Зміст
225 відносини: Charophyceae, Chlorokybus atmophyticus, Chlorophyceae, Chlorophyta, Coleochaetales, Euphyllophyta, Klebsormidiaceae, Moniliformopses, Ґрунт, Streptophytina, Trebouxiophyceae, XX століття, Zygnematophyceae, Кільчасті черви, Кровообіг, Каркінітська затока, Карпати, Кальцій, Капустяні, Кишковопорожнинні, Клітина, Клітинне ядро, Кнідарії, Костенко Олександр Миколайович, Коловертки, Консумент, Консорція (біологія), Конкуренція (біологія), Коеволюція (біологія), Пустеля, Південний океан, Північний Льодовитий океан, Прямоплави, Природничі науки, Природоохоронна територія, Пасльонові, Папоротеподібні, Пластинчасті, Плауноподібні, Плавун булавоподібний, Планета, Плоскі черви, Плечоногі, Потік генів, Пора року, Подразливість, Покритонасінні, Поле (екосистема), Популяція, Печіночники, ... Розгорнути індекс (175 більше) »
- Довкіллєзнавство
Charophyceae
Харофіцієві (Charophyceae) — клас рослин.
Переглянути Природа і Charophyceae
Chlorokybus atmophyticus
Chlorokybus — рід водоростей відділу Харофіти (Charophyta), що містить єдиний вид Chlorokybus atmophyticus.
Переглянути Природа і Chlorokybus atmophyticus
Chlorophyceae
Хлорофіцієві (Chlorophyceae) — клас зелених водоростей (Chlorophyta).
Переглянути Природа і Chlorophyceae
Chlorophyta
Зелені водорості (Chlorophyta або Chlorophycota, Chlorophycophyta) — група еукаріотичних організмів, що налічує приблизно 20 000 видів, та зазвичай класифікується як відділ царства Зелені рослини (чи Chlorobionta NCBI, класифікація Бремера).
Переглянути Природа і Chlorophyta
Coleochaetales
Coleochaetales — це порядок паренхімічних харових водоростей, який включає в себе найближчих родичів багатоклітинних наземних рослин.
Переглянути Природа і Coleochaetales
Euphyllophyta
Euphyllophyta — таксон невизначеного рангу між відділом та класом.
Переглянути Природа і Euphyllophyta
Klebsormidiaceae
Klebsormidiaceae — родина водоростей відділу Харофіти (Charophyta), що виділяється у монотиповий клас Klebsormidiophyta.
Переглянути Природа і Klebsormidiaceae
Moniliformopses
Moniliformopses — таксон судинних рослин, що разом з насінними формує таксон Euphyllophyta.
Переглянути Природа і Moniliformopses
Ґрунт
Чорнозем Ґрунт (від Grund — земля, основа) — самостійне природно-історичне органо-мінеральне тіло, що виникло у поверхневому шарі літосфери Землі в результаті тривалого впливу біотичних, абіотичних і антропогенних факторів, має специфічні генетико-морфологічні ознаки і властивості, що створюють для росту і розвитку рослин відповідні умови.
Переглянути Природа і Ґрунт
Streptophytina
Streptophytina — таксон невизначеного рангу між відділом та класом, звичайно підвідділ або підтип (але іноді використовується у ранзі відділу замість терміну Streptophyta).
Переглянути Природа і Streptophytina
Trebouxiophyceae
Требуксієфіцієві (Trebouxiophyceae) — клас Зелених водоростей (Chlorophyta).
Переглянути Природа і Trebouxiophyceae
XX століття
XX століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1901 року і закінчилося 31 грудня 2000 року; двадцяте століття нашої ери і десяте століття II тисячоліття.
Переглянути Природа і XX століття
Zygnematophyceae
Зигнематофіцієві, кон'югати (Zygnematophyceae, Conjugatophyceae) — клас зелених водоростей, містить два порядки — Zygnematales і Desmidiales.
Переглянути Природа і Zygnematophyceae
Кільчасті черви
Кільчасті че́рви або аннелі́ди або кільчаки́ (Annelida, від annelus — «кільце») — тип відносно високоорганізованих червів, що складається з близько 15 тисяч видів.
Переглянути Природа і Кільчасті черви
Кровообіг
Кровоо́біг — процес постійної циркуляції крові в організмі, що забезпечує його життєдіяльність.
Переглянути Природа і Кровообіг
Каркінітська затока
Каркіні́тська зато́ка — частина Чорного моря, між північно-західним узбережжям Кримського півострова і берегом материка.
Переглянути Природа і Каркінітська затока
Карпати
Карпа́ти — гірська система на сході Центральної Європи, на території України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччини, Румунії, Сербії та Австрії.
Переглянути Природа і Карпати
Кальцій
Елементарний Кальцій Ка́льцій, також вапнець ва́пень, ва́пник або вап (Ca) — хімічний елемент з атомним номером 20 та його проста речовина, що належить до лужноземельних металів, сріблясто-білий м'який метал, хімічно активний, легко окиснюється.
Переглянути Природа і Кальцій
Капустяні
Капустяні (Brassicaceae), раніше хрестоцвіті (Cruciferae) — родина рослин, названа за назвою роду капуста (Brassica), старіша назва «хрестоцвіті» походить від чотирьох пелюсток, через що квітка цих рослин нагадує хрест.
Переглянути Природа і Капустяні
Кишковопорожнинні
Кишковопорожни́нні або Радіа́льно-симетри́чні (Coelenterata, Radiata) — група тварин невизначеного таксономічного рангу, до якої належать типи Кнідарії та Реброплави, які мають найпростішу тканинну організацію тіла.
Переглянути Природа і Кишковопорожнинні
Клітина
СЕМ) водорість ''Micrasterias radiata'' (диференційна інтерференційно-контрастна мікроскопія) корови, СЕМ Кліти́на (cellula — комірка) — структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, для якої характерний власний метаболізм та здатність до самовідтворення.
Переглянути Природа і Клітина
Клітинне ядро
Діаграма клітинного ядра У клітинній біології, ядро (лат. nucleus) — клітинна органела, знайдена у більшості клітин еукаріотів і містить ядерні гени, які складають більшу частину генетичного матеріалу.
Переглянути Природа і Клітинне ядро
Кнідарії
Кніда́рії (або Жалкі́, Cnidaria) — тип тварин, що об'єднує близько 9 000 видів, які мешкають у водних, переважно морських середовищах.
Переглянути Природа і Кнідарії
Костенко Олександр Миколайович
Олекса́ндр Микола́йович Косте́нко (* 4 жовтня 1949, с. Щербанівське, Миколаївська область) — український вчений у галузі юриспруденції і філософії.
Переглянути Природа і Костенко Олександр Миколайович
Коловертки
Колове́ртки (Rotifera, Rotatoria) — один з типів двобічно-симетричних тварин.
Переглянути Природа і Коловертки
Консумент
Консуме́нти — гетеротрофні організми, що одержують енергію за рахунок споживання готової органічної речовини.
Переглянути Природа і Консумент
Консорція (біологія)
Цей термін має інші значення.
