Зміст
78 відносини: XXX століття до н. е., Кіш (значення), Картвельські мови, Космогонічні міфи, Колиска цивілізації, Пропп Володимир Якович, Пантеон (боги), Писемність, Плач, Осіріс, Оксфордський університет, Ассирійська мова, Археологія, Аратта, Адаб, Аккад (держава), Аккадська література, Аккадська мова, Алітераційний вірш, Ан, Антична література, Анафора, Анзуд (Анзу), Нінсун, Нінліль, Ніппур, Нарам-Суен, Нанна, Нанна (місячне божество), Субстрат (мовознавство), Саргон, Самаррська культура, Світове дерево, Сино-кавказькі мови, Список царів Шумеру та Аккаду, Третя династія Уру, Утухенгаль, Ур, Ур-Намму, Урук, Урукагіна, Уральські мови, Умма (місто), Шумер, Шумерська мова, Мардук, Молитва, Межиріччя, Зіусудра, Замовляння, ... Розгорнути індекс (28 більше) »
XXX століття до н. е.
XXX століття до нашої ери — часовий проміжок між 1 січня 3000 року до н. е. та 31 грудня 2901 року до н. е.
Переглянути Шумерська література і XXX століття до н. е.
Кіш (значення)
* Кіш — укріплений табір.
Переглянути Шумерська література і Кіш (значення)
Картвельські мови
Поширення картвельских мов на Закавказзі Картве́льські мо́ви — мовна сім'я, розповсюджена на Південному Кавказі, здебільшого в Грузії.
Переглянути Шумерська література і Картвельські мови
Космогонічні міфи
Ян Брейгель молодший, «Бог створює Сонце, Місяць і зірки» Космогонічні міфи — міфи, що пояснюють походження Всесвіту та людини і розповідають про початковий етап їх існування.
Переглянути Шумерська література і Космогонічні міфи
Колиска цивілізації
Родючий півмісяць. Саме на нього посилається більшість західних і середньосхідних вчених, кажучи про колиску цивілізації Китайський світ Колиска цивілізації — будь-яке можливе місце зародження цивілізації.
Переглянути Шумерська література і Колиска цивілізації
Пропп Володимир Якович
Володимир (Герман Вольдемар) Якович Пропп (16 квітня 1895 Санкт-Петербург — 22 серпня 1970, Санкт-Петербург) — російський і радянський вчений, філолог-фольклорист.
Переглянути Шумерська література і Пропп Володимир Якович
Пантеон (боги)
Пантеон (від — «(храм) всіх богів») — група богів, що належать до однієї релігії чи міфології.
Переглянути Шумерська література і Пантеон (боги)
Писемність
логографічні) Писе́мність — засіб передачі людської мови за допомогою знаків (див. алфавіт, абетка, ієрогліфіка, клинопис); також література, сукупність писемних пам'яток певного часу, певного народу; письменство.
Переглянути Шумерська література і Писемність
Плач
Дитина плаче Плач — одна з фізіологічних реакцій людини, що супроводжує стрес.
Переглянути Шумерська література і Плач
Осіріс
Осі́ріс (Озіріс) (wsjr., Ὄσιρις., Osiris.) — в давньоєгипетській міфології бог відродження, цар потойбічного світу Дуат.
Переглянути Шумерська література і Осіріс
Оксфордський університет
О́ксфордський університе́т — найстаріший англомовний університет у світі, а також перший університет у Великій Британії.
Переглянути Шумерська література і Оксфордський університет
Ассирійська мова
Ассирі́йська мо́ва (новосирійська мова) — загальна назва східно-арамійських діалектів (урмійський, саламаський, джилу, тіарі, мосульський та ін.). Розповсюджена окремими регіонами в іншомовному оточенні в Ірані (район озера Урмія), Іраку (район міста Мосул та північного Багдада), Сирії (район гір Тур-Абдін та басейн річки Хабур), Туреччини (район Курдистанських гір та озера Ван), Вірменії, Грузії.
Переглянути Шумерська література і Ассирійська мова
Археологія
Одесі. Автономної Республіки Крим, як проводились спільною українсько-французькою експедицією влітку 2013 року. аланів на схилах печерного міста Мангуп-Кале Археоло́гія (αρχαιος — стародавній, λογος — слово) — наука, що висвітлює історію людського суспільства на основі вивчення пам'яток кам'яної, мідної (бронзової), залізної доби і пізніших часів.
