Більш швидкий доступ, ніж браузер!
57 відносини: Конфігурація (хімія), Кельвін, Пі-зв'язок, Парамагнетики, Поляризовність, Полімери, Оксиген, Атом, Атомно-силовий мікроскоп, Азот, Азотний тетраоксид, Альфа-спіраль, Надмолекулярна структура речовини, Рідина, Радіус Ван дер Ваальса, Радикал (хімія), Розсіювання частинок і хвиль, Речовина, Рентгеноструктурний аналіз, Структурна формула, Сибірка, Скелетна формула, Сонце, Тунельний мікроскоп, Тверде тіло, Тетрагідроканабінол, Ультрафіолетова спектроскопія, Фулерени, Фріц Лондон, Флуктуація (фізика), Формула Льюїса, Хімічна формула, Міжмолекулярні сили, Магнітна сприйнятливість, Молекулярна спектроскопія, Молекулярна маса, Молекулярний мотор, Мезомолекула, Зелений флюоресцентний білок, Бістабільна молекула, Брутто-формула, Бета-лист, Вуглець, Вальтер Гайтлер, Водень, Гібридизація орбіталей, Гідроксильна група, Діамагнетики, Дезоксирибонуклеїнова кислота, Ідеальний газ, ..., Ізомерія, Інфрачервона спектроскопія, Електричний дипольний момент, Енергія, Йонна сполука, 1906, 1927. Розгорнути індекс (7 більше) »
Конфігурація (хімія)
Конфігурація (configuration) —.
Новинка!!: Молекула і Конфігурація (хімія) · Побачити більше »
Кельвін
Кельвін (позначення K) — одиниця вимірювання температури в системі СІ, одна з семи основних одиниць цієї системи.
Новинка!!: Молекула і Кельвін · Побачити більше »
Пі-зв'язок
Утворення молекулярної орбіталі \pi-зв'язку етену. Вузлова площина кожної з атомних орбіталей є також вузловою площиною утворенного π-зв'язку Пі-зв'язо́к або π-зв'язо́к — зв'язок, що виникає через взаємодію між атомними або молекулярними орбіталями, які мають щонайменше одну вузлову площину (атомні орбіталі p та d, молекулярна орбіталь π* або їхні просторові комбінації).
Новинка!!: Молекула і Пі-зв'язок · Побачити більше »
Парамагнетики
Парамагне́тики (парамагнетики, paramagnets, paramagnetic materials, Paramagnetika n pl) — речовини з невеликою позитивною магнітною сприйнятливістю, які у зовнішньому магнітному полі намагнічуються вздовж поля і дещо підсилюють його.
Новинка!!: Молекула і Парамагнетики · Побачити більше »
Поляризовність
Поляризовність — характеристика діелектричних властивостей речовини, коефіцієнт пропорційності між вектором поляризації та напруженістю електричного поля.
Новинка!!: Молекула і Поляризовність · Побачити більше »
Полімери
Нейлон Поліме́ри (πολύ- — багато (poli); μέρος — частина (meres) — «складається з багатьох частин») — природні та штучні високомолекулярні сполуки, молекули яких складаються з великої кількості повторюваних однакових або різних атомних угруповань (мономерів), з'єднаних хімічними або координаційними зв'язками у довгі лінійні або розгалужені ланцюги.
Новинка!!: Молекула і Полімери · Побачити більше »
Оксиген
Оксиге́н або ки́сень (О) — хімічний елемент головної підгрупи 6 групи періодичної системи групи з атомним номером 8, простими речовинами якого є гази кисень (O2) та озон (O3).
Новинка!!: Молекула і Оксиген · Побачити більше »
Атом
Схематичне зображення планетарної моделі атома, запропонованої Резерфордом А́том (від ἄτομος — «неподільний», або буквально «тіло, яке не можна розсікти навпіл») — з хімічної точки зору найменша, електронейтральна, хімічно неподільна частинка речовини.
Новинка!!: Молекула і Атом · Побачити більше »
Атомно-силовий мікроскоп
Блок-схема атомного силового мікроскопа Атомно-силовий мікроскоп (англійське скорочення: AFM — atomic-force microscope) — високотехнологічний науковий прилад, що дозволяє отримувати зображення поверхні зразків із роздільною здатністю порядку кількох нанометрів та маніпулювати наноскопічними об'єктами, наприклад, окремими молекулами.
