Зміст
34 відносини: IX століття, Кордовський емірат, Королівство Астурія, Піпін I, Папа Римський, Поляни (східні), Перше Болгарське царство, Аббасидський халіфат, Равенна, Раннє середньовіччя, Рим, Реконкіста, Сіверяни, Уйгурський каганат, Франкське королівство, Феофіл (візантійський імператор), Хозарський каганат, Херсонес Таврійський, Золота доба ісламу, Бужани, Білі хорвати, Візантійська імперія, Вікінги, Волиняни, Вессекс, Велика Моравія, Дуліби, Дорестад, Доба вікінгів, Деревляни, Імперія Пала, Людовик I Благочестивий, Людовик II Німецький, Лотар I.
IX століття
IX століття — століття, що охоплює роки з 801 по 900 за юліанським календарем.
Переглянути 834 і IX століття
Кордовський емірат
Кордовський емірат на 929 рік Кордовський емірат — незалежна мусульманська держава на Піренейському півострові зі столицею в Кордові між 756 та 929 роками.
Переглянути 834 і Кордовський емірат
Королівство Астурія
Королі́вство Асту́рія, або Астурі́йське королі́вство (Regnum Asturorum, «королівство астурів»; Reino de Asturias) — у 718—924 роках християнська монархічна держава на півночі Піренейського півострова.
Переглянути 834 і Королівство Астурія
Піпін I
Піпін I (Pépin; 797 — 13 грудня 838, Пуатьє) — король Аквітанії з 814 року, другий син імператора Людовика I Благочестивого та Ірменгарди з Хеспенгау.
Переглянути 834 і Піпін I
Папа Римський
Па́па Ри́мський (від papa — Папа, батько; з παπάς — патріарх, священик від πατήρ — батько).
Переглянути 834 і Папа Римський
Поляни (східні)
Поля́ни, Полянська земля (Полѧне) — східнослов'янський племінний союз VI—IX ст., котрий згідно з «Повістю врем'яних літ» займав територію в Центральній Наддніпрянщиністор.
Переглянути 834 і Поляни (східні)
Перше Болгарське царство
Перше Болгарське царство — болгарська держава на півночі Балканського півострова, що існувала у період між 681 та 1018 роками.
Переглянути 834 і Перше Болгарське царство
Аббасидський халіфат
Аббасидський халіфат 820 року Аббасидський халіфат — ісламська феодальна теократична держава, що існувала з 750 по 945 рік та з 1124 по 1258 рік.
Переглянути 834 і Аббасидський халіфат
Равенна
Раве́нна (Ravenna) — місто та муніципалітет в Італії, у регіоні Емілія-Романья, столиця провінції Равенна, столиця Західної Римської імперії з 402 по 476.
Переглянути 834 і Равенна
Раннє середньовіччя
Раннє Середньовіччя — період європейської історії, що розпочався після падіння Західної Римської імперії.
Переглянути 834 і Раннє середньовіччя
Рим
Рим (Roma, Rōma) — столиця Італії, адміністративний центр провінції Рим та області Лаціо.
Переглянути 834 і Рим
Реконкіста
Реконкі́ста (від Reconquista, «відвоювання») — у 722—1492 роках війна християн за звільнення Піренейського півострова від мусульманського панування.
Переглянути 834 і Реконкіста
Сіверяни
Сіверя́ни (сѣверѧне, сѣверо, сѣверъ, сѣверы) — союз східнослов'янських племен, які жили в басейні річки Десни та над течіями річок Сейму, Сули, Псла і Ворсклистор.
Переглянути 834 і Сіверяни
Уйгурський каганат
Уйгурський каганат — державне утворення першої половини першого тисячоліття нової ери, яке прийшло на зміну Східно-тюркського каганату.
Переглянути 834 і Уйгурський каганат
Франкське королівство
Фра́нкське королі́вство (Empire carolingien, Fränkisches Reich, Impero carolingio) — ранньофеодальна держава, що виникла наприкінці V століття у Північній Галлії (частина Західної Римської імперії) після захоплення її франками на чолі з Хлодвігом І.
Переглянути 834 і Франкське королівство
Феофіл (візантійський імператор)
Феофіл на монеті разом з батьком, Михайлом, засновником Аморійської династії. Феофі́л (813 — 20 січня 842) — другий візантійський імператор з аморійськой династії.
Переглянути 834 і Феофіл (візантійський імператор)
Хозарський каганат
Понтійський степ, 650 року, хозари та їх сусіди. Хоза́рський кагана́т, Хозарія (650–969) — середньовічна держава, створена кочовим народом хозар.
Переглянути 834 і Хозарський каганат
Херсонес Таврійський
Руїни Херсонесу Херсоне́с Таврі́йський (у перекладі з Χερσόνησος — ἡ χερσόνησος (ге¯ херсо́не¯сос) означає «півострів», за середньовіччя — Херсон, у давньоруських джерелах — Корсунь) — старогрецьке місто-держава в південно-західній частині Криму (у межах Севастополя).