Переглянути Шумерська література і Археологія
Аратта
Аратта — країна, з якою Шумер мав торгові та релігійні зв'язки в ІІІ тисячолітті до нашої ери.
Переглянути Шумерська література і Аратта
Адаб
Адаб (суч. Бісмая) — стародавнє шумерське місто, розташоване на території північного Межиріччя.
Переглянути Шумерська література і Адаб
Аккад (держава)
Аккад (Māt Akkadim; kurA.GA.DÈki; אַכַּד, Akkad) — держава, що існувала в XXIV — XXII століттях до н. е., а також прадавня область в середній частині Месопотамії, на території сучасного Іраку.
Переглянути Шумерська література і Аккад (держава)
Аккадська література
Аккадська література (вавилонська, ассирійська, ассиро-вавилонська, вавилоно-ассирійська) – це стародавня література, написана аккадською мовою (ассирійським та вавилонським діалектами) у Месопотамії (Ассирія і Вавилонія) у період від середньої бронзової доби до залізної доби (орієнтовно від 23 до 6 століття до Р.Х.).
Переглянути Шумерська література і Аккадська література
Аккадська мова
Клинописний надпис аккадською мовою Аккадська мова — мертва мова семітської мовної родини, якою розмовляли у Межиріччі.
Переглянути Шумерська література і Аккадська мова
Алітераційний вірш
Перша сторінка «Беовульфа» Алітераційний вірш — акцентний вірш у старогерманській поезії.
Переглянути Шумерська література і Алітераційний вірш
Ан
АН.
Переглянути Шумерська література і Ан
Антична література
Вергілія (5 століття) Анти́чна літерату́ра (від antiquus — «стародавній,древній») — література стародавніх греків і римлян, яка розвивалася в басейні Середземного моря (на Балканському та Апеннінському півостровах та на прилеглих островах і узбережжях).
Переглянути Шумерська література і Антична література
Анафора
Ана́фора (αναφορα — виділення) — єдинопочаток; одна зі стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.
Переглянути Шумерська література і Анафора
Анзуд (Анзу)
Анзуд (шумерське), Анзу (аккадське; також Зу, «Імдугуд, Ім-Дугуд».
Переглянути Шумерська література і Анзуд (Анзу)
Нінсун
Рельєф з зображенням Нінсун. Лувр Нінсун або Нінсуна (Хазяйка диких корів) — в шумерській міфології богиня, дружина Лугальбанди, правителя Урука, і мати героя Гільгамеша.
Переглянути Шумерська література і Нінсун
Нінліль
Нінліль (Володарка повітря) — в шумеро-аккадській міфології богиня, дружина бога Енліля.
Переглянути Шумерська література і Нінліль
Ніппур
Ніппур (Нібру (Nibru), Ніббур (Nibbur) — давнє священе місто Шумеру, історія якого розпочалася ще до 5 тисячоліття до н.е. Розташоване за 160 км на південний схід від Багдаду, Ірак.
Переглянути Шумерська література і Ніппур
Нарам-Суен
Аккадська імперія за Нарам-Суена Стела Нарам-Суена що увічнює його перемогу над лулубеями. Здоровило з рогами це власне сам цар Табличка з найдавнішим у світі міжнародним договором Нарам-Суен, Нарамсін — четвертий представний династії Саргонідів, син Маніштусу, онук Саргона.
Переглянути Шумерська література і Нарам-Суен
Нанна
Нанна, дочка Неп та дружина Бальдра, є богинею із клану Асів в скандинавській міфології.
Переглянути Шумерська література і Нанна
Нанна (місячне божество)
Нанна (DŠEŠ.KI, NANNA), Сін (Su'en, Sîn) — у шумеро-аккадській міфології бог Місяця.
Переглянути Шумерська література і Нанна (місячне божество)
Субстрат (мовознавство)
Субстрат (від лат. sub — «під» і stratum — «шар», тобто «нижній шар») у мовознавстві — в лінгвістиці так називають мову, яка впливає на іншу мову, що витискує її з ужитку.
Переглянути Шумерська література і Субстрат (мовознавство)
Саргон
Саргон — ім'я кількох давніх правителів Межиріччя.
