Більш швидкий доступ, ніж браузер!
41 відносини: XIX століття, XX століття, Київ, Арістотель, Алгебра логіки, Нечітка логіка, Символічна логіка, Таблиця математичних символів, Теорія множин, Теорема Геделя про повноту, Теореми Геделя про неповноту, Числення (значення), Чернівці, Мелітополь, Бертран Расселл, Готлоб Фреге, Георг Кантор, Дрозд Юрій Анатолійович, Давид Гільберт, Джузеппе Пеано, Джордж Буль, Дедукція, Індукція, Електронна обчислювальна машина, Львів, Логіка, Логіка в інформатиці, Лейтзен Егберт Ян Брауер, 1815, 1848, 1858, 1862, 1864, 1872, 1881, 1920-ті, 1925, 1932, 1943, 1966, 1970.
XIX століття
Без опису.
Новинка!!: Математична логіка і XIX століття · Побачити більше »
XX століття
XX століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1901 року і закінчилося 31 грудня 2000 року; двадцяте століття нашої ери і десяте століття II тисячоліття.
Новинка!!: Математична логіка і XX століття · Побачити більше »
Київ
Ки́їв — столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи.
Новинка!!: Математична логіка і Київ · Побачити більше »
Арістотель
Арісто́тель (часто також Аристо́тель; Αριστοτέλης; 384 до н. е., Стагіра — 322 до н. е., Халкіда) — давньогрецький вчений-енциклопедист, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки.
Новинка!!: Математична логіка і Арістотель · Побачити більше »
Алгебра логіки
Алгебра логіки (Булева логіка, двійкова логіка, двійкова алгебра) — розділ математичної логіки, що вивчає систему логічних операцій над висловлюваннями.
Новинка!!: Математична логіка і Алгебра логіки · Побачити більше »
Нечітка логіка
Нечітка логіка (fuzzy logic) — розділ математики, який є узагальненням класичної логіки і теорії множин.
Новинка!!: Математична логіка і Нечітка логіка · Побачити більше »
Символічна логіка
Символічна логіка — сучасний етап розвитку логіки, котрий характеризується всеохопним використанням у цій науці математичних методів, через що він також отримав назву «математична логіка».
Новинка!!: Математична логіка і Символічна логіка · Побачити більше »
Таблиця математичних символів
У математиці повсякчас використовуються символи для спрощення та скорочення викладення.
Новинка!!: Математична логіка і Таблиця математичних символів · Побачити більше »
Теорія множин
перетин двох множин Тео́рія множи́н — розділ математики, в якому вивчаються загальні властивості множин (переважно нескінченних).
Новинка!!: Математична логіка і Теорія множин · Побачити більше »
Теорема Геделя про повноту
Теорема Геделя про повноту — твердження про повноту класичного числення предикатів, доведене Куртом Геделем 1930 року.
Новинка!!: Математична логіка і Теорема Геделя про повноту · Побачити більше »
Теореми Геделя про неповноту
Теорема Геделя про неповноту і друга теорема Геделя (Gödel's incompleteness theorems) — дві теореми математичної логіки про принципові обмеження формальної арифметики і, як наслідок, будь-якої формальної системи, в якій можливо визначити основні арифметичні поняття: натуральні числа, 0, 1, додавання та множення.
Новинка!!: Математична логіка і Теореми Геделя про неповноту · Побачити більше »
Числення (значення)
У математиці терміном числення позначаються різні галузі знань, а також формальні теорії (множини формул, отриманих з аксіом за допомогою правил виводу).
Новинка!!: Математична логіка і Числення (значення) · Побачити більше »
Чернівці
Чернівці́ — адміністративний, політичний і релігійний центр Чернівецької області, важливий культурний та науково-освітній осередок України.
Новинка!!: Математична логіка і Чернівці · Побачити більше »
Мелітополь
Меліто́поль (від — «медове місто») — місто в Україні, адміністративний центр Мелітопольського району Запорізької області, розташований на річці Молочній, біля Молочного лиману, що прилягає до Азовського моря.
Новинка!!: Математична логіка і Мелітополь · Побачити більше »
Бертран Расселл
Бертра́н А́ртур Ві́льям Расселл (Bertrand Arthur William Russell; 18 травня 1872, Треллек, Уельс — 2 лютого 1970, Пенриндайдрайт, Уельс) — британський філософ, логік, математик, громадський діяч.
Новинка!!: Математична логіка і Бертран Расселл · Побачити більше »
Готлоб Фреге
Фрі́дріх Лю́двіг Го́тлоб Фре́ге (Friedrich Ludwig Gottlob Frege; *8 листопада 1848, Вісмар — †26 липня 1925, Бад-Кляйнен) — німецький логік, математик та філософ.
