Логотип
Юніонпедія
Зв'язок
Завантажити з Google Play
Новинка! Завантажити Юніонпедія на вашому Android™ пристрої!
безкоштовно
Більш швидкий доступ, ніж браузер!
 

Зібсів закон

Індекс Зібсів закон

Зíбсів закóн — фонетичний закон у праіндоєвропейській мові, що його сформулював був 1901 року німецький лінгвіст Т. Зібс: Таким чином: «Якщо корінь прамови починався з індоєвропейської дзвінкої шелестівки, паралельна s-форма починалася з відповідної глухої.

51 відносини: Кельтські мови, Праслов'янська мова, Праіндоєвропейська мова, Прамова, Приголосний звук, Придих, Плоскостопість, Польська мова, Педерсенів закон, Освальд Семереньї, Асиміляція (мовознавство), Авестійська мова, Нідерландська мова, Німецька мова, Рухоме s, Російська мова, Санскрит, Слов'янські мови, Словацька мова, Словенська мова, Сербська мова, Середньоверхньонімецька мова, Українська мова, Фрикативні приголосні, Чеська мова, Шведська мова, Балтійські мови, Болгарська мова, Вірменська мова, Валлійська мова, Ведійський санскрит, Грецька мова, Глухість, Готська мова, Германські мови, Діалект, Діалекти російської мови, Давньоісландська мова, Давньоіндійська мова, Давньоанглійська мова, Давньоверхньонімецька мова, Давньогрецька мова, Дзвінкість, Єжи Курилович, Ілліч-Світич Владислав Маркович, Індоіранські мови, Індоєвропейські мови, Латиська мова, Латинська мова, Ларингальна теорія, ..., Литовська мова. Розгорнути індекс (1 більше) »

Кельтські мови

Кельтські мови у XX столітті Ке́льтські мо́ви — група реліктових мов індоєвропейської родини.

Новинка!!: Зібсів закон і Кельтські мови · Побачити більше »

Праслов'янська мова

p.

Новинка!!: Зібсів закон і Праслов'янська мова · Побачити більше »

Праіндоєвропейська мова

Праіндоєвропейська мова — гіпотетична прамова індоєвропейської сім'ї.

Новинка!!: Зібсів закон і Праіндоєвропейська мова · Побачити більше »

Прамова

Прамова (калька з Ursprache) — давня мова, з якої виникли мови, що відносяться до даної сім'ї мов (латинська по відношенню до романських мов).

Новинка!!: Зібсів закон і Прамова · Побачити більше »

Приголосний звук

Приголосний звук, шелесті́вка — звук, що твориться за допомогою голосу й шуму або тільки шуму.

Новинка!!: Зібсів закон і Приголосний звук · Побачити більше »

Придих

При́дих або аспіра́ція (aspiratio, aspiration) — у фонетиці акустичний ефект, шум, видих повітря, що виникає під час вимови приголосного звуку.

Новинка!!: Зібсів закон і Придих · Побачити більше »

Плоскостопість

Плоскостопість — викривлення стопи, що полягає в опущенні її склепінь, через що вона стає плоскою.

Новинка!!: Зібсів закон і Плоскостопість · Побачити більше »

Польська мова

По́льська мо́ва (język polski, polszczyzna) — одна зі слов'янських мов, офіційна мова Польщі.

Новинка!!: Зібсів закон і Польська мова · Побачити більше »

Педерсенів закон

Гольгер Педерсен Пéдерсенів закон, закон Педерсена (також «закон Уленбека-Педерсена», «перехід *s у *х» або «правило ruki») — фонетичний закон у праслов'янській мові, що його майже одночасно сформулювали К. Уленбек (1894 р.) і Г. Педерсен (1895 р.), але праця останнього швидше стала відомою.

Новинка!!: Зібсів закон і Педерсенів закон · Побачити більше »

Освальд Семереньї

Освальд Джон Луїс Семереньї (Oswald John Louis Szemerényi, Szemerényi Oszvald János Lajos, 7 вересня 1913, Лондон — 29 грудня 1996, Фрайбург) — угорський і британський мовознавець, фахівець з компаративістики (порівняльного мовознавства).

Новинка!!: Зібсів закон і Освальд Семереньї · Побачити більше »

Асиміляція (мовознавство)

Асиміля́ція або уподі́́бнення (assimilatio змагаєшся, вимовляємо —),.

