Зміст
36 відносини: Калька (мовознавство), Київ, Кобилянська Ольга Юліанівна, Південно-західне наріччя української мови, Преса, Панькевичівка, Польська мова, Абстрактна лексика, Австро-Угорщина, Німецька мова, Наукове товариство імені Шевченка, Нечуй-Левицький Іван Семенович, Русалка Дністровая, Румунська мова, Російська імперія, Староцерковнослов'янська мова, Східна Україна, Синтаксис, Семантика, Угорська мова, Франко Іван Якович, Фонетика, Шашкевич Маркіян Семенович, Шкільництво, Муромцева Ольга Георгіївна, Морфологія (мовознавство), Желехівка, Західна Україна, Вагилевич Іван Миколайович, Грінченко Борис Дмитрович, Галичина, Головацький Яків Федорович, Ідіома, Літературно-науковий вістник, Лексика, 1891.
Калька (мовознавство)
Ка́лька (calque — «копія») або калькування — особливий вид мовного запозичення: утворення нового фразеологізму, слова або нового значення слова через буквальний переклад відповідного іншомовного елемента.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Калька (мовознавство)
Київ
Ки́їв — столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Київ
Кобилянська Ольга Юліанівна
О́льга Кобиля́нська (27 листопада 1863, м. Ґура-Гумора, повіт Сучава, Герцогство Буковина, Австро-Угорщина, нині м. Ґурагумора, Румунія — 21 березня, 1942, Чернівці) — українська письменниця, учасниця феміністичного руху на Буковині.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Кобилянська Ольга Юліанівна
Південно-західне наріччя української мови
Закарпатський говір (14) Лемківський (ромб) Південно-західне наріччя — одне з трьох наріч української діалектної мови.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Південно-західне наріччя української мови
Преса
міні Преса — друковані засоби масової інформації (періодичні друковані видання), які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Преса
Панькевичівка
Панькевичі́вка чи Систе́ма Паньке́вича — український фонетико–етимологічний правопис, складений 1922 року Іваном Панькевичем для шкіл Закарпаття на основі максимовичівки.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Панькевичівка
Польська мова
По́льська мо́ва (język polski, polszczyzna) — одна зі слов'янських мов, офіційна мова Польщі.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Польська мова
Абстрактна лексика
Абстра́ктна ле́ксика — частина лексичної системи мови.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Абстрактна лексика
Австро-Угорщина
А́встро-Уго́рщина, або Австро-Угорська монархія — двоєдина (дуалістична) монархія, очолена династією Габсбурґів та утворена внаслідок компромісної угоди, укладеної між двома складовими її частинами — Австрійською імперією та Угорським королівством — 1867 року.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Австро-Угорщина
Німецька мова
Німе́цька мо́ва (Deutsch або deutsche Sprache; австро-баварська Deitsch, алеманська Dütsch і Deitsch, нижньонімецька Düütsch, нижньосаксонська Duuts, ріпуарська Dütsch, фризька Dútsk, західнофризька Düütsk, люксембурзька Däitsch, лімбурзька Duits) належить до германської групи мов, індоєвропейської сім'ї мов, державна мова в Федеративній Республіці Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Німецька мова
Наукове товариство імені Шевченка
Науко́ве товари́ство імені Шевче́нка (акронім: НТШ) — всесвітня українська академічна організація, багатопрофільна академія наук українського народу.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Наукове товариство імені Шевченка
Нечуй-Левицький Іван Семенович
Іва́н Семе́нович Нечу́й-Леви́цький (справжнє прізвище — Леви́цький,, Стеблів, нині селище міського типу Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, Україна — Іван Семенович Нечуй-Левицький.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Нечуй-Левицький Іван Семенович
Русалка Дністровая
«Руса́лка Дністро́вая» — перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) у 1837 році силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Русалка Дністровая
Румунська мова
Румунська (limba română, застаріла українська назва волоська). — східнороманська мова, найбільше поширена в Румунії та Молдові (24-28 мільйонів мовців).
