Більш швидкий доступ, ніж браузер!
95 відносини: Encyclopædia Iranica, Ґорґан, Ксеркс I, Касида, Казвін, Конья, Південна Азія, Південний Кавказ, Праведний халіфат, Природничі науки, Парса, Парси, Панчатантра, Платон, Перська мова, Персія, Омар Хайям, Омейяди, Оповідання, Ат-Табарі, Афганістан, Ахеменіди, Арабська мова, Аравійський півострів, Аббасидський халіфат, Аббасиди, Авіценна, Авеста (релігія), Амір Хосров Дехлеві, Нізамі Гянджеві, Національна бібліотека Франції, Незам уль-Мульк, Рудакі, Рай, Риторика, Суфізм, Сім красунь, Стародавня Греція, Сааді Ширазі, Саманіди, Сирія, Сефевіди, Середньоперська мова, Сельджуцька імперія, Тахіриди, Таджикистан, Тисяча й одна ніч, Тимуриди, Тегеран, Фірдоусі, ..., Фарід ад-Дін Аттар, Хагані Ширвані, Хамсе, Хосров I Ануширван, Хорасан, Центральна Азія, Шах-наме, Шагразада (персонаж), Шираз, Шеддадіди, Місяць, Містицизм, Мавераннахр, Маньєризм, Монархія, Мераге, Бахрам V, Балх, Бертельс Євген Едуардович, Бегістунський напис, Вірменська абетка, Вірменська література, Гянджа, Грецька мова, Греки, Гафіз, Гарун ар-Рашид, Газневіди, Газель (жанр), Дастан (література), Дарій I Великий, Давньоперська мова, Джалаледдін Румі, Джамі, Держава Сасанідів, Історія Ірану, Ісфаган, Іслам, Іран, Іранський Азербайджан, Імперія Ахеменідів, Індія, Епістемологія, Літературна критика, Літературна мова. Розгорнути індекс (45 більше) »
Encyclopædia Iranica
Encyclopædia Iranica (Енциклопедія Іраніка.) — проект, метою якого є створення всеосяжної і авторитетної англомовної енциклопедії, що розповідає про історію, культуру і цивілізації іранських народів від найдавніших часів до наших днів.
Новинка!!: Перська література і Encyclopædia Iranica · Побачити більше »
Ґорґан
Ґорґан (گرگان.), Верґен (каспійською мовою) — місто у іранській провінції Ґолестан.
Новинка!!: Перська література і Ґорґан · Побачити більше »
Ксеркс I
Ксеркс (староперс. Xšayāršā, خشایارشا, Ξέρξης, חשיארש הראשון) — перський цар і давньоєгипетський фараон, син Дарія І, правив з 485 до н. е. до своєї смерті 465 до н. е.).
Новинка!!: Перська література і Ксеркс I · Побачити більше »
Касида
Каси́да (араб. — цілеспрямована) — урочистий жанр арабської, тюркської та перської класичної поезії.
Новинка!!: Перська література і Касида · Побачити більше »
Казвін
Казвін, Газвін (قزوین) — місто на півночі Ірану, адміністративний центр і найбільше місто остана Казвін.
Новинка!!: Перська література і Казвін · Побачити більше »
Конья
Адміністративний поділ Коньї Ко́нья (Konya, османськ. قونیه;, також Іко́нія, Іко́ніум, Ἰκόνιον) — місто в Туреччині в центральній частині Анатолії.
Новинка!!: Перська література і Конья · Побачити більше »
Південна Азія
Південна Азія — регіон Азії.
Новинка!!: Перська література і Південна Азія · Побачити більше »
Південний Кавказ
Півде́нний Кавка́з, застаріла назва — Закавка́ззя (Аладатәи Кавказ, Cənubi Qafqaz, Անդրկովկաս, სამხრეთი კავკასია, Фæскавказ, Хуссар Кавказ) — регіон, розташований на південь від Головного, або Вододільного, хребта Великого Кавказу.
Новинка!!: Перська література і Південний Кавказ · Побачити більше »
Праведний халіфат
Османа Праведний халіфат (al-khilāfat ar-Rāshidīyah) — держава, створена після смерті пророка Мухаммеда в 632 році.
Новинка!!: Перська література і Праведний халіфат · Побачити більше »
Природничі науки
Природни́чі нау́ки — галузі науки, що вивчають явища навколишнього світу в живій та неживій природі.
Новинка!!: Перська література і Природничі науки · Побачити більше »
Парса
Па́рса (також Персепо́ль, Персепо́ліс, староперс.: Pārsa, تخت جمشید/پارسه — Takht-e Jamshid або ж Chehel Minar, Περσέπολης) — місто і церемоніальна столиця Персії за часів Ахеменідів.
Новинка!!: Перська література і Парса · Побачити більше »
Парси
Парси — члени зороастрійської громади в Індії.
Новинка!!: Перська література і Парси · Побачити більше »
Панчатантра
Панчатантра або П'ять кошиків житейської мудрості (पञ्चतन्त्र — п'ять принципів) — канонічна збірка староіндійських казок про тварин, байок, притч та висловів на санскриті у віршах та прозі.
Новинка!!: Перська література і Панчатантра · Побачити більше »
Платон
Плато́н (Πλάτων; 427 до н. е. — 347 або 348 до н. е.) — давньогрецький мислитель, засновник філософської школи відомої як Академія Платона.
