Зміст
101 відносини: Ґріґоле Константін Мойсіл, Калужнін Лев Аркадійович, Канонічна форма, Квантор існування, Квантор загальності, Когнітивна наука, Комп'ютерна термінологія, Правило висновування, Прості висловлювання, їх структура і види, Пролог, Питання про існування Бога, Порецький Платон Сергійович, Повна теорія, Повнота (логіка), Польська математична школа, Польська нотація, Перелік навчальних дисциплін, Основні закони формальної логіки, Основні проблеми числення висловлень, Онтологічний аргумент, Арифметика, Аренд Гейтінг, Абстрактна алгебра, Автоматизоване доведення теорем, Аксіома, Аналіз формалізованих мов логіки та арифметики, Ніколя Бурбакі, Науковий ступінь, Науковий реалізм, Нормальна форма, Новіков Сергій Петрович (математик), Рафаель Робінсон, Рвачов Володимир Логвинович, Роберт Ковальський, Розділи математики, Рекурсивна нейронна мережа, Рекурсивне означення, Рекурентна нейронна мережа, Реляційна модель даних, Стівен Коул Кліні, Степінь Тюрінга, Секвенційна логіка, Семантика, Туралф Скулем, Таблиця математичних символів, Таблиця:Коди наукових спеціальностей, Таблиці істинності, Тавтологія (логіка), Тоді й лише тоді, Теорія доказів, ... Розгорнути індекс (51 більше) »
Ґріґоле Константін Мойсіл
Ґріґоле Константін Мойсіл (Grigore Constantin Moisil; 10 січня 1906, Тулча, Королівство Румунія — 21 травня 1973, Оттава, Канада) — румунський математик, професор (1935), член Румунської академії (1941) і Академії наук Румунії (1948).
Переглянути Математична логіка і Ґріґоле Константін Мойсіл
Калужнін Лев Аркадійович
Калужнін Лев Андрійович (30 січня 1914, Москва - 6 грудня 1990, Москва) - відомий математик, викладач.
Переглянути Математична логіка і Калужнін Лев Аркадійович
Канонічна форма
Канонічна форма - така форма, що однозначно репрезентує об'єкт.
Переглянути Математична логіка і Канонічна форма
Квантор існування
У логіці предикатів, квантифікація існування — тип квантора, логічна константа, яка інтерпретується як «існує», «є принаймні один» або «для деяких».
Переглянути Математична логіка і Квантор існування
Квантор загальності
У логіці предикатів, квантор загальності — тип квантора, логічної константи, яка інтерпретується як «для будь-якого» чи «для всіх».
Переглянути Математична логіка і Квантор загальності
Когнітивна наука
Дисципліни, що лежать в основі когнітивної науки, та їхні відношення: лінгвістика, неврологія, штучний інтелект, філософія, антропологія і психологія. Когнітивістика (когнітивна наука) (cognitio.
Переглянути Математична логіка і Когнітивна наука
Комп'ютерна термінологія
---- # А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я ---- ---- А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я ---- Категорія:Списки Категорія:Комп'ютер Категорія:технічна термінологія.
Переглянути Математична логіка і Комп'ютерна термінологія
Правило висновування
У логіці пра́вило висно́вування, або пра́вило перетво́рення (rule of inference, inference rule, transformation rule) — це, що складається з функції, яка отримує передумови, аналізує їхній і повертає висновок (або).
Переглянути Математична логіка і Правило висновування
Прості висловлювання, їх структура і види
Просте (елементарне) висловлювання - висловлювання, яке не включає в себе як самостійні частини інші висловлювання, в протилежному випадку воно називається складним.
Переглянути Математична логіка і Прості висловлювання, їх структура і види
Пролог
Проло́г (Prolog, Prolog) — мова логічного програмування загального призначення, пов'язана зі штучним інтелектом та математичною лінгвістикою.
Переглянути Математична логіка і Пролог
Питання про існування Бога
Питання буття́ Бо́га — з'ясування того, чи Бог справді міг/може існувати, цікавило людство з давніх часів.
Переглянути Математична логіка і Питання про існування Бога
Порецький Платон Сергійович
thumb Порецький Платон Сергійович (*3 (15) жовтня 1846, Єлисаветград — 9 (22) серпня 1907, село Жовідь — російський логік, математик і астроном. Закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету у 1870 році.
Переглянути Математична логіка і Порецький Платон Сергійович
Повна теорія
У математичній логіці, теорія є повна, якщо всі формули або її заперечення є доказовими.
