Зміст
40 відносини: Astronomy and Astrophysics, Astrophysical Journal, S-процес, Космічний пил, Кельвін, Протопланетарна туманність, Планетарна туманність, Потрійна альфа-реакція, Оксиген, Оптична товщина, Астрономічна одиниця, Асимптота, Наднові типу Ib та Ic, Рівновага термодинамічної системи, Світловий рік, Фотосфера, Червоні гіганти, Червоне згущення, Ядерний синтез, Міра, Міриди, Міжзоряне середовище, Маса Сонця, Молекула, Монооксид кремнію, Метр за секунду, Зоряний вітер, Білий карлик, Вуглець, Вуглецева зоря, Вогнетриви, Вода, Водень, Гідроксильна група, Горизонтальне відгалуження, Головна послідовність, Гелій, Діаграма Герцшпрунга — Рассела, Довгоперіодичні змінні, Еволюція зір.
- Зоряна еволюція
- Класи зір
Astronomy and Astrophysics
Astronomy and Astrophysics (A&A) — науковий журнал з астрономії та астрофізики, що охоплює теоретичну, спостережну та інструментальну астрономію і астрофізику.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Astronomy and Astrophysics
Astrophysical Journal
Астрофізичний Журнал (The Astrophysical Journal., скор. ApJ, Astrophys. J.) — науковий журнал, що видається в США, в якому публікуються статті по астрофізиці і астрономії.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Astrophysical Journal
S-процес
S-процес, чинний в діапазоні від Ag до Sb. s-процес (від slow — повільний) — реакції нуклеосинтезу, які полягають у послідовному захопленні ядрами нейтронів.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і S-процес
Космічний пил
хондритним елементним складом Космічний пил утворюється в космосі частинками розміром від декількох молекул до 0,1 мм.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Космічний пил
Кельвін
Кельвін (позначення K) — одиниця вимірювання температури в системі СІ, одна з семи основних одиниць цієї системи.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Кельвін
Протопланетарна туманність
Туманність Вестбрука, протопланетарна туманність. Протопланетарна туманність або передпланетарна туманність (PPN) — це астрономічний об'єкт, що перебуває на короткочасній стадії швидкої еволюції зорі поміж фазою асимптотичної гілки гігантів (LAGB) та наступною фазою планетарної туманності (PN).
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Протопланетарна туманність
Планетарна туманність
NGC 6543, Туманність Котяче Око — внутрішня ділянка, зображення в псевдокольорах (червоний — Hα; синій — нейтральний кисень, 630 нм; зелений — іонізований азот, 658,4 нм).
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Планетарна туманність
Потрійна альфа-реакція
Схема потрійної альфа-реакції Потрійна альфа-реакція — послідовність термоядерних реакцій, унаслідок яких три альфа-частинки (ядра гелію-4) утворюють ядро вуглецю-12.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Потрійна альфа-реакція
Оксиген
Оксиге́н або ки́сень (О) — хімічний елемент головної підгрупи 6 групи періодичної системи групи з атомним номером 8, простими речовинами якого є гази кисень (O2) та озон (O3).
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Оксиген
Оптична товщина
Оптична товщина – добуток об’ємного коефіцієнта послаблення світла середовищем на геометричну довжину шляху променя світла в середовищі.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Оптична товщина
Астрономічна одиниця
Астрономі́чна одини́ця (скорочено — а. о., міжнародне позначення — au, від astronomical unit) — позасистемна одиниця відстані, вживана переважно в астрономії.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Астрономічна одиниця
Асимптота
Асимпто́та криво́ї (ασυμπτωτος — що не збігається, не дотикається) — це пряма, до якої крива при віддаленні в нескінченність наближається як завгодно близько.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Асимптота
Наднові типу Ib та Ic
accessdate.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Наднові типу Ib та Ic
Рівновага термодинамічної системи
Рівнова́га термодинамі́чної систе́ми або термодинамічна рівновага — стан, при якому термодинамічні параметри усіх тіл, що входять у термодинамічну систему тривалий час не змінюються.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Рівновага термодинамічної системи
Світловий рік
На відстані 12,5 світлових років від Сонця знайдено 33 зорі Світлови́й рік (св. р., ly) — позасистемна одиниця вимірювання довжини, що дорівнює відстані, яку світло долає за один рік.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Світловий рік
Фотосфера
Сонця. Помітне потемніння до краю і сонячні плями Фотосфера — шар атмосфери зорі, в якому формується неперервний спектр оптичного випромінювання, що доходить до спостерігача.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Фотосфера
Червоні гіганти
Червоні гіганти — це величезні холодні зорі.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Червоні гіганти
Червоне згущення
сонячних мас. Червоне згущення (red clump) — це ділянка діаграми Герцшпрунга—Рассела поблизу відгалуження червоних гігантів (з боку високих температур).