Новинка!!: Зібсів закон і Асиміляція (мовознавство) · Побачити більше »

Авестійська мова

Авесті́йська мова — найдавніша із іранських мов, що дійшли до нас у письмових пам'ятках.

Новинка!!: Зібсів закон і Авестійська мова · Побачити більше »

Нідерландська мова

Нідерла́ндська мо́ва (нід. Nederlands або Nederlandse taal) належить до західногерманської підгілки германської гілки індо-європейської мовної сім'ї.

Новинка!!: Зібсів закон і Нідерландська мова · Побачити більше »

Німецька мова

Німе́цька мо́ва (Deutsch або deutsche Sprache; австро-баварська Deitsch, алеманська Dütsch і Deitsch, нижньонімецька Düütsch, нижньосаксонська Duuts, ріпуарська Dütsch, фризька Dútsk, західнофризька Düütsk, люксембурзька Däitsch, лімбурзька Duits) належить до германської групи мов, індоєвропейської сім'ї мов, державна мова в Федеративній Республіці Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії.

Новинка!!: Зібсів закон і Німецька мова · Побачити більше »

Рухоме s

Рухóме *s (s-mobile) — явище в індоєвропейських мовах, суть якого полягала в тім, що в деяких рефлексах кореня з початковим *s у поєднанні з приголосними *k, *l, *m, *n, *p, *t, рідше *w це саме *s зникало.

Новинка!!: Зібсів закон і Рухоме s · Побачити більше »

Російська мова

Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.

Новинка!!: Зібсів закон і Російська мова · Побачити більше »

Санскрит

Санскри́т (деванаґарі: संस्कृता वाक्,, «майстерно створена мова») — стародавня літературна мова зі складною синтетичною граматикою давньої Індії, що використовується й досі.

Новинка!!: Зібсів закон і Санскрит · Побачити більше »

Слов'янські мови

Слов'я́нські мо́ви — група споріднених мов індоєвропейської мовної родини, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови.

Новинка!!: Зібсів закон і Слов'янські мови · Побачити більше »

Словацька мова

Словацька мова (словац. slovenský jazyk, slovenčina) — слов'янська мова, належить до групи західнослов'янських мов.

Новинка!!: Зібсів закон і Словацька мова · Побачити більше »

Словенська мова

Слове́нська мо́ва (slovenski jezik) — слов'янська мова, належить до групи південних слов'янських мов.

Новинка!!: Зібсів закон і Словенська мова · Побачити більше »

Сербська мова

Се́рбська мо́ва (серб. cрпски језик, srpski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Сербії, Чорногорії та Боснії й Герцеговині.

Новинка!!: Зібсів закон і Сербська мова · Побачити більше »

Середньоверхньонімецька мова

Сторінка «Пісні про Нібелунгів» Кінець другої та початок третьої авентюри «Пісні про Нібелунгів» Середньоверхньонімецька мова (СВН, Mittelhochdeutsch) — позначення періоду в історії німецької мови приблизно від 1050 по 1350 рр.

Новинка!!: Зібсів закон і Середньоверхньонімецька мова · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Новинка!!: Зібсів закон і Українська мова · Побачити більше »

Фрикативні приголосні

Фрикативні приголосні (fricative consonants), також фрикативи (fricatives), спіранти (spirants) або щілинні приголосні — протисні приголосні, що виникають тертям видихового струменя повітря в якомусь звуженні артикуляційних органів мови: в українській мові об губи (в), між долішньою губою й горішніми передніми зубами (ф), між кінцем язика й задньою стороною горішніх сікачів (с, з, с', з') чи ясен (ш, ж), між задньою частиною язика й задньою стінкою вершка гортані (х), між голосницями горлянки (г).

Новинка!!: Зібсів закон і Фрикативні приголосні · Побачити більше »

Чеська мова

Чеська мова (чеськ. čeština) — слов'янська мова, належить до групи західнослов'янських мов.

Новинка!!: Зібсів закон і Чеська мова · Побачити більше »

Шведська мова

Шведська мова (svenska) належить до північногерманських мов, нею розмовляють понад 9 мільйонів людей, здебільшого — у Швеції та Фінляндії, де вона має рівні права поруч із фінською мовою.

