Зміст
52 відносини: IX століття, Карл I Великий, Карл II Лисий, Карломан (король Баварії), Кармати, Каролінги, Кордовський емірат, Королівство Астурія, Королівство Італія, Папа Римський, Поляни (східні), Перше Болгарське царство, Аскольд, Аббасидський халіфат, Аед (король Шотландії), Равенна, Раннє середньовіччя, Рим, Реконкіста, Сіверяни, Східне Франкське королівство, Сарацини, Франкське королівство, Фотій І Великий, Хозарський каганат, Херсонес Таврійський, Чола, Мерсія, Західне Франкське королівство, Золота доба ісламу, Бужани, Білі хорвати, Бретань, Візантійська імперія, Вікінги, Василій I Македонянин, Волиняни, Вессекс, Велика Моравія, Гуджара-Пратіхари, Гінкмар, Гасконь, Дуліби, Дір, Дани, Доба вікінгів, Деревляни, Іспанська марка, Іван VIII (папа), Імперія Пала, ... Розгорнути індекс (2 більше) »
IX століття
IX століття — століття, що охоплює роки з 801 по 900 за юліанським календарем.
Переглянути 877 і IX століття
Карл I Великий
Карл І Вели́кий (часто просто Карл Великий, Karl der Große, Carolus Magnus, Charlemagne; 2 квітня 747 — 28 січня 814, Аахен) — король франків (768–814), король Ломбардії (лангобардів) (з 774), імператор Заходу (800-814), представник династії Каролінгів.
Переглянути 877 і Карл I Великий
Карл II Лисий
Карл II Ли́сий (Charles II le Chauve, 13 червня 823 — 6 жовтня 877) — імператор імперії Каролінгів, король Західно-Франкського королівства, онук Карла Великого, син Людовика Благочестивого та Юдит Баварської.
Переглянути 877 і Карл II Лисий
Карломан (король Баварії)
Карломан (Karlmann., Carloman.; 830 — 22 вересня 880, Альтеттінг, Баварія) — король Баварії (з 876) і Італії (з 877) з династії Каролінгів.
Переглянути 877 і Карломан (король Баварії)
Кармати
Карма́ти (-ar قرامطة, Qarāmita) — прибічники найбільш радикальної із течій мусульманської шиїтської общини ісмаїлітів, що виникла в IX ст.
Переглянути 877 і Кармати
Каролінги
Каролі́нги (Carolingi, Carolingiens) — королівська династія у державах франків.
Переглянути 877 і Каролінги
Кордовський емірат
Кордовський емірат на 929 рік Кордовський емірат — незалежна мусульманська держава на Піренейському півострові зі столицею в Кордові між 756 та 929 роками.
Переглянути 877 і Кордовський емірат
Королівство Астурія
Королі́вство Асту́рія, або Астурі́йське королі́вство (Regnum Asturorum, «королівство астурів»; Reino de Asturias) — у 718—924 роках християнська монархічна держава на півночі Піренейського півострова.
Переглянути 877 і Королівство Астурія
Королівство Італія
* Королівство Італія (середньовічне).
Переглянути 877 і Королівство Італія
Папа Римський
Па́па Ри́мський (від papa — Папа, батько; з παπάς — патріарх, священик від πατήρ — батько).
Переглянути 877 і Папа Римський
Поляни (східні)
Поля́ни, Полянська земля (Полѧне) — східнослов'янський племінний союз VI—IX ст., котрий згідно з «Повістю врем'яних літ» займав територію в Центральній Наддніпрянщиністор.
Переглянути 877 і Поляни (східні)
Перше Болгарське царство
Перше Болгарське царство — болгарська держава на півночі Балканського півострова, що існувала у період між 681 та 1018 роками.
Переглянути 877 і Перше Болгарське царство
Аскольд
міні Аско́льд (Haskuldr, Höskuldr; ? — 882 (?)) — напівлегендарний варязький київський князь (860—882).
Переглянути 877 і Аскольд
Аббасидський халіфат
Аббасидський халіфат 820 року Аббасидський халіфат — ісламська феодальна теократична держава, що існувала з 750 по 945 рік та з 1124 по 1258 рік.
Переглянути 877 і Аббасидський халіфат
Аед (король Шотландії)
Аед (Áed mac Cináeda, помер) — король Шотландії з 877 до 878 року.
Переглянути 877 і Аед (король Шотландії)
Равенна
Раве́нна (Ravenna) — місто та муніципалітет в Італії, у регіоні Емілія-Романья, столиця провінції Равенна, столиця Західної Римської імперії з 402 по 476.