Переглянути Природа і Консорція (біологія)
Конкуренція (біологія)
Конкуренція — тип міжвидових і внутрішньовидових взаємовідносин, за якого популяція або особини у боротьбі за харчування, місцепроживання та інші необхідні для життя умови, впливають один на одного негативно.
Переглянути Природа і Конкуренція (біологія)
Коеволюція (біологія)
запилюють, є прикладом коеволюції, оскільки стали залежними один від одного в процесі виживання. Коеволю́ція (від со- — з, разом та еволюція) — еволюційна взаємодія організмів різних видів, які не обмінюються генетичною інформацією, але тісно пов'язані біологічно.
Переглянути Природа і Коеволюція (біологія)
Пустеля
border.
Переглянути Природа і Пустеля
Південний океан
Півде́нний океа́н, або Антарктичний океан — п'ятий за розміром океан Землі, що оточує Антарктиду.
Переглянути Природа і Південний океан
Північний Льодовитий океан
Півні́чний Льодови́тий океа́н, Півні́чно-Льодови́тий океа́н — найменший океан на Землі, розташований навколо Північного полюса, між Північною Америкою і Євразією.
Переглянути Природа і Північний Льодовитий океан
Прямоплави
Прямопла́ви (Orthonectida) — тип двобічно-симетричних тварин, який дуже близький до диціємідів.
Переглянути Природа і Прямоплави
Природничі науки
Природни́чі нау́ки — галузі науки, що вивчають явища навколишнього світу в живій та неживій природі.
Переглянути Природа і Природничі науки
Природоохоронна територія
Природоохоро́нна терито́рія — територія, яка охороняється через своє екологічне, культурне або подібне значення.
Переглянути Природа і Природоохоронна територія
Пасльонові
Пасльо́нові (Solanaceae) — родина квіткових рослин, багато з представників якої використовуються в їжу, тоді як деякі інші — отруйні (деякі мають як їстівні, так і отруйні частини).
Переглянути Природа і Пасльонові
Папоротеподібні
Папоротеподі́бні або просто папороті (Filicopsida або Pteridophyta) — група судинних рослин, належить до групи Moniliformopses.
Переглянути Природа і Папоротеподібні
Пластинчасті
Пласт́инчасті (Placozoa, до 1971 Phagocytellozoa) — тип мікроскопічних багатоклітинних тварин, позбавлених диференційованих тканин та органів.
Переглянути Природа і Пластинчасті
Плауноподібні
Плауноподібні (Lycopodiophyta, інколи Lycophyta) — підрозділ судинних рослин.
Переглянути Природа і Плауноподібні
Плавун булавоподібний
Плау́н булавови́дний або плаун булавоподібний (Lycopodium clavatum L.), місцеві назви — лікоподій, дереза, плаун тощо.
Переглянути Природа і Плавун булавоподібний
Планета
Плутон, Хаумеа. Плане́та (πλανήτης — той, що блукає) — кулясте не самосвітне тіло, що обертається навколо Сонця чи іншої зірки.
Переглянути Природа і Планета
Плоскі черви
Пло́скі че́рви (Platyhelminthes) — тип двобічно-симетричних тварин.
Переглянути Природа і Плоскі черви
Плечоногі
Плечоно́гі, брахіопо́ди (Brachiopoda, від βραχίων — плече, πούς — нога) — тип безхребетних морських тварин.
Переглянути Природа і Плечоногі
Потік генів
Поті́к ге́нів — обмін генами між популяціями одного виду внаслідок вільного схрещування їхніх особин.
Переглянути Природа і Потік генів
Пора року
Пора́ ро́ку (сезон saison, від satio — сівба, час сівби) — період у річному циклі розвитку природи.
Переглянути Природа і Пора року
Подразливість
Подра́зливість, збу́дливість — здатність клітин організму переходити із стану фізіологічного спокою в діяльний стан у відповідь на дію будь-якої сили, яку називають подразником, процес дії цієї сили — подразненням, а відповідь на нього — біологічною реакцією.
Переглянути Природа і Подразливість
Покритонасінні
Покритонасінні, або квіткові рослини (Angiospermae, або Magnoliophyta), зав'язко́ві, вкритонасі́нні — таксон вищих рослин, які формують квітки.
Переглянути Природа і Покритонасінні
Поле (екосистема)
Поле пшениці. Дніпропетровщина. Поле соняшника. Донеччина. Поле озимини. Запоріжчина. Флінтських пагорбах на північному сході Канзасу Китаї. Поле — терен, на якому серед флори домінують трави (Poaceae) та інші трав'янисті рослини (різнотрав'я), на кшталт Cyperaceae і Juncaceae.
Переглянути Природа і Поле (екосистема)
Популяція
Популяція — сукупність організмів одного виду, що займають обмежений ареал (територія поширення якогось об'єкта або явища), мають спільне походження за фенотипом та географічно ізольовані від інших популяцій даного виду, можуть вільно схрещуватися і дають плодюче потомство.
Переглянути Природа і Популяція
Печіночники
Печі́ночники (Hepaticopsida) — організми, що належать до вищих несудинних рослин, але не мають почленування тіла на вегетативні органи.
Переглянути Природа і Печіночники
Первинні багатоклітинні
Перви́нні багатокліти́нні (Prometazoa) — підцарство тварин, до якого відносять типи Губки та Пластинчасті.
Переглянути Природа і Первинні багатоклітинні
Первиннотрахейні
Первиннотрахе́йні або оніхофо́ри (Onychophora, Protracheata) — тип двобічно-симетричних тварин, схожі на гусінь наземні тварини з сегментованим тілом, що нагадують членистоногих та кільчастих червів.
Переглянути Природа і Первиннотрахейні
Первиннороті
Первинноро́ті (Protostomia) — підрозділ двобічно-симетричних тварин.
Переглянути Природа і Первиннороті
Педосфера
Педосфера (πέδον, pedon, педон— ґрунт і σφαῖρα. — сфера) — планетарна багатокомпонентна оболонка.
Переглянути Природа і Педосфера
Осадові гірські породи
Бабуган-яйлі. Крим. Осадо́ві гірські́ поро́ди, гірські породи, (осадочные горные породы, sedimentary rocks; Ablagerungsgesteine n pl, Absatzgesteine n pl, Sedimentgesteine n pl) – гірські породи, що утворилися на поверхні літосфери внаслідок вивітрювання та перевідкладення давніших порід різного походження, випадіння речовин із розчинів, нагромадження решток рослинних і тваринних організмів та продуктів їх життєдіяльності, вулканічного матеріалу та матеріалу, що надходить з космосу.
Переглянути Природа і Осадові гірські породи
Освітленість
Освíтленість — освітлення поверхні, що створюється світловим потоком, який падає на поверхню.
Переглянути Природа і Освітленість
Осокові
Осо́кові або Смикавцеві (Cyperáceae) — велика родина однодольних рослин, що складається з багаторічних (рідко однорічних) трав, з вигляду схожих на злаки, що ростуть на берегах річок, на сирих луках, болотах або навіть у воді.
