Зміст
156 відносини: IV століття, VI століття, VII століття, X століття, XI століття, XV століття, XVII століття, XVIII століття, XX століття, XXI століття, Критика (видавництво), Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Київ, Київська Русь, Київське воєводство, Книжка (Вишенський), Костомаров Микола Іванович, Козацька старшина, Козаки, Конфесія, Кельти, Півторак Григорій Петрович, Північне Причорномор'я, Пряшівщина, Православна церква, Правобережна Україна, Павлик Михайло Іванович, Плохій Сергій Миколайович, Поляки, Поляни (східні), Переяславська рада, Острозький Клірик, Оренбург, Австро-Угорщина, Адиги, Академія (видавничий центр), Анти, Англійська мова, Нью-Йорк, Ньїредьгаза, Ніжин, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Німці, Німецька мова, Наукова думка, Національна свідомість, Національна революція (1648—1676), Наддніпрянська Україна, Наконечний Євген Петрович, Норманська теорія, ... Розгорнути індекс (106 більше) »
IV століття
Поступовий економічний і політичний занепад Римської імперії.
Переглянути Етноніми українців і IV століття
VI століття
VI століття — століття, що охоплює роки з 501 по 600 за юліанським календарем.
Переглянути Етноніми українців і VI століття
VII століття
VII століття — століття, що охоплює роки з 601 по 700 за юліанським календарем.
Переглянути Етноніми українців і VII століття
X століття
X століття було останнім століттям умовного періоду Раннього Середньовіччя в Європі.
Переглянути Етноніми українців і X століття
XI століття
XI століття — століття на межі завершення умовного періоду Раннього Середньовіччя в Європі та періоду, який історики Європи класифікують як Високе Середньовіччя.
Переглянути Етноніми українців і XI століття
XV століття
15 століття — останнє століття Середньовіччя, епоха Відродження, початок Великих географічних відкриттів.
Переглянути Етноніми українців і XV століття
XVII століття
17 століття припадає на епоху Нової історії.
Переглянути Етноніми українців і XVII століття
XVIII століття
XVIII століття розпочалося 1701, закінчилося 1800 роком, формальний кінець середньовічної епохи.
Переглянути Етноніми українців і XVIII століття
XX століття
XX століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1901 року і закінчилося 31 грудня 2000 року; двадцяте століття нашої ери і десяте століття II тисячоліття.
Переглянути Етноніми українців і XX століття
XXI століття
XXI століття — століття, яке розпочалося 1 січня 2001 року і закінчиться 31 грудня 2100 року; поточне століття від Різдва Христового.
Переглянути Етноніми українців і XXI століття
Критика (видавництво)
«Кри́тика» — видавництво в Києві.
Переглянути Етноніми українців і Критика (видавництво)
Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Кам'яне́ць-Поді́льський націона́льний університе́т і́мені Іва́на Огіє́нка — вищий навчальний заклад IV рівня акредитації державної форми власності й підпорядкований Міністерству освіти і науки України.
Переглянути Етноніми українців і Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Київ
Ки́їв — столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи.
Переглянути Етноніми українців і Київ
Київська Русь
Ки́ївська Русь (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́, Роусь; Ки́ївська Русь — термін на означення цієї державиВойтович Л. // Вісник Львівського у-ту.
Переглянути Етноніми українців і Київська Русь
Київське воєводство
Ки́ївське воєво́дство (Palatinatus Kioviensis, Województwo kijowskie) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського (до 1569) та Корони Польської в Речі Посполитій.
Переглянути Етноніми українців і Київське воєводство
Книжка (Вишенський)
«Книжка» (Книжка) — збірка творів українського православного полеміста Івана Вишенського.
Переглянути Етноніми українців і Книжка (Вишенський)
Костомаров Микола Іванович
Мико́ла Іва́нович Костома́ров (с. Юрасівка, Острогозький повіт, Воронезька губернія, Російська імперія —, Петербург, Російська імперія) — видатний український історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, етнопсихолог.
Переглянути Етноніми українців і Костомаров Микола Іванович
Козацька старшина
Полковник Сотник Писар Коза́цька старши́на — військовий та адміністративний керівний орган Запорізької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, а також Слобідської України.
Переглянути Етноніми українців і Козацька старшина
Козаки
Козак Мамай — ідеальний козак у фольклорі українців. Італійська карта «Європейської Татарії» 1684 року. Наддніпрянська Україна позначена як «У''країна або край запорозьких козаків (Vkraina o Paese de Cossachi di Zaporowa)''».
Переглянути Етноніми українців і Козаки
Конфесія
Конфе́сія (confessio — визнання) — особливість віросповідання в межах певного релігійного вчення, а також об'єднання віруючих, послідовників цього релігійного віросповідання.
Переглянути Етноніми українців і Конфесія
Кельти
1000 рр. до н. е.; рожевим — в 400 р. до н.е.. Для орієнтування вказані кордони сучасних держав. Кельти — група племенстор.