Переглянути 877 і Равенна
Раннє середньовіччя
Раннє Середньовіччя — період європейської історії, що розпочався після падіння Західної Римської імперії.
Переглянути 877 і Раннє середньовіччя
Рим
Рим (Roma, Rōma) — столиця Італії, адміністративний центр провінції Рим та області Лаціо.
Переглянути 877 і Рим
Реконкіста
Реконкі́ста (від Reconquista, «відвоювання») — у 722—1492 роках війна християн за звільнення Піренейського півострова від мусульманського панування.
Переглянути 877 і Реконкіста
Сіверяни
Сіверя́ни (сѣверѧне, сѣверо, сѣверъ, сѣверы) — союз східнослов'янських племен, які жили в басейні річки Десни та над течіями річок Сейму, Сули, Псла і Ворсклистор.
Переглянути 877 і Сіверяни
Східне Франкське королівство
Франкські королівства після Верденського договору 843 року Східне Франкське королівство (Francia Orientalis; Ostfrankenreich) — держава, створена в результаті Верденського розділу 843 року Франкської імперії як спадкове володіння Людовика II Німецького.
Переглянути 877 і Східне Франкське королівство
Сарацини
Жана-Леона Жерома, 1869 Сарацини (Σαρακηνός. — «східні люди») — народ, що згадується давньоримським істориком IV століття Амміаном Марцелліном і давньогрецьким ученим I—II століть Птолемеєм.
Переглянути 877 і Сарацини
Франкське королівство
Фра́нкське королі́вство (Empire carolingien, Fränkisches Reich, Impero carolingio) — ранньофеодальна держава, що виникла наприкінці V століття у Північній Галлії (частина Західної Римської імперії) після захоплення її франками на чолі з Хлодвігом І.
Переглянути 877 і Франкське королівство
Фотій І Великий
Фотій (Феофіла́кт, Πατριάρχης Φώτιος бл. 820 р., м. Царгород — 896 р., Вірменія) — визначний церковний та політичний діяч Візантії, константинопольський патріарх у 858–867 і 878–886 рр.; святитель.
Переглянути 877 і Фотій І Великий
Хозарський каганат
Понтійський степ, 650 року, хозари та їх сусіди. Хоза́рський кагана́т, Хозарія (650–969) — середньовічна держава, створена кочовим народом хозар.
Переглянути 877 і Хозарський каганат
Херсонес Таврійський
Руїни Херсонесу Херсоне́с Таврі́йський (у перекладі з Χερσόνησος — ἡ χερσόνησος (ге¯ херсо́не¯сос) означає «півострів», за середньовіччя — Херсон, у давньоруських джерелах — Корсунь) — старогрецьке місто-держава в південно-західній частині Криму (у межах Севастополя).
Переглянути 877 і Херсонес Таврійський
Чола
Чола (சோழர்) — держава, що існувала не території Південної Індії під владою однойменної дравідської тамільської династії з 4 століття до н. е.
Переглянути 877 і Чола
Мерсія
Ме́рсія (Mercia або Mierce) — одне з англосаксонських королівств, з VI до X століття належали до так званої Гептархії.
Переглянути 877 і Мерсія
Західне Франкське королівство
Франкські королівства після Верденської угоди 843 р. Західне Франкське королівство або Французьке королівство — держава, що знаходилася на території нинішньої Франції та її фактичний попередник.
Переглянути 877 і Західне Франкське королівство
Золота доба ісламу
Експансія ісламу в 622-750 Ісламський срібний дірхем, 729 Єрусалим. Рештки Золотої доби ісламу Альгамбра — палац гранадських емірів, Гранада, Іспанія Золота́ доба́ ісла́му або Ісла́мське відро́дження,.
Переглянути 877 і Золота доба ісламу
Бужани
Бужа́ни (Бужа̑не) — це дулібистор.
Переглянути 877 і Бужани
Білі хорвати
Білі хорвати (Хорвати Бѣлии, Хорвати) — слов'янське плем'я, яке жило в VI-X століттях на території заходу України, півдня Польщі, півночі Словаччини, півночі Чехії та частково на сході Німеччини.
Переглянути 877 і Білі хорвати
Бретань
Бретань (Breizh, Bretagne) — регіон на північному-заході Франції на півострові Бретань, складає більшу частину однойменної історичної області, омивається протокою Ла-Манш і Біскайською затокою Атлантичного океану.
Переглянути 877 і Бретань
Візантійська імперія
Візанті́йська імпе́рія (грецькою: Βασιλεία τῶν Ῥωμαίων — Basileia tōn Rōmaiōn, царство Ромеїв, царство Римське, Римська імперія, 395-1453) — середньовічна держава, колишня східна частина Римської імперії.