Новинка!!: Перська література і Платон · Побачити більше »
Перська мова
Пе́рська мо́ва, або фарсі́ (فارسی, Fārsi) — основна сучасна версія давньоперської мови, південно-західна іранська мова індоіранської гілки індоєвропейської сім'ї.
Новинка!!: Перська література і Перська мова · Побачити більше »
Персія
Перське царство Ахеменідів Пе́рсія — історичний регіон у південному Ірані, що асоціюється із сучасним Іраном; останній західними державами офіційно називався Персія до 1935.
Новинка!!: Перська література і Персія · Побачити більше »
Омар Хайям
Ома́р Хайя́м (عمر خیام, Omar Khayyám; 18 травня 1048 — 4 грудня 1131) — перський поет, математик, філософ, астроном.
Новинка!!: Перська література і Омар Хайям · Побачити більше »
Омейяди
Омейя́ди (661—750) — перша мусульманська династія халіфів із роду Омейя, засновником якої став Муавія.
Новинка!!: Перська література і Омейяди · Побачити більше »
Оповідання
Оповіда́ння — невеликий за обсягом прозовий твір, у якому зображувалась одна подія з життя одного, або двох сформованих персонажів.
Новинка!!: Перська література і Оповідання · Побачити більше »
Ат-Табарі
Абу́ Джафа́р Муха́мед ібн Джарі́р ат-Табарі (Табарі Абу Джафар Мухаммед ібн Джарір (محمد بن جرير الطبري), 839 Амол (Табарістан). — † 17 лютого 923, Багдад) — видатний мусульманський історик, правознавець, знавець хадисів і тлумач Корану.
Новинка!!: Перська література і Ат-Табарі · Побачити більше »
Афганістан
Афганіста́н (افغانستان, Afg'oniston), повна офіційна назва Ісла́мська Респу́бліка Афганіста́н (د افغانستان اسلامي جمهوریت, Ҷумҳурии Исломии Афғонистон, Afg'oniston Islom Respublikasi) (від Upa-Ghana-Stan санскритом «земля об'єднаних племен») — країна на півдні Центральної Азії, що межує з Таджикистаном, Туркменістаном і Узбекистаном на півночі, з Іраном на заході та Пакистаном на півдні і сході.
Новинка!!: Перська література і Афганістан · Побачити більше »
Ахеменіди
Перська імперія у 500 до н. е. Реконструкция Персеполя Ахемені́ди (هخامنش — Хакаманіш) — династія староперських царів, заснована Ахеменом (558-330 до н. е.). Влада Ахеменідів поширювалась на всі країни Близького та Середнього Сходу і частину Індії.
Новинка!!: Перська література і Ахеменіди · Побачити більше »
Арабська мова
Ара́бська мо́ва (اللغة العربية; al-luġa 'l-ʿarabiyya) — найпоширеніша семітська мова афразійської родини мов, якою розмовляють у західній Азії і північній Африці близько 240 мільйонів (як рідною) та ще 50 мільйонів (як другою) осіб.
Новинка!!: Перська література і Арабська мова · Побачити більше »
Аравійський півострів
Араві́йський піво́стрів — найбільший півострів Азії, між Червоним і Аравійським морем та Перською затокою; близько 3 млн км².
Новинка!!: Перська література і Аравійський півострів · Побачити більше »
Аббасидський халіфат
Аббасидський халіфат 820 року Аббасидський халіфат — ісламська феодальна теократична держава, що існувала з 750 по 945 рік та з 1124 по 1258 рік.
Новинка!!: Перська література і Аббасидський халіфат · Побачити більше »
Аббасиди
''Аббасидський халіфат за часів найбільшого поширення, 850 рік.'' Аббасиди (العبّاسيّون) — династія арабських халіфів, започаткована Аббасом, дядьком пророка ісламу Мухаммеда, який належав до мекканського роду хашім (хашиміти).
Новинка!!: Перська література і Аббасиди · Побачити більше »
Авіценна
Абу́ Алі́ аль-Хусе́йн ібн Абдалла́х ібн Сі́на, латинізоване — Авіце́нна, (ابو علی حسین بن عبدالله بن سینا, Avicenna, 980 — 1037) — перський вчений-енциклопедист, філософ, лікар, хімік, астроном, теолог, поет.
Новинка!!: Перська література і Авіценна · Побачити більше »
Авеста (релігія)
Авеста (від «awastāg» — основа)— священна книга зороастризму та його представників, послідовників Заратуштри, котрий виступав як великий реформатор маздаїзму, найдавнішої політеїстичної релігії іранців, і підніс культ Агура-Мазди як втілення чистого добра.
Новинка!!: Перська література і Авеста (релігія) · Побачити більше »
Амір Хосров Дехлеві
Амір Хосров Дехлеві (гінді:अमीर खुसरो, 1253—1325) — індійський середньовічний поет та музика часів Делійського султанату.
Новинка!!: Перська література і Амір Хосров Дехлеві · Побачити більше »
Нізамі Гянджеві
Нізамі́ Гянджеві́ Абу Муха́мед Ілья́с ібн-Юсу́ф, (نظامی گنجوی; бл. 1141, Гянджа — 1203, Гянджа) — класик перської поезії, мислитель, один з найбільших поетів середньовічного Сходу, писав перською (на основі арабського алфавіту).
