Зміст
42 відносини: IX століття, Київська Русь, Кордовський емірат, Королівство Астурія, Королівство Італія, Паннонія, Папська держава, Поляни (східні), Полтава, Перше Болгарське царство, Аббасидський халіфат, Раннє середньовіччя, Реджо-нель-Емілія, Реконкіста, Сіверяни, Східне Франкське королівство, Угорці, Хозарський каганат, Херсонес Таврійський, Чола, Західне Франкське королівство, Золота доба ісламу, Бургундія, Бужани, Білі хорвати, Богемія, Візантійська імперія, Вікінги, Волиняни, Вессекс, Велика Моравія, Венеція, Гуджара-Пратіхари, Дуліби, Дорога Святого Якова, Доба вікінгів, Деревляни, Іспанська марка, Імперія Пала, Едуард Старший, Ломбардія, Лев VI (візантійський імператор).
IX століття
IX століття — століття, що охоплює роки з 801 по 900 за юліанським календарем.
Переглянути 899 і IX століття
Київська Русь
Ки́ївська Русь (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́, Роусь; Ки́ївська Русь — термін на означення цієї державиВойтович Л. // Вісник Львівського у-ту.
Переглянути 899 і Київська Русь
Кордовський емірат
Кордовський емірат на 929 рік Кордовський емірат — незалежна мусульманська держава на Піренейському півострові зі столицею в Кордові між 756 та 929 роками.
Переглянути 899 і Кордовський емірат
Королівство Астурія
Королі́вство Асту́рія, або Астурі́йське королі́вство (Regnum Asturorum, «королівство астурів»; Reino de Asturias) — у 718—924 роках християнська монархічна держава на півночі Піренейського півострова.
Переглянути 899 і Королівство Астурія
Королівство Італія
* Королівство Італія (середньовічне).
Переглянути 899 і Королівство Італія
Паннонія
Паннонія в складі Римської Імперії Панно́нія (Pannonia) — була давньою провінцією Римської імперії, обмеженою з півночі й сходу Дунаєм, на заході межувала з Нориком і верхньою Італією, з півдня — з Далмацією і верхньою Мезією.
Переглянути 899 і Паннонія
Папська держава
Па́пська держа́ва (Папська область або Церковна область) — теократична держава у 756—1870 в Середній (Центральній) Італії на чолі з Папою Римським.
Переглянути 899 і Папська держава
Поляни (східні)
Поля́ни, Полянська земля (Полѧне) — східнослов'янський племінний союз VI—IX ст., котрий згідно з «Повістю врем'яних літ» займав територію в Центральній Наддніпрянщиністор.
Переглянути 899 і Поляни (східні)
Полтава
Олександрівський майдан. 1800-ті роки Полта́ва — місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Полтавської області.
Переглянути 899 і Полтава
Перше Болгарське царство
Перше Болгарське царство — болгарська держава на півночі Балканського півострова, що існувала у період між 681 та 1018 роками.
Переглянути 899 і Перше Болгарське царство
Аббасидський халіфат
Аббасидський халіфат 820 року Аббасидський халіфат — ісламська феодальна теократична держава, що існувала з 750 по 945 рік та з 1124 по 1258 рік.
Переглянути 899 і Аббасидський халіфат
Раннє середньовіччя
Раннє Середньовіччя — період європейської історії, що розпочався після падіння Західної Римської імперії.
Переглянути 899 і Раннє середньовіччя
Реджо-нель-Емілія
Реджо-нель-Емілія (Reggio nell'Emilia) — місто та муніципалітет в Італії, у регіоні Емілія-Романья, столиця провінції Реджо-Емілія.
Переглянути 899 і Реджо-нель-Емілія
Реконкіста
Реконкі́ста (від Reconquista, «відвоювання») — у 722—1492 роках війна християн за звільнення Піренейського півострова від мусульманського панування.