Переглянути Шумерська література і Саргон
Самаррська культура
Жіноча статуетка, Самарра, 6000 до н. е. міні Самаррська культура (самарранська) існувала близько 5500-4800 до н. е. в період халколіта в історичній області Самарра.
Переглянути Шумерська література і Самаррська культура
Світове дерево
Зображення Дерева життя на рушнику. Середня Наддніпрянщина Світове дерево у кафедральному соборі. Лінчепінг, Швеція. Ісландський варіант Дерева життя, 1600 рік Світове́ де́рево, Ві́чне Де́рево Життя́ — уособлення єдності усього світу, своєрідна модель Всесвіту й людини, де для кожної істоти, предмета чи явища є своє місце.
Переглянути Шумерська література і Світове дерево
Сино-кавказькі мови
Сино-кавказькі мови в доколоніальний період Сино-кавказькі мови (дене-кавказькі) — гіпотетична макросім'я, яку запропонував Сергій Старостін в 1980-х роках (однак перші дослідження в цьому напрямку провів ще Альфредо Тромбетті на початку ХХ ст.).
Переглянути Шумерська література і Сино-кавказькі мови
Список царів Шумеру та Аккаду
Список царів Шумеру Стародавній документ, записаний шумерською мовою, список царів Шумеру з шумерських і сусідніх династій, довжину їх правління, і кордони їх правлінь.
Переглянути Шумерська література і Список царів Шумеру та Аккаду
Третя династія Уру
Давнє Межиріччя Давнє Межиріччя в 2300 до н. е. Нижнє Межиріччя Третя династія Ура — династія та держава, яку вона очолювала, що існувала в стародавньому Межиріччі у XXI столітті до нашої ери.
Переглянути Шумерська література і Третя династія Уру
Утухенгаль
Утухенгаль — шумерський правитель, належав до так званої V династії Урука.
Переглянути Шумерська література і Утухенгаль
Ур
Зикурат царя Ур-Намму в Урі, кінець 3-го тис. до н. е. Вигляд Ура через Царські могили з Великим Зиґґуратом позаду, 17 січня 2004 Ур (шум. Urim; логограма: KI або URIM5KI; акк. Uru: Vol. 1, Part 1.
Переглянути Шумерська література і Ур
Ур-Намму
Ур-Намму (шумерською «Той, що шанує Намму») — цар Уру, цар Шумеру та Аккаду, правив приблизно в 2112-2094 до н. е..
Переглянути Шумерська література і Ур-Намму
Урук
Розкопки Уруку в сучасному Іраці. На передньому плані - руїни Кам'яного будинку (''Steingebaude'') Межиріччя Урук (також Ерех) — стародавнє місто-держава у Шумерi (шумерське Унуг, біблійне Ерех, грецьке Орхоя — паща).
Переглянути Шумерська література і Урук
Урукагіна
Документ 4 року правління Урукагіни. Урукагіна або Уруінімгіна — правитель Лагашу в XXIV столітті до нашої ери.
Переглянути Шумерська література і Урукагіна
Уральські мови
Ура́льські мови — мовна сім'я, яка включає в себе близькі між собою мови двох гілок — фіно-угорські та самодійські мови.
Переглянути Шумерська література і Уральські мови
Умма (місто)
Умма в часи Лугальзагесі Умма (шумерською Умбе) — стародавнє місто-держава в Південному Межиріччі (сучасне городище Джоха в Іраці).
Переглянути Шумерська література і Умма (місто)
Шумер
Давнє Межиріччя Давнє Межиріччя в 2300 до н. е. Нижнє Межиріччя Шуме́р — цивілізація, що існувала у 4-2 тисячолітті до н. е.
Переглянути Шумерська література і Шумер
Шумерська мова
Шуме́рська мо́ва — мертва мова, якою розмовляло населення Шумеру, південної частини Месопотамії.
Переглянути Шумерська література і Шумерська мова
Мардук
Мардук із своїм драконом мухушшу на вавилонській циліндричній печатці Мардук. Барельєф, Лувр Циліндрична печатка. Бій Мардука та Тіамат Бій Мардука та Тіамат Мардук — головний вавилонський бог.
Переглянути Шумерська література і Мардук
Молитва
Альбрехт Дюрер: Руки в молитві Моли́тва — звернення віруючого до Бога, богів, інших надприродних або асоційованим з Богом істот, а також канонізований текст цього звернення.