Новинка!!: Молекула і Атомно-силовий мікроскоп · Побачити більше »
Азот
Без опису.
Новинка!!: Молекула і Азот · Побачити більше »
Азотний тетраоксид
Те́трокси́д діазо́ту, азо́тний тетрокси́д (АТ, «аміл»Насправді, аміл — алкільний радикал «C5H11-», назва «аміл» — кодове ім'я АТ у військових ракетників) — неорганічна сполука складу N2O4.
Новинка!!: Молекула і Азотний тетраоксид · Побачити більше »
Альфа-спіраль
Вид збоку альфа-спіралі створеної з залишків аланіну з атомною роздільною здатністю. Водневі зв'язки позначені червоно-фіолетовим кольором, відстань між атомами водню й кисню 2,08 Å (208 пм). Поліпептидний ланцюжок спрямовано вверх, тобто його N-кінець знаходиться внизу, а C-кінець — уверху. Відмітьте, що бічні ланцюги амінокислот направлені дещо ''вниз'', у напрямку до N-кінця. Альфа-спіраль (α-спіраль) — типовий елемент вторинної структури білків, що має форму правозакрученої гвинтової лінії, і якій кожна аміногрупа (-NH2) в каркасі утворює водневий зв'язок з карбонільною групою (-C.
Новинка!!: Молекула і Альфа-спіраль · Побачити більше »
Надмолекулярна структура речовини
Надмолекуля́рна структу́ра речовини́ (надмолекулярная структура вещества, supramolecular structure of matter, übermolekulare Stoffstruktur f) — набір структурних елементів або систем з обмеженою автономністю, які поступово ускладнюються; взаємне розташування в просторі макромолекул полімеру або їх агрегатів і характер взаємодії між ними.
Новинка!!: Молекула і Надмолекулярна структура речовини · Побачити більше »
Рідина
Рідина набуває форми ємності, у якій вона перебуває Рідина́ — один з основних агрегатних станів речовини нарівні з газом та твердим тілом.
Новинка!!: Молекула і Рідина · Побачити більше »
Радіус Ван дер Ваальса
Ра́діус Ван дер Ваа́льса — характеристика атома, радіус уявної твердої сфери, якою можна було б замінити атом для опису властивостей газів та рідин із цих атомів за допомогою рівняння ван дер Ваальса.
Новинка!!: Молекула і Радіус Ван дер Ваальса · Побачити більше »
Радикал (хімія)
Радика́л (вільний радикал; від radical та radicalis — «корінний», «той, що має корінь»; від radix., «корінь») в хімії — парамагнітна частинка (атоми або молекули) з неспареним електроном на зовнішній атомній або молекулярній орбіталі.
Новинка!!: Молекула і Радикал (хімія) · Побачити більше »
Розсіювання частинок і хвиль
Схема розсіювання. b — прицільна віддаль, α — кут розсіювання Розсіювання — зміна напрямку руху частинок або розповсюдження хвиль внаслідок зіткнень із іншими частинками.
Новинка!!: Молекула і Розсіювання частинок і хвиль · Побачити більше »
Речовина
Землі речовин. Речовина́ — вид матерії, яка характеризується масою та складається з елементарних частинок (електронів, протонів, нейтронів, мезонів тощо).
Новинка!!: Молекула і Речовина · Побачити більше »
Рентгеноструктурний аналіз
Схема процесу визначення структури сполуки методом рентгеноструктурного аналізу. Спочатку її кристал отримують або вирощують в лабораторії, після чого опромінюють для отримання дифракційної картини у вигляді роздільних плям. Кристал поступово обертають і отримують дифракційні картини; з цих картин вибирають такі, що мають найчіткіші орієнтації кристалу. Використовуючи перетворення Фур'є, ці масиви дифракційних відбить перетворюють на тривимірну модель електронної густини в межах кристалічної ґратки. З цієї електронної густини виводять розташування атомних ядер і відстаней між ними, утворюючи модель атомів в межах елементарної комірки кристалу. Рентгенострукту́рний ана́ліз — метод дослідження структури речовини, в основі якого лежить явище дифракції рентгенівського випромінювання на тривимірних кристалічних ґратках.