Переглянути 834 і Херсонес Таврійський
Золота доба ісламу
Експансія ісламу в 622-750 Ісламський срібний дірхем, 729 Єрусалим. Рештки Золотої доби ісламу Альгамбра — палац гранадських емірів, Гранада, Іспанія Золота́ доба́ ісла́му або Ісла́мське відро́дження,.
Переглянути 834 і Золота доба ісламу
Бужани
Бужа́ни (Бужа̑не) — це дулібистор.
Переглянути 834 і Бужани
Білі хорвати
Білі хорвати (Хорвати Бѣлии, Хорвати) — слов'янське плем'я, яке жило в VI-X століттях на території заходу України, півдня Польщі, півночі Словаччини, півночі Чехії та частково на сході Німеччини.
Переглянути 834 і Білі хорвати
Візантійська імперія
Візанті́йська імпе́рія (грецькою: Βασιλεία τῶν Ῥωμαίων — Basileia tōn Rōmaiōn, царство Ромеїв, царство Римське, Римська імперія, 395-1453) — середньовічна держава, колишня східна частина Римської імперії.
Переглянути 834 і Візантійська імперія
Вікінги
Географія розселення вікінгів Ві́кінги (від старод.сканд.- vikingr, також нормани або варяги) — скандиномовні племена, що в Середньовіччі заселяли прибережну, а також континентальну частину Скандинавії та Балтійського моря.
Переглянути 834 і Вікінги
Волиняни
німцями, первинний стан розповсюдження носіїв німецької мови оранжевого кольору Волиняни (Волынѧне) — найстаровинніше плем'я, що утворило східнослов'янське українське населення та етнографічну групу, що населяло з давніх часів територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугустор.
Переглянути 834 і Волиняни
Вессекс
Вессекс (Westseaxna rīce; Wessex; дослівно Kingdom of the West Seaxe — «західне саксонське королівство») — англосаксонське королівство, засноване саксами на початку VI століття в ході англосаксонського завоювання Британії.
Переглянути 834 і Вессекс
Велика Моравія
Вели́ка Мора́вія (Velkomoravská říše, Veľká Morava) — історична держава західних слов'ян у басейні Середнього Дунаю, що сягала верхів'їв річок Лаби й Одри.
Переглянути 834 і Велика Моравія
Дуліби
Дуліби, дудліби (Дулѣби; Дулѣбы; Дулебы; Doudlebové, Dúdlebi, Dúdlebové; Dulebovia, Dudlebovia; Dulebowie, Dudlebowie) — одне із великих племен умовно східних слов'ян (оскільки теж саме плем'я існувало серед умовно західних слов'ян), об'єднання слов'ян, входили у Антський союз, згадуваних у давньоруських літописах та у творах арабського історика Масуді.
Переглянути 834 і Дуліби
Дорестад
Дорестад (Dorestad) — один із найважливіших та найбільших ранньосередньовічних торгово-ремісничих центрів Північної Європи.
Переглянути 834 і Дорестад
Доба вікінгів
Доба́ ві́кінгів — період середньовічної історії Європи між 8 та 11 століттями нашої ери в Північній, Західній та менше Східній та Центральній Європі.
Переглянути 834 і Доба вікінгів
Деревляни
К. В. Лебедєва «Князь Ігорь збирає данину з древлян в 945 році» Древляни, деревляни (Древлѧне, Drevljané, тепер поліщуки) — східнослов'янське плем'я (союз племен), у VI-X ст.
Переглянути 834 і Деревляни
Імперія Пала
Імперія Пала — держава, що існувала на півострові Індостан під владою буддистської династії Пала.
Переглянути 834 і Імперія Пала
Людовик I Благочестивий
Людовик I Благочестивий (також Справедливий і Добродушний; (778 — 20 червня 840) — король Аквітанії з династії Каролінгів, з 781 король франків, з 813 імператор Заходу разом із своїм батьком Карлом I Великим, а з 814 — одноосібно.
Переглянути 834 і Людовик I Благочестивий
Людовик II Німецький
Людовик II Німецький (Ludwig der Deutsche.; 806 —, Франкфурт) — король Східно-Франкського королівства (майбутньої Німеччини) в 843-876 роках, король Баварії між 817 та 843 роками, король Лотарингії між 870 та 876 роками, засновник династії німецьких Каролінгів.
Переглянути 834 і Людовик II Німецький
Лотар I
Лотар (Lothaire, 795 — 29 вересня 855, Прюм — король Італії, Лотарингії та Імператор Заходу з 840-го по 855-й рік, син Людовика Благочестивого та Ерменгарди з Геспенгау (Ermengarde de Hesbaye).
Переглянути 834 і Лотар I
Також відомий як 834 рік.