Переглянути Етноніми українців і Кельти
Півторак Григорій Петрович
Григо́рій Петро́вич Півтора́к (14 червня 1935 року, с. Коритище, тепер Недригайлівського району Сумської обл.) — український мовознавець, доктор філологічних наук (1990), професор (1992), академік НАН України (2009; член-кореспондент 1997), заслужений діяч науки і техніки України (2011).
Переглянути Етноніми українців і Півторак Григорій Петрович
Північне Причорномор'я
Причорноморська низовина Півні́чне Причорномо́р'я — історично-географічний район на півдні України.
Переглянути Етноніми українців і Північне Причорномор'я
Пряшівщина
Пряшівщина — українська етнічна територія в північно—східній Словаччині, яка межує з українським Закарпаттям, а в історичному плані є частиною Закарпаття.
Переглянути Етноніми українців і Пряшівщина
Православна церква
П'ятидесятниця — момент заснування Церкви згідно з православним ученням Правосла́вна Це́рква (Вселенська Православна Церква, Кафолічна Православна Церква, Східна Православна Церква, Вселенське Православ'я, Православ'я) — четверта за чисельністю (після католиків, сунітів та вішнаїтів) релігійна спільнота і друга за чисельністю внутрішньо єдина християнська спільнота у світі.
Переглянути Етноніми українців і Православна церква
Правобережна Україна
Правобере́жна Украї́на (Правобережжя, Правобічна Україна) — історико-географічна назва частини території України на правому березі Дніпра.
Переглянути Етноніми українців і Правобережна Україна
Павлик Михайло Іванович
Миха́йло Іва́нович Павли́к (17 вересня 1853, Монастирське — 26 січня 1915, Львів) — український письменник, публіцист, громадський і політичний діяч.
Переглянути Етноніми українців і Павлик Михайло Іванович
Плохій Сергій Миколайович
Сергій Миколайович Плохій (Serhii Plokhii; 23 травня 1957, Горький, Росія) — український та американський історик, професор української історії в Гарвардському університеті, де він також займає посаду директора Гарвардського українського наукового інституту.
Переглянути Етноніми українців і Плохій Сергій Миколайович
Поляки
Поля́ки (Polacy) — західнослов'янський народ, основне населення Польщі (94,83 %).
Переглянути Етноніми українців і Поляки
Поляни (східні)
Поля́ни, Полянська земля (Полѧне) — східнослов'янський племінний союз VI—IX ст., котрий згідно з «Повістю врем'яних літ» займав територію в Центральній Наддніпрянщиністор.
Переглянути Етноніми українців і Поляни (східні)
Переяславська рада
Переяславі-Хмельницькому. Переяславська рада — загальна військова рада, яку гетьман Богдан Хмельницький скликав у Переяславі 8 (18) січня 1654 року.
Переглянути Етноніми українців і Переяславська рада
Острозький Клірик
Остро́зький Клірик (рр. н. і см. невід.) — нерозгаданий псевдонім українського письменника-полеміста др.
Переглянути Етноніми українців і Острозький Клірик
Оренбург
Оренбу́рг (Оренбург; Орынбор/Orynbor; Ырынбур; Ырымбур) — місто обласного підпорядкування, адміністративний центр Оренбурзької області, Росія, за 1468 км від Москви.
Переглянути Етноніми українців і Оренбург
Австро-Угорщина
А́встро-Уго́рщина, або Австро-Угорська монархія — двоєдина (дуалістична) монархія, очолена династією Габсбурґів та утворена внаслідок компромісної угоди, укладеної між двома складовими її частинами — Австрійською імперією та Угорським королівством — 1867 року.
Переглянути Етноніми українців і Австро-Угорщина
Адиги
Етно-лінгвістичні групи кавказького регіону Адиги (самоназва — адиге, вживається також черкеси — як іноназва) — народ, що складається з групи народностей (адигейці, кабардинці, черкеси) у Росії (713 тис.
Переглянути Етноніми українців і Адиги
Академія (видавничий центр)
Видавничий центр «Академія» – українське книжкове видавництво.
Переглянути Етноніми українців і Академія (видавничий центр)
Анти
Племена Східної Європи 5-6 ст. Áнти (Áνται, Antae, Antes) — слов'янське міжплемінне об'єднання.
Переглянути Етноніми українців і Анти
Англійська мова
Англі́йська мо́ва (English, the English language) — мова, що належить до германської групи індоєвропейської сім'ї мов.
Переглянути Етноніми українців і Англійська мова
Нью-Йорк
--> |scale.
Переглянути Етноніми українців і Нью-Йорк
Ньїредьгаза
НіредьгазаАтлас світу. —: ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7 // (Nyíregyháza) — місто на північному сході Угорщини, в над-регіоні Північний Великий Альфельд, адміністративний центр медьє (області) Саболч-Сатмар-Береґ, центр кістерсеґу (району) Ньїредьгаза.
Переглянути Етноніми українців і Ньїредьгаза
Ніжин
Ні́жин — вузол залізничних та автомобільних шляхів, районний центр Ніжинського району Чернігівської області, друге за величиною місто обласного значення, що розташоване на берегах р.
Переглянути Етноніми українців і Ніжин
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Ні́жинський держа́вний університе́т і́мені Мико́ли Го́голя — вищий заклад освіти четвертого рівня, що розташований у м. Ніжин, Чернігівської області.