Новинка!!: Перська література і Нізамі Гянджеві · Побачити більше »
Національна бібліотека Франції
Національна бібліотека Франції (Bibliothèque Nationale de France; BNF) — найбагатше зібрання франкомовної літератури у світі й найбільша національна бібліотека Франції, заснована 1368 року.
Новинка!!: Перська література і Національна бібліотека Франції · Побачити більше »
Незам уль-Мульк
Неза́м уль-Му́льк (Нізам аль-Мульк, ~1017 — 14 жовтня 1092) — візир, політичний діяч та письменник епохи правління династії Сельджуків у Персії.
Новинка!!: Перська література і Незам уль-Мульк · Побачити більше »
Рудакі
Рудакі́ (Абу Абдаллах Джафа́р Ібн Мухаммад, 852, селище Панджрудак, тепер це Пенджикентський район Таджикистану, помер в 941, там само) — перський і таджицький поет, вважається засновником персько-таджицької літератури. Рудакі, якого величають Адамом поезії мовою фарсі, народився у селищі Рудак, що розташувалось у горах Зеравшанського хребта, на півночі сучасного Таджикистану, поблизу давнього міста Пенджикента. Через те, що велике селище, частиною якого і був у минулому Рудак, перетинає п'ять струмків, воно називалося — «Панджруд», тобто «п'ять рік»; а «рудак» означає «річка», «струмок». Про життєвий шлях Рудакі відомо дуже мало достовірних фактів; біографи неодностайні навіть у таких питаннях, як рік і місце народження поета, рік і місце його смерті. За легендою, Рудакі написав чи сто тисяч, чи навіть мільйон триста тисяч віршованих рядків, а до нашого часу збереглося лише близько двох тисяч. За легендою, Рудакі народився незрячим і був обдарований лише внутрішнім зором, але, на думку французького орієнталіста Дж. Дармстетера, «цей погляд був настільки чітким, що інколи ми сумніваємося у правдивості легенди, тому що несподівано значну роль відіграють фарби у тих віршах, які від нього залишилися, і нам видається, що він… надто забуває про свою незрячість». Імовірно, Рудакі звали Абу Абдаллах Джафар син Мухаммада — так принаймні стверджує одне із найдавніших джерел. За іншим переказом, його звали Абу-Хасан Рудакі. Його дитинство минуло у забутому маленькому гірському селі. Тут він став поетом і, перш ніж уславитися при дворі Саманідів, здобув всезагальне визнання як народний співець і музикант. У палаці Саманідів Рудакі був оточений пошаною і багатством. Придворні літописці зберегли перекази про те, що поет упав у неласку і його на старості літ прогнали з палацу, а можливо, що при цьому й осліпили. Натяки на трагічне життя поета можна знайти в автобіографічних фрагментах його віршів, зокрема, у притчі про три сорочки Йосифа Прекрасного, де як висновок звучить думка про жорстокість світу: Такий віддавна світ, такий він був, Такий він є, такі його дороги: Дає корону, трон і булаву, У шахіншахові веде чертоги, А потім безпорадного тебе Турляє в борозну, волам під ноги. (Тут і далі пер. В. Мисика) Причина вигнання Рудакі із палацу невідома. Можна лише припустити, що значну роль відіграло співчутливе ставлення до одного із народних повстань у Бухарі, пов'язаному з єретичним, т. зв. «карматським» рухом, учасники якого проповідували майнову рівність. Незважаючи на те, що збереглися лише окремі фрагменти віршів Рудакі, його поетичний геній проявився у них достатньо яскраво. Через розрізненість і короткість фрагментів важко розгледіти стрункість композиції, захопливість сюжету чи художню розмаїтість, проте велич Рудакі як поета упізнається за глибокою людяністю, неповторною емоційною виразністю, дивовижним карбуванням слова і несподіваними поворотами образів і настрою. Усі вірші та вцілілі фрагменти Рудакі за провідним мотивом можна згрупувати у три розділи. Це, перш за все, фрагменти ліричних, любовних віршів, надихнутих чи то його глибоким, трагічним коханням до вродливої рабині — предметом легенд наступних поколінь, чи то пристрасними походеньками, таємними побаченнями і важким похміллям — відверто змальованих ним самим. У цих віршах міститься і пейзажна лірика, і любовні освідчення, і вакхічна поезія. Далі — це уривки семи дидактичних поем-маснаві, у двох з яких відомі назви, а в однієї — навіть дата написання: 1) «Сонцестояння» — поетичний виклад повчального твору про жіночі хитрощі «Синдбад-наме»; 2) «Каліла і Дімна» — чудовий переспів арабського перекладу однойменного пехлевійського твору, — зроблений Рудакі у 932 р. «Каліла і Дімна» налічувала дванадцять тисяч бейтів (двовіршів). Тривалий час із неї був відомий лише один бейт, але у XX ст. виявили нові уривки, всього приблизно сто двадцять бейтів, тобто одна сота частина поеми. Насамкінець — вірші розчарування. Найпривабливіше у Рудакі полягає в тому, що в кожному його вірші виражений образ живої людської особистості, кожен із них пронизаний думкою про людину. Рудакі був першим із класиків, котрий відкрив людину