Зміст
23 відносини: P-процес, R-процес, Rp-процес, S-процес, Космічні промені, Протон-протонний ланцюжок, Обійдені ядра, Астрофізика, Альфа-процес, Нуклеосинтез, Наднова, Нейтронна зоря, Хімічний елемент, Чорна діра, Ядерні реакції сколювання, Ядерна фізика, Ядерний синтез, Модель Гарячого Всесвіту, Земельна ділянка, Всесвіт, Гравітаційний колапс, Головна послідовність, Еволюція зір.
P-процес
p-процес — ядерна реакція захоплення протона важким атомним ядром.
Переглянути Ядерна астрофізика і P-процес
R-процес
r-процес (від rapid — швидкий) — один із типів реацій нуклеосинтезу, що відповідає за утворення приблизно половини ядер важких елементів у Всесвіті.
Переглянути Ядерна астрофізика і R-процес
Rp-процес
Ядерний синтез багатого на протони ядра шляхом швидкого захоплення протонів. rp-процес (rp-process, від rapid proton capture process — «процес швидкого захоплення протонів») полягає у послідовному захопленні протонів базовим ядром з утворенням важчих елементів.
Переглянути Ядерна астрофізика і Rp-процес
S-процес
S-процес, чинний в діапазоні від Ag до Sb. s-процес (від slow — повільний) — реакції нуклеосинтезу, які полягають у послідовному захопленні ядрами нейтронів.
Переглянути Ядерна астрофізика і S-процес
Космічні промені
Космі́чні про́мені — заряджені частинки високих енергій з космічного простору.
Переглянути Ядерна астрофізика і Космічні промені
Протон-протонний ланцюжок
Прото́н-прото́нний ланцюжок (також протон-протонний цикл або водневий цикл) — низка термоядерних реакцій, у яких водень перетворюється на гелій.
Переглянути Ядерна астрофізика і Протон-протонний ланцюжок
Обійдені ядра
Обі́йдені я́дра — бідні на нейтрони (відповідно — багаті на протони) стабільні ядра важких елементів, починаючи з селену, які не можуть бути синтезовані шляхом s-процесу та r-процесу.
Переглянути Ядерна астрофізика і Обійдені ядра
Астрофізика
світлових років у діаметрі, розташована приблизно за 60 млн світлових років від Землі Астрофі́зика — розділ астрономії, який вивчає всю різноманітність фізичних явищ у Всесвіті.
Переглянути Ядерна астрофізика і Астрофізика
Альфа-процес
Альфа-процес — ядерна реакція захоплення α-частинок ядрами легких елементів.
Переглянути Ядерна астрофізика і Альфа-процес
Нуклеосинтез
Таблиця походження атомів хімічних елементів кисню, що відбувається в зорях Нуклеосинтез — процес утворення ядер атомів хімічних елементів під час еволюції Всесвіту.
Переглянути Ядерна астрофізика і Нуклеосинтез
Наднова
телескопа Хаббл — у рентгенівських променях 0,3-1,4 кеВ (зелений) та 4-6 кеВ (блакитний) — з телескопа Чандра. Наднова́ (Супернова) — це зоря, що раптово збільшує свою світність у мільярди разів (на 20 зоряних величин), а іноді й більше.
Переглянути Ядерна астрофізика і Наднова
Нейтронна зоря
Вела-пульсар спостерігався в 1968 році, як перше пряме свідчення нейтронної зорі в результаті спалаху наднової. Нейтронна зоря — зоря на завершальному етапі своєї еволюції, що не має внутрішніх джерел енергії та складається переважно з нейтронів, які перебувають у стані виродженого фермі-газу, із невеликою домішкою інших частинок.
Переглянути Ядерна астрофізика і Нейтронна зоря
Хімічний елемент
Хімі́чний елеме́нт (заст. первень) — тип атомів з однаковим зарядом атомних ядер (тобто однаковою кількістю протонів в ядрі атому) і певною сукупністю властивостей.
Переглянути Ядерна астрофізика і Хімічний елемент
Чорна діра
Великою Магелановою Хмарою (художнє зображення) Чорна діра — астрофізичний об'єкт, який створює настільки потужну силу тяжіння, що жодні, як завгодно швидкі частинки, не можуть покинути його поверхню, навіть світло.
Переглянути Ядерна астрофізика і Чорна діра
Ядерні реакції сколювання
Реакція сколювання — ядерна реакція, в яких важка частинка високої енергії, стикаючись з нерухомим ядром легкого елемента (переважно з Н), розщеплюється на порівняно легкі уламки (ядра легких елементів).
Переглянути Ядерна астрофізика і Ядерні реакції сколювання
Ядерна фізика
Я́дерна фі́зика — розділ фізики, який вивчає структуру і властивості атомних ядер, та механізми ядерних реакцій (в тому числі радіоактивний розпад).
Переглянути Ядерна астрофізика і Ядерна фізика
Ядерний синтез
термоядерної енергії Енергія зв'язку поширених ізотопів у розрахунку на один нуклон Я́дерний си́нтез — це процес, під час якого два, або більше, атомних ядра об'єднуються, формуючи важче ядро.
Переглянути Ядерна астрофізика і Ядерний синтез
Модель Гарячого Всесвіту
Теорія гарячого Всесвіту — теорія фізичних процесів у Всесвіті, що розширюється, за якою в минулому Всесвіт мав значно більшу ніж сьогодні густину матерії та дуже високу температуру.
Переглянути Ядерна астрофізика і Модель Гарячого Всесвіту
Земельна ділянка
Земе́льна діля́нка — це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (Земельний кодекс України. Стаття 79).
Переглянути Ядерна астрофізика і Земельна ділянка
Всесвіт
Універсум — гравюра Фламмаріона, Париж, 1888, Колір: Гюго Гайкенвельдер, Відень, 1998 Все́світ — весь матеріальний світ, різноманітний за формами, що їх набуває матерія та енергія, включаючи усі галактики, зорі, планети та інші космічні тіла.
Переглянути Ядерна астрофізика і Всесвіт
Гравітаційний колапс
Гравітаційний колапс зорі NGC 6745 створює достатньо екстремальну густину матерії, яка викликає утворення зірок через гравітаційний колапс. Гравітаційний колапс — катастрофічно швидке стискання масивних тіл під дією гравітаційних сил.
Переглянути Ядерна астрофізика і Гравітаційний колапс
Головна послідовність
Сонця взято за одиницю. Головна послідовність — це вузька смуга на діаграмі Герцшпрунга — Рассела, яка перетинає діаграму по діагоналі — з лівого верхнього до правого нижнього кута діаграми.
Переглянути Ядерна астрофізика і Головна послідовність
Еволюція зір
Еволю́ція зір — зміна фізичних характеристик, хімічного складу та внутрішньої будови зорі із часом.
Переглянути Ядерна астрофізика і Еволюція зір