Зміст
92 відносини: Катерина II, Києво-Могилянська академія (1659—1817), Києво-Могилянська колегія, Кирило-Мефодіївське товариство, Котляревський Іван Петрович, Коронна земля, Корецький-Сатановський Арсеній, Козельський Яків Павлович, Кониський Олександр Якович, Полонська-Василенко Наталія Дмитрівна, Петро I, Олександр III (російський імператор), Австро-Угорщина, Антонович Володимир Боніфатійович, Антоненко-Давидович Борис Дмитрович, Наукове товариство імені Шевченка, Національна революція (1648—1676), Національно-визвольний рух, Народний рух України, Народовці, Руська трійця, Русалка Дністровая, Русифікація, Різночинці, Радикальна партія Олега Ляшка, Російська імперія, Революційна українська партія, Стус Василь Семенович, Сталінські репресії, Сверстюк Євген Олександрович, Симеон Полоцький, Сковорода Григорій Савич, Товариство українських поступовців, Українська соціал-демократична робітнича партія, Українська шляхта, Українська революція, Українська Народна Партія, Українська Радянська Соціалістична Республіка, Українська господарська академія, Українська партія соціалістів-революціонерів, Українська еміграція, Український Соціологічний Інститут, Український вільний університет, Український високий педагогічний інститут, Український науковий інститут у Берліні, Український науковий Інститут у Варшаві, Український націоналізм, Українське козацтво, Українське національно-демократичне об'єднання, Українізація (1920—1930-ті), ... Розгорнути індекс (42 більше) »
Катерина II
Катерина ІІ (Екатерина II Великая), ім'я при народженні: Софія Авґуста Фредеріка Ангальт-Цербст-Дорнбурґ, (Sophie Auguste Friederike von Anhalt-Zerbst-Dornburg) (Штетін, Пруссія —, Царське Село, тепер Санкт-Петербург) — російська імператриця (1762–1796).
Переглянути Українська інтелігенція і Катерина II
Києво-Могилянська академія (1659—1817)
Ки́єво-Могиля́нська акаде́мія — стародавній навчальний заклад в Києві, який під такою назвою існував від 1632 до 1817 року.
Переглянути Українська інтелігенція і Києво-Могилянська академія (1659—1817)
Києво-Могилянська колегія
Митрополит Петро Могила — відновлювач Київської Академії Ки́єво-Могиля́нська коле́гія (також відома під назвою Києво-Могилянський колегіум та Київська Академія) — вищий навчальний заклад, заснований святим Петром Могилою в Києві 1632 як правонаступник стародавньої Київської Академії, заснованої Ярославом Мудрим.
Переглянути Українська інтелігенція і Києво-Могилянська колегія
Кирило-Мефодіївське товариство
Кири́ло-Мефо́діївське товариство (Україно-слов'янське товариство, Кирило-Мефодіївське братство) — перша українська таємна політична організація, що виникла в Києві наприкінці 1845 року та спиралася на традиції українського визвольного й автономістського руху.
Переглянути Українська інтелігенція і Кирило-Мефодіївське товариство
Котляревський Іван Петрович
Котляре́вський Іва́н Петро́вич (Полтава —, Полтава) — український письменник, поет, драматург, зачинатель нової української літератури, громадський діяч.
Переглянути Українська інтелігенція і Котляревський Іван Петрович
Коронна земля
Коро́нна земля́, або коронний край — територія, що належить монарху («короні»), та передається у спадок без права відчуження.
Переглянути Українська інтелігенція і Коронна земля
Корецький-Сатановський Арсеній
Арсе́ній Коре́цький-Сатано́вський (кінець XVI або початок XVII століття, Сатанів — після 1653 р., Антонієво-Сійський монастир) — український православний просвітитель, богослов, текстолог, лексикограф, православний монах; один із піонерів української культурної місії в Московії XVII століття.
Переглянути Українська інтелігенція і Корецький-Сатановський Арсеній
Козельський Яків Павлович
Яків Павлович Козельський (* — †) — письменник, філософ-просвітитель, випускник Київської академії у 1750 р., працював у Петербурзі, а з 1770 по 1786 рр. — в Україні як член Другої Малоросійської колегії у м.
Переглянути Українська інтелігенція і Козельський Яків Павлович
Кониський Олександр Якович
Олекса́ндр Я́кович Кони́ський (Переходівка —, Київ) — український перекладач, письменник, видавець, лексикограф, педагог, громадський діяч ліберального напряму.
