Зміст
31 відносини: Кристалічна ґратка, Кальцій, Калій, Комплексні сполуки, Правило октету, Періодична система хімічних елементів, Оксиген, Алюміній, Натрій, Римська система числення, Ступінь окиснення, Структурна формула, Триоксид сірки, Хімічний зв'язок, Хлорид заліза(III), Цинк, Мідь, Магній, Молекула, Монооксид вуглецю, Залізо, Бінарні сполуки, Барій, Бор, Вуглець, Валентний перехід, Водень, Діоксид сірки, Діоксид вуглецю, Електронна пара, Електронегативність.
- Безрозмірнісні параметри в хімії
Кристалічна ґратка
Кристалічна ґратка Кристалі́чна ґра́тка — геометрично правильне розміщення атомів (йонів, молекул), властиве речовині, що перебуває в кристалічному стані.
Переглянути Валентність і Кристалічна ґратка
Кальцій
Елементарний Кальцій Ка́льцій, також вапнець ва́пень, ва́пник або вап (Ca) — хімічний елемент з атомним номером 20 та його проста речовина, що належить до лужноземельних металів, сріблясто-білий м'який метал, хімічно активний, легко окиснюється.
Переглянути Валентність і Кальцій
Калій
Ка́лій (-en Potassium, potash; -de Kalium n) — хімічний елемент, належить до групи лужних металів, символ К, атомний номер 19; атомна маса 39, 098.
Переглянути Валентність і Калій
Комплексні сполуки
''Цис''-платин — приклад координаційної сполуки. Ко́мплексні сполу́ки або координаці́йні сполу́ки — складні хімічні сполуки, в яких можна виділити центральний атом (комплексоутворювач) і безпосередньо зв'язані з ним молекули або йони — так звані ліганди або аденти.
Переглянути Валентність і Комплексні сполуки
Правило октету
Приклад: Діоксид вуглецю Прáвило октéту (Г. Льюїс, 1916) — класичне правило для опису електронної конфігурації атомів у молекулах: максимальна кількість електронних пар, здатна накопичитися у валентній оболонці атомів 2-го періоду періодичної системи, становить 4 (кількість електронів, отже, становить 8, звідси назва правила: octo — вісім).
Переглянути Валентність і Правило октету
Періодична система хімічних елементів
Сучасна стандартна форма періодичної таблиці Періоди́чна систе́ма елеме́нтів — класифікація хімічних елементів, розроблена на основі періодичного закону.
Переглянути Валентність і Періодична система хімічних елементів
Оксиген
Оксиге́н або ки́сень (О) — хімічний елемент головної підгрупи 6 групи періодичної системи групи з атомним номером 8, простими речовинами якого є гази кисень (O2) та озон (O3).
Переглянути Валентність і Оксиген
Алюміній
Алюмі́ній (також глинець) — хімічний елемент 3 групи періодичної системи, його атомний номер 13, відносна атомна маса 26,9815.
Переглянути Валентність і Алюміній
Натрій
На́трій (Natrium, Na) — хімічний елемент з атомним номером 11, та відповідна проста речовина — лужний сріблясто-білий м'який метал, хімічно дуже активний, на повітрі швидко окиснюється.
Переглянути Валентність і Натрій
Римська система числення
Римська система числення, або Римські цифри — непозиційна система числення, що використовувалися стародавніми римлянами.
Переглянути Валентність і Римська система числення
Ступінь окиснення
Сту́пінь оки́снення — умовний електростатичний заряд, який приписують атому в молекулі, припускаючи, що електронні пари, які здійснюють зв'язок, повністю зміщені в бік більш електронегативних атомів (тобто припускаючи, що всі зв'язки даного атома мають 100 % йонний характер).
Переглянути Валентність і Ступінь окиснення
Структурна формула
Структу́рна фо́рмула — або формула будови, схематично показує порядок сполучення атомів у молекулі.
Переглянути Валентність і Структурна формула
Триоксид сірки
Триокси́д сі́рки (сульфатний ангідрид) — неорганічна сполука класу оксидів, SO3.
Переглянути Валентність і Триоксид сірки
Хімічний зв'язок
Хімі́чний зв'язо́к — це взаємодія між атомами, яка утримує їх у молекулі чи твердому тілі.
Переглянути Валентність і Хімічний зв'язок
Хлорид заліза(III)
Хлори́д залі́за(III), хлори́д фе́руму(ІІІ) — неорганічна сполука складу FeCl3.