Новинка!!: Молекула і Рентгеноструктурний аналіз · Побачити більше »
Структурна формула
Структу́рна фо́рмула — або формула будови, схематично показує порядок сполучення атомів у молекулі.
Новинка!!: Молекула і Структурна формула · Побачити більше »
Сибірка
Сибі́рка (міжнародна назва цієї хвороби А́нтракс від «άνθραξ» — вугілля; українські застарілі синоніми — телій, гербарець, жабур) — це гостре зоонозне інфекційне захворювання, яке спричинює Bacillus anthracis і перебігає в людей найчастіше з ураженням шкіри з утворенням специфічного карбункулу, набряку та регіонарного лімфаденіту на тлі гарячки та інтоксикації, рідше з ураженням легеневої, кишкової систем і генералізацією процесу.
Новинка!!: Молекула і Сибірка · Побачити більше »
Скелетна формула
Скеле́тна фо́рмула (Skeletal formula) — компактне зображення структурної формули хімічної органічної сполуки, запропоноване Кекуле.
Новинка!!: Молекула і Скелетна формула · Побачити більше »
Сонце
Со́нце (Sol) — зоря, що є центром Сонячної системи.
Новинка!!: Молекула і Сонце · Побачити більше »
Тунельний мікроскоп
Схема роботи скануючого тунельного мікроскопа Зображення отримане за допомогою скануючого тунельного мікроскопа. На зображенні моношар нормального алкану C46H94 Скануючий тунельний мікроскоп — мікроскоп, який дозволяє отримувати зображення поверхні твердого тіла практично на атомному рівні за рахунок тунелювання електронів.
Новинка!!: Молекула і Тунельний мікроскоп · Побачити більше »
Тверде тіло
Модель будови кристалічного твердого тіла Тверде́ ті́ло (solid) — агрегатний стан речовини, що характеризується стабільністю форми на відміну від інших агрегатних станів рідини та газу.
Новинка!!: Молекула і Тверде тіло · Побачити більше »
Тетрагідроканабінол
Тетрагідроканабінол, ТГК (THC, Δ9-THC, Δ9-тетрагідроканабінол, Δ¹-тетрагідроканабінол, або дронабінол) — головний психоактивний компонент канабісу.
Новинка!!: Молекула і Тетрагідроканабінол · Побачити більше »
Ультрафіолетова спектроскопія
Ультрафіоле́това спектроскопі́я, УФ-спектроскопі́я — розділ спектроскопії, що займається отриманням, дослідженням і застосуванням спектрів випромінювання, поглинання і віддзеркалення в УФ-області спектру від 400 нм до 10 нм.
Новинка!!: Молекула і Ультрафіолетова спектроскопія · Побачити більше »
Фулерени
Молекула C60 — бакібол Вид '''бакіболу''' C60, що обертається навколо осі симетрії. Ікосаедричний фулерен C540 DFT Кристали фулерену C60 Фулере́ни або бакіболи — одна з кількох алотропних модифікацій Карбону.
Новинка!!: Молекула і Фулерени · Побачити більше »
Фріц Лондон
Фріц Вольфганг Лондон (Fritz Wolfgang London, 7 березня 1900 — 30 березня 1950) — німецький та американський фізик-теоретик, відомий своїм внеском в теорію ковалентного зв'язку, дисперсійних сил міжмолекулярної взаємодії та теорію надпровідності.
Новинка!!: Молекула і Фріц Лондон · Побачити більше »
Флуктуація (фізика)
Флуктуа́ція або флюктуа́ція — випадкове відхилення значення фізичної величини від середнього в певній ділянці простору чи в певний момент часу.
Новинка!!: Молекула і Флуктуація (фізика) · Побачити більше »
Формула Льюїса
Формула Льюїса, структура Льюїса — графічне зображення зв'язків між атомами, молекулами або йонами, запропонована хіміком Гільбертом Льюїсом (Gilbert Newton Lewis) у 1916 році, яка базується на правилі октету.
Новинка!!: Молекула і Формула Льюїса · Побачити більше »
Хімічна формула
Хімі́чна фо́рмула — скорочене позначення складу молекул речовини за допомогою хімічних символів.