Переглянути Українська інтелігенція і Кониський Олександр Якович
Полонська-Василенко Наталія Дмитрівна
Поло́нська-Василе́нко Ната́ля Дми́трівна (у дівоцтві — Меньшова Наталя Дмитрівна;, Харків, Харківська губернія, Російська імперія —, Дорнштадт, Баден-Вюртемберг, Федеративна Республіка Німеччина) — історик, археолог, архівіст, одна з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, авторка майже 200 наукових праць у царині історії Запоріжжя та Південної України, доктор історичних наук від 1940 р.
Переглянути Українська інтелігенція і Полонська-Василенко Наталія Дмитрівна
Петро I
Петро́ Олексі́йович Рома́нов (Петро I; Пётр Алексеевич Романов;, Москва, Московія —, Санкт-Петербург, Російська імперія) — останній цар Великої, Малої і Білої Русі (1682–1725 роки), з 1721 — перший імператор Всеросійський.
Переглянути Українська інтелігенція і Петро I
Олександр III (російський імператор)
Олександр III ((Анічков палац, Санкт-Петербург, Російська імперія — (Лівадійський палац, Лівадія, Таврійська губернія, Російська імперія) — російський імператор з 1 березня 1881 року.
Переглянути Українська інтелігенція і Олександр III (російський імператор)
Австро-Угорщина
А́встро-Уго́рщина, або Австро-Угорська монархія — двоєдина (дуалістична) монархія, очолена династією Габсбурґів та утворена внаслідок компромісної угоди, укладеної між двома складовими її частинами — Австрійською імперією та Угорським королівством — 1867 року.
Переглянути Українська інтелігенція і Австро-Угорщина
Антонович Володимир Боніфатійович
Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович (Махнівка, нині Козятинського району —, Київ) — український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Російської АН з 1901; професор Київського університету з 1878; співорганізатор Київської Громади, член Київського товариства старожитностей і мистецтв.
Переглянути Українська інтелігенція і Антонович Володимир Боніфатійович
Антоненко-Давидович Борис Дмитрович
Антоне́нко-Давидо́вич Бори́с Дми́трович (справжнє прізвище: Давидов;, Засулля (тоді Полтавщина, тепер Сумщина) —, Київ) — український письменник, літературний перекладач; член літературної організації Ланка-МАРС; дослідник проблем розвитку й культури української мови.
Переглянути Українська інтелігенція і Антоненко-Давидович Борис Дмитрович
Наукове товариство імені Шевченка
Науко́ве товари́ство імені Шевче́нка (акронім: НТШ) — всесвітня українська академічна організація, багатопрофільна академія наук українського народу.
Переглянути Українська інтелігенція і Наукове товариство імені Шевченка
Національна революція (1648—1676)
Національна революція 1648-1676 — породжений українськими реаліями раннього Нового часу складний політичний процес, що під гаслами захисту православ'я, прав і свобод Війська Запорозького й народу України поєднував у собі боротьбу за національне визволення, масовий соціальний протест і збройні форми громадянського протистояння та супроводжувався кардинальними змінами всіх сфер і рівнів життєдіяльності суспільства.
Переглянути Українська інтелігенція і Національна революція (1648—1676)
Національно-визвольний рух
Націона́льно-визво́льний рух.
Переглянути Українська інтелігенція і Національно-визвольний рух
Народний рух України
Наро́дний Рух Украї́ни — сучасна політична партія в Україні.
Переглянути Українська інтелігенція і Народний рух України
Народовці
Народо́вці, або українофі́ли, — суспільно-політична течія серед молодої західноукраїнської інтелігенції ліберального напрямку, що виникла в 1860-х в Королівстві Галичини та Володимирії, Герцогстві Буковина та Закарпатті.
Переглянути Українська інтелігенція і Народовці
Руська трійця
«Руська трійця» (1833—1837 рр.) — галицьке літературне угруповання, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, що з кінця 1820-х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження Украинская советская энциклопедия.
Переглянути Українська інтелігенція і Руська трійця
Русалка Дністровая
«Руса́лка Дністро́вая» — перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) у 1837 році силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем.