Переглянути 899 і Реконкіста
Сіверяни
Сіверя́ни (сѣверѧне, сѣверо, сѣверъ, сѣверы) — союз східнослов'янських племен, які жили в басейні річки Десни та над течіями річок Сейму, Сули, Псла і Ворсклистор.
Переглянути 899 і Сіверяни
Східне Франкське королівство
Франкські королівства після Верденського договору 843 року Східне Франкське королівство (Francia Orientalis; Ostfrankenreich) — держава, створена в результаті Верденського розділу 843 року Франкської імперії як спадкове володіння Людовика II Німецького.
Переглянути 899 і Східне Франкське королівство
Угорці
Уго́рці, мадя́ри (від magyarok — «мадярок») — народ з фіно-угорської групи, основне населення Угорщини (98 % з 10,6 млн у 1977 році, 97,3 % з 10,2 млн у 2001 році, та тільки 78,2 % з 9 937 628 осіб в — 2011 році).
Переглянути 899 і Угорці
Хозарський каганат
Понтійський степ, 650 року, хозари та їх сусіди. Хоза́рський кагана́т, Хозарія (650–969) — середньовічна держава, створена кочовим народом хозар.
Переглянути 899 і Хозарський каганат
Херсонес Таврійський
Руїни Херсонесу Херсоне́с Таврі́йський (у перекладі з Χερσόνησος — ἡ χερσόνησος (ге¯ херсо́не¯сос) означає «півострів», за середньовіччя — Херсон, у давньоруських джерелах — Корсунь) — старогрецьке місто-держава в південно-західній частині Криму (у межах Севастополя).
Переглянути 899 і Херсонес Таврійський
Чола
Чола (சோழர்) — держава, що існувала не території Південної Індії під владою однойменної дравідської тамільської династії з 4 століття до н. е.
Переглянути 899 і Чола
Західне Франкське королівство
Франкські королівства після Верденської угоди 843 р. Західне Франкське королівство або Французьке королівство — держава, що знаходилася на території нинішньої Франції та її фактичний попередник.
Переглянути 899 і Західне Франкське королівство
Золота доба ісламу
Експансія ісламу в 622-750 Ісламський срібний дірхем, 729 Єрусалим. Рештки Золотої доби ісламу Альгамбра — палац гранадських емірів, Гранада, Іспанія Золота́ доба́ ісла́му або Ісла́мське відро́дження,.
Переглянути 899 і Золота доба ісламу
Бургундія
Бургу́ндія (Bourgogne) — історична область та історичний регіон (з 1 січня 2016 у складі регіону Бургундія-Франш-Конте) на сході Франції.
Переглянути 899 і Бургундія
Бужани
Бужа́ни (Бужа̑не) — це дулібистор.
Переглянути 899 і Бужани
Білі хорвати
Білі хорвати (Хорвати Бѣлии, Хорвати) — слов'янське плем'я, яке жило в VI-X століттях на території заходу України, півдня Польщі, півночі Словаччини, півночі Чехії та частково на сході Німеччини.
Переглянути 899 і Білі хорвати
Богемія
Мапа Чехії з історичними регіонами та сучасними адміністративними одиницями Богемія у в 1138–1254 та її сусіди Боге́мія (Čechy; Böhmen; Bohemia) — історична область в Чеській Республіці.
Переглянути 899 і Богемія
Візантійська імперія
Візанті́йська імпе́рія (грецькою: Βασιλεία τῶν Ῥωμαίων — Basileia tōn Rōmaiōn, царство Ромеїв, царство Римське, Римська імперія, 395-1453) — середньовічна держава, колишня східна частина Римської імперії.
Переглянути 899 і Візантійська імперія
Вікінги
Географія розселення вікінгів Ві́кінги (від старод.сканд.- vikingr, також нормани або варяги) — скандиномовні племена, що в Середньовіччі заселяли прибережну, а також континентальну частину Скандинавії та Балтійського моря.