та ввів її у літературу. Він змальовував природу, навчав мудрості, оспівував царів, вельмож, богатирів,— але він був першим із великих поетів класичної епохи, у якого в центрі уваги стоїть просто людина, людська особистість як така. І природу, і філософські повчання, і панегірики — Рудакі усе змальовував через людину, звичайну, наділену почуттями, земну. У Рудакі свій особливий стиль, який вирізняє його з-поміж усіх інших поетів: яскрава образність без пишномовності і надмірної ускладненості, живе сприйняття природи та її олюднення, народна простота і наспівність, пристрасть до поетичних образів доісламського періоду, до пехлівійської традиції — словом, «геніальна простота», як означив його стиль таджицький письменник і вчений Садріддін Айні. Над усіма його художніми особливостями домінує естетика простого і звичайного. Рудакі зробив значний внесок у жанр рубаї, зробивши їх «мініатюрними драмами», «маленькими трагедіями»: Чотири речі нам потрібні, щоб невеселих збуться дум: Здорове тіло, добра вдача, ім'я хороше, світлий ум. Кого Всевишній обдарує цими дарами чотирма, Той завжди радуватись має і проганять од себе сум. Віршова досконалість Рудакі яскраво виявляється у його касидах — «Елегія про старість» і «Мама вина». Перша — автобіографічна від початку до кінця — дивує тим, що, якщо забрати кілька рядків на початку і в кінці, перед нами виникає гімн молодості, вічній красі та радощам життя, а не сумна повість про старість, як слід було чекати. Саме ця контрастність, внутрішня суперечливість, миттєві переходи від захоплення молодістю і від радісних спогадів до скорботи та безнадії і є суттю «оптимістичної трагедії» Рудакі «Мама вина» настільки майстерно написана, що вона вже давно стала об'єктом вивчення як взірець касиди. Вона справді класична, і, перш за все, заслуговує уваги її структура: 1. Вступ (бейти 1—21). Позапанегіричний сюжет: тут — опис виготовлення вина з допомогою поетичної метафори «мами вина» — виноградної лози, в якої відбирають і ув'язнюють її дітей — виноград. 2. Перехід (бейти 22—26). Від метафоричного опису поет переходить до самого панегірика за допомогою об'єднуючої ланки — запрошення, скуштувавши вина, влаштувати бенкет. 3. Панегірик (бейти 27—74). Уславлення вельмож і головного героя оди — сістанського володаря, еміра Абу Джафара. 4. Закінчення (бейти 75—95). Включення у касиду імені поета, автора панегірика (натяк на винагороду), і прикінцеве величання (апофеоз). Проте вирішальними для естетичного сприйняття у касиді «Мама вина» є не майстерні поетичні фігури панегірика, а саме те, що виривається із його контексту, особливо етична частина касиди — гуманістичні афоризми про розум і людяність. Рудакі створював і різновиди касид: застільну «винну» — «хамрія», сатиричну — «хаджвія», траурну елегію — «марсія»; писав він за фольклорними взірцями і «загадки» («лугз»). У своїй творчості Рудакі не був філософом, котрий пояснює світ; він був поетом, котрий відчуває світ і мріє про те, щоби стати кращим; він був поетом звичайної людини з її одвічним потягом до краси, добра, пізнання: Одна душа, єдине тіло, але знанню — немає дна. Скажи, о дивний, ти людина чи океанська глибина? Українською мовою твори Рудакі перекладали А. Кримський і В. Мисик.
Новинка!!: Перська література і Рудакі · Побачити більше »
Рай
християнській традиції Рай — символ щасливого майбутнього для релігійної людини; мирного буття, душевного спокою; рівноваги і внутрішнього задоволення; красивої, благодатної та багатої землі, кохання; найвищої насолоди.
Новинка!!: Перська література і Рай · Побачити більше »
Риторика
Еразм Роттердамський був популяризатором класичної риторики Рито́рика — це наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей.
Новинка!!: Перська література і Риторика · Побачити більше »
Суфізм
Суфі́зм (також суфійський іслам або тасаввуф (صوفية), імовірно від арабського суф (صوف) — шерсть, суфій — той що носить вовняний плащ) — містико-аскетична течія в ісламі.
Новинка!!: Перська література і Суфізм · Побачити більше »
Сім красунь
«Сім красунь» (هفت پیکر — Хафт пайкар) — четверта поема класика персьскої поезії Нізамі Гянджеві з його збірки «Хамсе», що була написана в 1197 році перською мовою.
Новинка!!: Перська література і Сім красунь · Побачити більше »
Стародавня Греція
афінському Акрополі — один з найвідоміших символів Стародавньої Греції Старода́вня Гре́ція — цивілізація в історії Греції, яка існувала на Балканському півострові від III тис.
Новинка!!: Перська література і Стародавня Греція · Побачити більше »
Сааді Ширазі
Абу-Мухамед Мусліх ад-Дін ибн Абд Аллах Ширазі (ابومحمد مصلحالدین بن عبدالله شیرازی, більш відомий за своїм псевдонімом Сааді́, * 1210, Шираз, Іран — 1291 або 1292, Шираз, Іран) — один з класиків перської літератури Середньовіччя.