Переглянути Математична логіка і Повна теорія
Повнота (логіка)
Повнота (або неповнота) у математичній логіці та металогіці — характеристика формальної системи.
Переглянути Математична логіка і Повнота (логіка)
Польська математична школа
Польська математична школа (Polska szkoła matematyczna) - назва груп математиків, що працювали у Польщі міжвоєнного періоду 1920-х та 1930-х років.
Переглянути Математична логіка і Польська математична школа
Польська нотація
Польська нотація (також відома як префіксна нотація, PN) — вид запису алгебраїчних та логічних виразів, при якому група символів операції записується ліворуч від групи операндів.
Переглянути Математична логіка і Польська нотація
Перелік навчальних дисциплін
An academic discipline or field of study is a branch of knowledge that is taught and researched as part of higher education.
Переглянути Математична логіка і Перелік навчальних дисциплін
Основні закони формальної логіки
Три з основних законів сформулював Аристотель – закон тотожності, суперечності й виключеного третього.
Переглянути Математична логіка і Основні закони формальної логіки
Основні проблеми числення висловлень
Числення висловлень і алгебра висловлень.
Переглянути Математична логіка і Основні проблеми числення висловлень
Онтологічний аргумент
Онтологі́чний аргуме́нт або Онтологічний доказ буття Бога — це одна з категорій аргументів, що належать до питання існування Бога, яка виникла у християнській теології.
Переглянути Математична логіка і Онтологічний аргумент
Арифметика
Леонтія Магницького, 1703 рік Арифме́тика (ἀριϑμητική — мистецтво лічби, вчення про числа, від αριθμός — число) — наука про числа, їхні властивості й операції над ними в ЕСУ.
Переглянути Математична логіка і Арифметика
Аренд Гейтінг
Аренд Гейтінг (Голландський:; 9 травня 1898 — † 9 липня 1980) — голландський математик та логік.
Переглянути Математична логіка і Аренд Гейтінг
Абстрактна алгебра
Абстра́ктна або ви́ща а́лгебра — галузь математики, зосереджена на вивченні властивостей аксіоматично впроваджених алгебраїчних структур.
Переглянути Математична логіка і Абстрактна алгебра
Автоматизоване доведення теорем
Автоматичне доведення (Automated theorem proving) — доведення, реалізоване на програмному рівні.
Переглянути Математична логіка і Автоматизоване доведення теорем
Аксіома
Аксіо́ма (axiōma — загальноприйняте, безперечне, від axio — вважаю гідним, наполягаю, вимагаю).
Переглянути Математична логіка і Аксіома
Аналіз формалізованих мов логіки та арифметики
Під формалізованими мовами у логіці розуміють інтерпретоване числення, тобто деяку формальну систему разом з її інтерпретацією.
Переглянути Математична логіка і Аналіз формалізованих мов логіки та арифметики
Ніколя Бурбакі
Ніколя Бурбакі — колективний псевдонім групи французьких математиків (пізніше в неї ввійшли кілька іноземців), створеної в 1935 році.
Переглянути Математична логіка і Ніколя Бурбакі
Науковий ступінь
Науковий ступінь (учений ступінь, академічний ступінь, титул) — ступінь кваліфікаційної системи в науці, що дозволяє ранжувати наукових діячів і науково-педагогічних працівників у певній галузі знання на окремих етапах академічної кар'єри.
Переглянути Математична логіка і Науковий ступінь
Науковий реалізм
Науковий реалізм (Scientific realism) — це течія у філософії науки, згідно з якою єдиним надійним засобом досягнення знання про світ є наукове дослідження, результат якого інтерпретується за допомогою наукових теорій.
Переглянути Математична логіка і Науковий реалізм
Нормальна форма
Нормальна форма - це така форма чого-небудь, що не допускає подальших спрощень.
Переглянути Математична логіка і Нормальна форма
Новіков Сергій Петрович (математик)
Сергій Петрович Новіков (нар. 20 березня 1938, Горький, нині Нижній Новгород) — видатний радянський та російський математик, академік АН СРСР (1981) і РАН (1991), доктор фізико-математичних наук.
Переглянути Математична логіка і Новіков Сергій Петрович (математик)
Рафаель Робінсон
Рафаель Мітчел Робінсон (Raphael Mitchel Robinson, 2 листопада 1911 - 27 січня 1995) — американський математик, зробивший значний внесок у розвиток математичної логіки.