Новинка!!: Зібсів закон і Шведська мова · Побачити більше »

Балтійські мови

Балті́йські мо́ви — група індоєвропейських мов, поширених переважно на східному і південносхідному узбережжі Балтійського моря.

Новинка!!: Зібсів закон і Балтійські мови · Побачити більше »

Болгарська мова

Болга́рська мова — одна з південнослов'янських мов.

Новинка!!: Зібсів закон і Болгарська мова · Побачити більше »

Вірменська мова

Вірменська мова (Հայերէն) належить до сім'ї індоєвропейських мов, серед яких є однією з старописемних, і становить особливу групу.

Новинка!!: Зібсів закон і Вірменська мова · Побачити більше »

Валлійська мова

Валлійська мова (також уельська мова чи кімрська мова, самоназва Cymraeg або y Gymraeg) — одна з бритських мов кельтської мовної групи індоєвропейської мовної родини.

Новинка!!: Зібсів закон і Валлійська мова · Побачити більше »

Ведійський санскрит

Ведійський санскрит (ведичний санскрит, ведійська мова) — праформа санскриту, найдавніший різновид мови аріїв; мова індуського культу, якою створені перші священні тексти індуїзму.

Новинка!!: Зібсів закон і Ведійський санскрит · Побачити більше »

Грецька мова

міні Гре́цька мо́ва, давніше гречина (Ελληνικά, вимов. Елініка́) — одна з індоєвропейських мов; поширена у Греції (9,5 млн.), на Кіпрі (0,5 млн.), а також у Пд.

Новинка!!: Зібсів закон і Грецька мова · Побачити більше »

Глухість

Глу́хість, глухота́ (voicelessness) — у мовознавстві якість звуку, що вимовляється без гортанної вібрації; у фонетиці — тип фонації, що протистоїть дзвінкості тощо.

Новинка!!: Зібсів закон і Глухість · Побачити більше »

Готська мова

Готська мова (гот. 𐌲𐌿𐍄𐌰𐍂𐌰𐌶𐌳𐌰, Gutarazda) — мертва мова, якою розмовляли готи.

Новинка!!: Зібсів закон і Готська мова · Побачити більше »

Германські мови

Межа між північногерманською та західногерманською групами Германські мови — група споріднених мов індоєвропейської мовної родини.

Новинка!!: Зібсів закон і Германські мови · Побачити більше »

Діалект

Діале́кт (грец. διαλέγομαι, dialegomai «розмовляти, спілкуватись, вести розмову один з одним» звідки διάλεκτος — наріччя, говір, мова, якою спілкується між собою певна група людей) — різновид мови, що вживається як засіб порозуміння особами, пов'язаними між собою територією, фаховою або соціальною спільністю.

Новинка!!: Зібсів закон і Діалект · Побачити більше »

Діалекти російської мови

isbn.

Новинка!!: Зібсів закон і Діалекти російської мови · Побачити більше »

Давньоісландська мова

Давньоісландська мова — мова західноскандинавської підгрупи германських мов, що використовувалася до середини 15 століття вихідцями з сучасної Норвегії (вікінгами), що заселили Ісландію.

Новинка!!: Зібсів закон і Давньоісландська мова · Побачити більше »

Давньоіндійська мова

Давньоіндійська мова (давньоіндійські мови) — мова давніх аріїв, що з'явилися в Північно-Західній Індії в сер.

Новинка!!: Зібсів закон і Давньоіндійська мова · Побачити більше »

Давньоанглійська мова

Давньоанглійська мова (оригіналом Ænglisc /'æŋ.glɪʃ/, Anglisc, Englisc) — давня форма англійської мови, що нею розмовляли англосакси та їхні нащадки на теренах сьогоднішньої Англії та півдня й сходу Шотландії з сер.

Новинка!!: Зібсів закон і Давньоанглійська мова · Побачити більше »

Давньоверхньонімецька мова

Сторінка з «Пісні про Хільдебранда», складеною давньоверхньонімецькою мовою Давньоверхньонімецька мова (Althochdeutsch) — найдавніша засвідчена в письмовому вигляді форма німецької мови.

