Більш швидкий доступ, ніж браузер!
41 відносини: Куліш Пантелеймон Олександрович, Костомаров Микола Іванович, Павло Полуботок, Павло Тетеря, Паволоч, Ніжин, Русская Беседа, Руїна, Санкт-Петербург, Современник (журнал, XIX століття), Українська Народна Республіка, Українська мова, Хмельниччина, Чорна рада (міні-серіал), Чорна рада 1663, Черкаська область, Шрамківка, Шевченко Тарас Григорович, Яким Сомко, Матвій Гвинтовка, Максимович Михайло Олександрович, Москва, Мелетій Вуяхевич-Височинський, Ждаха Амвросій Андрійович, Зеров Микола Костянтинович, Богдан Хмельницький, Врангель Петро Миколайович, Василь Золотаренко, Вальтер Скотт, Громадянська війна в Росії, Драбівський район, Денікін Антон Іванович, Іван Мазепа, Іван Брюховецький, Львів, Лепкий Богдан Сильвестрович, 1845, 1857, 1857 у літературі, 1860, 1890.
Куліш Пантелеймон Олександрович
Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш (— містечко Вороніж, нині Шосткинського району Сумської області —, хутір Мотронівка, нині село Оленівка, Борзнянського району Чернігівської області) — український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Куліш Пантелеймон Олександрович · Побачити більше »
Костомаров Микола Іванович
Мико́ла Іва́нович Костома́ров (с. Юрасівка, Острогозький повіт, Воронезька губернія, Російська імперія —, Петербург, Російська імперія) — видатний український історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, етнопсихолог.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Костомаров Микола Іванович · Побачити більше »
Павло Полуботок
Павло́ Полубо́ток (бл.1660 — 29 грудня 1724, Петербург) — український військовий та політичний діяч.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Павло Полуботок · Побачити більше »
Павло Тетеря
Павло́ Тете́ря, у народній творчості Тетеренко, власне Павло Мошковський гербу РадванЯрослав Дашкевич.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Павло Тетеря · Побачити більше »
Паволоч
Па́волоч (такoж Поволочь) — село (давніше містечко) в Україні, в Попільнянському районі Житомирської області.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Паволоч · Побачити більше »
Ніжин
Ні́жин — вузол залізничних та автомобільних шляхів, районний центр Ніжинського району Чернігівської області, друге за величиною місто обласного значення, що розташоване на берегах р. Остер за 80 км від обласного центру.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Ніжин · Побачити більше »
Русская Беседа
«Ру́сская Бесе́да» (Руська Бесіда) — російський журнал, орган слов'янофілів, виходив у Москві у 1856—1860 роках.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Русская Беседа · Побачити більше »
Руїна
Руї́на — період історії України другої половини XVII століття, що відзначився розпадом української державності, загальним занепадом та кровопролитними війнами на території України.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Руїна · Побачити більше »
Санкт-Петербург
Маріїнський палац, центр міста Санкт-Петербу́рг (також неофіційно Петербу́рг і Пі́тер; Санкт-Петербург; 18 серпня 1914 — 26 січня 1924 — Петрогра́д, 26 січня 1924 — 6 вересня 1991 — Ленінгра́д, Ленинград) — місто федерального значення у Російській Федерації, суб'єкт РФ, адміністративний центр Північно-Західного федерального округу та Ленінградської області.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Санкт-Петербург · Побачити більше »
Современник (журнал, XIX століття)
«Современник» («Сучасник») — російський журнал, що виходив у 1836—1866 роках.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Современник (журнал, XIX століття) · Побачити більше »
Українська Народна Республіка
Украї́нська Наро́дна Респу́бліка (УНР) — українська держава зі столицею в Києві, яка в 1917–1920 роках контролювала території центральної, східної та південної України.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Українська Народна Республіка · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Українська мова · Побачити більше »
Хмельниччина
Хмельни́ччина (Українсько-польська війна, Козацько-польська війна, Козацька революція, Національно-визвольна війна українського народу, Визвольна війна, Повстання Хмельницького) — назва історичного періоду 1648-1657 років та повстання під проводом Богдана Хмельницького, під час яких Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава на чолі з гетьманом.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Хмельниччина · Побачити більше »
Чорна рада (міні-серіал)
«Чо́рна ра́да» робоча назва «Булава для розумної голови» - День, 30 вересня 1999, №180 (1999) — український 9-серійний міні-серіал за романом українського письменника Пантелеймона Куліша «Чорна рада».
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Чорна рада (міні-серіал) · Побачити більше »
Чорна рада 1663
Чорна рада — загальна козацька рада, — збиралася для вирішення стратегічних питань, коли між старшинами не було одностайності.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Чорна рада 1663 · Побачити більше »
Черкаська область
Черка́ська о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця України, розташована у центральній лісостеповій частині країни по обидва берега середньої течії Дніпра та Південного Бугу.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Черкаська область · Побачити більше »
Шрамківка
Шра́мківка — сільський населений пункт в Україні в Драбівському районі Черкаської області.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Шрамківка · Побачити більше »
Шевченко Тарас Григорович
Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р;, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) —, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Шевченко Тарас Григорович · Побачити більше »
Яким Сомко
Яки́м Сем́енович Сомко́ (бл.1619 — 18 / 28 вересня 1663) — український військовий, політичний і державний діяч.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Яким Сомко · Побачити більше »
Матвій Гвинтовка
Гвинтовка Матвій Микитович (? — після 1672) — ніжинський полковник в 1663–1667 роках, представник козацької голоти, вибився в люди за Івана Брюховецького.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Матвій Гвинтовка · Побачити більше »
Максимович Михайло Олександрович
Максимо́вич Миха́йло Олекса́ндрович (хутір Тимківщина, нині Богуславець, Черкаська область, Україна —, хутір Михайлова Гора біля с. Прохорівки, нині Канівський район) — видатний український вчений-енциклопедист, фольклорист, історик, філолог, етнограф, ботанік, поет зі старшинського козацького роду Полтавщини, перший ректор університету Св. Володимира.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Максимович Михайло Олександрович · Побачити більше »
Москва
Москва́ (Москва) — столиця Російської Федерації, одне з найбільших міст світу за населенням — 12 197 596 мешканців (2015).