Переглянути Математична логіка і Рафаель Робінсон
Рвачов Володимир Логвинович
Володимир Логвинович Рвачов (21 жовтня 1926, Чигирин — 26 квітня 2005, Харків) — український радянський математик і механік.
Переглянути Математична логіка і Рвачов Володимир Логвинович
Роберт Ковальський
Роберт Ентоні Ковальський — американський логік і вчений, який провів більшу частину своєї кар'єри в Сполученому Королівстві.
Переглянути Математична логіка і Роберт Ковальський
Розділи математики
Математика охоплює всю зростаючу різноманітність і глибину предметів, які розвивалися за всю історію, а її складність потребує цілої системи аби організувати багато предметів в більш загальні області математики.
Переглянути Математична логіка і Розділи математики
Рекурсивна нейронна мережа
Рекурси́вні нейро́нні мере́жі (РНМ, recursive neural networks, RNN) — це клас глибинних нейронних мереж, створюваних рекурсивним застосуванням одного й того ж набору ваг до структури, щоби здійснювати вхідних структур мінливого розміру, або скалярне передбачування на них, шляхом обходу заданої структури в топологічній послідовності.
Переглянути Математична логіка і Рекурсивна нейронна мережа
Рекурсивне означення
Рекурсивне означення (також індуктивне означення) у математичній логіці та інформатиці — задання елементів множин через інші елементи цієї ж множини (Aczel 1978:740).
Переглянути Математична логіка і Рекурсивне означення
Рекурентна нейронна мережа
Рекуре́нтні нейро́нні мере́жі (РНМ, recurrent neural networks, RNN) — це клас штучних нейронних мереж, у якому з'єднання між вузлами утворюють орієнтований цикл.
Переглянути Математична логіка і Рекурентна нейронна мережа
Реляційна модель даних
Реляційна модель даних — логічна модель даних.
Переглянути Математична логіка і Реляційна модель даних
Стівен Коул Кліні
Стівен Коул Кліні (Stephen Cole Kleene) (5 січня 1909 — 25 січня 1994) — американський логік і математик, праці якого заклали основи теоретичної інформатики.
Переглянути Математична логіка і Стівен Коул Кліні
Степінь Тюрінга
В інформатиці та математичній логіці Степінь Тюрінга (названа на честь Алана Тюрінга) або степінь нерозв'язності множини натуральних чисел вимірює рівень алгоритмічної нерозв'язності множини.
Переглянути Математична логіка і Степінь Тюрінга
Секвенційна логіка
Секвенці́йна ло́гіка — це логіка пам'яті цифрових пристроїв.
Переглянути Математична логіка і Секвенційна логіка
Семантика
Сема́нтика мови (давніше семасіологія) — розділ мовознавства, пов'язаний з лексикологією; вивчає значення (теж у діахронному, історичному перекрої) слів і їх складових частин, словосполук і фразеологізмів.
Переглянути Математична логіка і Семантика
Туралф Скулем
Ту́ралф А́лберт Ску́лем (Thoralf Albert Skolem, в деяких джерелах Торальф Сколем і Альберт Торальф Сколем; 23 травня 1887, Сандсвар — 23 березня 1963, Осло) — норвезький математик, логік і філософ.
Переглянути Математична логіка і Туралф Скулем
Таблиця математичних символів
У математиці повсякчас використовуються символи для спрощення та скорочення викладення.
Переглянути Математична логіка і Таблиця математичних символів
Таблиця:Коди наукових спеціальностей
Наукові спеціальності за якими проводяться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань (шифр, галузь, код).
Переглянути Математична логіка і Таблиця:Коди наукових спеціальностей
Таблиці істинності
Табли́ця і́стинності — математична таблиця, що широко використовується у математичній логіці зокрема в алгебрі логіки, численні висловлень для обчислення значень булевих функцій.
Переглянути Математична логіка і Таблиці істинності
Тавтологія (логіка)
Тавтологією в логіці називається тотожно істинне висловлювання, інваріантне щодо значень своїх компонент.
Переглянути Математична логіка і Тавтологія (логіка)
Тоді й лише тоді
↔ ⇔ ≡ символи, що позначають тоді і тільки тоді.
Переглянути Математична логіка і Тоді й лише тоді
Теорія доказів
Теорія доказів - розділ сучасної математичної логіки, що вивчає властивості і перетворення формальних доказів, тобто формальних об'єктів, синтаксична правильність яких гарантує семантичну.