Новинка!!: Перська література і Сааді Ширазі · Побачити більше »
Саманіди
«Родове дерево» Саманідів Самані́ди — династія правителів, яка владарювала у Середній Азії в 819—999 роки.
Новинка!!: Перська література і Саманіди · Побачити більше »
Сирія
Сирі́йська Ара́бська Респу́бліка (الجمهورية العربية السورية, аль-Джумхурі́йя аль-Арабі́йя ас-Сурі́йя) — арабська країна на Близькому Сході, розташована на узбережжі Середземного моря (берегова лінія 173 км) та межує з Ліваном (356 км) та Ізраїлем (74 км) на південному заході, з Йорданією (356 км) на півдні, з Іраком (596 км) на сході і з Туреччиною (845) на півночі.
Новинка!!: Перська література і Сирія · Побачити більше »
Сефевіди
Сефевіди (صفویان; Səfəvilər dövləti,صفویلر; Османськ.: Devlet-i Safeviyye,دولت صفویه; სეფიანთა დინასტია; سەفەوییەکان,Sefewî) — іранська шахська династія, що правила з початку XIV століття районом Ардебілю Іранської провінції Азербайджан, що входила до складу держави Ак-Коюнлу, а з 1502 по 1722 роки всім Іраном.
Новинка!!: Перська література і Сефевіди · Побачити більше »
Середньоперська мова
Середньоперська мова (пахлеві) — мертва мова іранської групи; була офіційною мовою Сасанідської імперії.
Новинка!!: Перська література і Середньоперська мова · Побачити більше »
Сельджуцька імперія
Сельджу́цька імпе́рія (دولت سلجوقیان.) — монархічна ісламська держава в Західній і Центральній Азії в часи середньовіччя.
Новинка!!: Перська література і Сельджуцька імперія · Побачити більше »
Тахіриди
Територія під правлінням Тахіридів Тахіриди (سلسلهی طاهریان) — династія перського походженняBosworth, "The Tahirids and Saffarids, " p. 91.
Новинка!!: Перська література і Тахіриди · Побачити більше »
Таджикистан
Таджикиста́н (Тоҷикистон), офіційна назва Респу́бліка Таджикиста́н (Ҷумҳурии Тоҷикистон) — держава в Центральній Азії, межує на півночі з Киргизстаном, сході з Китаєм, півдні з Афганістаном, заході з Узбекистаном.
Новинка!!: Перська література і Таджикистан · Побачити більше »
Тисяча й одна ніч
Казки тисяча й однієї ночі (арабською мовою: كتاب ألف ليلة وليلة; перською мовою: هزار و یک شب) — збірка оповідань, що зібрали за багато сторіч різні автори, перекладачі й учені багатьох країн. Ці збірки розповідей беруть своє коріння від народів стародавньої Аравії та Ємену, стародавньої Індії, Персії, стародавнього Єгипту, Межиріччя, Сирії, із середньовічних арабських народних історій. Хоча найстаріші арабські рукописи датовано чотирнадцятим сторіччям, учені загалом визначають дату походження збірки десь між 800–900 роками нашої ери. Спільним у всіх виданнях «Казок тисяча й одної ночі» є те, що початкова історія розповідає про царя Шахрияра (від перського: شهريار, загалом, маючи на увазі короля або монарха) і його дружини на ім'я Шехерезада (від перського: شهرزاده, загалом, маючи на увазі городянку). Збірка, або як мінімум певні історії стали широко відомі на Заході протягом дев'ятнадцятого століття, після того, як їх перекладено — спочатку французькою, англійською, а потім й іншими європейськими мовами. У цей час збірка дістала англійську назву The Arabian Nights Entertainment чи просто Arabian Nights. Найвідоміші історії зі збірки — «Чарівна лампа Аладдіна», «Алі Баба та сорок розбійників» і «Сіндбад мореплавець».
Новинка!!: Перська література і Тисяча й одна ніч · Побачити більше »
Тимуриди
Держава Тимуридів Тимуриди — середньовічна середньоазіатська династія нащадків Тимура, що правила в Трансоксанії, Ірані та Індії з 1370 по 1858 рік.
Новинка!!: Перська література і Тимуриди · Побачити більше »
Тегеран
--> |scale.
Новинка!!: Перська література і Тегеран · Побачити більше »
Фірдоусі
Абул-касим Фірдоусі (Хаким Абулкасим Мансур Хасан Фірдоусі Тусі, народився 940, помер між 1020 і 1030) — перський поет, автор епічної поеми «Шах-наме» ("Книга царів"), йому приписується також написання поеми «Юсуф і Зулейха» (біблейсько-коранічний сюжет про Йосифа).
Новинка!!: Перська література і Фірдоусі · Побачити більше »
Фарід ад-Дін Аттар
Сучасне зображення Шейх Фарід ад-Дін Аттар, часто просто Аттар («аптекар», прізвисько відображає основну професію), справжнє ім'я — Абу Хамід Мухаммад ібн Абу Бакр Ібрагім (або ібн Са‘д ібн Йусуф, роки життя і обставини смерті спірніЖан Рыпка, Иосеф Самилович Брагиниский.. Прогресс, 1970. С. 231.) — перський суфійській поет XII століття, автор численних поем і віршів.