Переглянути Етноніми українців і Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Німці
Ні́мці (Deutsche) — центральноєвропейський германський народ, корінне населення Німеччини. Носії німецької мови, що належить до германської групи індоєвропейських мов.
Переглянути Етноніми українців і Німці
Німецька мова
Німе́цька мо́ва (Deutsch або deutsche Sprache; австро-баварська Deitsch, алеманська Dütsch і Deitsch, нижньонімецька Düütsch, нижньосаксонська Duuts, ріпуарська Dütsch, фризька Dútsk, західнофризька Düütsk, люксембурзька Däitsch, лімбурзька Duits) належить до германської групи мов, індоєвропейської сім'ї мов, державна мова в Федеративній Республіці Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії.
Переглянути Етноніми українців і Німецька мова
Наукова думка
Науково-виробниче підприємство Видавництво «Наукова думка» НАН України Найголовніший напрям діяльності «Наукової думки» — випуск фундаментальних та узагальнювальних наукових монографій українських учених, видання творів історико-культурної спадщини українського народу.
Переглянути Етноніми українців і Наукова думка
Національна свідомість
Націона́льна свідо́мість — сукупність соціальних, економічних, політичних, моральних, етичних, філософських, релігійних поглядів, норм поведінки, звичаїв і традицій, ціннісних орієнтацій та ідеалів, в яких виявляються особливості життєдіяльності націй та етносів.
Переглянути Етноніми українців і Національна свідомість
Національна революція (1648—1676)
Національна революція 1648-1676 — породжений українськими реаліями раннього Нового часу складний політичний процес, що під гаслами захисту православ'я, прав і свобод Війська Запорозького й народу України поєднував у собі боротьбу за національне визволення, масовий соціальний протест і збройні форми громадянського протистояння та супроводжувався кардинальними змінами всіх сфер і рівнів життєдіяльності суспільства.
Переглянути Етноніми українців і Національна революція (1648—1676)
Наддніпрянська Україна
Наддніпря́нська Украї́на, також Наддніпря́нщина, Подніпро́в'я — історично-географічна частина України, яка початково включала в себе центральні і північні області України з центром в Києві, себто лишень Середню Наддніпрянщину.
Переглянути Етноніми українців і Наддніпрянська Україна
Наконечний Євген Петрович
Євген Петрович Наконечний (18 червня 1931, с. Черепин, нині Пустомитівський район, Львівська область — 14 вересня 2006, Львів, Україна) — український бібліограф, історик, мовознавець.
Переглянути Етноніми українців і Наконечний Євген Петрович
Норманська теорія
Радзивилівського літопису. XV століття Но́рманська тео́рія — одна з теорій походження Київської Русі, прихильники якої пов'язують державотворчі процеси в Східній Європі зі скандинавською експансією на Схід.
Переглянути Етноніми українців і Норманська теорія
Русь (етнонім)
Райони військової, торговельної та політичної активності русі за письмовими джерелами IX ст. Русь (однина руси́н) — етнонім, який зазвичай вживають для позначення населення Київської Русі.
Переглянути Етноніми українців і Русь (етнонім)
Руський
Ру́ський (прикметник) (давньоруськ. руськии, ruski) — в українській мові такий, що відноситься до часів Русі або до її населення — русі (наз. відм. однини — русин, аналогічно утворювались назви сусідніх народів: Москва — москвин, Литва — литвин), чи їхніх нащадків — українців.
Переглянути Етноніми українців і Руський
Руське воєводство
Ру́ське воєво́дство (Palatinatus Russiae, Województwo ruskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій.
Переглянути Етноніми українців і Руське воєводство
Русини
польського атласу 1927 року. ''«Rusini»'' подана як єдина назва для українців. Руси́ни або ру́сь — етнонім, який спочатку вживався до східнослов'янського населення Київської Русі, а після її розпаду, щодо українського та білоруського населення Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, Австро-Угорщини та інших країн.
Переглянути Етноніми українців і Русини
Русини (етнографічна група)
Руси́ни — етнонім, яким позначають нащадків історичних русинів Австро-Угорської імперії, які вживають цю назву для самоідентифікації.
Переглянути Етноніми українців і Русини (етнографічна група)
Річ Посполита
Річ Посполи́та (Res Publica, Рѣч Посполита, Rzeczpospolita, Abiejų Tautų Respublika) — східноєвропейська федеративна держава, що існувала протягом 1569–1795 років на теренах сучасних Польщі, України, Білорусі, Литви, Латвії, Молдови, південної Естонії та західної Росії.
Переглянути Етноніми українців і Річ Посполита
Росія
Росі́йська Федера́ція, або Росі́я (Российская Федерация, Россия) — держава у північній Євразії, федеративна змішана республіка, столиця — Москва.
Переглянути Етноніми українців і Росія
Росіяни
Росія́ни (русские,; россияне) — східнослов'янський народ.
Переглянути Етноніми українців і Росіяни
Російська імперія
Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».
Переглянути Етноніми українців і Російська імперія
Російська мова
Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.