Переглянути Українська інтелігенція і Русалка Дністровая
Русифікація
Русифіка́ція або росифіка́ція, помосковщення, зросійщення, змосковщення (також іноді росіянізація) (руссификация) — сукупність дій та умов, спрямованих на зміцнення російської національно-політичної переваги в країнах, що входять до складу Росії, чи перебувають в сфері її впливу, за допомогою переходу чи переведення осіб неросійської національності на російську мову й російську культуру та їхньої подальшої асиміляції.
Переглянути Українська інтелігенція і Русифікація
Різночинці
Різночинці («люди різного чину і звання») — міжстанова категорія населення в Російської імперії 18—19 сторіч; вихідці з духівництва, купецтва, міщан, селянства, дрібного чиновництва і збіднілого дворянства, що здобули освіту і що відірвалися від свого колишнього соціального середовища.
Переглянути Українська інтелігенція і Різночинці
Радикальна партія Олега Ляшка
Радика́льна Партія Оле́га Ляшка́ (попередня назва — Украї́нська Радика́льно-Демократи́чна Па́ртія) — сучасна політична партія України, яку очолює Олег Ляшко.
Переглянути Українська інтелігенція і Радикальна партія Олега Ляшка
Російська імперія
Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».
Переглянути Українська інтелігенція і Російська імперія
Революційна українська партія
Революці́йна украї́нська па́ртія (РУП) — перша активна політична партія в центрально-східній Україні, заснована 11 лютого 1900 в Харкові діячами студентських громад: Д.
Переглянути Українська інтелігенція і Революційна українська партія
Стус Василь Семенович
Васи́ль Семе́нович Стус (6 січня 1938, село Рахнівка, Гайсинський район Вінницька область — 4 вересня 1985, табір ВС-389/36-1 біля села Кучино, Пермський край, РРФСР) — український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник.
Переглянути Українська інтелігенція і Стус Василь Семенович
Сталінські репресії
Ста́лінські репре́сії — масові репресії, що здійснювалися в СРСР в 1930-і — 1950-і роки і пов'язані з ім'ям організатора і ідеолога репресій Й. В. Сталіна, фактичного диктатора Радянського Союзу в цей період.
Переглянути Українська інтелігенція і Сталінські репресії
Сверстюк Євген Олександрович
Євге́н Олекса́ндрович Сверстю́к (13 грудня 1927, с. Сільце, нині Горохівського району України — 1 грудня 2014, Київ, Україна) — український літературний критик, есеїст, поет, мислитель, філософ.
Переглянути Українська інтелігенція і Сверстюк Євген Олександрович
Симеон Полоцький
Симео́н По́лоцький (Самуїл Гаврилович Петровський-Ситнянович, Samuel Piotrowski-Sitnianowicz) (1629 — 25 серпня 1680) — один із видатних діячів східнослов'янської культури XVII ст., богослов, письменник, поет, драматург.
Переглянути Українська інтелігенція і Симеон Полоцький
Сковорода Григорій Савич
Григо́рій Са́вич Сковорода́ (Чорнухи, Лубенський полк —, Іванівка, Харківщина) — український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог.
Переглянути Українська інтелігенція і Сковорода Григорій Савич
Товариство українських поступовців
Товариство Українських Поступовців (ТУП) — таємна позапартійна політична і громадська організація українців в Російській Імперії, постала 1908 з ініціативи членів колишньої Української Демократично-Радикальної Партії для координації українського національного руху і його оборони від наступу російського уряду і російського націоналізму в добу реакції після розпуску Другої Державної Думи (червень 1907).
Переглянути Українська інтелігенція і Товариство українських поступовців
Українська соціал-демократична робітнича партія
Украї́нська соціа́л-демократи́чна робітни́ча па́ртія (УСДРП, популярно есдеки) — виникла в грудні 1905 з Революційної української партії (РУП); визнавала марксистську ідеологію; складалася з інтелігенції, почасти з робітників і селян.
Переглянути Українська інтелігенція і Українська соціал-демократична робітнича партія
Українська шляхта
Князі роду Санґушків, Острозьких, Вишневецьких. Розпис у соборі Успення Пресвятої Богородиці Києво-Печерського монастиря. Реставрація, 1843 рік Украї́нська шля́хта — вищий суспільно-політичний, привілейований, провідний соціальний стан, аристократія в Давній Русі-Україні, Королівстві Русі, Великому Князівстві Литовському, Руському та Жемайтійському, Речі Посполитій, Козацькій державі та інших державних утвореннях на теренах України.