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Червоне згущення
Ядерний синтез
термоядерної енергії Енергія зв'язку поширених ізотопів у розрахунку на один нуклон Я́дерний си́нтез — це процес, під час якого два, або більше, атомних ядра об'єднуються, формуючи важче ядро.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Ядерний синтез
Міра
Міра — багатозначний термін.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Міра
Міриди
Міри, одержаний з телескопа «Хаббл» Міриди — клас пульсуючих змінних зір, назву якому дала Міра з сузір'я Кита.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Міриди
Міжзоряне середовище
Міжзоряне середовище — речовина і поля, що заповнюють простір між зоряними системами всередині галактик.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Міжзоряне середовище
Маса Сонця
Ма́са Со́нця (або Сонячна маса, M☉) — позасистемна одиниця вимірювання маси, що є стандартною в астрономії і застосовується для опису маси інших зір та галактик.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Маса Сонця
Молекула
води Структура частини подвійної спіралі ДНК Моле́кула (новолат. molecula, зменшувально від moles — маса) — здатна до самостійного існування, електрично нейтральна частинка речовини, що має її основні хімічні властивості, які визначаються її складом та будовою.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Молекула
Монооксид кремнію
Монооксид кремнію (моноксид кремнію, силіцій(II) оксид) — сполука силіцію з оксигеном загальної формули SiO.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Монооксид кремнію
Метр за секунду
Метр за секу́нду (м/с) — похідна одиниця вимірювання швидкості в системі SІ.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Метр за секунду
Зоряний вітер
Зоряний вітер — постійний «витік» газу із зоряних атмосфер, що виносить зоряну речовину до міжзоряного простору зі швидкостями в сотні або навіть в тисячі км/с.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Зоряний вітер
Білий карлик
Бі́лі ка́рлики — зорі низької світності з масами, порівняними із масою Сонця, та високими ефективними температурами.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Білий карлик
Вуглець
Вугле́ць або карбо́н (хімічний символ —, Carboneum) — хімічний елемент з атомним номером 6, який належить до 14-ої групи (за старою класифікацією — головної підгрупи IV групи), 2-го періоду періодичної системи хімічних елементів, та є представником поліатомних неметалів.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Вуглець
Вуглецева зоря
Вуглеце́ва зоря́ — зоря пізнього спектрального класу, схожа з червоним гігантом (іноді з червоним карликом), атмосфера якої складається більше з вуглецю, ніж з кисню; два елементи з'єднуються у верхніх шарах зорі, формуючи монооксид вуглецю, що споживає весь кисень атмосфери, залишаючи атоми вуглецю вільними та здатними утворювати інші сполуки.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Вуглецева зоря
Вогнетриви
Промислова обертова піч, викладена (футерована) з середини вогнетривкою цеглою Вогнетри́ви або вогнетривкі́ матеріа́ли — матеріали (сировина, виріб), що мають вогнетривкість не менше 1580 °C.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Вогнетриви
Вода
(при 0 °C) |- | Питома теплоємність || 4200 Дж/(кг·°C) |- | Динамічна в'язкість || 0,00101 Па·с(при 20 °C) |- | Кінематична в'язкість || 0,01012 см2/с(при 20 °C) |- | --> Вода́, Н2O — хімічна речовина у вигляді прозорої, безбарвної рідини без запаху і смаку, (в нормальних умовах).