Переглянути Математична логіка і Теорія доказів
Теорія надійності
thumb Тео́рія наді́йності — наука, що вивчає закономірності розподілу відмов технічних пристроїв, причини і моделі їх виникнення.
Переглянути Математична логіка і Теорія надійності
Теорія обчислювальних систем
Теорія обчислювальних систем — це технічна наука, що систематизує прийоми створення, збереження, відтворення, обробки і передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи, функціонування цих засобів і методи управління ними.
Переглянути Математична логіка і Теорія обчислювальних систем
Теоретична інформатика
Теоретична інформатика — це наукова галузь, предметом вивчення якої є інформація та інформаційні процеси, в якій здійснюється винахід і створення нових засобів роботи з інформацією.
Переглянути Математична логіка і Теоретична інформатика
Теорема
Теоре́ма (θεώρημα — «вигляд, уявлення, положення») — твердження у математиці, для якого в теорії, що розглядається, існує доказ (інакше кажучи, доведення).
Переглянути Математична логіка і Теорема
Теорема про компактність
У математичній лозіці теорема компактності стверджує, що набір пропозицій першого порядку має модель тоді і тільки тоді, коли кожна кінцева підмножина має модель.
Переглянути Математична логіка і Теорема про компактність
Теорема Геделя про повноту
Теорема Геделя про повноту — твердження про повноту класичного числення предикатів, доведене Куртом Геделем 1930 року.
Переглянути Математична логіка і Теорема Геделя про повноту
Теорема Льоба
Теорема Леба — теорема в математичній логіці про взаємозв'язок між доказовими твердження і самим твердженням.
Переглянути Математична логіка і Теорема Льоба
Теореми Геделя про неповноту
Теорема Геделя про неповноту і друга теорема Геделя (Gödel's incompleteness theorems) — дві теореми математичної логіки про принципові обмеження формальної арифметики і, як наслідок, будь-якої формальної системи, в якій можливо визначити основні арифметичні поняття: натуральні числа, 0, 1, додавання та множення.
Переглянути Математична логіка і Теореми Геделя про неповноту
Унарна система числення
Унарна система числення це система числення із базисом-1.
Переглянути Математична логіка і Унарна система числення
Філософська думка в США
Філософська думка в Сполучених Штатах Америки має тривалу історію розвитку, широка за обсягом та тематикою.
Переглянути Математична логіка і Філософська думка в США
Формальна та сучасна логіка
Логіка - не вчення, а відображення світу.
Переглянути Математична логіка і Формальна та сучасна логіка
Формалізація
Формаліза́ція (formalization) — метод у математичній логіці, процес подання інформації про об'єкт, процес, явище в формалізованому вигляді.
Переглянути Математична логіка і Формалізація
Числення висловлень
Чи́слення висло́влень (логіка висловлень, пропозиційна логіка, propositional logic) — формальна система в математичній логіці, в якій формули, що відповідають висловленням, можуть утворюватись шляхом з'єднання простих висловлень із допомогою логічних операцій, та система правил виводу, які дозволяють визначати певні формули як «теореми» формальної системи.
Переглянути Математична логіка і Числення висловлень
Ян Лукашевич
Ян Лукашевич (Jan Łukasiewicz;, Львів —, Дублін, Ірландія) — польський логік і філософ, народився у Львові, який до поділу Польщі належав Польщі, а потім Галичині у складі Австро-Угорщини.
Переглянути Математична логіка і Ян Лукашевич
Математична предметна класифікація
Математична предметна класифікація (МПК,, MSC) — буквенно-цифрова класифікаційна система розділів математики і напрямків математичних досліджень, розроблена і використовується двома основними оглядовими математичними базами даних — і Zentralblatt MATH, введеними, відповідно, Американським математичним товариством і.
Переглянути Математична логіка і Математична предметна класифікація
Математичне забезпечення
Математичне забезпечення (mathematical support) — сукупність методів, правил, математичних моделей і алгоритмів розв'язання задач; Розрізняють загальне математичне забезпечення (для організації обчислювального процесу на даній ЕОМ) і спеціальне математичне забезпечення (для вирішення конкретних завдань).
Переглянути Математична логіка і Математичне забезпечення
Математика
Рафаеля Матема́тика (μάθημα — наука, знання, вивчення) — наука, яка первісно виникла як один з напрямків пошуку істини (у грецькій філософії) у сфері просторових відношень (землеміряння — геометрії) і обчислень (арифметики), для практичних потреб людини рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми та рух фізичних тіл.