Переглянути Природа і Осокові
Охорона природи
Вікно Охоро́на приро́ди (охрана природы; nature protection, nature conservation; Naturschutz m) — комплекс заходів із збереження, раціонального використання і відновлення природних ресурсів Землі.
Переглянути Природа і Охорона природи
Органічні речовини
Органі́чні речови́ни (органические вещества, organic matter; organische Stoffe m pl) — речовини, що виникли прямо або непрямо з живої речовини або продуктів їх життєдіяльності; присутні в атмосфері, поверхневих і підземних водах, осадах, ґрунтах і гірських породах.
Переглянути Природа і Органічні речовини
Органела
клітині Органела (від слова орган й давньогрець. εἶδος — вид) — зазвичай вільно-плаваюча частина еукаріотичної клітини, яка виконує специфічну функцію.
Переглянути Природа і Органела
Обмін речовин
речовини, виділена серія реакцій — основний шлях катаболізму вуглеводів (гліколіз і цикл Кребса) О́бмін речови́н або метаболі́зм — сукупність хімічних реакцій, що відбуваються в живих організмах.
Переглянути Природа і Обмін речовин
Однорічні рослини
Однорі́чні росли́ни (однорічники) — рослини, зазвичай трав'янисті, що живуть протягом лише одного вегетаційного періоду і за цей час встигають сформувати квітки і насіння.
Переглянути Природа і Однорічні рослини
Однодольні
Однодольні, Монодікоти (Monodicots) або Ліліопсиди (Liliopsida), Односім’ячастко́ві або одночастко́ві росли́ни — клас квіткових рослин, який домінує на багатьох частинах планети.
Переглянути Природа і Однодольні
Озон
Просторова формула Озону Озо́н (ozone, Ozon n) — Алотропна модифікація оксигену (О3).
Переглянути Природа і Озон
Озеро
Барілоче озеро. Найбільше озеро Землі — Каспійське море. Озеро Синевир. Карпати. Україна. Солоне озеро. Крим. О́зеро — природна водойма повільного водообміну, розташована в заглибинах суходолу і не пов'язана протоками з морями чи океанами.
Переглянути Природа і Озеро
Оксиген
Оксиге́н або ки́сень (О) — хімічний елемент головної підгрупи 6 групи періодичної системи групи з атомним номером 8, простими речовинами якого є гази кисень (O2) та озон (O3).
Переглянути Природа і Оксиген
Окружкові
Окру́жкові, зонтикові, зонтичні, парасолькові або селерові — родина рослин порядку аралієцвітих (Apiales).
Переглянути Природа і Окружкові
Океан
Атлантичний океан Океа́н — водний простір земної кулі за межами суходолу.
Переглянути Природа і Океан
Атлантичний океан
Атланти́чний океа́н, раніше Атланті́йський океа́н — другий за величиною, після Тихого океану, океан на Землі.
Переглянути Природа і Атлантичний океан
Атмосфера Землі
135px Атмосфе́ра Землі́ (від άτμός — пара і σφαῖρα — куля) — атмосфера планети Земля, одна з геосфер, суміш газів, що оточують Землю, та утримуються завдяки силі тяжіння.
Переглянути Природа і Атмосфера Землі
Ацеломорфи
Ацеломо́рфи (Acoelomorpha) — тип двобічно-симетричних тварин, який раніше відносився до типу Плоскі черви.
Переглянути Природа і Ацеломорфи
Археї
Архе́ї (Archaea, від αρχαία — «старі», також архебактерії — Archaebacteria) — одна з груп живих організмів, до якої належать мікроскопічні одноклітинні прокаріоти, що дуже відрізняються низкою фізіолого-біохімічних ознак від справжніх бактерій (еубактерій).
Переглянути Природа і Археї
Адаптація (біологія)
Адапта́ція (пристосування) в біології — анатомічна структура, фізіологічне явище або реакція в поведінці організму, яка розвинулась за деякий проміжок часу в ході еволюції таким чином, що стала підвищувати довготривалий репродуктивний успіх даного організму.
Переглянути Природа і Адаптація (біологія)
Аденозинтрифосфат
Аденозинтрифосфат (АТФ) або аденозинтрифосфорна кислота — нуклеотид, який містить аденін, рибозу та три фосфатні групи.
Переглянути Природа і Аденозинтрифосфат
Айстрові
А́йстрові (Asteraceae) або Складноцвіті (Compositae) — родина рослин, найбагатша за кількістю видів серед еудікотів: включає понад 30 000 видів, які входять у майже 2 000 родів (докладніше див.
Переглянути Природа і Айстрові
Акантоцефали
Акантоцефали, або колючеголо́ві (Acanthocephala) — тип паразитичних тварин.
Переглянути Природа і Акантоцефали
Аміак
Аміа́к, амоніа́к, NH3 — неорганічна сполука, безбарвний газ із різким задушливим запахом, легший за повітря, добре розчинний у воді.
Переглянути Природа і Аміак
Аміноаквеї
Аміноаквеї (Aminoacuea) — безнуклеїнові білкові інфекційні агенти, що складаються лише із молекул білків.
Переглянути Природа і Аміноаквеї
Анатомія
Анатомічна будова голови людини, вид збоку Анато́мія (з ἀνα- — верх і τέμνω — різати) — це наука про форму, будову організму та окремих його органів чи систем.
Переглянути Природа і Анатомія
Нуклеїнові кислоти
азотистих основ, що входять до їх складу Нуклеїнові кислоти — складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди.
Переглянути Природа і Нуклеїнові кислоти
Нуклеаквеї
Нуклеакве́ї (Nucleacuea) — нуклеїновмісні неклітинні живі організми, що складаються із молекули нуклеїнової кислоти (одно- або дволанцюгова, лінійна, циклічна чи кільцева ДНК або РНК) часто асоційованої із білковим капсидом чи оболонкою та полімерними цукрами.
Переглянути Природа і Нуклеаквеї
Насінні
Насінні (Spermatophyta) — група судинних рослин некласифікованого рангу.
Переглянути Природа і Насінні
Натрій
На́трій (Natrium, Na) — хімічний елемент з атомним номером 11, та відповідна проста речовина — лужний сріблясто-білий м'який метал, хімічно дуже активний, на повітрі швидко окиснюється.
Переглянути Природа і Натрій
Нащадки (фільм)
«Нащадки» («The Descendants») — американська комедійна драма, знята режисером Александера Пейном в 2011 році.
Переглянути Природа і Нащадки (фільм)
Найпростіші
Найпростіші (Protozoa, від πρῶτος «перший» і ζῷα, форми множини ζῷον — «жива істота») — парафілетична або поліфілетична група одноклітинних або колоніальних еукаріотів, які мають гетеротрофний тип живлення.
Переглянути Природа і Найпростіші
Напівхордові
Напівхо́рдові (Hemichordata, від грец. ἡμι- — половина та χορδή — струна) — тип двобічно-симетричних вторинноротих тварин.