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Вода
Водень
Вóдень або гідроге́н (хімічний символ —, Hydrogenium) — хімічний елемент з атомним номером 1, який належить до 1-ої групи (за старою класифікацією — головної підгрупи 1-ої групи), 1-го періоду періодичної системи хімічних елементів, та є першим і найпростішим представником усіх хімічних елементів взагалі.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Водень
Гідроксильна група
Гідрокси́л (від гідр(оген) і окси(ген)) — одновалентна група ОН, входить до складу багатьох хімічних сполук, наприклад, води, лугів, спиртів.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Гідроксильна група
Горизонтальне відгалуження
зоряної величини спектральних класів A та B (показник B—V Горизонта́льне відгалу́ження — послідовність на діаграмі Герцшпрунга—Рассела для кулястих скупчень, яка пролягає вузькою горизонтальною смугою від відгалуження гігантів, що мають світність близько 50 L☉, у бік високих температур.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Горизонтальне відгалуження
Головна послідовність
Сонця взято за одиницю. Головна послідовність — це вузька смуга на діаграмі Герцшпрунга — Рассела, яка перетинає діаграму по діагоналі — з лівого верхнього до правого нижнього кута діаграми.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Головна послідовність
Гелій
Ге́лій (хімічний символ —, Helium) — хімічний елемент з атомним номером 2, який належить до 18-ої групи (за старою класифікацією — головної підгрупи 8-ї групи), 1-го періоду періодичної системи хімічних елементів, та є першим представником благородних газів.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Гелій
Діаграма Герцшпрунга — Рассела
400px Діагра́ма Герцшпрунга—Рассела (діаграма Г-Р або діаграма колір — світність) — графічно відображена залежність між світністю (чи абсолютною зоряною величиною) та спектральним класом (тобто, температурою поверхні) зорі.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Діаграма Герцшпрунга — Рассела
Довгоперіодичні змінні
Довгоперіодичні змінні (LPV) — це тип холодних пульсуючих змінних зір-гігантів з періодами від декількох днів до тисячі або більше, деколи з погано визначеними періодами, деколи нерегулярних.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Довгоперіодичні змінні
Еволюція зір
Еволю́ція зір — зміна фізичних характеристик, хімічного складу та внутрішньої будови зорі із часом.
Переглянути Асимптотичне відгалуження гігантів і Еволюція зір
Див. також
Зоряна еволюція
- Асимптотична гілка гігантів
- Блакитний карлик
- Білий карлик
- Вуглецева детонація
- Головна послідовність
- Гіпернові зорі
- Діаграма Герцшпрунга — Рассела
- Еволюція зір
- Межа Хаяші
- Наднова
- Планетарна туманність
- Протопланетарна туманність
- Розрив Герцшпрунга
- Смуга нестабільності
- Спалах гелієвого ядра
- Трек Хеньї
- Туманність Бумеранг
- Утворення та еволюція галактик
- Формування та еволюція Сонячної системи
- Фуори
- Червоне згущення
- Чорний карлик
Класи зір
- Ae/Be-зорі Гербіга
- Be-зорі
- Асимптотична гілка гігантів
- Блакитні приблуди
- Білий карлик
- Головна послідовність
- Гравастар
- Гігант (зоря)
- Гіпергігант
- Гіпернові зорі
- Джерело м'яких повторюваних гамма-сплесків
- Жовтий карлик
- Змінні зорі
- Змінні зорі типу S Золотої Риби
- Зорі до головної послідовності
- Зорі спектрального класу O
- Зорі спектрального класу S
- Зорі типу T Тельця
- Карликова зоря
- Кваркова зоря
- Компактна зоря
- Коричневий карлик
- Кілонова
- Магнетар
- Магнітосферний об'єкт, що вічно колапсує
- Металічні зорі
- Надгігант
- Нейтронна зоря
- Оболонкові зорі
- Подвійні зорі
- Поляриссима
- Помаранчевий карлик
- Протозоря
- Пульсар
- Пульсуючі білі карлики
- Ртутно-манганова зоря
- Спалахуючі зорі
- Субгігант
- Субкарлик
- Фуори
- Хімічно пекулярні зорі
- Червоний карлик
- Червоний надгігант
- Червоні гіганти
Також відомий як Асимптотична гілка гігантів, Асимптотичне відгалуження.