Новинка!!: Молекула і Хімічна формула · Побачити більше »
Міжмолекулярні сили
Міжмолекуля́рні си́ли (межмолекуляpные силы, intermolecular forces) — сили притягання або відштовхування мiж молекулами на малих вiдстанях (порядку 10−7 см).
Новинка!!: Молекула і Міжмолекулярні сили · Побачити більше »
Магнітна сприйнятливість
Магнітна сприйнятливість (найчастіше позначається \chi_m) характеризує здатність речовини намагнічуватись під дією зовнішнього магнітного поля: де (Наведена формула справедлива лише у випадку статичного (постійнго у часі) магітного поля у середовищах, що не мають властивості магнітного гістерезису).
Новинка!!: Молекула і Магнітна сприйнятливість · Побачити більше »
Молекулярна спектроскопія
Молекуля́рна спектроскопі́я (молекулярная спектроскопия, molecular spectroscopy, molekulare Spektroskopie f) — розділ спектроскопії, що обіймає вивчення абсорбційних, емісійних спектрів, а також спектрів комбінаційного розсіяння молекул.
Новинка!!: Молекула і Молекулярна спектроскопія · Побачити більше »
Молекулярна маса
Молекуля́рна (фо́рмульна, відносна) ма́са, також молекулярна вага — маса молекули, виражена в атомних одиницях маси.
Новинка!!: Молекула і Молекулярна маса · Побачити більше »
Молекулярний мотор
Молекулярні мотори — біологічні молекулярні машини, діяльність яких забезпечує рух молекулярних об'єктів в живих організмах.
Новинка!!: Молекула і Молекулярний мотор · Побачити більше »
Мезомолекула
Мезомоле́кула (мезомолекула, mesomolecule, Mesomolekül n) — молекула, в якій хімічний зв'язок між атомами спричинюється негативно зарядженою мю-частинкою — мюоном.
Новинка!!: Молекула і Мезомолекула · Побачити більше »
Зелений флюоресцентний білок
1EMA. експресується GFP Зеле́ний флюоресце́нтний біло́к (Green Fluorescent Protein, GFP) — білок масою 26,9 кДа, що складається з 238 амінокислотних залишків, вперше виділений з медузи Aequorea victoria/Aequorea aequorea/Aequorea forskalea, що флюоресцує зеленим світлом при збудженні світлом синього кольору.
Новинка!!: Молекула і Зелений флюоресцентний білок · Побачити більше »
Бістабільна молекула
Бістабільна молекула (bistable molecule) — молекула, що може існувати в двох стабільних електронних станах, один з яких є метастабільним.
Новинка!!: Молекула і Бістабільна молекула · Побачити більше »
Брутто-формула
Брýтто-фóрмула (брутто-формула, brutto-formula), також емпірична формула, — формула, яка вказує тільки на валовий хімічний склад речовини, але не відбиває склад її молекули чи особливості її кристалічної структури.
Новинка!!: Молекула і Брутто-формула · Побачити більше »
Бета-лист
Діаграма β-листа із вказанням водневих зв'язків між білковими ланцюгами. Бета-лист (β-лист, бета-шар або складчастий шар) — типовий елемент вторинної структури білків, що складається з бета-ланцюгів, сполучених разом трьома або більше поперечними водневими зв'язками, утворюючи зазвичай завитий складчастий шар.
Новинка!!: Молекула і Бета-лист · Побачити більше »
Вуглець
Вугле́ць або карбо́н (хімічний символ —, Carboneum) — хімічний елемент з атомним номером 6, який належить до 14-ої групи (за старою класифікацією — головної підгрупи IV групи), 2-го періоду періодичної системи хімічних елементів, та є представником поліатомних неметалів.
Новинка!!: Молекула і Вуглець · Побачити більше »
Вальтер Гайтлер
Вальтер Генріх Гайтлер (Walter Heinrich Heitler, 2 січня 1904 — 15 листопада 1981) — німецький фізик, що зробив внесок у квантову електродинаміку та квантову теорію поля, а також у хімію, побудувавши теорію ковалентного зв'язку.
Новинка!!: Молекула і Вальтер Гайтлер · Побачити більше »
Водень
Вóдень або гідроге́н (хімічний символ —, Hydrogenium) — хімічний елемент з атомним номером 1, який належить до 1-ої групи (за старою класифікацією — головної підгрупи 1-ої групи), 1-го періоду періодичної системи хімічних елементів, та є першим і найпростішим представником усіх хімічних елементів взагалі.