Переглянути Природа і Напівхордові
Нервова система
Нервова система — цілісна морфологічна і функціональна сукупність різних взаємопов'язаних нервових структур, яка спільно з гуморальною системою забезпечує взаємопов'язану регуляцію діяльності усіх систем організму та реакцію на зміну умов внутрішнього та зовнішнього середовища.
Переглянути Природа і Нервова система
Нематоди
Немато́ди (застарілий термін — кру́глі че́рви) (Nematoda, Nematodes, Nemathelminthes) — тип двобічно-симетричних червоподібних тварин, який налічує близько 300 тис.
Переглянути Природа і Нематоди
Немертини
Немерти́ни (Nemertea, Nemertina) — тип двобічно-симетричних тварин, які за формою нагадують стьожкових червів.
Переглянути Природа і Немертини
РНК
Будова РНК на прикладі тетрануклеотиду, що містить аденін (A), цитозин (C), гуанін (G) і урацил (U). РНК (рибонуклеїнова кислота) — клас нуклеїнових кислот, лінійних полімерів нуклеотидів, до складу яких входять залишок фосфорної кислоти, рибоза (на відміну від ДНК, що містить дезоксирибозу) і азотисті основи — аденін, цитозин, гуанін і урацил (на відміну від ДНК, що замість урацила містить тимін).
Переглянути Природа і РНК
Риби
Гігантський групер Ри́би (Pisces) — парафілетична група водних хребетних тварин, зазвичай холоднокровних (точніше екзотермних) із вкритим лусками тілом та зябрами, наявними протягом всього життя.
Переглянути Природа і Риби
Рослини
Зеле́ні росли́ни — царство живих організмів.
Переглянути Природа і Рослини
Розмноження
Розмно́ження (відтворення, репродукція) — біологічний процес, за допомогою якого утворюються нові організми, відтворення собі подібних.
Переглянути Природа і Розмноження
Розові
Розові (Rosaceae) — велика родина рослин.
Переглянути Природа і Розові
Реброплави
Реброплави (Ctenophora) — тип морських справжніх багатоклітинних тварин.
Переглянути Природа і Реброплави
Суходіл (географія)
Суході́л, су́ша — частина земної поверхні, що не вкрита морями й океанами (материки й острови).
Переглянути Природа і Суходіл (географія)
Судинні рослини
Суди́нні росли́ни — таксон невизначеного рангу між відділом та класом відділу Вищі рослини (Streptophyta) царства Зелені рослини (Viridiplantae).
Переглянути Природа і Судинні рослини
Структура білків
Білки — важливий клас біологічних макромолекул, що містяться у всіх біологічних організмах, та складаються переважно з вуглецю, водню, азоту, фосфору, кисню і сірки.
Переглянути Природа і Структура білків
Струмок
Полтаві Струмо́к (синонім — потічо́к) — неширокий водотік, що має здебільшого звивисте річище і довжину до 10 км.
Переглянути Природа і Струмок
Сатурн (планета)
Сату́рн — шоста за віддаленістю від Сонця та друга за розмірами планета Сонячної системи.
Переглянути Природа і Сатурн (планета)
Савана
''Савана у заповіднику Нґоронґоро, Танзанія'' Сава́на (sabana «простирадло» або від саван, або з карибських мов) — тип тропічної, субтропічної і субекваторіальної рослинності, що характеризується поєднанням трав'яного покриву з окремими деревами, групами дерев або чагарниками.
Переглянути Природа і Савана
Саговникоподібні
Саговникоподібні (Cycadales) — порядок рослин, єдиний в надкласі (Cycadophyta) насінних.
Переглянути Природа і Саговникоподібні
Світовий океан
Світовий океан (проекція Ван дер Ґрінтена) Світови́й океа́н (World Ocean, Weltmeer) — водна оболонка Землі, яка омиває всі материки та острови і займає близько 70,8 % поверхні земної кулі.
Переглянути Природа і Світовий океан
Сила
На тіло, підвішене на пружині діє сила земного тяжіння і сила реакції пружини Си́ла — фізична величина, що характеризує ступінь взаємодії тіл.
Переглянути Природа і Сила
Сипункуліди
Сипункулі́ди (Sipunculida, Sipuncula) — тип двобічно-симетричних морських червоподібних тварин.
Переглянути Природа і Сипункуліди
Сонце
Со́нце (Sol) — зоря, що є центром Сонячної системи.
Переглянути Природа і Сонце
Справжні багатоклітинні
Спра́вжні багатокліти́нні (Eumetazoa) — підцарство тварин, до якого належать всі групи, представники яких мають справжню багатоклітинну будову.
Переглянути Природа і Справжні багатоклітинні
Спадковість
Спадко́вість — здатність, одна з основних властивостей живих організмів передавати з покоління в покоління спадкові ознаки, збереження й відтворення у нащадків основних ознак зовнішньої та внутрішньої будови, фізико-хімічних особливостей і життєвих функцій батьків.
Переглянути Природа і Спадковість
Спинний мозок
Спинний мозок, розміщений в хребті Збільшений вигляд спинного мозку Поперечний розріз спинного мозку Топографія чутливих і рухових трактів спинного мозку Відпрепарований спинний мозок Спинни́й мо́зок (medulla spinalis) —це відділ центральної нервової системи, що розміщений у хребтовому каналі, та виконує рефлекторну й провідникову функції.
Переглянути Природа і Спинний мозок
Травна система
Травна́ систе́ма, або травний тракт, або травна трубка — система органів у багатоклітинних тварин, призначена для переробки і видобування з їжі поживних речовин, всмоктування їх в кров і виділення з організму неперетравлених залишків (кінцевих продуктів життєдіяльності).
Переглянути Природа і Травна система
Тварини
Твари́ни (Animalia або Metazoa) — царство переважно багатоклітинних еукаріотичних (ядерних) організмів, однією з найголовніших ознак якого є гетеротрофність (тобто, споживання готових органічних речовин) та здатність активно рухатись.
Переглянути Природа і Тварини
Тихий океан
Ти́хий океа́н, Великий океан — частина Світового океану.
Переглянути Природа і Тихий океан
Тихоходи
Тихохо́ди (лат. Tardigrada) — тип двобічно-симетричних тварин.
Переглянути Природа і Тихоходи
Тканина (біологія)
Приклад тваринної тканини: нервова тканина. Ткани́на— сукупність клітин, не обов'язково ідентичних, але спільного походження, що разом виконують спільну функцію.
Переглянути Природа і Тканина (біологія)
Тонконогові
Тонконогові (Poaceae) або Злакові (Gramineae) — родина однодольних рослин, відомо приблизно 11000 видів, 340 з яких в Україні.
Переглянути Природа і Тонконогові
Термін
Те́рмін (від terminus — межа, кордон) — слово або словосполучення, застосоване для позначення деякого поняття.
Переглянути Природа і Термін
Україна
Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.
Переглянути Природа і Україна
Ульвофіцієві
Ulvophyceae — клас відділу Chlorophyta.
Переглянути Природа і Ульвофіцієві
Фізіологія
Фізіоло́гія (φυσιολογία — природознавство)— це наука про життєві процеси, діяльність окремих органів та їх системи і в цілому всього організму.