Переглянути Валентність і Хлорид заліза(III)
Цинк
Цинк — хімічний елемент з атомним номером 30, проста речовина якого — крихкий блакитно-сірий метал.
Переглянути Валентність і Цинк
Мідь
Мідь (традиційна назва) або Купрум (назва хімічного елемента в новій хімічній термінології, від Cuprum) — хімічний елемент із хімічним символом Cu і атомним номером 29, що в чистому вигляді складає хімічну речовину мідь (до простої речовини назва «купрум» не застосовується).
Переглянути Валентність і Мідь
Магній
Ма́гній (magnesium, Magnesium n) — хімічний елемент.
Переглянути Валентність і Магній
Молекула
води Структура частини подвійної спіралі ДНК Моле́кула (новолат. molecula, зменшувально від moles — маса) — здатна до самостійного існування, електрично нейтральна частинка речовини, що має її основні хімічні властивості, які визначаються її складом та будовою.
Переглянути Валентність і Молекула
Монооксид вуглецю
Модель молекули монооксиду вуглецю Моноокси́д вуглецю́, також відомий як карбону (II) оксид, монооксид карбону, чадни́й газ — безбарвний, дуже отруйний газ без запаху.
Переглянути Валентність і Монооксид вуглецю
Залізо
Фе́рум — Хімічний елемент з атомним номером 26 та атомною масою 55,847, що позначається в хімічних формулах символом Fe (від ferrum — «залізо»).
Переглянути Валентність і Залізо
Бінарні сполуки
Біна́рні сполу́ки (бинарные соединения, binary compounds) — хімічні сполуки, які складаються з атомів двох різних елементів.
Переглянути Валентність і Бінарні сполуки
Барій
Ба́рій (barium; Barium) — хімічний елемент.
Переглянути Валентність і Барій
Бор
Бор (хімічний символ —, Borum) — хімічний елемент з атомним номером 5, який належить до 13-ї групи (за старою класифікацією — головної підгрупи III групи), 2-го періоду періодичної системи хімічних елементів, та є першим представником напівметалів.
Переглянути Валентність і Бор
Вуглець
Вугле́ць або карбо́н (хімічний символ —, Carboneum) — хімічний елемент з атомним номером 6, який належить до 14-ої групи (за старою класифікацією — головної підгрупи IV групи), 2-го періоду періодичної системи хімічних елементів, та є представником поліатомних неметалів.
Переглянути Валентність і Вуглець
Валентний перехід
Валентний перехід (валентный переход, valence transition) — перехід, що спостерігається в деяких матеріалах, до складу яких входять атоми рідкоземельних та актиноїдних елементів, у яких електронна заселеність 4f або 5f орбіталей змінюється за зовнішніх умов, напр., при зміні температури та тиску.
Переглянути Валентність і Валентний перехід
Водень
Вóдень або гідроге́н (хімічний символ —, Hydrogenium) — хімічний елемент з атомним номером 1, який належить до 1-ої групи (за старою класифікацією — головної підгрупи 1-ої групи), 1-го періоду періодичної системи хімічних елементів, та є першим і найпростішим представником усіх хімічних елементів взагалі.
Переглянути Валентність і Водень
Діоксид сірки
Діокси́д сі́рки, сульфу́р(IV) окси́д — неорганічна бінарна сполука складу SO2.
Переглянути Валентність і Діоксид сірки
Діоксид вуглецю
thumb thumb Діокси́д вуглецю́, оксид карбону (IV), вуглекислий газ, CO2 — тривка хімічна сполука, поширена в природних газах, що містять його в кількості від декількох відсотків до практично чистого вуглекислого газу.
Переглянути Валентність і Діоксид вуглецю
Електронна пара
Електро́нна па́ра — два електрони в складі атома або молекули, які займають орбіталі, що відрізняються тільки напрямком спіна.
Переглянути Валентність і Електронна пара
Електронегативність
Електронегативність (χ) — фундаментальна хімічна властивість атома, кількісна характеристика здатності атома в молекулі відтягувати на себе електронну густину.
Переглянути Валентність і Електронегативність
Див. також
Безрозмірнісні параметри в хімії
- Активність (хімія)
- Атомний номер
- Валентність
- Гідроксильне число
- Електронегативність
- Йодне число
- Константа рівноваги
- Полярність (хімія)
- Ступінь окиснення
Також відомий як Валентність хімічних елементів.