Переглянути Етноніми українців і Російська мова
Роксолани
Роксолани (Ῥωξολανοί, Rhoxolani, Roxolani) — група чи об'єднання кочових іраномовних аланських племен, які мешкали у Північному Причорномор'ї з, близько, 30-их рр.
Переглянути Етноніми українців і Роксолани
Станіслав Оріховський
Станісла́в Оріхо́вський, Станіслав Оріховський-Русин, Станіслав Оріховський-Роксолан гербу Окша (Stanisław Orzechowski; 11 листопада 1513–1566) — русинський (український) релігійний діяч та мислитель доби Відродження.
Переглянути Етноніми українців і Станіслав Оріховський
Східна Україна
іноді Східна Україна — культурно-історичний регіон України, до складу якого входять Харківська, Донецька та Луганська області.
Переглянути Етноніми українців і Східна Україна
Срезневський Ізмаїл Іванович
Ізмаї́л Іванович Срезне́вський (Ярославль, Російська імперія —, Петербург, Російська імперія) — філолог, славіст, історик, палеограф, український письменник, академік СПб АН.
Переглянути Етноніми українців і Срезневський Ізмаїл Іванович
Сас Петро Михайлович
Сас Петро Михайлович (20 липня 1955, с. Ладижинські Хутори, Гайсинського району, Вінницької області) — український історик, доктор історичних наук, провідний вчений відділу історії НАН України, спеціалізується на дослідженнях історії України XVI—XVIII ст., заслужений діяч науки і техніки України.
Переглянути Етноніми українців і Сас Петро Михайлович
Сарматизм
«Сарматський портрет» Дмитра Вишневецького — ікона сарматського стилю у моді: оселедець, східний жупан, кунтуш, шабля і лук. Сармати́зм — у XVI — XIX століттях ідея походження панівних класів Східної Європи від стародавнього войовничого народу сарматів, мешканців Сарматії, що виникла за часів Речі Посполитої.
Переглянути Етноніми українців і Сарматизм
Скандинавія
Скандинавія — регіон у Північній Європі, що характеризується спільним етнокультурним спадком Північної Німеччини та взаємно зрозумілими північно-германськими мовами.
Переглянути Етноніми українців і Скандинавія
Склавіни
Слов'яни — східна група індоєвропейських народів VI столітті «Склавенія» Лужичани на мапі 1000 року Склавіни (склавени, Σκλάβήνοι, Sclaueni) — назва слов'янських племен, розселених на північ від Дунаю, у візантійських, греко- і латиномовних джерелах 6 століття.
Переглянути Етноніми українців і Склавіни
Слобідська Україна
Східної Слобожанщини. Слобідська́ Украї́на або Слобожа́нщина (рідше — Слобідщина) — історико-географічний край у східній частині України та прикордонних областях РФ, територія якого перекривається приблизно з територією п'яти Слобідських козацьких полків 17 — 18 століть, автономних формацій у межах Московського царства, а згодом Російської імперії.
Переглянути Етноніми українців і Слобідська Україна
Слов'яни
Країни, де слов'янські мови є державними. Світло-зелений — західні, темно-зелений — східні, чорний — південні слов'янскі мови Слов'яни — східна група індоєвропейських народів VI столітті.
Переглянути Етноніми українців і Слов'яни
Словник української мови в 11 томах
Одинадцятитомний «Словник української мови» (СУМ-11) — перший в історії великий тлумачний словник української мови.
Переглянути Етноніми українців і Словник української мови в 11 томах
Смолій Валерій Андрійович
Вале́рій Андрі́йович Смолі́й (1 січня 1950, Авратин) — український історик.
Переглянути Етноніми українців і Смолій Валерій Андрійович
Сохань Павло Степанович
Соха́нь Павло́ Степа́нович (18 листопада 1926, Новоіванівка — 14 червня 2013, Київ) — український історик-славіст, джерелознавець, археограф, член-кореспондент Національної академії наук України (1985), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1980).
Переглянути Етноніми українців і Сохань Павло Степанович
Середньовіччя
Григорієм I Середньові́ччя — період європейської історії від V століття (падіння Римської імперії і Велике переселення народів) до епохи Відродження та Реформації, кінець XV століття — початок XVI століття.
Переглянути Етноніми українців і Середньовіччя
Сейм Речі Посполитої
thumb Сейм (вальний сейм; sejm walny.; conventio generalis.) — станово-представницький орган в Речі Посполитій в другій половині XVI — XVIII століттях.
Переглянути Етноніми українців і Сейм Речі Посполитої
Тюркські мови
Карта тюркських мов алтайської сім'ї мов Тю́ркські мо́ви — мови алтайської макросім'ї; кількадесят живих та мертвих мов Центральної та Південно-Західної Азії, Східної Європи.
Переглянути Етноніми українців і Тюркські мови
Угорщина
Уго́рщина (Magyarország — «Мадя́рщина») — держава в Центральній Європі з населенням близько 10 мільйонів осіб.
Переглянути Етноніми українців і Угорщина
Українські гетьмани і кошові отамани
Булава — символ верховної влади українських гетьманів і кошових отаманів У списку подані ватажки Війська Запорозького XV–XVII століть, старші реєстрових козаків та гетьмани Війська Запорозького Городового XVI–XVIII століть, кошові отамани Війська Запорозького Низового (січових козаків) XVI—XVIII століття, гетьмани України XX століття.