Новинка!!: Зібсів закон і Давньоверхньонімецька мова · Побачити більше »

Давньогрецька мова

Давньогре́цька мо́ва (ἡ Ἑλληνικὴ γλῶττα та ἡ Ἑλληνικὴ φωνή)) — мова індоєвропейської групи, «пращур» сучасної грецької мови, поширена на території грецької ойкумени в епоху з кінця 2-ого тисячоліття до н. е. до V століття н. е. Виділяють різні періоди розвитку мови: архаїчний (9—6 століття до н. е.), класичний (5—4 століття до н. е.), елліністичний (3 століття до н. е. — 4 століття н. е.), на кожному етапі розвитку мови існували істотно різні діалекти. Давньогрецька мова — мова поем «Іліада» і «Одісея» Гомера, філософії і літератури часу Золотого століття Афін та Нового Заповіту Біблії. Нею розмовляли в полісах класичної епохи, імперії Александра Македонського і царствах діадохів, давньогрецька мова була другою офіційною мовою Римської імперії і основною на ранніх етапах існування Візантії (поступово перероджуючись на середньовічну візантійську грецьку мову). У середньовіччі стає зразком літературної мови Візантії, отримала статус класичної в Західній Європі в епоху Відродження та вплинула на розвиток нових грецьких мов — катаревусу (на відміну від дімотики).

Новинка!!: Зібсів закон і Давньогрецька мова · Побачити більше »

Дзвінкість

Дзві́нкість (voice, voicing) — у мовознавстві якість звуку, що вимовляється з вібрацією голосових звязок; у фонетиці — тип фонації, що протистоїть глухості тощо.

Новинка!!: Зібсів закон і Дзвінкість · Побачити більше »

Єжи Курилович

Є́жи Курило́вич (Jerzy Kuryłowicz; 14 серпня 1895, Станіслав, нині Івано-Франківськ — 28 січня 1978, Краків) — польський лінгвіст, один з найвідоміших лігвістів ХХ століття.

Новинка!!: Зібсів закон і Єжи Курилович · Побачити більше »

Ілліч-Світич Владислав Маркович

Владисла́в Ма́ркович Іллі́ч-Сві́тич (*12 вересня 1934, Київ — †22 серпня 1966, с. Образцово, Щолковський район, Московська область) — російський мовознавець-компаративіст українського походження.

Новинка!!: Зібсів закон і Ілліч-Світич Владислав Маркович · Побачити більше »

Індоіранські мови

Індоіра́нські мо́ви — одна з груп індоєвропейських мов, поширена в Індії та Ірані.

Новинка!!: Зібсів закон і Індоіранські мови · Побачити більше »

Індоєвропейські мови

Країни, в котрих значні мовні меншості говорять індоєвропейськими мовами, які не мають офіційного статусу Індоєвропейські мови thumb Індоєвропе́йські мо́ви — найпоширеніша сім'я споріднених мов, які вважаються нащадками праіндоєвропейської.

Новинка!!: Зібсів закон і Індоєвропейські мови · Побачити більше »

Латиська мова

Лати́ська (латвійська) мо́ва (latviešu valoda) — одна з балтійських мов, рідна мова більшості латишів, державна мова Латвії та з 1 травня 2004 — одна з офіційних мов Європейського Союзу.

Новинка!!: Зібсів закон і Латиська мова · Побачити більше »

Латинська мова

Лати́нська мо́ва, також лати́на (Lingua Latīna) — мова, яка належить до латинсько-фаліскської підгрупи італьських мов індоєвропейської мовної сім'ї.

Новинка!!: Зібсів закон і Латинська мова · Побачити більше »

Ларингальна теорія

Ларингальна теорія — гіпотеза, суть якої полягає в тому, що в будь-якім індоєвропейськім корені голосним був *е, а після кореневого голосного міг бути ще й «сонантний коефіцієнт» – i, u, r, l, m, n, а також A та O. Головні положення теорії такі, що.

Новинка!!: Зібсів закон і Ларингальна теорія · Побачити більше »

Литовська мова

Лито́вська мо́ва (самоназва — lietùvių kalbà) — мова литовців, офіційна мова Литви й одна з офіційних мов Євросоюзу.

Новинка!!: Зібсів закон і Литовська мова · Побачити більше »

Перенаправлення тут:

Закон Зібса.

ВихідніВхідний
Гей! Ми на Facebook зараз! »