Переглянути Математична логіка і Математика
Маршал Гарві Стоун
Маршалл Харві Стоун (Marshall Harvey Stone 8 квітня 1903, Нью-Йорк — 9 січня 1989 року, Мадрас, Індія) американський математик, який сприяв вивченню таких розділів математики, як реальний аналіз, функціональний аналіз та булева алгебра.
Переглянути Математична логіка і Маршал Гарві Стоун
Мартін Девіс
Мартін Девід Девіс (Martin Davis, народився у 1928 році) — американський математик, відомий своєю роботою, яка присвячена десятій проблемі Гільберта.
Переглянути Математична логіка і Мартін Девіс
Мартін Льоб
Мартін Ґ'юго Льоб (Martin Hugo Löb; 31 березня 1921, Берлін, Німеччина — 21 серпня 2006, Амстердам, Голландія) — британський та голландський математик, фахівець в математичної логіки.
Переглянути Математична логіка і Мартін Льоб
Модальна логіка
Мода́льна ло́гіка — це розділ сучасної логіки, де вивчаються модальні висловлювання та їхні відношення в структурі міркувань.
Переглянути Математична логіка і Модальна логіка
Жак Ербран
Жак Ербран (Jacques Herbrand, 12 лютого 1908 — 27 липня 1931) — французький математик.
Переглянути Математична логіка і Жак Ербран
Жегалкін Іван Іванович
Іван Іванович Жегалкін (Мценськ, Російська імперія — 28 березня 1947, Москва, СРСР) — російський і радянський математик та логік.
Переглянути Математична логіка і Жегалкін Іван Іванович
Замкнений вираз
У математичній логіці замкнений терм формальної системи є термом, який не містить жодної вільної змінної.
Переглянути Математична логіка і Замкнений вираз
Заперечення нормальної форми
В математичній логіці, формула є запереченням нормальної форми, якщо заперечення утворене оператором (\lnot, не), який може бути записаний або сам, або з логічними операторами: кон'юнкції (\land, і) і диз'юнкція (\lor, або).
Переглянути Математична логіка і Заперечення нормальної форми
Бароковий цикл
Бароковий цикл (The Baroque Cycle) — цикл романів американського письменника Ніла Стівенсона.
Переглянути Математична логіка і Бароковий цикл
Бертіль Мартенсон
Бертіль Мартенсон (Bertil Mårtensson; 1945р., Мальме, Швеція) — шведський письменник і публіцист в жанрі наукової фантастики, кримінальної фантастики, фентезі.
Переглянути Математична логіка і Бертіль Мартенсон
Ван Сяобо
Ван Сяобо (13 травня 1952 — 11 квітня 1997) — китайський есеїст та письменник, твори якого стали відомими після його смерті.
Переглянути Математична логіка і Ван Сяобо
Висловлювання (логіка)
Висловлювання — речення, що виражає судження.
Переглянути Математична логіка і Висловлювання (логіка)
Глибинне навчання
Глиби́нне навча́ння (також відоме як глибинне структурне навчання, ієрархічне навчання, глибинне машинне навчання, deep learning, deep structured learning, hierarchical learning, deep machine learning) — це галузь машинного навчання, що ґрунтується на наборі алгоритмів, які намагаються моделювати високорівневі абстракції в даних, застосовуючи глибинний граф із декількома обробними шарами, що побудовано з кількох лінійних або нелінійних перетворень.
Переглянути Математична логіка і Глибинне навчання
Герман Вейль
Герман Клаус Гуґо Вейль (Hermann Klaus Hugo Weyl; 9 листопада 1885, Ельмсхорн, Шлезвіг-Гольштейн, Німецька імперія — 8 грудня 1955, Цюрих, Швейцарія) — німецький математик.
Переглянути Математична логіка і Герман Вейль
Джон Алан Робінсон
Джон А́лан Ро́бінсон (John Alan Robinson; 9 березня 1930, Йоркшир, Велика Британія — 5 серпня 2016, Портленд, США) — англійський філософ і логік, зробив важливий внесок у становлення логічного програмування.
Переглянути Математична логіка і Джон Алан Робінсон
Джон Венн
Джон Венн (John Venn; 4 серпня 1834, Кінгстон-апон-Халл (Йоркшир) — 4 квітня 1923, Кембридж) — англійський логік і філософ.