Переглянути Шумерська література і Молитва
Межиріччя
Давня Месопотамія Межирі́ччя, також Месопота́мія (від Μεσοποταμία — «земля між річками»), або Дворіччя — регіон в Азії.
Переглянути Шумерська література і Межиріччя
Зіусудра
Зіусудра (в вавилонських текстах Атрахасіс — «наймудріший», в ассирійських — Утнапіштім; Xisouthros, Ксисутрус)— герой шумерського епосу про Великий Потоп, створеного ймовірно у III тис.
Переглянути Шумерська література і Зіусудра
Замовляння
Замовля́ння (діалектичне «заговори», «заклинання», «закликання») — жанр словесного фольклору, усталені вислови, речитативні, переважно віршовані тиради, що супроводжують магічні дії, рухи їх виконавців — знахарів (від «знати»), відьом чи відьмаків (від давнього «відати» — знати), чарівників, ворожбитів, шептух тощо і виражають їх бажання вплинути на природу, на людину і її стосунки з оточенням у відповідному напрямку (доброму або злому).
Переглянути Шумерська література і Замовляння
Бронзова доба
Поширення металургії в Старому світі до середини 2 тисячоліття. Темніші області найстарші. Зеленими цятками позначені родовища міді, синіми — олова, червоними — золота.
Переглянути Шумерська література і Бронзова доба
Баскійська мова
Баскі́йська, ба́скська або ба́ська мо́ва (euskara) — мова басків, що живуть в Іспанії, Франції та частково в Південній Америці.
Переглянути Шумерська література і Баскійська мова
Близький Схід
Країни Близького Сходу разом із Закавказзям. Компіляція супутникових знімків Близького Сходу. Близьки́й Схід — назва регіону, розташованого в Західній Азії та Північній Африці.
Переглянути Шумерська література і Близький Схід
Вавилон
Руїни Вавило́на в 1932 Деталі Воріт Іштар Вавило́н («баб-ілі» означає «брами Бога») — місто, столиця стародавньої Вавилонії, розташоване на плоскому березі в нижній течії річки Євфрат.
Переглянути Шумерська література і Вавилон
Гутії
Уммі зі згадкою про пожертву Сіума кутійця, 2130 рік до н. е.. Лувр. Гутії (кутії) — напівкочові племена, що жили в ІІІ-ІІ тисячоліттях до нашої ери на заході Іранського нагір'я на території теперішніх Південного Азербайджану та Курдистану.
Переглянути Шумерська література і Гутії
Гудеа
Напис «Гудеа енсі Лагаша» (фрагмент написів на камені), Лувр. Так звані «циліндри Гудеа» — глиняні стовпи покриті клинописом з описом будови храму Енінну («дому пятидесяти») в Гірсу.
Переглянути Шумерська література і Гудеа
Гільгамеш
Гільгаме́ш — шумерський цар, який за літописом правив приблизно у проміжку між 3000 та 2500 роками до РХ, десь за 400 років до того як була написана про нього поема (Див. Епос про Гільгамеша).
Переглянути Шумерська література і Гільгамеш
Гімн
Гімн (ὕμνος; hýmnos — похвальна пісня) — урочиста пісня, яка вихваляє та прославляє кого-небудь або що-небудь (первісно «божество»).
Переглянути Шумерська література і Гімн
Думузі
Демони хапають Думузі відбувати покарання у пеклі за діяння Інанни Думузі, в Шумері, був, за шумерським Списком царів п'ятим царем у легендарній період допотопних часів.
Переглянути Шумерська література і Думузі
Дидактика
Дида́ктика (διδακτικός — повчальний) — один із розділів педагогіки, який вивчає закономірності засвоєння знань, умінь і навичок, формування переконань; визначає обсяг і структуру змісту освіти, вдосконалює методи й організаційні форми навчання, вплив навчального процесу на особу.
Переглянути Шумерська література і Дидактика
Євфрат
Євфра́т, також Ефрат (Fırat, الفرات Ель-Фурат, Եփրատ Ефрат) — річка в Туреччині, Сирії та Іраку, найбільша в Західній Азії.