Новинка!!: Перська література і Фарід ад-Дін Аттар · Побачити більше »
Хагані Ширвані
Афзаладдін Ібрагім ібн Алі Хагані Ширвані, відоміший як Хагані Ширвані або Хакані (خاقانی.; Xaqani Şirvani.; бл. 1126, Шемаха — 1199, Тебріз) — перський та азербайджанський поет.
Новинка!!: Перська література і Хагані Ширвані · Побачити більше »
Хамсе
архангела Гавриїла (праворуч) «Хамсе» або інакше «П'ятериця» — пам'ятник перської літератури, п'ять поем, об'єднаних загальною назвою «Пандж Ґандж», що перекладається з перської як «П'ять коштовностей».
Новинка!!: Перська література і Хамсе · Побачити більше »
Хосров I Ануширван
Хосро́в I (husraw, xusrav — «з доброю славою» з *hu-śraųah-, відомий також як Анушираван або Ануширван, (انوشيروان з пехл. anōšag-ruwān — «з безсмертною душею» خسرو); 531—579) — шахиншах Ірану з династії Сасанідів, успішний політичний та військовий діяч, реформатор.
Новинка!!: Перська література і Хосров I Ануширван · Побачити більше »
Хорасан
Трансоксанія, Хорезм і Хорасан Вели́кий Хораса́н або Хораса́н (xwarāsān, خراسان Ḫurāsān — «земля, де сходить сонце») — історично-географічна область, що охоплювала територію північно-східного Ірану, північно-західного Афганістану, півдня Туркменістану й Узбекистану.
Новинка!!: Перська література і Хорасан · Побачити більше »
Центральна Азія
'''Центральна Азія''' Рельєф Центральної Азії Центра́льна А́зія — великий регіон Азії, який не має виходу до моря.
Новинка!!: Перська література і Центральна Азія · Побачити більше »
Шах-наме
Оформлення сторінки з книги «Шах-наме». Надгробок Фірдоусі у місті Тус. «Шах-наме». Ілюстрація з видання XVI століття. Царь Соломон). Ілюстрація з видання «Шах-наме» XVI століття. Британська бібліотека, Лондон. Царівна Шаба (Цариця Савська). Ілюстрація з видання «Шах-наме» XVI століття. Британська бібліотека, Лондон. «Байсангорове Шах-наме» від 1430 року написане для онука Тимура (1336—1405) принца Байсангора (1399—1433). Деспот Захнак, прибитий до входу в печеру на горі Демавенд, «Байсангорове Шах-наме» (1430). Перська армія під проводом Хосрова йде в бій проти туранської армії Афрасіяба, «Байсангорове Шах-наме» (1430). Султана Мухаммеда на замовлення шаха Тамаспа, 1537. Герой Піран зустрічає принца Сіявуша. Невідомий автор, початок XIV століття. http://www.asia.si.edu/collections/zoomObject.cfm?ObjectId.
Новинка!!: Перська література і Шах-наме · Побачити більше »
Шагразада (персонаж)
Цар Шагріяр милує Шагразаду Шагразада — одна з найвідоміших оповідачок у світі.
Новинка!!: Перська література і Шагразада (персонаж) · Побачити більше »
Шираз
Шираз у 1681 році — Ілюстрація до книги ''"Подорожі до Московії, Татарії, Персії, Індії"'' Яна Янсена Стрейса (1630—1694)Шира́з, Шіра́з (شیراز — Širâz) — місто на південному заході Ірану, адміністративний центр провінції Фарс.
Новинка!!: Перська література і Шираз · Побачити більше »
Шеддадіди
Територія Шеддадідів в ХІ — ХІІ століттях Шеддадіди (перс. شداديان, вірм. Շադդադյաններ) — феодальна династія курдського походження, що правила в Аррані та Східній Вірменії.
Новинка!!: Перська література і Шеддадіди · Побачити більше »
Місяць
* Місяць — єдиний природний супутник планети Земля.
Новинка!!: Перська література і Місяць · Побачити більше »
Містицизм
Містицизм — це пошук усвідомлення та способів єднання із вищою дійсністю, сакральним, Богом, що ґрунтується на безпосередньому досвіді переживання, інтуїції, інсайті або інстинкті.
Новинка!!: Перська література і Містицизм · Побачити більше »
Мавераннахр
Мавераннахр, Хорезм і Великий Хорасан Мавераннахр, Трансоксіана, Трансокса́нія — історична область в Центральній Азії, що знаходиться між річками Амудар'я та Сирдар'я.
Новинка!!: Перська література і Мавераннахр · Побачити більше »
Маньєризм
Художник Понтормо. Зустріч Марії з Єлизаветою, 1529. Церква Сан-Мікеле, Карміньяно. Приклад живопису маньєризму. Анонім доби маньєризму, Італія. «Фантазійний сфінкс», бл. 1560 р., Музей Гетті. Фрагмент фасаду (Fasade of Charleval), маньєризм у Франції, гравер Жак Андруе Дюсерсо старший Маньєри́зм (manierismo — від maniera — «манера», «стиль», буквально — примхливість, химерність, штучність) — течія в європейському мистецтві та архітектурі 16 століття, що відобразила кризу гуманістичної культури Відродження.