Переглянути Етноніми українців і Українські гетьмани і кошові отамани
Українська шляхта
Князі роду Санґушків, Острозьких, Вишневецьких. Розпис у соборі Успення Пресвятої Богородиці Києво-Печерського монастиря. Реставрація, 1843 рік Украї́нська шля́хта — вищий суспільно-політичний, привілейований, провідний соціальний стан, аристократія в Давній Русі-Україні, Королівстві Русі, Великому Князівстві Литовському, Руському та Жемайтійському, Речі Посполитій, Козацькій державі та інших державних утвореннях на теренах України.
Переглянути Етноніми українців і Українська шляхта
Українська інтелігенція
Українська інтелігенція — духовний провід українського народу.
Переглянути Етноніми українців і Українська інтелігенція
Українська революція
Українська революція (також Перші визвольні змагання) — низка подій, пов'язаних з національно-визвольною боротьбою українського народу у 1917—1921 роках.
Переглянути Етноніми українців і Українська революція
Українська Народна Республіка
Украї́нська Наро́дна Респу́бліка (УНР) — українська держава зі столицею в Києві, яка в 1917–1920 роках контролювала території центральної, східної та південної України.
Переглянути Етноніми українців і Українська Народна Республіка
Українська Радянська Соціалістична Республіка
Украї́нська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка, УРСР (до 30 січня 1937 року — Украї́нська Соціялісти́чна Радя́нська Респу́бліка, УСРР) — одна з республік у складі Радянського Союзу.
Переглянути Етноніми українців і Українська Радянська Соціалістична Республіка
Українська Держава
Украї́нська Держа́ва (в історіографії інколи вживають назву Гетьманат) — назва держави, що охоплювала територію Центральної, Східної та Південної України зі столицею в Києві від 29 квітня до 14 грудня 1918 року.
Переглянути Етноніми українців і Українська Держава
Українське козацтво
Мапа Різзі-Занноні 1767 р. Українські козаки — козацькі підрозділи, які початково було зорганізовано з метою оборони південно-руських земель, що увійшли до складу Князівства Литовського, від степових орд що було спричинене тотальним наступом Східного Світу, і Великого Степу, в рамках християнсько-мусульманського цивілізаційного протистояння, на територію сучасної України.
Переглянути Етноніми українців і Українське козацтво
Українське національне відродження
Украї́нське націона́льне відродження — соціальний та політичний рух на території Російської та Австро-Угорської імперій, що виступав за національно-культурне відродження й становлення української нації.
Переглянути Етноніми українців і Українське національне відродження
Українці
Украї́нці — східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України.
Переглянути Етноніми українців і Українці
Україна
Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.
Переглянути Етноніми українців і Україна
Україна-Русь
Украї́на-Русь— термін, запропонований істориком Михайлом Грушевським, для окреслення українських земель.
Переглянути Етноніми українців і Україна-Русь
Фіни
Фіни (самоназва «суомалайсет», suomalaiset) — фіно-угорський народ на Півночі Європи, основне населення Фінляндії.
Переглянути Етноніми українців і Фіни
Франко Іван Якович
Іва́н Я́кович Фра́нко́ (27 серпня 1856, с. Нагуєвичі — 28 травня 1916, Львів, Австро-Угорщина) — видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, учений, громадський і політичний діяч.
Переглянути Етноніми українців і Франко Іван Якович
Чухліб Тарас Васильович
Тара́с Васи́льович Чухліб (Ольшаниця) — український історик, доктор історичних наук.
Переглянути Етноніми українців і Чухліб Тарас Васильович
Чорноморська минувшина
Чорноморська минувшина — науковий часопис Відділу історії козацтва на Півдні України Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України Національної академії наук України.
Переглянути Етноніми українців і Чорноморська минувшина
Черкаси (етнонім)
Черкаси, черкаські люди (Κιρκάσιους, Circassi) — один з екзонімів українців, поширений у XVI—XVIII століттях, як у Московському царстві, Кримському ханстві, так частково і країнах Західної Європи.
Переглянути Етноніми українців і Черкаси (етнонім)
Чернігівське воєводство
Черні́гівське воєво́дство (Palatinatus Czernihoviensis, Województwo czernihowskie) — адміністративно-територіальна одиниця Корони Польської в Речі Посполитій.
Переглянути Етноніми українців і Чернігівське воєводство
Швеція
Шве́ція (Sverige), офіційна назва Королівство Швеція (швед.) — держава в Північній Європі на Скандинавському півострові.
Переглянути Етноніми українців і Швеція
Шевченко Тарас Григорович
Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р;, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) —, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.
Переглянути Етноніми українців і Шевченко Тарас Григорович
Яковенко Наталя Миколаївна
Ната́ля Микола́ївна Яковенко (16 жовтня 1942, с. Апрелівка Бобринецького району Кіровоградської області) — історик (доктор історичних наук), заслужений діяч науки і техніки України, професор кафедри історії НаУКМА.