Переглянути Шумерська література і Євфрат
Історія літератури
Історія літератури — це розділ літературознавства, який вивчає історичний розвиток письмових прозових і поетичних творів, які мають за мету розважання, просвіту чи настанови читачу, а також історичний розвиток літературних методів.
Переглянути Шумерська література і Історія літератури
Іранське нагір'я
Розташування Іранського нагір'я. Іра́нське нагі́р'я (فلات ایران) розташоване в Південно-Західній Азії, в Ірані, Афганістані та Пакистані, обмежене г. Ельбурс, Гіндукуш, Мекран, Заґрос; близько 2,7 млн км²; середня висота становить 1300 м; погаслі вулкани; катастрофічні землетруси; субтропічний сухий і вкрай сухий клімат; пустелі: Велика Солона Пустеля (Деште-Кевір), Деште-Лут, Регістан.
Переглянути Шумерська література і Іранське нагір'я
Іббі-Сін
Іббі-Сін — цар Ура, Шумеру й Аккада.
Переглянути Шумерська література і Іббі-Сін
Ініціація (обряд)
масонів. 18-те сторіччя Ініціа́ція (від initiatio «посвячення») — звичай, що був широко розповсюджений у первісних і традиційних суспільствах народів світу, суть якого полягає у переведенні юнаків і юнок у дорослі вікові класи.
Переглянути Шумерська література і Ініціація (обряд)
Інанна
Інанна (100x20px INA NA, Іштар DINGIR INANNA INANA) — в шумерській міфології та релігії — жіноче божество.
Переглянути Шумерська література і Інанна
Етіологія
* Етіологія — вивчення причинно-наслідкового зв'язку або виникнення чогось з філософської точки зору.
Переглянути Шумерська література і Етіологія
Едуба
Едуба чи е-дуба (шумерською é-dub-(b)a) — школа в пізньодинастичному Шумері та в ранньовавилонський період.
Переглянути Шумерська література і Едуба
Енкі
Еа (Хайя, або за прийнятим в науці, але неправильного читання — Ейа) або Енкі — один з тріади великих богів (поряд з Ану та Енлілем).
Переглянути Шумерська література і Енкі
Енліль
Енлі́ль (букв. «Владика-вітер») — в шумеро-аккадській міфології — один з трьох великих богів (поряд з Ану та Еа).
Переглянути Шумерська література і Енліль
Енмеркар
Умовне зображення Енмеркара з жертвною ланню Енмеркар (шум. 'En-mer-kar, дослівно — «верховний жрець — мисливець», Euechoros, Ευεχους) — напівлегендарний цар шумерського міста Урук початку XXVII століття до н.
Переглянути Шумерська література і Енмеркар
Лугаль
Лугаль (Лугаль LÚ-GAL дослівно шумерською «велика людина») — титул правителя в стародавньому Шумері, первісно лугаль — це виборний військовий вождь.
Переглянути Шумерська література і Лугаль
Лугальбанда
Лугальбанда («Молодший (або юний) цар») — напівлегендарний правитель стародавнього шумерського міста Урук, що правив в XXVII столітті до н. е. З I династії Урука.
Переглянути Шумерська література і Лугальбанда
Лахари
Колумбії. Лахари (лахары, lahars, volcanic mudflows; Lahare m pl) — грязьові потоки, що виникають при змішуванні вулканічного матеріалу з водами кратерних озер, дощовою водою або водою, що утворюється внаслідок танення льоду або снігу на схилах вулкана.
Переглянути Шумерська література і Лахари
Лагаш
Карта Шумеру (англ.) часів Хаммурапі, Лагаш розташований в південно-східній частині, на річці Тигр Лагаш — стародавня держава та однойменне місто.
Переглянути Шумерська література і Лагаш
1-ше тисячоліття до н. е.
Перше тисячоліття до н. е. (I) — часовий проміжок з 1000 до 1 року до н. е.
Переглянути Шумерська література і 1-ше тисячоліття до н. е.
3-тє тисячоліття до н. е.
Третє тисячоліття до н. е. (III) — часовий проміжок з 3000 до 2001 року до н. е.
Переглянути Шумерська література і 3-тє тисячоліття до н. е.
4-те тисячоліття до н. е.
Четверте тисячоліття до н. е. (IV) — часовий проміжок з 4000 до 3001 року до н. е.
Переглянути Шумерська література і 4-те тисячоліття до н. е.