Зміст
52 відносини: Куртуазна література, Культура, Карл V Мудрий, Карл VI Божевільний, Карл VII Звитяжний, Канонічне право, Клерикалізм, Комунікація, Пізнє середньовіччя, Притча, Проституція, Париж, Полеміка, Отці Церкви, Овідій, Алегорія, Анахронізм, Рабство, Риторика, Римська міфологія, Схоластика, Самоосвіта, Святе Письмо, Симона де Бовуар, Сексуальність, Сентенція, Традиція, Творчість, Уніфікація, Чоловіча стать, Міфологія, Мізогінія, Жіноча стать, Жанна д'Арк, Балада, Болонья, Відродження, Вінчання, Венеція, Венеційська республіка, Духовність, Давньогрецька міфологія, Дискусія, Декларація, Європа, Ідея, Ідеологія, Інтерпретація (літературознавство), Інвектива, Легенда, ... Розгорнути індекс (2 більше) »
- Історія фемінізму
- Італійські емігранти до Франції
- Італійські жінки-філософи
- Італійські поетеси
- Народились 1364
- Померли 1430
- Французькі жінки-філософи
- Французькі поетеси
Куртуазна література
Манесського кодексу. Бл. 1300 р. Куртуазна література (courtois — ввічливий, чемний) — світська, лицарська література європейського Середньовіччя з мотивами культу дами (в ліриці) або пригод лицарів (епічні твори), почасти з елементами фантастичності.
Переглянути Христина Пізанська і Куртуазна література
Культура
Давньоєгипетське мистецтво, 1400 р. до н. е. Перський палац Хаш Бехешт Культу́ра (Culture — «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил всередині соціуму для його збереження та гармонізації.
Переглянути Христина Пізанська і Культура
Карл V Мудрий
Карл V Мудрий (Charles V le Sage; 21 січня 1338, Венсен — 16 вересня 1380, Боте-сюр-Марн) — король Франції з 1364 по 1380 роки з династії Валуа.
Переглянути Христина Пізанська і Карл V Мудрий
Карл VI Божевільний
Коронація Карла VI Божевільного Карл VI Божевільний (зрідка — Обожнений, Charles VI le Fol, ou le Bien-Aimé; 3 грудня 1368 — 21 жовтня 1422) — король Франції з династії Валуа в період з 1380 року по 1422 рік, батько французького короля Карла VII Звитяжного, тесть англійського короля Генріха V.
Переглянути Христина Пізанська і Карл VI Божевільний
Карл VII Звитяжний
Карл VII Звитяжний (Charles VII le Victorieux, також Charles le Bien Servi; —) — король Франції між 1422 та 1461 роками, коронувався 1429 року.
Переглянути Христина Пізанська і Карл VII Звитяжний
Канонічне право
Каноні́чне пра́во (від κανών — правило, норма) — релігійно-правова система, що регулює суспільні відносини всередині громади, яка сповідує християнство.
Переглянути Христина Пізанська і Канонічне право
Клерикалізм
Клерикалі́зм (від лат. clericalis — церковний) — політична течія, спрямована на посилення впливу релігії та церкви на всі сфери суспільного життя.
Переглянути Христина Пізанська і Клерикалізм
Комунікація
І. Рєпін (1880) Комуніка́ція (від communicatio — єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом communico — роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від communis — спільний) — це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.
Переглянути Христина Пізанська і Комунікація
Пізнє середньовіччя
Пі́знє Середньові́ччя — термін, використовуваний істориками для опису періоду європейської історії в XIV—XVI століттях.
Переглянути Христина Пізанська і Пізнє середньовіччя
Притча
Худ. Доменіко Фетті. Притча про злого раба. Дрезден При́тча — це повчальна розповідь з історії чи навколишнього життя, мета якої викласти духовні чи моральні істини.
Переглянути Христина Пізанська і Притча
Проституція
| data8.
Переглянути Христина Пізанська і Проституція
Париж
--> |країна карта.
Переглянути Христина Пізанська і Париж
Полеміка
Полеміка (грец. πολεμικά від πολέμιον, «ворожнеча») — стан суперечки, диспут при обговоренні або вирішенні проблем.