Новинка!!: Математична логіка і Готлоб Фреге · Побачити більше »
Георг Кантор
Кантор Георг Ге́орг Фердина́нд Лю́двіг Філіпп Ка́нтор (Georg Cantor)) (*3 березня 1845, Санкт-Петербург — †6 січня 1918, Галле (Заале)) — німецький математик.
Новинка!!: Математична логіка і Георг Кантор · Побачити більше »
Дрозд Юрій Анатолійович
Юрій Анатолійович Дрозд (15.10.1944, м. Київ) — український математик, алгебраїст, член-кореспондент НАН України, доктор фізико–математичних наук, професор.
Новинка!!: Математична логіка і Дрозд Юрій Анатолійович · Побачити більше »
Давид Гільберт
Давид Гільберт (David Hilbert; 23 січня 1862, Велау тепер смт Знаменськ Гвардєйського района Калінінградської області — 14 лютого 1943) — німецький математик.
Новинка!!: Математична логіка і Давид Гільберт · Побачити більше »
Джузеппе Пеано
Джузеппе Пеано (27 серпня 1858, Спінетта — 20 квітня 1932, Турин) — італійський математик і логік, член Туринської академії наук.
Новинка!!: Математична логіка і Джузеппе Пеано · Побачити більше »
Джордж Буль
Джордж Буль (George Boole), (2 листопада 1815, Лінкольн, Англія — †8 грудня 1864, Баллінтемпл, Корк, Ірландія) — британський математик і філософ.
Новинка!!: Математична логіка і Джордж Буль · Побачити більше »
Дедукція
Деду́кція — процес виведення висновку, що гарантовано слідує, якщо вихідні припущення істинні то висновок на їх підставі є чинним (див. правильність).
Новинка!!: Математична логіка і Дедукція · Побачити більше »
Індукція
Інду́кція (induction) — термін широкого призначення: явище, що виникає під зовнішнім впливом; у гуманітарних науках та стосовно людського мислення — метод пізнання, що ґрунтується на формально-логічному умовиводі, який дає можливість одержати загальний висновок на основі аналізу окремих фактів.
Новинка!!: Математична логіка і Індукція · Побачити більше »
Електронна обчислювальна машина
Електро́нна обчи́слювальна маши́на (ЕОМ) — загальна назва для обчислювальних машин, що є електронними (починаючи з перших лампових машин, включаючи напівпровідникові тощо) на відміну від електромеханічних (на електричних реле тощо) та механічних обчислювальних машин.
Новинка!!: Математична логіка і Електронна обчислювальна машина · Побачити більше »
Львів
Львів — місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та центром Західної України.
Новинка!!: Математична логіка і Львів · Побачити більше »
Логіка
проблема), логіка, озброєна мечем силогізму, поспішає позаду. Ліворуч внизу — Парменід, за допомогою якого логічна аргументація потрапляє до філософії, до печери" Ло́гіка (λογιχη від logos — слово, значення, думка, мова) — наука про закони і різновиди мислення, способи пізнання та умови істинності знань і суджень.
Новинка!!: Математична логіка і Логіка · Побачити більше »
Логіка в інформатиці
Логіка в інформатиці — це напрям досліджень та галузей знань, де логіка застосовується в інформатиці та штучному інтелекті.
Новинка!!: Математична логіка і Логіка в інформатиці · Побачити більше »
Лейтзен Егберт Ян Брауер
Лейтзен Егберт Ян Брауер (Luitzen Egbertus Jan Brouwer; 27 лютого 1881 — 2 грудня 1966) — голландський філософ та математик, випускник університету Амстердама, який працював у таких галузях математики, як топологія, теорія множин, математична логіка, теорія міри та комплексний аналіз.
Новинка!!: Математична логіка і Лейтзен Егберт Ян Брауер · Побачити більше »
1815
Без опису.
Новинка!!: Математична логіка і 1815 · Побачити більше »
1848
Без опису.
Новинка!!: Математична логіка і 1848 · Побачити більше »
1858
Без опису.
Новинка!!: Математична логіка і 1858 · Побачити більше »
1862
Без опису.
Новинка!!: Математична логіка і 1862 · Побачити більше »
1864
Без опису.
Новинка!!: Математична логіка і 1864 · Побачити більше »
1872
Дивись також:Категорія:Народились 1872.
Новинка!!: Математична логіка і 1872 · Побачити більше »
1881
Без опису.
Новинка!!: Математична логіка і 1881 · Побачити більше »
1920-ті
Без опису.
Новинка!!: Математична логіка і 1920-ті · Побачити більше »
1925
Без опису.
Новинка!!: Математична логіка і 1925 · Побачити більше »
1932
Без опису.
Новинка!!: Математична логіка і 1932 · Побачити більше »
1943
Без опису.
Новинка!!: Математична логіка і 1943 · Побачити більше »
1966
Без опису.
Новинка!!: Математична логіка і 1966 · Побачити більше »
1970
Без опису.
Новинка!!: Математична логіка і 1970 · Побачити більше »