Переглянути Етноніми українців і Яковенко Наталя Миколаївна
Мюнхен
Мю́нхен (München, бав. Minga) — місто на річці Ізар на півдні Німеччини, у федеральній землі Баварія.
Переглянути Етноніми українців і Мюнхен
Музей гетьманства
Музе́й гетьма́нства — державний культурно-освітній та науково-дослідний заклад історичного профілю, зосередження пам'яток матеріальної та духовної культури, пов'язаних з історією та традиціями козацько-гетьманської доби.
Переглянути Етноніми українців і Музей гетьманства
Матвій із Міхова
Мацєй із Мєхова Матвій із Міхова (Mathiae de Mechovia; Maciej z Miechowa, Maciej Miechowita; —) — польський освітній і науковий діяч періоду Відродження.
Переглянути Етноніми українців і Матвій із Міхова
Максимович Михайло Олександрович
Максимо́вич Миха́йло Олекса́ндрович (хутір Тимківщина, нині Богуславець, Черкаська область, Україна —, хутір Михайлова Гора біля с. Прохорівки, нині Канівський район) — видатний український вчений-енциклопедист, фольклорист, історик, філолог, етнограф, ботанік, поет зі старшинського козацького роду Полтавщини, перший ректор університету Св.
Переглянути Етноніми українців і Максимович Михайло Олександрович
Макарчук Степан Арсентійович
Степа́н Арсе́нтійович Макарчу́к (* 3 січня 1930, Дуліби — †2 грудня 2014, Львів) — український історик, етнолог, джерелознавець, дослідник українського етносу, доктор історичних наук (1985), професор (1987), заслужений діяч науки і техніки України (1999).
Переглянути Етноніми українців і Макарчук Степан Арсентійович
Московське царство
Моско́вське ца́рство, Московська держава, Московія (Московское государство, Московское царство, Moscovia) // Малая советская энциклопедия. — Т. 7. — С. 83.
Переглянути Етноніми українців і Московське царство
Мореплавство
Мореплавство, Мореплавання — мистецтво плавання морями, річками й озерами на будь-яких судах із вживанням для цього всього комплексу знань, об'єднаного в науці «судноводіння».
Переглянути Етноніми українців і Мореплавство
Західна Україна
іноді За́хідна Украї́на (також західноукраїнські землі (ЗУЗ)) — термін для означення низки історичних українських земель, а саме: Буковини, Волині, Галичини, Поділля, Закарпаття, а також Західного Полісся.
Переглянути Етноніми українців і Західна Україна
Закарпаття
Закарпаття (Карпатська Україна, Підкарпатська Русь, Срібна Земля, Угорська Русь) — історико-географічний край на південному заході України, у Центральній Європі, обіймає південне узбіччя Карпат та прилеглу до них частину низовини, розташовані в басейні р.
Переглянути Етноніми українців і Закарпаття
Знання (видавництво)
«Знання» — українське видавництво, яке спеціалізується на виданні підручників і навчальних посібників для вищих навчальних закладів та художньої літератури.
Переглянути Етноніми українців і Знання (видавництво)
Буковина
Букови́на (край буків) — історичний регіон, розташований між середньою течією Дністра та головним Карпатським хребтом у долинах верхньої течії Пруту та Сірету.
Переглянути Етноніми українців і Буковина
Білоруси
Білору́си (заст. білорусини, білорусці, беларусы) — східнослов'янський народ, який переважно проживає на території сучасної Білорусі.
Переглянути Етноніми українців і Білоруси
Брацлавське воєводство
Брацла́вське воєво́дство (Palatinatus Braclaviensiss, Województwo bracławskie) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського (до 1569 року) та Корони Польської у Речі Посполитій.
Переглянути Етноніми українців і Брацлавське воєводство
Брайчевський Михайло Юліанович
Брайчевський Михайло Юліанович (6 вересня 1924, Київ — 23 жовтня 2001, Київ) — український історик та археолог.
Переглянути Етноніми українців і Брайчевський Михайло Юліанович
Батьківщина
Батьківщи́на (Вітчизна) — країна, що належить даному народові; вужче — рідний край, місце народження тієї чи іншої людини.
Переглянути Етноніми українців і Батьківщина
Близнюки (повість)
«Близнюки́» (Близнецы) — повість Тараса Шевченка російською мовою, написана орієнтовно 10 червня — 20 липня 1855 р.
Переглянути Етноніми українців і Близнюки (повість)
Бодянський Осип Максимович
Йо́сип (О́сип) Макси́мович Бодя́нський (псевд. О. Бода-Варвинець, Ісько Материнка, І.Мастак та ін.) (за іншими даними — 3(15) листопада 1808, Варва, Лохвицький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія (нині Чернігівська область, Україна) —, Москва, Російська імперія) — український філолог-славіст, історик, фольклорист, перекладач, видавець, письменник, член-кореспондент Петербурзької Академії наук (1854).
Переглянути Етноніми українців і Бодянський Осип Максимович
Белзьке воєводство
Бе́лзьке воєво́дство (Palatinatus Belzensis, Województwo bełskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій.