Переглянути Українська інтелігенція і Українська шляхта
Українська революція
Українська революція (також Перші визвольні змагання) — низка подій, пов'язаних з національно-визвольною боротьбою українського народу у 1917—1921 роках.
Переглянути Українська інтелігенція і Українська революція
Українська Народна Партія
*Українська народна партія (1902).
Переглянути Українська інтелігенція і Українська Народна Партія
Українська Радянська Соціалістична Республіка
Украї́нська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка, УРСР (до 30 січня 1937 року — Украї́нська Соціялісти́чна Радя́нська Респу́бліка, УСРР) — одна з республік у складі Радянського Союзу.
Переглянути Українська інтелігенція і Українська Радянська Соціалістична Республіка
Українська господарська академія
Сенат УГА. Сидять зліва: доцент О. Бочковський, професор Б. Іваницький (ректор), професор Л. Фролов та інші Украї́нська господа́рська акаде́мія (УГА) — українська вища («висока») технічна школа в Подєбрадах (Чехословаччина), заснована 1922 року Українським громадським комітетом у Празі на чолі з М.
Переглянути Українська інтелігенція і Українська господарська академія
Українська партія соціалістів-революціонерів
Украї́нська па́ртія соціалі́стів-революціоне́рів (УПСР), популярна назва: есери (неонародники) — політична партія, що відбивала інтереси українського селянства, споріднена з російською партією соціалістів революціонерів.
Переглянути Українська інтелігенція і Українська партія соціалістів-революціонерів
Українська еміграція
''Українські переселенці у США, штат Північна Дакота, кінець XIX ст. Украї́нська емігра́ція — термін для визначення українського населення, яке вимушено чи добровільно з економічних, політичних або релігійних причин переселилося за межі етнічної території в іншу країну на постійне чи тривале проживання.
Переглянути Українська інтелігенція і Українська еміграція
Український Соціологічний Інститут
Український Соціологічний Інститут — заснований Михайлом Грушевським за співучастю інших членів Української Партії Соціалістів-Революціонерів восени 1919 у Відні.
Переглянути Українська інтелігенція і Український Соціологічний Інститут
Український вільний університет
«Стара» будівля Українського Вільного Університету Украї́нський ві́льний університе́т (УВУ) (Ukrainische Freie Universität) — приватний український університет, розташований у Мюнхені, Німеччина.
Переглянути Українська інтелігенція і Український вільний університет
Український високий педагогічний інститут
Украї́нський висо́кий педагогі́чний інститу́т і́мені Миха́йла Драгома́нова — педагогічна школа у Празі.
Переглянути Українська інтелігенція і Український високий педагогічний інститут
Український науковий інститут у Берліні
Украї́нський науко́вий інститу́т у Берліні — наукова установа, заснована 1926 з ініціативи гетьмана Павла Скоропадського, яку підтримав генерал В. Ґренер.
Переглянути Українська інтелігенція і Український науковий інститут у Берліні
Український науковий Інститут у Варшаві
Український науковий інститут у Варшаві — заснований заходами екзильного уряду УНР 1930 (фактично 1928) при польському Міністерстві віровизнань та освіти, як автономна українська наукова установа з завданням плекати студії з різних ділянок українознавства.
Переглянути Українська інтелігенція і Український науковий Інститут у Варшаві
Український націоналізм
Украї́нський націоналі́зм — політична ідеологія, а також громадсько-політичний рух, що ставить на меті створення і розвиток української самостійної національної держави та/або захист національної самобутності.
Переглянути Українська інтелігенція і Український націоналізм
Українське козацтво
Мапа Різзі-Занноні 1767 р. Українські козаки — козацькі підрозділи, які початково було зорганізовано з метою оборони південно-руських земель, що увійшли до складу Князівства Литовського, від степових орд що було спричинене тотальним наступом Східного Світу, і Великого Степу, в рамках християнсько-мусульманського цивілізаційного протистояння, на територію сучасної України.
Переглянути Українська інтелігенція і Українське козацтво
Українське національно-демократичне об'єднання
Українське національно-демократичне об'єднання (також УНДО) — найбільша українська політична партія в Галичині й у Польщі.