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Москва · Побачити більше »
Мелетій Вуяхевич-Височинський
Вуяхевич Михайло Васильович (чернече ім'я — Мелетій; *1625 — †6 лютого 1697, Київ) — козацький старшина, військовий писар гетьманату наказного гетьмана Якима Сомка, генеральний писар за гетьмана Петра Дорошенка, генеральний суддя при Івану Мазепі.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Мелетій Вуяхевич-Височинський · Побачити більше »
Ждаха Амвросій Андрійович
Амвросій Андрійович Ждаха (*6 грудня 1855, м. Очаків, нині Микол. обл. — † 8 вересня 1927, Одеса, Українська РСР, СРСР) — український та російський ілюстратор і художник.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Ждаха Амвросій Андрійович · Побачити більше »
Зеров Микола Костянтинович
Зеро́в Мико́ла Костянти́нович (26 квітня 1890, Зіньків — 3 листопада 1937, Сандармох, Карельська АРСР) — український поет, літературознавець, літературний критик, полеміст, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми та перекладач античної поезії.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Зеров Микола Костянтинович · Побачити більше »
Богдан Хмельницький
Богда́н (Зино́вій-Богда́н) Миха́йлович Хмельни́цький (Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. Альтернативи, 2003. — ISBN 966-7217-76-0. —) — український військовий, політичний та державний діяч.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Богдан Хмельницький · Побачити більше »
Врангель Петро Миколайович
Вра́нгель Петро́ Микола́йович (Врангель Пётр Николаевич;, Новоолександрівськ, Ковенська губернія, Російська імперія —, Брюссель, Бельгія) — російський воєначальник, генерал-лейтенант російської імператорської армії.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Врангель Петро Миколайович · Побачити більше »
Василь Золотаренко
Золотаре́нко Василь Нечипорович (*? — †1663) — ніжинський полковник (1659–1663).
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Василь Золотаренко · Побачити більше »
Вальтер Скотт
Сер Вальтер Скотт (Walter Scott; 15 серпня 1771, Единбург — 21 вересня 1832, Ебботсфорд, похований у Драйбурзі) — всесвітньо відомий британський письменник, поет, історик, збирач старожитностей, адвокат, за походженням шотландець.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Вальтер Скотт · Побачити більше »
Громадянська війна в Росії
Громадя́нська війна́ в Росі́ї (1917–1921) — громадянська війна на теренах колишньої Російської імперії, що розпочалась із падінням Тимчасового Уряду та захопленням більшовиками Петрограду.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Громадянська війна в Росії · Побачити більше »
Драбівський район
Дра́бівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Черкаської області.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Драбівський район · Побачити більше »
Денікін Антон Іванович
Анто́н Іва́нович Дені́кін (*, Влоцлавек, Російська імперія — † 8 серпня 1947, Енн-Арбор, США) — російський військовий діяч, генерал-лейтенант, герой російсько-японської та Першої світової війн, один із лідерів Білого руху та головнокомандувач Збройних сил Півдня Росії (1918–1920).
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Денікін Антон Іванович · Побачити більше »
Іван Мазепа
259x259пкс Іва́н Степа́нович Мазе́па-Каледи́нський (Коледи́нський) (20 березня 1639, хутір Мазепинці — за іншими джерелами у ніч з 21 на 22 вересня, Варниця) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687–1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704–1709). Князь Священної Римської імперії (1707—1709). Представник шляхетного роду Мазеп-Колединських герба Курч із Київщини. Після обрання гетьманом намагався відновити авторитет гетьманства в Україні. Зробив великий внесок до економічно-культурного розвитку Лівобережжя. Перебуваючи під патронатом московського царя Петра I, проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького з кордонами часів Хмельниччини. Кавалер орденів Андрія Первозваного (1700) і Білого Орла (1705). Тривалий час формально підтримував Московське царство у Північній війні зі Шведською імперією, проте 1708 року підтримав бік шведів. Після поразки під Полтавою вимушений був переселитись до Молдовського князівства.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Іван Мазепа · Побачити більше »
Іван Брюховецький
Іва́н Брюхове́цький (1623 — 17 червня 1668) — український військовий, політичний і державний діяч.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Іван Брюховецький · Побачити більше »
Львів
Львів — місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та центром Західної України.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Львів · Побачити більше »
Лепкий Богдан Сильвестрович
Богда́н Ле́пкий (повне ім'я — Богдан Теодор Нестор Лепкий), (за іншими даними 9 листопада), с. Кривеньке, нині Чортківського району Тернопільської області —, м. Краків) — український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник. Син о. Сильвестра Лепкого, брат Левка і Миколи Лепких, батько Лева Ростислава Лепкого.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і Лепкий Богдан Сильвестрович · Побачити більше »
1845
Без опису.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і 1845 · Побачити більше »
1857
Без опису.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і 1857 · Побачити більше »
1857 у літературі
Без опису.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і 1857 у літературі · Побачити більше »
1860
Без опису.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і 1860 · Побачити більше »
1890
Без опису.
Новинка!!: Чорна рада (роман) і 1890 · Побачити більше »
Перенаправлення тут:
Чорна рада: хроніка 1663 року.