Переглянути Природа і Фізіологія
Фотосинтез
Фотоси́нтез (від φωτο- — світло та σύνθεσις — синтез, сукупність) — процес синтезу органічних сполук з вуглекислого газу та води з використанням енергії світла й за участю фотосинтетичних пігментів (хлорофіл у рослин, хлорофіл, бактеріохлорофіл і бактеріородопсин у бактерій), часто з виділенням кисню як побічного продукту.
Переглянути Природа і Фотосинтез
Фороніди
Фороні́ди (Phoronida) — тип двобічно-симетричних морських тварин.
Переглянути Природа і Фороніди
Фенотип
Молюски виду ''Donax variabilis'' мають досить різноманітний фенотип (форму та малюнок мушлі). Фенотип — сукупність характеристик, властивих індивіду на певній стадії розвитку.
Переглянути Природа і Фенотип
Хімічна сполука
Структура молекули метанолу карбонату натрію у твердотільному стані Хімі́чна сполу́ка — речовина, молекули якої складаються з атомів двох або більше різних хімічних елементів, сполучених між собою тим чи іншим типом хімічного зв'язку.
Переглянути Природа і Хімічна сполука
Хребетні
Хребе́тні (Vertebrata) — інфратип хордових тварин, що виділяється наявністю кісткового хребта.
Переглянути Природа і Хребетні
Харчова мережа
Прісноводна та наземна трофічні мережі. Харчова́ мере́жа (трофічна мережа) — харчові відносини груп організмів в угрупованні, де всі живі істоти є об'єктами живлення інших.
Переглянути Природа і Харчова мережа
Харківщина
Харківська земля / Харківщина / Слобідщина Харківщина — у широкому сенсі це разом усі території, яки в той чи інший період перебували в адміністративних утвореннях із центром в місті Харків.
Переглянути Природа і Харківщина
Хвощ польовий
Хвощ польовий (Equisetum arvense L.), місцеві назви — сосонка польова, хвойка, тінички.
Переглянути Природа і Хвощ польовий
Хвощевидні
Хвощевидні (Equisetopsida) — клас судинних рослин.
Переглянути Природа і Хвощевидні
Хвойні
Хво́йні (Pinophyta, Pinopsida) — найчисельніші й найрозповсюдженіші сучасні голонасінні рослини.
Переглянути Природа і Хвойні
Хордові
Хо́рдові (Chordata) — тип вторинноротих тварин, що включає хребетних тварин, разом з деякою кількістю еволюційно близьких до них безхребетних.
Переглянути Природа і Хордові
Ходорів
Хо́дорів (у минулому — Ходоростав, Ходорів-став) — місто районного значення Жидачівського району Львівської області.
Переглянути Природа і Ходорів
Хемосинтез
Хемоси́нтез — це процес синтезу органічних речовин з вуглекислого газу за рахунок енергії окислення аміаку, сірководню і інших речовин, який здійснюється мікроорганізмами в процесі їх життєдіяльності.
Переглянути Природа і Хемосинтез
Цикліофори
Цикліофо́ри (Cycliophora, від грец. cyklion — коло, колесо; phoros — той, що несе) — тип мікроскопічних тварин без порожнини тіл, що живуть як коменсали на ротових органах омарів.
Переглянути Природа і Цикліофори
Членистоногі
Членистоно́гі (Arthropoda, від -elαρθρον — суглоб та πούς, родовий відмінок ποδός — нога) — тип первинноротих тварин, що включає комах, ракоподібних, павукоподібних та багатоніжок.
Переглянути Природа і Членистоногі
Червоні водорості
Черво́ні во́дорості (Rhodophyta) — жителі теплих морів, а також частково області помірного клімату (узбережжя Чорного моря), одна з найстаріших та найбільших груп водоростей, що налічує 5—6 тис.
Переглянути Природа і Червоні водорості
Черевовійчасті черви
Черевові́йчасті че́рви (Gastrotricha) — тип двобічно-симетричних тварин.
Переглянути Природа і Черевовійчасті черви
Щетинкощелепні
Щетинкощеле́пні (Chaetognatha, від грец. χαίτη — волосина та γνάθος — щелепа) — тип двобічно-симетричних тварин.
Переглянути Природа і Щетинкощелепні
Юджин Одум
Юджин Одум (Eugene Pleasants Odum) (17 вересня 1913 р., Нью-Порт (Нью-Гемпшир, США) — 10 серпня 2002 р., Афіни (Джорджія, США)) — відомий американський еколог і зоолог, автор класичної праці «Екологія», який досі є актуальним з цілісна теорія популяції.
Переглянути Природа і Юджин Одум
Ядерні
Еукаріо́ти (інколи Евкаріо́ти, від εύ- -повністю, добре й κάρυον — ядро) або Я́дерні (Eukaryota Whittaker & Margulis, 1978) — домен одно- та багатоклітинних організмів, що характеризуються переважно полігеномними клітинами, морфологічно сформованим ядром та наявністю мембранних субклітинних органел.
Переглянути Природа і Ядерні
Мікрощелепні
Мікрощеле́пні (Micrognathozoa) — тип двобічно-симетричних тварин схожих на червів.
Переглянути Природа і Мікрощелепні
Мікроорганізми
Кластер бактерій ''Escherichia coli'', електронна мікрофотографія Мікроорганізми, або мікроби — мікроскопічні організми, занадто маленькі, щоб бути видимими неозброєним оком.
Переглянути Природа і Мікроорганізми
Матерія
* Матерія (філософія).
Переглянути Природа і Матерія
Магній
Ма́гній (magnesium, Magnesium n) — хімічний елемент.
Переглянути Природа і Магній
Мохуватки
Мохува́тки (Bryozoa, Ectoprocta) — тип дрібних колоніальних, переважно морських тварин, що нараховує близько 8 тисяч видів, більшість з яких формують жорсткі скелети з карбонату кальцію.
Переглянути Природа і Мохуватки
Мохи
Мохи (Bryophyta) — це вищі безсудинні спорові рослини.
Переглянути Природа і Мохи
Морська течія
Океанські течії, 1911 рік Океанські течії, 1943 рік Найбільші океанські поверхневі течії. Мапа NOAA Морські течії — поступальні рухи водних мас в певному напрямку на великі відстані в океанах і морях, обумовлені вітром, гравітаційними причинами, різною щільністю води.
Переглянути Природа і Морська течія
Молюски
Молю́ски, або м'якуни́ (Mollusca) — тип первинноротих двобічно-симетричних целомічних тварин зі спіральним дробленням зиготи.
Переглянути Природа і Молюски
Зелені водорості
Зелені водорості Зелені водорості — парафілетична група Зелених рослин, що, як і інші водорості, переважно живуть у водних навколишніх середовищах.
Переглянути Природа і Зелені водорості
Земля
Земля́ — третя від Сонця планета Сонячної системи, єдина планета, на якій відоме життя, домівка людства. Земля належить до планет земної групи і є найбільшою з цих планет у Сонячній системі.