Переглянути Українська інтелігенція і Українське національно-демократичне об'єднання
Українізація (1920—1930-ті)
Перепис 1897 року, українці позначені жовтим кольором Східній Слобожанщині, РРФСР, 1933 Українізація 1920-1930-х — тимчасова політика ВКП(б), що мала загальну назву коренізація — здійснювалась з 1920-х до початку 1930-х років ЦК КП(б)У й урядом УСРР з метою зміцнення радянської влади в Україні засобами поступок у вигляді запровадження української мови в школі, пресі й інших ділянках культурного життя, а також в адміністрації — як державної мови республіки, прийняття в члени партії та у виконавчу владу українців.
Переглянути Українська інтелігенція і Українізація (1920—1930-ті)
Франко Іван Якович
Іва́н Я́кович Фра́нко́ (27 серпня 1856, с. Нагуєвичі — 28 травня 1916, Львів, Австро-Угорщина) — видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, учений, громадський і політичний діяч.
Переглянути Українська інтелігенція і Франко Іван Якович
Феофан Прокопович
Феофан (Єлеазар, Єлисей) Прокопович (також: Теофан Прокопович; 18 червня 1681, Київ — 19 вересня 1736, Санкт-Петербург) — український богослов, письменник, поет, математик, філософ, перекладач, публіцист, науковець — гуманіст, ректор Київської академії (1710—1716 рр.); архієпископ (1718—1725), (1725—1736).
Переглянути Українська інтелігенція і Феофан Прокопович
Хрущовська відлига
Відли́га — неофіційна назва періоду історії СРСР, що розпочався після смерті Й. Сталіна (друга половина 1950-х р. — початок 1960-х р.). Його характерними рисами були певний відхід від жорсткої Сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямку лібералізації, відносна демократизація, гуманізація політичного та громадського життя.
Переглянути Українська інтелігенція і Хрущовська відлига
Хрещення Русі
Хрещення Володимира. Фреска В. М. Васнецова, Володимирський собор у Києві Хрещення Русі — процес прийняття і поширення християнства на території Київської Русі.
Переглянути Українська інтелігенція і Хрещення Русі
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Харківський національний університет імені Василя Назаровича Каразіна — університет у місті Харків.
Переглянути Українська інтелігенція і Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Чорновіл В'ячеслав Максимович
В'ячесла́в Макси́мович Чорнові́л (24 грудня 1937 с. Єрки Київської області — 25 березня 1999, Бориспіль Київської області) — український політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в'язень СРСР.
Переглянути Українська інтелігенція і Чорновіл В'ячеслав Максимович
Шістдесятники
Шістдеся́тники — назва нової генерації (покоління) радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру (мистецтво, літературу тощо) та політику в СРСР в другій половині 1950-х — у період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» (десталінізації та деякої лібералізації) і найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва).
Переглянути Українська інтелігенція і Шістдесятники
Шевельов Юрій Володимирович
Ю́рій Володи́мирович Шевельо́в (прізвище при народженні — Шнайдер, George Y. Shevelov;, Харків —, Нью-Йорк, США) — українсько-американський славіст-мовознавець німецького походженння; історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.
Переглянути Українська інтелігенція і Шевельов Юрій Володимирович
Юркевич Лев Йосипович
Лев Йосипович Юрке́вич (с. Криве —†, Москва) — український соціал-демократичний діяч і письменник.
Переглянути Українська інтелігенція і Юркевич Лев Йосипович
Міхновський Микола Іванович
Міхно́вський Мико́ла Іва́нович (с. Турівка, Полтавська губернія, Російська імперія —, Київ, Українська СРР, СРСР) — український політичний і громадський діяч, адвокат, публіцист, перший ідеолог українського націоналізму та організатор війська.
Переглянути Українська інтелігенція і Міхновський Микола Іванович
Москвофільство
Москвофільство, москалефільство, галицьке русофільство — мовно-літературна та суспільно-політична течія серед українського населення Галичини, Буковини та Закарпаття у 1819—1930-х роках.
Переглянути Українська інтелігенція і Москвофільство
Жученко Михайло
Миха́йло Жуче́нко (—) — адвокат, громадський діяч на Слобожанщині; був одним із фундаторів і добродіїв Літературного Товариства ім. Т. Шевченка Львові; голова ради адвокатів у місті Харків.
Переглянути Українська інтелігенція і Жученко Михайло
Буржуазний націоналізм
Буржуáзний націоналíзм — термін з марксистської фразеології, який в марксистському методі аналізу означав.
