській Федерації, суб'єкт РФ, адміністративний центр Північно-Західного федерального округу та Ленінградської області.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Санкт-Петербург · Побачити більше »
Слов'янські мови
Слов'я́нські мо́ви — група споріднених мов індоєвропейської мовної родини, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Слов'янські мови · Побачити більше »
Слов'янознавство
Слов'янозна́вство (або Славістика) — комплекс наук про слов'янські народи, їх археологію, історію, зокрема мову й літературу (славістика), культуру, фолкльор та етнографію в цілому й про кожний зокрема (про Україну див. Україністика).
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Слов'янознавство · Побачити більше »
Словенія
Респу́бліка Слове́нія (Republika Slovenija) — країна на півдні Європи, межує на півночі з Австрією, сході з Угорщиною, півдні з Хорватією, заході з Італією, на південному заході має вихід до Адріатичного моря.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Словенія · Побачити більше »
Сорбонна
250px 250 px Сорбонна (Sorbonne) — колишній університет у Парижі, спочатку богословська школа і притулок для бідних студентів, згодом назва богословського факультету Паризького університету; заснований у 1253 теологом Робером де Сорбоном, духівником Людовика IX Святого.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Сорбонна · Побачити більше »
Сполучені Штати Америки
Сполу́чені Шта́ти Аме́рики, також США, Сполу́чені Шта́ти, Шта́ти, Аме́рика (United States of America, USA, U.S., the USA, the States, America) — конституційна федеративна республіка в Північній Америці, що складається з 50 штатів: Аляски, Гаваїв, 48 штатів на території між Атлантичним і Тихим океанами і між Канадою і Мексикою та федерального (столичного) округу Колумбія.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Сполучені Штати Америки · Побачити більше »
Толстой Микита Ілліч
Микита Ілліч Толстой, (15 квітня 1923, Вршац, Королівство СХС — † 27 червня 1996, Москва, Росія) — видатний радянський і російський славіст, філолог та фольклорист, академік АН СРСР.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Толстой Микита Ілліч · Побачити більше »
Українські прізвища
Українські прізвища — родові прізвища, які виникли в україномовному середовищі в процесі ономастичної складової формування української нації.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Українські прізвища · Побачити більше »
Українська вільна академія наук
Украї́нська ві́льна акаде́мія нау́к, УВАН (Ukrainian Free Academy of Sciences (UVAN); Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the US) — академія, створена 15 листопада 1945 в Авґсбурзі гуртом українських учених в еміграції.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Українська вільна академія наук · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Українська мова · Побачити більше »
Україна
Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Україна · Побачити більше »
Філологія
Філоло́гія (φιλολογία; від φίλος — любов і λόγος — слово, учення) — сукупність (єдність) гуманітарних наук: мовознавства, літературознавства, фольклористики, текстології, джерелознавства, риторики, палеографії тощо, які вивчають духовну культуру певного народу чи цивілізації через мовний і стилістичний аналіз літературних та інших пам'яток.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Філологія · Побачити більше »
Франція
Фра́нція, офіційна назва Францу́зька Респу́бліка (La France, République française) — держава на заході Європи, республіка, що межує на північному сході з Бельгією, Люксембургом і Німеччиною, на сході з Німеччиною, Швейцарією, південному-заході з Іспанією й Андоррою, на південному-сході з Італією та Монако на півдні омивається Середземним морем, на заході — Атлантичним океаном.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Франція · Побачити більше »
Феодосія
Феодо́сія, Кафа (Феодо́сия, Θεοδoσία, Թեոդոսիա — Теодосіа) — місто республіканського підпорядкування у складі Автономної Республіки Крим, розташоване в південно-східній частині Криму на березі Чорного моря на тимчасово окупованій території України.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Феодосія · Побачити більше »
Цвєтаєва Марина Іванівна
Мари́на Іва́нівна Цвєта́єва (Марина Ивановна Цветаева,, Москва — 31 серпня 1941, Єлабуга, Татарська АРСР) — російська поетеса, прозаїк, перекладачка.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Цвєтаєва Марина Іванівна · Побачити більше »
Місто
Александрія Місто Львів Мі́сто — тип поселення, зазвичай значного за чисельністю та густотою населення, мешканці якого зайняті, як правило, поза сільським господарством.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Місто · Побачити більше »
Москва
Москва́ (Москва) — столиця Російської Федерації, одне з найбільших міст світу за населенням — 12 197 596 мешканців (2015).