Переглянути Природа і Земля
Земна вісь
Нахил Земної осі — приблизно 23° Земна вісь — уявна вісь обертання Землі, що проходить через центр Землі і перетинає земну поверхню в географічних полюсах.
Переглянути Природа і Земна вісь
Земна кора
Земна кора Мінеральний склад земної кори у відсотках за Булахом А. Г., 1996ref-ru ''Булах А. Г.'' Общий минеральный состав земной коры // Записки Всероссийского минералогического общества.
Переглянути Природа і Земна кора
Бурі водорості
Бу́рі во́дорості (Phaeophyceae Kjellman) — велика група переважно морських, виключно багатоклітинних водоростей.
Переглянути Природа і Бурі водорості
Букові
Букові (Fagaceae) — родина однодомних рослин, що включає близько 800 видів дерев, рідше кущів, розбитих на 9 родів (згідно із системою класифікації APG II).
Переглянути Природа і Букові
Білки
ядерного антигену проліферуючих клітин (''PCNA'') людини. Білки́ — складні високомолекулярні природні органічні речовини, що складаються з амінокислот, сполучених пептидними зв'язками.
Переглянути Природа і Білки
Біосфера
фотоавтотрофами материків та океанів. SeaWiFS Project, NASA/Goddard Space Flight Center and ORBIMAGE Біосфера (від βιος — життя та σφαῖρα — куля) — природна підсистема географічної оболонки, що являє собою глобальну планетарну екосистему (населена живими організмами).
Переглянути Природа і Біосфера
Біохімія
Біохі́мія (від βίος — «життя» і єгип. kēme — «Земля», також біологічна або фізіологічна хімія) — наука про хімічний склад організмів та їхніх складових частин та про хімічні процеси, що протікають в організмах.
Переглянути Природа і Біохімія
Біологія
Біоло́гія (βίοσ — життя, λόγος — слово; наука) — система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот, що заселяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємини, систематику, поширення на Землі; про зв'язки істот та їхні зв'язки з неживою природою.
Переглянути Природа і Біологія
Біополімери
подвійна спіраль ДНК Біополіме́ри — загальна назва макромолекулярних сполук, що існують у живій природі; полімери біологічного походження.
Переглянути Природа і Біополімери
Батьки
Еміля Золі Батьки (parents, rodzice) — тато та мати нащадка.
Переглянути Природа і Батьки
Бактерії
Бакте́рії (Bacteria, від βακτήριον — паличка) — одна з основних груп живих організмів.
Переглянути Природа і Бактерії
Бобові
Бобові (Fabaceae або Leguminosae) — родина дводольних роздільнопелюсткових рослин.
Переглянути Природа і Бобові
Бог
Син Божий в образі людини, Ісуса Христа, Вчителя і Спасителя людства Образ Бога Творця роботи Мікеланджело, картина «Сотворення сонця та місяця» Бог або Господь (зі старосл.
Переглянути Природа і Бог
Березові
Березові (Betulaceae) — родина однодомних рослин, що включає близько 150 видів дерев, рідше кущів, розбитих на 6 родів (згідно із системою класифікації APG II). Найпоширенішими родами цих рослин є береза і вільха.
Переглянути Природа і Березові
Безхребетні
Безхребетні Безхребетні (Invertebrata) — сукупна назва тварин, що не мають хребта.
Переглянути Природа і Безхребетні
Всесвіт
Універсум — гравюра Фламмаріона, Париж, 1888, Колір: Гюго Гайкенвельдер, Відень, 1998 Все́світ — весь матеріальний світ, різноманітний за формами, що їх набуває матерія та енергія, включаючи усі галактики, зорі, планети та інші космічні тіла.
Переглянути Природа і Всесвіт
Вічнозелені рослини
білої ялиці показує листя трьох років Вічнозелені рослини в ботаніці — рослини, чиє листя зберігається протягом всього року і кожен лист зберігається на дереві більше 12 місяців.
Переглянути Природа і Вічнозелені рослини
Вірус
Віруси (. Від virus — отрута) — неклітинні форми живих організмівArshan Nasir, Kyung Mo Kim and Gustavo Caetano-Anolles (2012) BMC Evolutionary Biology 2012, 12:156 doi:10.1186/1471-2148-12-156, які складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) і білкової оболонки, зрідка включаючи інші компоненти (ферменти, ліпідні оболонки тощо).
Переглянути Природа і Вірус
Вториннороті
Вторинноро́ті (Deuterostomia) — підрозділ двобічно-симетричних тварин.
Переглянути Природа і Вториннороті
Валентність
Вале́нтність — це властивість атомів одного хімічного елемента з'єднуватися з певним числом атомів інших хімічних елементів.
Переглянути Природа і Валентність
Вищі рослини
Вищі рослини, Streptophyta (strepto — «покручений») — відділ або інфрацарство царства зелених рослин (Viridiplantae).
Переглянути Природа і Вищі рослини
Вид
Співвідношення основних таксономічних рангів Вид (species) — одна з головних одиниць біологічної класифікації, таксономічна категорія.
Переглянути Природа і Вид
Видільна система
Видільна, чи Екскреторна система в біології — сукупність органів, які виводять з організму надлишок води, продукти обміну речовин, солі, а також отруйні речовини, які потрапили в організм ззовні чи утворилися в ньому.
Переглянути Природа і Видільна система
Виноградові
Виноградові, або Виноградні, або Ампелідеї (Vitáceae) — родина дводольних рослин з багатопелюстковим віночком.
Переглянути Природа і Виноградові
Внутрішньопорошицеві
Внутрішньопорошицеві або камптозо́ї (Entoprocta, Kamptozoa) — тип двобічно-симетричних тварин.
Переглянути Природа і Внутрішньопорошицеві
Вода
(при 0 °C) |- | Питома теплоємність || 4200 Дж/(кг·°C) |- | Динамічна в'язкість || 0,00101 Па·с(при 20 °C) |- | Кінематична в'язкість || 0,01012 см2/с(при 20 °C) |- | --> Вода́, Н2O — хімічна речовина у вигляді прозорої, безбарвної рідини без запаху і смаку, (в нормальних умовах).
Переглянути Природа і Вода
Водень
Вóдень або гідроге́н (хімічний символ —, Hydrogenium) — хімічний елемент з атомним номером 1, який належить до 1-ої групи (за старою класифікацією — головної підгрупи 1-ої групи), 1-го періоду періодичної системи хімічних елементів, та є першим і найпростішим представником усіх хімічних елементів взагалі.
Переглянути Природа і Водень
Воля
Во́ля — сила свідомої обдуманої дії;.
Переглянути Природа і Воля
Волосові
Волосо́ві або волоса́тики (Nematomorpha) — тип двобічно-симетричних паразитоїдних тварин.
Переглянути Природа і Волосові
Вологість
Воло́гість — міра насиченості речовини водою.
Переглянути Природа і Вологість
Вербові
Вербові (Salicaceae) — родина квіткових рослин; у системі класифікації APG II включена у ряд Мальпігієцвіті.