Переглянути 877 і Візантійська імперія
Вікінги
Географія розселення вікінгів Ві́кінги (від старод.сканд.- vikingr, також нормани або варяги) — скандиномовні племена, що в Середньовіччі заселяли прибережну, а також континентальну частину Скандинавії та Балтійського моря.
Переглянути 877 і Вікінги
Василій I Македонянин
Василій І Македонянин (25 травня 836 /за ін. даними — 830/835 — 29 серпня 886) — з 867 року візантійський імператор, засновник Македонської династії.
Переглянути 877 і Василій I Македонянин
Волиняни
німцями, первинний стан розповсюдження носіїв німецької мови оранжевого кольору Волиняни (Волынѧне) — найстаровинніше плем'я, що утворило східнослов'янське українське населення та етнографічну групу, що населяло з давніх часів територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугустор.
Переглянути 877 і Волиняни
Вессекс
Вессекс (Westseaxna rīce; Wessex; дослівно Kingdom of the West Seaxe — «західне саксонське королівство») — англосаксонське королівство, засноване саксами на початку VI століття в ході англосаксонського завоювання Британії.
Переглянути 877 і Вессекс
Велика Моравія
Вели́ка Мора́вія (Velkomoravská říše, Veľká Morava) — історична держава західних слов'ян у басейні Середнього Дунаю, що сягала верхів'їв річок Лаби й Одри.
Переглянути 877 і Велика Моравія
Гуджара-Пратіхари
міні Гуджара-Пратіхари (गुर्जर प्रतिहार; приблизно VI ст. —1036) — держава у північній частині Індостану зі столицею у Каннауджі, яка прийшла на зміну державі Харши.
Переглянути 877 і Гуджара-Пратіхари
Гінкмар
Гінкмар (Hinkmar, близько 806, Північна Галлія — 21 грудня 882, Еперне) — Реймський архієпископ (з 845 року), політик, історик і керівник Франкської церкви.
Переглянути 877 і Гінкмар
Гасконь
Гаско́нь (Gasconha, Gascogne) — старовинна історична область Франції.
Переглянути 877 і Гасконь
Дуліби
Дуліби, дудліби (Дулѣби; Дулѣбы; Дулебы; Doudlebové, Dúdlebi, Dúdlebové; Dulebovia, Dudlebovia; Dulebowie, Dudlebowie) — одне із великих племен умовно східних слов'ян (оскільки теж саме плем'я існувало серед умовно західних слов'ян), об'єднання слов'ян, входили у Антський союз, згадуваних у давньоруських літописах та у творах арабського історика Масуді.
Переглянути 877 і Дуліби
Дір
Дір (Дир) — напівлегендарний київський князь.
Переглянути 877 і Дір
Дани
Дани — давнє германське плем'я, що заселяло нинішню Швецію і Данію.
Переглянути 877 і Дани
Доба вікінгів
Доба́ ві́кінгів — період середньовічної історії Європи між 8 та 11 століттями нашої ери в Північній, Західній та менше Східній та Центральній Європі.
Переглянути 877 і Доба вікінгів
Деревляни
К. В. Лебедєва «Князь Ігорь збирає данину з древлян в 945 році» Древляни, деревляни (Древлѧне, Drevljané, тепер поліщуки) — східнослов'янське плем'я (союз племен), у VI-X ст.
Переглянути 877 і Деревляни
Іспанська марка
Карла Великого.'' Іспанська Марка (Marca Hispanica, Marca Hispànica, Marche d'Espagne) — область між сучасною Францією і володіннями арабів на Піренейському півострові, що включала сучасну Каталонію, Наварру і частину Арагона і що тягнулася приблизно до річки Ебро.
Переглянути 877 і Іспанська марка
Іван VIII (папа)
Іван (Іоанн) VIII (Ioannes; †16 грудня 882), сто восьмий папа Римський (14 грудня 872—16 грудня 882), народився у Римі.
Переглянути 877 і Іван VIII (папа)
Імперія Пала
Імперія Пала — держава, що існувала на півострові Індостан під владою буддистської династії Пала.
Переглянути 877 і Імперія Пала
Людовик II Заїка
Людовик II Заїка або Недорікуватий (1 листопада 846 — 10 квітня 879) — король Аквітанії (Людовик III) в 866-879, король Західно-Франкського королівства (Франції) в 877-879, король Провансу в 877-879 з династії Каролінгів.
Переглянути 877 і Людовик II Заїка
6 жовтня
6 жовтня — 279-й день року (280-й у високосні роки) в григоріанському календарі.
Переглянути 877 і 6 жовтня
Також відомий як 877 рік.