Новинка!!: Перська література і Маньєризм · Побачити більше »
Монархія
260x260пкс Монархії в певній частині, під-державі Мона́рхія — форма державного правління, за якої найвища державна влада повністю (необмежена, абсолютна монархія) або частково (обмежена, конституційна монархія) належить одній особі — спадкоємному монархові.
Новинка!!: Перська література і Монархія · Побачити більше »
Мераге
Мераге — місто на Північному Заході Ірану.
Новинка!!: Перська література і Мераге · Побачити більше »
Бахрам V
Бахрам або Вахрам V (*هرام پنجم, бл. 400 —438) — шахиншах Ірану в 420/421-438.
Новинка!!: Перська література і Бахрам V · Побачити більше »
Балх
Балх — місто в провінції Балх в Афганістані, центр зороастризму.
Новинка!!: Перська література і Балх · Побачити більше »
Бертельс Євген Едуардович
Бертельс Євген Едуардович (13 (25) грудня 1890, Санкт-Петербург — 7 жовтня 1957, Москва) — радянський сходознавець, член-кореспондент АН СРСР (1939), член-кореспондент АН Іранської (1944), Арабської АН в Дамаску (1955).
Новинка!!: Перська література і Бертельс Євген Едуардович · Побачити більше »
Бегістунський напис
Загальне фото Бегістунського напису безсмертних»'' Бегісту́нський на́пис — клинописний текст на 400 рядків, вирізьблений на скелі Бегістун поблизу міста Керманшах у Західному Ірані за наказом перського царя Дарія І (522-486 до н. е.) давньоперською, вавилонською і еламською мовами.
Новинка!!: Перська література і Бегістунський напис · Побачити більше »
Вірменська абетка
Вірменська абетка (Հայկական գիր) — звукове письмо, що застосовується для запису вірменської мови.
Новинка!!: Перська література і Вірменська абетка · Побачити більше »
Вірменська література
Вірменська література — сукупність художньої літератури, створеної вірменською мовою; одна з найдавніших літератур світу.
Новинка!!: Перська література і Вірменська література · Побачити більше »
Гянджа
Гянджа́ (Gəncə́) — друге за величиною місто в Азербайджані. Місто розташоване біля північно-східного підніжжя Малого Кавказу, на річці Гянджачай (басейн Кури). Центр історичної області Арран. У період з 1804 по 1918 рік місто називалося Єлизаветполь, в 1918—1935 роках повернуто назву Гянджа, але в 1935 році перейменоване в Кіровабад (на честь С. М. Кірова), у 1989 році відновлено назву Гянджа. Має залізничну станцію на лінії Баку-Тбілісі та аеропорт. Гянджа, як адміністративна територія, включає в себе 2 райони в місті (Кяпазський — 178 500 мешканців, Нізамінський — 164 500 мешканців) та селище міського типу Аджикент, з відповідними органами місцевого самоврядування.
Новинка!!: Перська література і Гянджа · Побачити більше »
Грецька мова
міні Гре́цька мо́ва, давніше гречина (Ελληνικά, вимов. Елініка́) — одна з індоєвропейських мов; поширена у Греції (9,5 млн.), на Кіпрі (0,5 млн.), а також у Пд.
Новинка!!: Перська література і Грецька мова · Побачити більше »
Греки
Гре́ки, самоназва Елліни (Έλληνες) — етнонім, що у різні часи мав різні значення.
Новинка!!: Перська література і Греки · Побачити більше »
Гафіз
Гафі́з (Хафіз, Гафез, Гафіз Ш(и/і)разький; літературний псевдонім Мохаммеда Шамседдіна або Шамс ад-діна Мухаммада; خواجه شمسالدین محمد حافظ شیرازی; близько 1325, Шираз — 1389 чи 1390, там само) — перський і таджицький поет, народний співець. Улюбленими темами його газелей є віра, і викриття лицемірства. Його вплив на життя іранців можна знайти в читаннях Гафіза, часте покладання його віршів на перську традиційну музику, образотворче мистецтво і перську каліграфію. Його могила у Ширазі є шедевром іранської архітектури і популярна серед туристів. Адаптація, наслідування і переклади віршів Гафіза існують багатьма мовами світу.
Новинка!!: Перська література і Гафіз · Побачити більше »
Гарун ар-Рашид
Гарун ар-Рашид або Гарун аль-Рашид (*17 березня 763 — †24 березня 809) — п'ятий халіф Аббасидського халіфату, знаменитий завдяки згадкам у «Казках тисячі й однієї ночі».
Новинка!!: Перська література і Гарун ар-Рашид · Побачити більше »
Газневіди
Газневіди (غزنویان) — династія правителів тюркського походження, що з 975 по 1186 рік правила на значній території в Азії: частині Персії, Трансоксанії і північних областях індійського субконтинентуC.E. Bosworth: The Ghaznavids.
Новинка!!: Перська література і Газневіди · Побачити більше »
Газель (жанр)
Газе́ль (ghazal; від араб. — ліричний вірш) — ліричний вірш, що складається не менше як з трьох, не більше як з дванадцяти бейтів (двовіршів), пов'язаних наскрізною моноримою кожного другого рядка (крім першого бейта з парним римуванням) за схемою метричної основи аруза: аа, ба, ва, га тощо.