Переглянути Природа і Вербові
Вернадський Володимир Іванович
Володи́мир Іва́нович Верна́дський (Санкт-Петербург, Російська імперія —, Москва, Російська РФСР, СРСР) — український філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, космізм.
Переглянути Природа і Вернадський Володимир Іванович
Вересові
Вересові (Ericaceae) — велика родина рослин ряду вересоцвітих, групи айстеридів, що складається переважно з кальцефобних рослин, нездатних рости на лужних ґрунтах.
Переглянути Природа і Вересові
Губки
Гу́бки (Porifera, Spongia) — тип примітивних водних (переважно морських) багатоклітинних тварин, які ведуть прикріплений спосіб життя.
Переглянути Природа і Губки
Гідросфера
Кругообіг води у гідросфері. Гідросфера — водяна оболонка Землі, до складу якої входять океани, моря та континентальні водні маси, сніговий покрив і льодовики.
Переглянути Природа і Гідросфера
Гінкгоподібні
Гінкгоподібні (Ginkgophyta) — відділ судинних голонасінних рослин, що представлена єдиним сучасним видом — Гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba).
Переглянути Природа і Гінкгоподібні
Гіпотеза
Гіпо́теза (або засновок) — це припущення, яке перевіряють експериментально з можливих розв'язань проблеми.
Переглянути Природа і Гіпотеза
Гриби
Гриби́ (Fungi) — царство еукаріотичних безхлорофільних гетеротрофних організмів, які живляться переважно осмотрофно, і більшість з яких здатні розмножуватись за допомогою спор (хоча деякі втратили цю можливість і розмножуються вегетативно).
Переглянути Природа і Гриби
Гренада
Ґрена́да (Grenada — острівна держава в Карибському морі, що включає власне Гренаду — найпівденніший із Навітряних островів, а також південну частину островів Гренадини, найбільший із яких — Каріока.
Переглянути Природа і Гренада
Гарбузові
Гарбузові (Cucurbitaceae.) — родина дводольних рослин.
Переглянути Природа і Гарбузові
Гнатостомуліди
Гнатостомулі́ди (Gnathostomulida) — тип двобічно-симетричних тварин.
Переглянути Природа і Гнатостомуліди
Гнетоподібні
Гнетоподібні або Гнетовидні або Гнетопсиди (Gnetopsida) клас насінних рослин, що охоплює три пов'язані родини дерев'янистих рослин.
Переглянути Природа і Гнетоподібні
Горіхові
Горіхові (Juglandaceae) — родина рослин порядку букоцвітих (Fagales), налічує до 70 видів, поширених у помірній зоні північної півкулі.
Переглянути Природа і Горіхові
Голкошкірі
Голкошкі́рі (Echinodermata) — другий за кількістю видів (після хордових) тип вторинноротих тварин, що містить близько 6 300 сучасних видів.
Переглянути Природа і Голкошкірі
Головний мозок
Головний мозок шимпанзе Головни́й мо́зок (cerebrum; також encephalon від ἐγκέφαλος — в середині голови) — головний відділ центральної нервової системи (невраксісу) всіх хребетних тварин, у яких він міститься в «коробці» — черепі.
Переглянути Природа і Головний мозок
Головохоботні
Головохо́ботні (Cephalorhyncha, Scalidophora) — надтип двобічно-симетричних тварин, який об'єднує 3 типи.
Переглянути Природа і Головохоботні
Голонасінні
Голонасінні (Gymnospermae) — група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок (звідки і назва групи).
Переглянути Природа і Голонасінні
Гомеостаз
Гомеоста́з — стан рівноваги динамічного середовища, у якому відбуваються біологічні процеси.
Переглянути Природа і Гомеостаз
Геном
Гено́м — сукупність всієї спадкової генетичної інформації організму, тобто всіх генів, некодуючих послідовностей ДНК та позахромосомного генетичного матеріалу.
Переглянути Природа і Геном
Географічний полюс
Географі́чний по́люс (також заст. бігу́н) — точка, в якій вісь обертання Землі перетинається з поверхнею Землі.
Переглянути Природа і Географічний полюс
Діцієміди
Діціємі́ди (Dicyemida) — тип примітивно влаштованих безхребетних тварин, що паразитують на головоногих молюсках.
Переглянути Природа і Діцієміди
Діатомові водорості
Діатомові водорості (від διά — «крізь» і τέμνειν — «розрізати», або Bacillariophyta) — клас водоростей, що відноситься до групи Хромальвеоляти (Chromalveolata).
Переглянути Природа і Діатомові водорості
Діоксид вуглецю
thumb thumb Діокси́д вуглецю́, оксид карбону (IV), вуглекислий газ, CO2 — тривка хімічна сполука, поширена в природних газах, що містять його в кількості від декількох відсотків до практично чистого вуглекислого газу.
Переглянути Природа і Діоксид вуглецю
Двобічно-симетричні
Двобі́чно-симетри́чні, або Білатеральні (Bilateria) — розділ тварин, до якого відносять всіх тварин, які мають двобічну симетрію.
Переглянути Природа і Двобічно-симетричні
Дводольні
Молода касторова рослина із двома ембріонними листками (котиледони), що відрізняються від дорослих листків Дводо́льні (Dicotyledoneae, Dicotyledones), Двочастко́ві, Двопрозябце́ві — досить гетерогенна група квіткових рослин, які характеризуються наявністю у зародка двох бічних супротивних насінних долей.
Переглянути Природа і Дводольні
Диференціація клітин
клітинного циклу. Диференціа́ція кліти́н, в біології розвитку, — процес, у якому клітини отримують певний тип або «фенотип».
Переглянути Природа і Диференціація клітин
Дихальна система
Ди́хальна систе́ма — відкрита система організму, яка забезпечує газообмін, формування гомеостазу в трахеобронхіальних шляхах, очищення повітря, яке вдихається, від чужорідних часток і мікроорганізмів, а також аналіз пахучих речовин в атмосферному середовищі.
Переглянути Природа і Дихальна система
Дністер
Дністе́р (Nistru; антична назва — Τύρας, Tyras, Дънѣстръ) — річка на південному заході України та в Молдові (частково на кордоні обох країн).
Переглянути Природа і Дністер
Дно океану
дна Світового океану дна Світового океану Дно океану — вся поверхня планети (3/4), що вкрита товщею вод океанів, морів, заток та ін.
Переглянути Природа і Дно океану
Довкілля
Довкілля або навко́лишнє приро́дне середо́вище — всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни).
Переглянути Природа і Довкілля
Домен (біологія)
Співвідношення основних таксономічних рангів В сучасній біологічній класифікації доме́н (іноді надцарство, лат. Domain) — таксономічна категорія найвищого рангу, що включає декілька царств (в деяких, особливо застарілих, системах біологічної класифікації царство розглядається як найвищий ранг).