Переглянути Етноніми українців і Белзьке воєводство
Військо Запорозьке Низове
Ві́йсько Запоро́зьке Низове́ — нереєстрове козацтво другої половини XVI — кінця XVIII століття з дислокацією за порогами Дніпра.
Переглянути Етноніми українців і Військо Запорозьке Низове
Видавництво імені Олени Теліги
Видавництво імені Олени Теліги — україномовна видавнича організація, діяльність якої спрямована на утвердження, широку пропаганду української національної та державотворчої ідеї.
Переглянути Етноніми українців і Видавництво імені Олени Теліги
Видавництво Світ
«Світ» — видання та розповсюдження навчальної і методичної літератури для вищої та середньої школи, а також монографій, словників, довідників, творів художньої літератури, літературознавчих та суспільно-політичний праць, видань на замовлення.
Переглянути Етноніми українців і Видавництво Світ
Волохи
Сьогоденне розселення волохів на Балканському півострові Воло́хи — узагальнювальний термін, що позначає кілька сучасних романомовних народів в Центральній, Східній та Південно-Східній Європі.
Переглянути Етноніми українців і Волохи
Вернадський Володимир Іванович
Володи́мир Іва́нович Верна́дський (Санкт-Петербург, Російська імперія —, Москва, Російська РФСР, СРСР) — український філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, космізм.
Переглянути Етноніми українців і Вернадський Володимир Іванович
Велике князівство Литовське
Вели́ке кня́зівство Лито́вське (лат.: Magnus Ducatus Lithuaniae, скорочено ВКЛ), повна назва — Вели́ке кня́зівство Лито́вське, Руське, Жамойтське та інших земель — монархічна держава у Східній Європі середньовіччя і нового часу.
Переглянути Етноніми українців і Велике князівство Литовське
Грушевський Михайло Сергійович
Груше́вський Миха́йло Сергі́йович (Холм, нині Польща —, Кисловодськ, Ставропольський край, РРФСР, СРСР) — український історик, громадський та політичний діяч.
Переглянути Етноніми українців і Грушевський Михайло Сергійович
Греко-католицькі церкви
Гре́ко-като́лицькі це́ркви — сучасна назва східних католицьких церков візантійської традиції.
Переглянути Етноніми українців і Греко-католицькі церкви
Габсбурзька монархія
Територія Габсбурзької монархії у 1200–1913 роках (Габсбурзька монархія, Габсбурзька імперія або Австрійська монархія) — неофіційна назва територій, які перебували під владою австрійського відгалуження династії Габсбургів.
Переглянути Етноніми українців і Габсбурзька монархія
Галушко Кирило Юрійович
Кирило Юрійович Галушко (Галушко Кирилл, Kyrylo Galushko / Halushko, нар. 1973, Київ) — український історик, соціолог, викладач, публіцист, блогер, літератор.
Переглянути Етноніми українців і Галушко Кирило Юрійович
Галицько-Волинське князівство
Га́лицько-Воли́нське князівство (в західних джерелах також Галицьке королівство Regnum Galiciæ), від 1253 року також Ру́ське королі́вство (Regnum Russiæ) — центральноєвропейська середньовічна руська держава.
Переглянути Етноніми українців і Галицько-Волинське князівство
Галичани
Галича́ни — назва жителів Галичини.
Переглянути Етноніми українців і Галичани
Галичина
Галичина́ (Galicja, Galizien, Галиция) — історична область у західній Україні та південно-східній Польщі.
Переглянути Етноніми українців і Галичина
Галлія
220px Сучасна історична мапа, із зображенням Галлії (58) Гáллія (Gallia) — область у Європі, відома з часів давнього Риму, одна з провінцій Римської Імперії.
Переглянути Етноніми українців і Галлія
Гетьманщина
Гетьма́нщина або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля.
Переглянути Етноніми українців і Гетьманщина
Дух і літера (видавництво)
«Ду́х і Лі́тера» — українське видавництво літератури філософського, соціально-політичного, культурологічного та богословського напрямків.
Переглянути Етноніми українців і Дух і літера (видавництво)
Дуліби
Дуліби, дудліби (Дулѣби; Дулѣбы; Дулебы; Doudlebové, Dúdlebi, Dúdlebové; Dulebovia, Dudlebovia; Dulebowie, Dudlebowie) — одне із великих племен умовно східних слов'ян (оскільки теж саме плем'я існувало серед умовно західних слов'ян), об'єднання слов'ян, входили у Антський союз, згадуваних у давньоруських літописах та у творах арабського історика Масуді.
Переглянути Етноніми українців і Дуліби
Діло (газета)
Перша сторінка газети «Діло» від 31 серпня 1939 року (один з останніх випусків) Ді́ло — провідний часопис Галичини, її перший, найстаріший і впродовж багатьох років єдиний український щоденник (перше число було видано друком у Львові 1 січня 1880 року); офіційний орган УНДП і УНДО.
Переглянути Етноніми українців і Діло (газета)
Драгоманов Михайло Петрович
Михайло Петрович Драгома́нов (або Драгома́нів; використовував псевдоніми Толмачев, Українець, М. Кузьмичевський, П. Кузьмичевський, Кирило Василенко, Волинець, М. Галицький, М.