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Москва · Побачити більше »
Морфологія (мовознавство)
Морфоло́гія (від μορφή — «форма» + λογία — «слово», «вчення») — розділ граматики, в якому вивчають явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці мови.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Морфологія (мовознавство) · Побачити більше »
Мовознавство
Мовозна́вство, також лінгві́стика — наука, що вивчає мову в усій складності її прояву; наука про мову взагалі й окремі мови світу як індивідуальних її представників.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Мовознавство · Побачити більше »
Жовтневий переворот
Жовтне́вий переворо́т (у радянській історіографії «Велика Жовтнева соціалістична революція») — державний переворот, заколот у Російській республіці, що відбувся року.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Жовтневий переворот · Побачити більше »
Західна Європа
Західна Європа (регіон ООН) За́хідна Євро́па — політичний і географічний регіон Європи.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Західна Європа · Побачити більше »
Бухенвальд
В'язні Бухенвальду Бухенва́льд — нацистський концентраційний табір, розташований у 6 милях від міста Ваймар в Тюринґії (на території колишньої НДР) в центральній Німеччині, заснований гітлерівцями влітку 1937 року, діяв 8 років, до 1945 року.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Бухенвальд · Побачити більше »
Бібліотека
Читальна зала університетської бібліотеки в місті Грац, Австрія Бібліоте́ка або книгозбі́р, заст. вівліофіка (βιβλιοθήκη, від βιβλιον — «книжка» і θηκη — «сховище», «скриня») — культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їхнє опрацювання та відображення в каталогах, організовує відповідне їхнє зберігання, збереження і обслуговування ними читачів.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Бібліотека · Побачити більше »
Біла армія
''За единую Россію''. Плакат 1919 р. Бі́ла а́рмія, Білий рух (також «Біла гвардія», «Біла справа», «Білогвардійці») (Бе́лое движе́ние Бе́лое движе́ние,«Белое дело», «Белая идея») — військово-політичний рух різнорідних у політичному плані сил, сформований під час Громадянської війни 1917—1923 років у Росії з метою повалення радянської влади.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Біла армія · Побачити більше »
Білоруські прізвища
Білору́ські прі́звища (Беларускія прозвішчы) — прізвища білорусів, що сформувалися в контексті загальноєвропейського процесу.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Білоруські прізвища · Побачити більше »
Брюссельський вільний університет
Брюссельський вільний університет (Université Libre de Bruxelles, Vrije Universiteit Brussel, скорочено — VUB) — університет у Брюсселі.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Брюссельський вільний університет · Побачити більше »
Вук Караджич
Вук Стефанович Кара́джич (Вук Стефановић Караџић/Vuk Stefanović Karadžić) — сербський лінгвіст, письменник, мислитель, діяч національного відродження.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Вук Караджич · Побачити більше »
Друга світова війна
Дру́га світова́ війна́ (в західній літературі використовують абревіатури WWII чи WW2) — наймасштабніший в історії людства глобальний збройний конфлікт, що тривав з 1 вересня 1939 до 2 вересня 1945 року, хоча пов'язані конфлікти почалися дещо раніше.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Друга світова війна · Побачити більше »
Даль Володимир Іванович
Будинок-музей Даля в Луганську. Пам'ятник В. Далю в Луганську. Володимир Іванович Даль (*, селище Луганський завод, нині місто Луганськ —, Москва) — російський письменник, лексикограф, етнограф данського походження.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Даль Володимир Іванович · Побачити більше »
Дисертація
Дисерта́ція (dissertatio — твір, обговорення, розсуд, доповідь) — спеціально підготовлена наукова праця на правах рукопису, яку виконують для прилюдного захисту на здобуття наукового ступеня.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Дисертація · Побачити більше »
Етимологія
Етимоло́гія (від ἔτυμον «правда», «істина» і -λόγος — «слово, наука») — розділ лінгвістики, розділ порівняльно-історичного мовознавства, який вивчає походження слів мови; сукупність прийомів дослідження, спрямованих на з'ясування походження слова, а також сам результат цього з'ясування.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Етимологія · Побачити більше »
Люблянський університет
Головна будівля Люблянського університету Люблянський університет (Univerza v Ljubljani) — один із найвідоміших університетів Словенії, в якому навчаються більш як 64 тисячі студентів.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Люблянський університет · Побачити більше »
Любляна
Любляна (Ljubljana, Laibach, Lubiana) — столиця та найбільше місто Словенії.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Любляна · Побачити більше »
Літературна мова
Літерат́урна мóва — це оброблена, унормована форма національної мови, як в писемних так і в усних різновидах, що обслуговує культурне життя народу та всі сфери його суспільної діяльності: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Літературна мова · Побачити більше »
Лейпциг
Ле́йпциг (Leipzig, Lipsk, Lipsk, Lipsk; від слов'янського липа) — місто в Німеччині, найбільше місто Саксонії.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і Лейпциг · Побачити більше »
1973
Без опису.
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і 1973 · Побачити більше »
4 березня
4 березня — 63-й день року за Григоріанським календарем (64-й у високосні роки).
Новинка!!: Унбеґаун Борис Генрихович і 4 березня · Побачити більше »
Перенаправлення тут:
Унбегаун, Унбегаун Борис, Унбеґаун, Унбеґаун Борис, Борис Унбегаун, Борис Унбеґаун, Борис Генрихович Унбеґаун.