Переглянути Природа і Домен (біологія)
Дезоксирибонуклеїнова кислота
Структура частини подвійної спіралі ДНК Дезоксирибонуклеї́нова кислота́ (ДНК) — один із двох типів природних нуклеїнових кислот, що забезпечує зберігання, передачу з покоління в покоління і реалізацію генетичної програми розвитку й функціонування живих організмів.
Переглянути Природа і Дезоксирибонуклеїнова кислота
Ізоетопсиди
Ізоетопсиди (Isoetopsida, деколи, Selaginellopsida) — клас підрозділу Плауноподібні судинних рослин.
Переглянути Природа і Ізоетопсиди
Індійський океан
Інді́йський океа́н — третій за розміром океан на Землі, між Африкою, Азією, Австралією та Антарктидою і займає близько 20% водної поверхні Землі.
Переглянути Природа і Індійський океан
Іон
Електростатичний потенціал йону нітрату NO3− Іон, йон (ιόν — «той, що йде») — електрично заряджена частинка речовини, що утворилася з атома або атомної групи внаслідок втрати або приєднання до них електронів.
Переглянути Природа і Іон
Етіологія
* Етіологія — вивчення причинно-наслідкового зв'язку або виникнення чогось з філософської точки зору.
Переглянути Природа і Етіологія
Ехіури
Ехіу́ри (Echiura) — тип двобічно-симетричних морських червоподібних тварин.
Переглянути Природа і Ехіури
Ернст Геккель
Ернст Ге́нріх Філі́п А́вгуст Ге́ккель (Ernst Heinrich Philipp August Haeckel; 16 лютого 1834, Потсдам — 9 серпня 1919, Єна) — німецький природодослідник і філософ.
Переглянути Природа і Ернст Геккель
Еволюція
Ернста Геккеля (1874 р.) Еволю́ція — природне явище зміни популяцій, видів, вищих таксонів, біоценозів, флор і фаун, генів і ознак у часі в ході історії Землі.
Переглянути Природа і Еволюція
Екосистема
374x374px Екосисте́ма — це сукупність живих організмів, які пристосувалися до спільного проживання в певному середовищі існування, утворюючи з ним єдине ціле.
Переглянути Природа і Екосистема
Електрика
Блискавка — одне з електричних явищ Еле́ктрика (від ήλεκτρον - бурштин; раніше також громови́на) — розділ фізики, що вивчає електричні явища: взаємодію між зарядженими тілами, явища поляризації та проходження електричного струму.
Переглянути Природа і Електрика
Ембріофіти
Ембріофіти (Embryophyta) або наземні рослини — найвідоміший таксон царства Зелені рослини.
Переглянути Природа і Ембріофіти
Енергія
Блискавка є однією з форм передачі енергії Парові двигуни перетворюють тепло в механічну енергію Ене́ргія (від ενεργός — діяльний) — це скалярна фізична величина, загальна кількісна міра руху і взаємодії всіх видів матерії.
Переглянути Природа і Енергія
Лататтєві
Лата́ттєві, або Німфе́йні (Nymphaeaceae) — родина квіткових рослин порядку Лататтєцвітих.
Переглянути Природа і Лататтєві
Ланцюг живлення
Харчови́й, або трофі́чний ланцюг — набір взаємовідношень між різними групами організмів, які визначають послідовність перетворення біомаси й енергії в екосистемі.
Переглянути Природа і Ланцюг живлення
Лободові
Лободові (Chenopodioideae) — підродина квіткових рослин родини Амарантові (Amaranthaceae).
Переглянути Природа і Лободові
Див. також
Довкіллєзнавство
- Абіотичний фактор
- Болотознавство
- Біологічна цілісність
- Біотестування
- Біохімічна потреба кисню
- Гідрологія
- Дефоліанти
- Екологічна геологія
- Екологічне прогнозування
- Екологічний інжиніринг
- Емісійний бюджет СО2
- Забруднення вод
- Забрудненість
- Змочений периметр
- Керн (проба)
- Метантенк
- Неточкові джерела забруднення
- Природа
- Природна спадщина
- Природний ландшафт
- Системна екологія
- Тепловий баланс Землі
- Тепломісткість океану
- Якість води
Також відомий як Нежива природа, Жива природа.
, Первинні багатоклітинні, Первиннотрахейні, Первиннороті, Педосфера, Осадові гірські породи, Освітленість, Осокові, Охорона природи, Органічні речовини, Органела, Обмін речовин, Однорічні рослини, Однодольні, Озон, Озеро, Оксиген, Окружкові, Океан, Атлантичний океан, Атмосфера Землі, Ацеломорфи, Археї, Адаптація (біологія), Аденозинтрифосфат, Айстрові, Акантоцефали, Аміак, Аміноаквеї, Анатомія, Нуклеїнові кислоти, Нуклеаквеї, Насінні, Натрій, Нащадки (фільм), Найпростіші, Напівхордові, Нервова система, Нематоди, Немертини, РНК, Риби, Рослини, Розмноження, Розові, Реброплави, Суходіл (географія), Судинні рослини, Структура білків, Струмок, Сатурн (планета), Савана, Саговникоподібні, Світовий океан, Сила, Сипункуліди, Сонце, Справжні багатоклітинні, Спадковість, Спинний мозок, Травна система, Тварини, Тихий океан, Тихоходи, Тканина (біологія), Тонконогові, Термін, Україна, Ульвофіцієві, Фізіологія, Фотосинтез, Фороніди, Фенотип, Хімічна сполука, Хребетні, Харчова мережа, Харківщина, Хвощ польовий, Хвощевидні, Хвойні, Хордові, Ходорів, Хемосинтез, Цикліофори, Членистоногі, Червоні водорості, Черевовійчасті черви, Щетинкощелепні, Юджин Одум, Ядерні, Мікрощелепні, Мікроорганізми, Матерія, Магній, Мохуватки, Мохи, Морська течія, Молюски, Зелені водорості, Земля, Земна вісь, Земна кора, Бурі водорості, Букові, Білки, Біосфера, Біохімія, Біологія, Біополімери, Батьки, Бактерії, Бобові, Бог, Березові, Безхребетні, Всесвіт, Вічнозелені рослини, Вірус, Вториннороті, Валентність, Вищі рослини, Вид, Видільна система, Виноградові, Внутрішньопорошицеві, Вода, Водень, Воля, Волосові, Вологість, Вербові, Вернадський Володимир Іванович, Вересові, Губки, Гідросфера, Гінкгоподібні, Гіпотеза, Гриби, Гренада, Гарбузові, Гнатостомуліди, Гнетоподібні, Горіхові, Голкошкірі, Головний мозок, Головохоботні, Голонасінні, Гомеостаз, Геном, Географічний полюс, Діцієміди, Діатомові водорості, Діоксид вуглецю, Двобічно-симетричні, Дводольні, Диференціація клітин, Дихальна система, Дністер, Дно океану, Довкілля, Домен (біологія), Дезоксирибонуклеїнова кислота, Ізоетопсиди, Індійський океан, Іон, Етіологія, Ехіури, Ернст Геккель, Еволюція, Екосистема, Електрика, Ембріофіти, Енергія, Лататтєві, Ланцюг живлення, Лободові.