Переглянути Українська інтелігенція і Буржуазний націоналізм
Бадзьо Юрій Васильович
Юрій Бадзьо Ю́рій Васи́льович Бадзьо́ (25 квітня 1936, с. Копинівці, нині Мукачівського району Закарпатської області) — український літературознавець, публіцист, громадсько-політичний діяч, учасник національно-демократичного руху в Україні від початку 1960-х років.
Переглянути Українська інтелігенція і Бадзьо Юрій Васильович
Березовський Максим Созонтович
Макси́м Созо́нтович Березо́вський (Глухів —, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український композитор, диригент, співак.
Переглянути Українська інтелігенція і Березовський Максим Созонтович
Волхви
Волхви (волхвъ, вълхвъ; відуни, віщуни) — слов'янське жрецтво, служителі язичницького культу.
Переглянути Українська інтелігенція і Волхви
Грушевський Михайло Сергійович
Груше́вський Миха́йло Сергі́йович (Холм, нині Польща —, Кисловодськ, Ставропольський край, РРФСР, СРСР) — український історик, громадський та політичний діяч.
Переглянути Українська інтелігенція і Грушевський Михайло Сергійович
Галичина
Галичина́ (Galicja, Galizien, Галиция) — історична область у західній Україні та південно-східній Польщі.
Переглянути Українська інтелігенція і Галичина
Горська Алла Олександрівна
Го́рська А́лла Олекса́ндрівна (18 вересня 1929, Ялта — 28 листопада 1970, Васильків) — українська художниця-шістдесятниця і відомий діяч правозахисного руху 1960-х років в Україні.
Переглянути Українська інтелігенція і Горська Алла Олександрівна
Головна Руська Рада
Головна́ Ру́ська Ра́да (оригінальне написання — Головна Руска Рада) — перша українська політична організація у Галичині.
Переглянути Українська інтелігенція і Головна Руська Рада
Голодомор в Україні (1932—1933)
Жертви голоду. Харківщина, 1933 рік Голодомо́р 1932—1933 років — акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932–1933 роках шляхом створення штучного масового голоду, що призвів до смерті від голоду 3,941 млн.
Переглянути Українська інтелігенція і Голодомор в Україні (1932—1933)
Гетьманщина
Гетьма́нщина або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля.
Переглянути Українська інтелігенція і Гетьманщина
Друга світова війна
Дру́га світова́ війна́ (в західній літературі використовують абревіатури WWII чи WW2) — наймасштабніший в історії людства глобальний збройний конфлікт, що тривав з 1 вересня 1939 до 2 вересня 1945 року, хоча пов'язані конфлікти почалися дещо раніше.
Переглянути Українська інтелігенція і Друга світова війна
Дворянство у Російській імперії
Спадкове дворянство (рос. потомственное дворянство) — суспільний дворянський стан у Російській імперії.
Переглянути Українська інтелігенція і Дворянство у Російській імперії
Дзюба Іван Михайлович
Іва́н Миха́йлович Дзю́ба (нар. 26 липня 1931, с. Миколаївка, Волноваський район) — український літературознавець, літературний критик, громадський діяч, дисидент радянських часів, Герой України (2001), академік НАНУ, другий Міністр культури України (1992–1994), голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (1999–2001), керівник відділу загальних енциклопедичних досліджень Інституту енциклопедичних досліджень НАН України.
Переглянути Українська інтелігенція і Дзюба Іван Михайлович
Дисидент
Дисидент (dissidens - відступник) — людина, політичні погляди якої істотно розходяться з офіційно встановленими в країні, де вона живе; політичний інакодумець.
Переглянути Українська інтелігенція і Дисидент
Довженко Олександр Петрович
Олекса́ндр Петро́вич Довже́нко (хутір В'юнище, нині у межах смт Сосниця — 25 листопада 1956, Передєлкіно, Московська область) — український радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу.
Переглянути Українська інтелігенція і Довженко Олександр Петрович
Донцов Дмитро Іванович
Доктор Дмитро́ Іва́нович Донцо́в (Мелітополь —, Канада) — український літературний критик, публіцист, філософ, політичний діяч, один з перших керівників Союзу Визволення України (СВУ), заснованого 4 серпня 1914 року, головний ідеолог українського інтегрального націоналізму.