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Румунська мова
Російська імперія
Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Російська імперія
Староцерковнослов'янська мова
Староцерковнослов'янська мова (давньоболгарська, староболгарська, старомакедонська, старослов'янська, церковнослов'янська мова) — найстарша літературна мова слов'ян.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Староцерковнослов'янська мова
Східна Україна
іноді Східна Україна — культурно-історичний регіон України, до складу якого входять Харківська, Донецька та Луганська області.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Східна Україна
Синтаксис
Си́нтаксис (σύνταξις — «побудова, порядок, складання», від σύν — «з, разом» і ταξις — «впорядкування») — розділ граматики, що вивчає граматичну будову словосполучень та речень у мові.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Синтаксис
Семантика
Сема́нтика мови (давніше семасіологія) — розділ мовознавства, пов'язаний з лексикологією; вивчає значення (теж у діахронному, історичному перекрої) слів і їх складових частин, словосполук і фразеологізмів.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Семантика
Угорська мова
Угорська мова (рідше мадярська; угор. magyar nyelv) — рідна мова угорців, належить до фіно-угорської сім'ї мов, де разом з мовами ханти і мансі складає угорську групу.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Угорська мова
Франко Іван Якович
Іва́н Я́кович Фра́нко́ (27 серпня 1856, с. Нагуєвичі — 28 травня 1916, Львів, Австро-Угорщина) — видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, учений, громадський і політичний діяч.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Франко Іван Якович
Фонетика
Фоне́тика (φωνητικός — звуковий) — це розділ мовознавства, в якому вивчають звуковий склад мови.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Фонетика
Шашкевич Маркіян Семенович
Маркія́н Семе́нович Шашке́вич (с. Підлисся Золочівського повіту —, с. Новосілки) — західноукраїнський (галицький) пророк («Будитель»), письменник, поет, духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Шашкевич Маркіян Семенович
Шкільництво
Шкільництво (шкільна справа) — формування та організація системи початкової та середньої освіти у будь-якій країні, з метою виховання молодого покоління.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Шкільництво
Муромцева Ольга Георгіївна
О́льга Гео́ргіївна Му́ромцева (16 лютого 1938, село Хотімля, нині Вовчанського району Харківської області — 19 жовтня 2008, Харків) — український мовознавець.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Муромцева Ольга Георгіївна
Морфологія (мовознавство)
Морфоло́гія (від μορφή — «форма» + λογία — «слово», «вчення») — розділ граматики, в якому вивчають явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці мови.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Морфологія (мовознавство)
Желехівка
Приклад тексту желехівкою Желехі́вка (також «Систе́ма Желехі́вського», іноді «Желіхівка») — український фонетичний правопис на Заході Україні з 1886 року й до 1922 року (коли-не-коли аж до 1940-их), що його Євген Желехівський створив на основі гражданського шрифту й поширеної того часу в українській мові фонетичної орфографії (із деякими змінами) для власного «Малорусько-німецкого словаря», який повністю вийшов друком того ж таки 1886 року.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Желехівка
Західна Україна
іноді За́хідна Украї́на (також західноукраїнські землі (ЗУЗ)) — термін для означення низки історичних українських земель, а саме: Буковини, Волині, Галичини, Поділля, Закарпаття, а також Західного Полісся.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Західна Україна
Вагилевич Іван Миколайович
Іва́н Микола́йович Вагиле́вич (Iwan Wahylewycz; псевд. і крипт.: Вагилевич Далибор, Волк Заклика; 2 вересня 1811, с. Ясень, нині Рожнятівський район, Івано-Франківська область — 10 червня 1866) — священик УГКЦ, український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Вагилевич Іван Миколайович
Грінченко Борис Дмитрович
Борис Дмитрович Грінче́нко (—) — український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Грінченко Борис Дмитрович
Галичина
Галичина́ (Galicja, Galizien, Галиция) — історична область у західній Україні та південно-східній Польщі.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Галичина
Головацький Яків Федорович
Я́ків Фе́дорович Голова́цький (літ. псевд. і крипт.: Гаврило Русин; 17 жовтня 1814, с. Чепелі, нині Бродівський район — 13 травня 1888, Вільно) — український лінгвіст, етнограф, фольклорист, історик, поет, священик УГКЦ, педагог, громадський діяч.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Головацький Яків Федорович
Ідіома
Ідіома (від ἴδιος — власний, властивий; ιδιόμα — особливість, своєрідність) — стійкий неподільний зворот мови, що передає єдине поняття, зміст якого не визначається змістом його складових елементів, наприклад: байдики бити, на руку ковінька, впадати в око.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Ідіома
Літературно-науковий вістник
«Літерату́рно-науко́вий ві́стник» («ЛНВ»; за сучасним правописом мало б бути вісник) — перший всеукраїнський літературно-науковий і громадсько-політичний часопис, що виходив з 1898 року по 1932 рік.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Літературно-науковий вістник
Лексика
Лексика (від τὸ λεξικόν — сукупність слів якоїсь мови чи діалекту та словниковий склад мови письменника чи художнього твору) — словниковий склад мови.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і Лексика
1891
* рік темного металевого зайця за Шістдесятирічним циклом китайського календаря.
Переглянути Західноукраїнська мовно-літературна практика і 1891
Також відомий як Західноукраїнський варіант української літературної мови.