Переглянути Математична логіка і Джон Венн
Дискретна математика
Дискре́тна матема́тика — галузь математики, що вивчає властивості будь-яких дискретних структур.
Переглянути Математична логіка і Дискретна математика
Диз'юнкт Горна
В математичній логіці та логічному програмуванні диз'ю́нкт Го́рна (Horn clause) — це логічна формула певного правилоподібного вигляду, який надає їй корисних властивостей для застосування в логічному програмуванні, формальних специфікаціях та теорії моделей.
Переглянути Математична логіка і Диз'юнкт Горна
Доведення
Доведення у математиці — процедура, за допомогою якої встановлюють істинність гіпотези чи будь-якого твердження.
Переглянути Математична логіка і Доведення
Доведення від супротивного
Доведення від супротивного (зведення до абсурду, Reductio ad absurdum) — один із поширених методів доведення тверджень в математичній логіці.
Переглянути Математична логіка і Доведення від супротивного
Дескрипція
Дескрипція (describere — описувати) — опис, конструкція, за формою має вигляд «той …, який …».
Переглянути Математична логіка і Дескрипція
Дедуктивна логіка
Дедуктивна логіка — розділ логіки, в якому вивчаються способи міркування, що гарантують істинність висновку при істинності посилок.
Переглянути Математична логіка і Дедуктивна логіка
Дедукція
Деду́кція — процес виведення висновку, що гарантовано слідує, якщо вихідні припущення істинні то висновок на їх підставі є чинним (див. правильність).
Переглянути Математична логіка і Дедукція
Єдиність
У математиці та логіці, фраза «є один і тільки один», використовується, щоб вказати, що існує тільки один об'єкт з зазначеною властивістю.
Переглянути Математична логіка і Єдиність
Історія математичних позначень
Математичні позначення — символи, які використовують для компактного запису математичних рівнянь і формул.
Переглянути Математична логіка і Історія математичних позначень
Інтуїціоністська логіка
Інтуїтивна логіка (інколи конструктивна логіка) — система символічної логіки, яка відрізняється від класичної логіки, замінюючи традиційне поняття істини поняттям конструктивно доказової істини.
Переглянути Математична логіка і Інтуїціоністська логіка
Інтерпретація Ербрана
У математичній логіці, Ербранова інтерпретація — це інтерпретація, в якій константам і функціональним символам присвоєно дуже простий зміст.
Переглянути Математична логіка і Інтерпретація Ербрана
Логічні елементи
Логічний елемент — пристрій, призначений для обробки інформації в цифровій формі (послідовності сигналів високого — «1» і низького - «0» рівнів у двійковій логіці, послідовність «0», «1» та «2» в трійковій логіці, послідовності «0», «1», «2», «3», «4», «5», «6», «7», «8» та «9» в десятковій логіці).
Переглянути Математична логіка і Логічні елементи
Логічна хиба
Логі́чна хи́ба (fallacy) — термін логіки, філософії та інших наук, що вивчають пізнання, порушення логічної послідовності, або використання некоректних прийомів для доведення деякого твердження.
Переглянути Математична логіка і Логічна хиба
Логічний сполучник
Логі́чний сполу́чник – логічний термін, функція якого полягає в утворенні складних висловлювань.
Переглянути Математична логіка і Логічний сполучник
Логічне програмування
IBM's Blue Gene/P масивно паралельний суперкомп'ютер Логі́чне програмува́ння — парадигма програмування, а також розділ дискретної математики, що вивчає методи і можливості цієї парадигми, засновані на виведенні нових фактів з даних фактів згідно із заданими логічними правилами.
Переглянути Математична логіка і Логічне програмування
Логіка
проблема), логіка, озброєна мечем силогізму, поспішає позаду. Ліворуч внизу — Парменід, за допомогою якого логічна аргументація потрапляє до філософії, до печери" Ло́гіка (λογιχη від logos — слово, значення, думка, мова) — наука про закони і різновиди мислення, способи пізнання та умови істинності знань і суджень.
Переглянути Математична логіка і Логіка
Логіка в інформатиці
Логіка в інформатиці — це напрям досліджень та галузей знань, де логіка застосовується в інформатиці та штучному інтелекті.
Переглянути Математична логіка і Логіка в інформатиці
Логіка Гоара
Алгоритмічна логіка Гоара (також відома як Флойда-Гоара) — це формальна система з множиною логічних правил для строгого доведення.
Переглянути Математична логіка і Логіка Гоара
Також відомий як Логіка математична.