Переглянути Етноніми українців і Драгоманов Михайло Петрович
Дари в Чигрині 1649 року
Дари в Чигрині 1649 року — малюнок Тараса Шевченка до однойменного офорта.
Переглянути Етноніми українців і Дари в Чигрині 1649 року
Історіографічні дослідження в Україні
«Історіографічні дослідження в Україні» ("Історіографічні дослідження в Українській РСР") – історіографічний неперіодичний збірник наук.
Переглянути Етноніми українців і Історіографічні дослідження в Україні
Іван Вишенський
Іва́н Ви́шенський (Іоанн Вишенский; близько 1550—1621) — український релігійний і літературний діяч раннього нового часу, преподобний.
Переглянути Етноніми українців і Іван Вишенський
Іларіон (Огієнко)
Митрополит Іларіон (світське ім'я Іва́н Іва́нович Огіє́нко;, Брусилів —29 березня 1972, Вінніпег, Манітоба, Канада) — український вчений, єпископ (від 1940), митрополит УАПЦ (від 1944), предстоятель УГПЦК (від 1951), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог.
Переглянути Етноніми українців і Іларіон (Огієнко)
Інститут історії України НАН України
Інститу́т істо́рії Украї́ни НАН Украї́ни — науково-дослідний інститут Відділення історії, філософії та права НАН України, який вивчає широкий спектр проблем історії України.
Переглянути Етноніми українців і Інститут історії України НАН України
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України
Інститу́т мистецтвозна́вства, фольклори́стики та етноло́гії і́мені М. Т. Ри́льського НАН Украї́ни — науковці інституту досліджують минуле й сучасне української національної культури та основні жанри мистецтва.
Естонці
Есто́нці (eestlased — самоназва з середини 19 ст., до цього maarahvas — буквально «народ своєї землі») — народ, що становить основне населення Естонії.
Переглянути Етноніми українців і Естонці
Етногенез українців
Етногене́з украї́нців — історичний процес етнічного формування українців (походження, родовід).
Переглянути Етноніми українців і Етногенез українців
Етнонім
Етно́нім (від έθνος (ethnos) — плем'я, народ й όνυμα (onyma) — ім'я, назва) — термін для позначення будь-якого етносу або етнічної спільності: роду, племені, племінного союзу, народу, народності, нації.
Переглянути Етноніми українців і Етнонім
Екзонім
Budyšyn), відтак обидві назви одна до одної виступають як екзоніми Екзо́нім (від ἔξω екзо «зовні, поза» та ὄνομα онома «ім'я») — це топонім або етнонім, що не вживається відповідно місцевим населенням або народом, зокрема і на офіційному рівні.
Переглянути Етноніми українців і Екзонім
Енциклопедія українознавства
«Енциклопедія українознавства» (Encyclopedia of Ukraine, Internet Encyclopedia of Ukraine) — фундаментальна праця з україністики, створена під егідою Наукового товариства ім. Шевченка у Європі (центр — Сарсель під Парижем).
Переглянути Етноніми українців і Енциклопедія українознавства
Енциклопедія історії України
Енциклопе́дія істо́рії Украї́ни (ЕІУ) — десятитомна чорно-біла ілюстрована енциклопедія з історії України.
Переглянути Етноніми українців і Енциклопедія історії України
Львів
Львів — місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та центром Західної України.
Переглянути Етноніми українців і Львів
Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника
Льві́́вська націона́льна науко́ва бібліоте́ка Украї́ни і́мені Василя́ Стефа́ника — національна бібліотека України у Львові, науково-дослідний інститут Відділення історії, філософії та права НАН України.
Переглянути Етноніми українців і Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника
Лівобережна Україна
Лівобере́жна Україна — найменування частини України на лівому березі Дніпра у складі Російської імперії в другій половині 17 — 18 століть, після Андрусівского перемир'я між Росією й Польщею (1667 року).
Переглянути Етноніми українців і Лівобережна Україна
Лікбез. Історичний фронт
likбез.
Переглянути Етноніми українців і Лікбез. Історичний фронт
Латинська мова
Лати́нська мо́ва, також лати́на (Lingua Latīna) — мова, яка належить до латинсько-фаліскської підгрупи італьських мов індоєвропейської мовної сім'ї.
Переглянути Етноніми українців і Латинська мова
Литвини
Литви́ни (Ліцьвіны, Літвіны) — це етнонім, який застосовувався в деяких слов'янських мовах до різних народів.
Переглянути Етноніми українців і Литвини
Йосиф Верещинський
Герб Корчак. Йо́сиф Верещи́нський (Józef Wereszczyński; близько 1530 або 1539, Збараж — 1598) — руський церковний та суспільно-політичний діяч Речі Посполитої.
Переглянути Етноніми українців і Йосиф Верещинський
1501
Відродження Епоха великих географічних відкриттів Ганза Ацтецький потрійний союз Імперія інків.
Переглянути Етноніми українців і 1501
1654
Епоха великих географічних відкриттів Ганза Річ Посполита Запорозька Січ Хмельниччина.
Переглянути Етноніми українців і 1654