Переглянути Українська інтелігенція і Донцов Дмитро Іванович
Десталінізація
Десталінізація — процес ліквідації та розвінчання культу особи і сталінської політичної системи, створеної радянським лідером Йосипом Сталіним.
Переглянути Українська інтелігенція і Десталінізація
Єфремов Сергій Олександрович
Єфре́мов Сергі́й Олекса́ндрович (колишнє прізвище предків — Охрі́менко;, Пальчик, тепер Катеринопільського району Черкаської області —) — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, академік Української академії наук (з 1919), віце-президент ВУАН (з 1922), дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові, публіцист, один із творців української журналістики.
Переглянути Українська інтелігенція і Єфремов Сергій Олександрович
Єресь
папською буллою ''Decet Romanum Pontificem'' 1520 року. Донині цей декрет не скасовано. Є́ресь (αἵρεσις, «вибір, напрямок, школа, вчення, секта, переконання, осяганняКолодний А., Лобовик Б.
Переглянути Українська інтелігенція і Єресь
Єжи Ґедройць
Є́жи Ґе́дройць князь гербу Гіпокентавр (Jerzy Giedroyc; 27 липня 1906, Мінськ — 14 вересня 2000, Мезон-Лаффітт) — польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор культового часопису Kultura (Париж).
Переглянути Українська інтелігенція і Єжи Ґедройць
Єпіфаній (Славинецький)
Єпифа́ній Славине́цький (поч. XVII ст. — †19 листопада 1675, Москва) — український поет, ієромонах, перекладач, філолог, оратор, богослов.
Переглянути Українська інтелігенція і Єпіфаній (Славинецький)
Іван Багряний
Іва́н Багря́ний (справжнє ім'я: Лозов'яга Іва́н Па́влович (також: Лозов'ягін);, Охтирка, Харківська губернія, Російська імперія — 25 серпня 1963, Новий Ульм, ФРН) — український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч.
Переглянути Українська інтелігенція і Іван Багряний
Інститут з вивчення СРСР
Інститут з вивчення СРСР, Інститут для вивчення СССР (-enInstitute for the Study of the USSR; -deInstitut zur Erforschung der UdSSR) — науково-дослідна установа з резиденцією в Мюнхені (ФРН).
Переглянути Українська інтелігенція і Інститут з вивчення СРСР
Інституціоналізація
Інституціалізáція (так правильно українською) — процес визначення і закріплення соціальних норм, правил, статусів і ролей, приведення їх в систему, здатну діяти у напрямі задоволення деякої суспільної потреби.
Переглянути Українська інтелігенція і Інституціоналізація
Еліта
Елі́та (від elite — найкраще, вибране) в соціології — невелика група людей, що контролює непропорційно багато багатства, привілеїв, політичної влади або знань і навичок у суспільстві.
Переглянути Українська інтелігенція і Еліта
Емський указ
Пам'ятна дошка присвячена Емському указу в місті Бад Емс Емський указ — розпорядження російського імператора Олександра II від 18(30) травня 1876, підписане в Бад-Емсі і спрямоване на витіснення української мови з культурної сфери і обмеження її побутовим вжитком том 4, ст.
Переглянути Українська інтелігенція і Емський указ
Львівський національний університет імені Івана Франка
Льві́вський націона́льний університе́т і́мені Іва́на Франка́ — один із найстаріших університетів України та Східної Європи та найпрестижніших в Україні.
Переглянути Українська інтелігенція і Львівський національний університет імені Івана Франка
Літопис
Літопис — історико-літературний твір у Русі, пізніше в Україні, Московщині та Білорусі, в якому оповідь велася за роками (хронологія).
Переглянути Українська інтелігенція і Літопис
Лисяк-Рудницький Іван Павлович
Лисяк-Рудницький Іва́н Па́влович (27 жовтня 1919, Відень, Австрія — 25 квітня 1984, Едмонтон, Канада) — історик української суспільно-політичної думки, політолог, публіцист.
Переглянути Українська інтелігенція і Лисяк-Рудницький Іван Павлович
Липинський В'ячеслав Казимирович
В'ячесла́в (Вацлав) Казими́рович Липи́нський Wacław Lipiński (с. Затурці, Локачинський район, Волинська область —, Перніц біля Відня, Австрійська Республіка) — український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму.
Переглянути Українська інтелігенція і Липинський В'ячеслав Казимирович