Переглянути 899 і Вікінги
Волиняни
німцями, первинний стан розповсюдження носіїв німецької мови оранжевого кольору Волиняни (Волынѧне) — найстаровинніше плем'я, що утворило східнослов'янське українське населення та етнографічну групу, що населяло з давніх часів територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугустор.
Переглянути 899 і Волиняни
Вессекс
Вессекс (Westseaxna rīce; Wessex; дослівно Kingdom of the West Seaxe — «західне саксонське королівство») — англосаксонське королівство, засноване саксами на початку VI століття в ході англосаксонського завоювання Британії.
Переглянути 899 і Вессекс
Велика Моравія
Вели́ка Мора́вія (Velkomoravská říše, Veľká Morava) — історична держава західних слов'ян у басейні Середнього Дунаю, що сягала верхів'їв річок Лаби й Одри.
Переглянути 899 і Велика Моравія
Венеція
Венеція (Venezia, Venesia, старосл. укр. ізв. град Венецький) — місто та муніципалітет на північному сході Італії, столиця регіону Венето.
Переглянути 899 і Венеція
Гуджара-Пратіхари
міні Гуджара-Пратіхари (गुर्जर प्रतिहार; приблизно VI ст. —1036) — держава у північній частині Індостану зі столицею у Каннауджі, яка прийшла на зміну державі Харши.
Переглянути 899 і Гуджара-Пратіхари
Дуліби
Дуліби, дудліби (Дулѣби; Дулѣбы; Дулебы; Doudlebové, Dúdlebi, Dúdlebové; Dulebovia, Dudlebovia; Dulebowie, Dudlebowie) — одне із великих племен умовно східних слов'ян (оскільки теж саме плем'я існувало серед умовно західних слов'ян), об'єднання слов'ян, входили у Антський союз, згадуваних у давньоруських літописах та у творах арабського історика Масуді.
Переглянути 899 і Дуліби
Дорога Святого Якова
Шлях Свято́го Я́кова, Ель Камі́но де Сантья́ґо (El Camino de Santiago, Jakobsweg) — знаменита паломницька дорога до могили апостола Якова в іспанському місті Сантьяґо-де-Компостела, головна частина якої пролягає по Північній Іспанії.
Переглянути 899 і Дорога Святого Якова
Доба вікінгів
Доба́ ві́кінгів — період середньовічної історії Європи між 8 та 11 століттями нашої ери в Північній, Західній та менше Східній та Центральній Європі.
Переглянути 899 і Доба вікінгів
Деревляни
К. В. Лебедєва «Князь Ігорь збирає данину з древлян в 945 році» Древляни, деревляни (Древлѧне, Drevljané, тепер поліщуки) — східнослов'янське плем'я (союз племен), у VI-X ст.
Переглянути 899 і Деревляни
Іспанська марка
Карла Великого.'' Іспанська Марка (Marca Hispanica, Marca Hispànica, Marche d'Espagne) — область між сучасною Францією і володіннями арабів на Піренейському півострові, що включала сучасну Каталонію, Наварру і частину Арагона і що тягнулася приблизно до річки Ебро.
Переглянути 899 і Іспанська марка
Імперія Пала
Імперія Пала — держава, що існувала на півострові Індостан під владою буддистської династії Пала.
Переглянути 899 і Імперія Пала
Едуард Старший
Едвард Старший (Edward the Elder, англосакс. Ēadweard se Ieldra; близько 874 або 870 — 17 липня 924), король Англії між 899 та 924 роками.
Переглянути 899 і Едуард Старший
Ломбардія
Ломба́рдія (Lombardia) — адміністративний регіон в північній Італії.
Переглянути 899 і Ломбардія
Лев VI (візантійський імператор)
Лев VI Мудрий чи Філософ (Λέων ΣΤ΄ ὁ Σοφός, ὁ Φιλόσοφος, * 19 вересня 866 — †11 травня 912) — імператор Візантії з 886 по 912 роки.
Переглянути 899 і Лев VI (візантійський імператор)
Також відомий як 899 рік.