Новинка!!: Перська література і Газель (жанр) · Побачити більше »
Дастан (література)
Даста́н (дестан, від داستان «оповідання») — епічний жанр у літературах Близького Сходу та Середньої Азії; це літературна обробка казкових сюжетів, легенд і переказів.
Новинка!!: Перська література і Дастан (література) · Побачити більше »
Дарій I Великий
Дарій І Великий (староперс. Dārayavahuš, داریوش — Dâryuš, Δαρεῖος, דריוש הראשון; —) — перський цар, один із найвизначніших правителів в історії Стародавнього Сходу.
Новинка!!: Перська література і Дарій I Великий · Побачити більше »
Давньоперська мова
Давньопе́рська мо́ва — одна з двох найдавніших давньоіранських мов, що засвідчена пам′ятками.
Новинка!!: Перська література і Давньоперська мова · Побачити більше »
Джалаледдін Румі
Джалаледді́н Румі́ (Румі, Джеляледдін/Джалаліддін Румі; مولانا جلال الدین محمد رومی, Mevlânâ Celâleddin Mehmed Rumi, також — Мевляна або Мевляна Джалаледдін Мухаммед Балх за місцем народження; 30 вересня 1207, Балх, Іран — 17 грудня 1273, Конья, Конійський султанат) — класик перської поезії, філософ-суфій.
Новинка!!: Перська література і Джалаледдін Румі · Побачити більше »
Джамі
Джамі (جامی., Ҷомӣ. або Нуріддін Абдуррахман ібн Ахмад, 18 серпня 1414, Джам, поблизу Нішапура, Хорасан — 19 листопада 1492, Герат) — таджицько-перський письменник, філософ, музикознавець.
Новинка!!: Перська література і Джамі · Побачити більше »
Держава Сасанідів
Держава Сасанідів, Новоперська імперія, Ераншахр (شاهنشاهی ساسانیان) — остання доісламська іранська держава, що існувала в 224-651.
Новинка!!: Перська література і Держава Сасанідів · Побачити більше »
Історія Ірану
Чогха-Занбіль, Чога-Зембіль (перс. چُغازَنبیل) — стародавнє місто і храмовий комплекс, який зберігся від держави Елам. Історія Ірану як давньої високорозвинутої цівілізації має великий вплив і на сусідні країни: Таджикистан, Афганістан та ін.
Новинка!!: Перська література і Історія Ірану · Побачити більше »
Ісфаган
Ванкський собор Мінарети Дардашт Мечеть Імама Палац сорока колон (Чехель Сотун) в Ісфагані Ісфаганський технологічний університет Ісфага́н, Есфахан, Ісфахан, Іспагань (اصفهان) — місто в Ірані на березі річки Заянде, розташоване на висоті близько 1600 метрів над рівнем моря за 340 км на південь від Тегерана.
Новинка!!: Перська література і Ісфаган · Побачити більше »
Іслам
Ісла́м (араб. الإسلام, буквально означає сумирність, покірність Єдиному Богу) — одна з найпоширеніших світових релігій, що сформувалася у 7-му столітті в Аравії.
Новинка!!: Перська література і Іслам · Побачити більше »
Іран
Ісла́мська Респу́бліка Іра́н (جمهوری اسلامی ایران — Джомгурі-йе Есламі-йє Іран, також використовуються назви Іра́н (ایران — Країна аріїв) або застаріла назва Пе́рсія (що є лише однією з областей)) — держава на південному заході Азії.
Новинка!!: Перська література і Іран · Побачити більше »
Іранський Азербайджан
Іранський Азербайджан Іра́нський Азербайджа́н (آذربایجان ایران, Āzarbāyjān-e Irān), або Півде́нний Азербайджа́н (Güney Azərbaycan, Cənubi Azərbaycan) — сукупність історичних азербайджанських земель у складі Ірану.
Новинка!!: Перська література і Іранський Азербайджан · Побачити більше »
Імперія Ахеменідів
Імпе́рія Ахемені́дів — стародавня держава VI — IV ст. до н. е. в Азії, створена перською династією Ахеменідів, перша з перських імперій.
Новинка!!: Перська література і Імперія Ахеменідів · Побачити більше »
Індія
Респу́бліка І́ндія або І́ндія, Бга́рат (Republic of India, भारत गणराज्य, Bhārat Gaṇarājya) — країна в Південній Азії.
Новинка!!: Перська література і Індія · Побачити більше »
Епістемологія
Епістемологія (επιστήμη, «знання»; λόγος, «вчення») — філософсько-методологічна дисципліна, у якій досліджується знання (епістеме) як таке, його будова, структура, функціонування і розвиток.
Новинка!!: Перська література і Епістемологія · Побачити більше »
Літературна критика
Літерату́рна кри́тика — відносно самостійний вид творчої діяльності, спирається на практичний тип мислення задля поцінування художньої своєрідності нових літературних творів, їх естетичної вартості, виявлення провідних тенденцій літературного процесу.
Новинка!!: Перська література і Літературна критика · Побачити більше »
Літературна мова
Літерат́урна мóва — це оброблена, унормована форма національної мови, як в писемних так і в усних різновидах, що обслуговує культурне життя народу та всі сфери його суспільної діяльності: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей.
Новинка!!: Перська література і Літературна мова · Побачити більше »