Новинка!!: Молекула і Водень · Побачити більше »
Гібридизація орбіталей
Чотири ''sp''3 орбіталі Три ''sp''2 орбіталі Гібридиза́ція орбіта́лей — явище взаємодії атомних орбіталей на визначеному атомі із утворенням такого ж числа нових гібридних орбіталей, котрі є рівними за своїми характеристиками (енергією і формою).
Новинка!!: Молекула і Гібридизація орбіталей · Побачити більше »
Гідроксильна група
Гідрокси́л (від гідр(оген) і окси(ген)) — одновалентна група ОН, входить до складу багатьох хімічних сполук, наприклад, води, лугів, спиртів.
Новинка!!: Молекула і Гідроксильна група · Побачити більше »
Діамагнетики
Діамагне́́тики — речовини з від'ємною магнітною сприйнятливістю.
Новинка!!: Молекула і Діамагнетики · Побачити більше »
Дезоксирибонуклеїнова кислота
Структура частини подвійної спіралі ДНК Дезоксирибонуклеї́нова кислота́ (ДНК) — один із двох типів природних нуклеїнових кислот, що забезпечує зберігання, передачу з покоління в покоління і реалізацію генетичної програми розвитку й функціонування живих організмів.
Новинка!!: Молекула і Дезоксирибонуклеїнова кислота · Побачити більше »
Ідеальний газ
Ідеа́льний газ ─ з позиції молекулярно-кінетичної теорії ─ являє собою теоретичну (математичну, фізичну) модель газу, в якій передбачається, що: 1) потенційною енергією взаємодії матеріальних часток, що складають газ, можна знехтувати в порівнянні з їх кінетичною енергією; 2) сумарний обсяг частинок газу дуже малий; 3) між частинками немає далекодіючих сил тяжіння або відштовхування, зіткнення часток між собою і зі стінками посудини абсолютно пружні; 4) час взаємодії між частинками дуже малий в порівнянні із середнім часом між зіткненнями. У розширеній моделі ідеального газу, частинки, з яких він складається, мають форму пружних сфер або еліпсоїдів, що дозволяє враховувати енергію не тільки поступального, а й обертально-коливального руху, а також не тільки центральні, а й нецентральні зіткнення частинок.
Новинка!!: Молекула і Ідеальний газ · Побачити більше »
Ізомерія
Ізомері́я (изомерия, isomerism, Isomerie f) — існування сполук, однакових за хімічним складом, але різних за будовою і властивостями.
Новинка!!: Молекула і Ізомерія · Побачити більше »
Інфрачервона спектроскопія
Сучасний ІЧ спектрометр. Інфрачерво́на спектроскопі́я, ІЧ спектроскопі́я — різновид молекулярної оптичної спектроскопії, оснований на взаємодії речовини з електромагнітним випромінюванням в ІЧ діапазоні: між червоним краєм видимого спектра (хвильове число 14000 см−1) і початком короткохвильового радіодіапазону (20 см−1).
Новинка!!: Молекула і Інфрачервона спектроскопія · Побачити більше »
Електричний дипольний момент
Електри́чним дипо́́льним моме́нтом або просто дипольним моментом системи зарядів qi називається сума добутків величин зарядів на їхні радіус-вектори.
Новинка!!: Молекула і Електричний дипольний момент · Побачити більше »
Енергія
Блискавка є однією з форм передачі енергії Парові двигуни перетворюють тепло в механічну енергію Ене́ргія (від ενεργός — діяльний) — це скалярна фізична величина, загальна кількісна міра руху і взаємодії всіх видів матерії.
Новинка!!: Молекула і Енергія · Побачити більше »
Йонна сполука
Йонна сполука (ионное соединение, ionic compounds) — хімічна сполука, молекули якої побудовані з чітких катіонів і аніонів, що утримуються разом електростатичними силами.
Новинка!!: Молекула і Йонна сполука · Побачити більше »
1906
Без опису.
Новинка!!: Молекула і 1906 · Побачити більше »
1927
Без опису.
Новинка!!: Молекула і 1927 · Побачити більше »