Переглянути Христина Пізанська і Полеміка
Отці Церкви
Три святителі Отці́ Це́ркви (Εκκλησιαστικοί Πατέρες; у Православ'ї Святі отці) — стародавня шаноблива назва християнських богословів і церковних діячів, який з IV ст.
Переглянути Христина Пізанська і Отці Церкви
Овідій
Пу́блій Ові́дій Назо́н (Publius Ovidius Naso), або Овідій (20 березня 43 до н. е., Сульмона, сучасна Італія — 17, Томіс, сучасна Констанца, Румунія) — останній з поетів «золотої доби» римської літератури, твори якого мали суттєвий вплив на пізнішу європейську середньовічну літературу та по наш час.
Переглянути Христина Пізанська і Овідій
Алегорія
Скульптор М. Б. Браун. Хронос, Цитоліби, Чехія 1649 рік Алего́рія (— іносказання) — спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного.
Переглянути Христина Пізанська і Алегорія
Анахронізм
Анахроні́зм (ὁ ἀναχρονισμὸς — упорядковання, з ἀνά- — назад, всупереч, навпроти, анти-, і ὁ χρόνος — час).
Переглянути Христина Пізанська і Анахронізм
Рабство
Ж.-Л. Жеромаhttp://researchnews.osu.edu/archive/whtslav.htm Коли європейці були рабами: дослідження свідчать, що рабство було набагато частішим явищем, ніж вважалося досі ref-en, 1884) Ра́бство — насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей.
Переглянути Христина Пізанська і Рабство
Риторика
Еразм Роттердамський був популяризатором класичної риторики Рито́рика — це наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей.
Переглянути Христина Пізанська і Риторика
Римська міфологія
Ри́мська міфоло́гія — сукупність уявлень стародавніх римлян, в якій у формі оповідей про діяння богів, духів та героїв відбито їхні пояснення влаштування світу.
Переглянути Христина Пізанська і Римська міфологія
Схоластика
Школа очима художника XIV століття Схола́стика (від школа) — панівний у середньовічній Європі філософський і педагогічний метод.
Переглянути Христина Пізанська і Схоластика
Самоосвіта
Матіас Стомер. Юнак читає біля свічки Самоосвіта — самостійний спосіб отримання знань в певній галузі науки, мистецтва, техніки, політичного життя, культури, ремесла.
Переглянути Христина Пізанська і Самоосвіта
Святе Письмо
* Святе Письмо — Біблія;.
Переглянути Христина Пізанська і Святе Письмо
Симона де Бовуар
Симо́на де Бовуа́р (Simone de Beauvoir, 9 січня 1908, Париж — 14 квітня 1986) — французька письменниця, філософиня, ідеологиня фемінізму, «мати фемінізму другої хвилі».
Переглянути Христина Пізанська і Симона де Бовуар
Сексуальність
Сексуа́льність — це статева чуттєвість.
Переглянути Христина Пізанська і Сексуальність
Сентенція
Сенте́нція (від sententia, буквально думка, судження) — коротка латинська апофегма, як правило з античного джерела, цитована поза контекстом.
Переглянути Христина Пізанська і Сентенція
Традиція
Тради́ція — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично і передаються з покоління в покоління; звичайна, прийнята норма, манера поведінки, усталені погляди, переконання когось; узвичаєння, узвичаєність, неписаний закон.
Переглянути Христина Пізанська і Традиція
Творчість
Творчість — діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо).
Переглянути Христина Пізанська і Творчість
Уніфікація
Уніфікація (від. unus — один, facio — роблю; об'єднання) — приведення до одноманітності, до єдиної форми або системи.
Переглянути Христина Пізанська і Уніфікація
Чоловіча стать
Самець переправляється на цю статтю.
Переглянути Христина Пізанська і Чоловіча стать
Міфологія
Персонажі й артефакти міфологій різних народів світуМіфоло́гія або мітологія (μυθολογία від μῦθος — переказ та λόγος — слово; виклад стародавніх сказань, переказів) — сукупність пов'язаних міфів певних людських спільнот.
Переглянути Христина Пізанська і Міфологія
Мізогінія
Мізогінний пісуар Мізогіні́я або Женоненависництво (Жононенависництво, Жінконенависництво) (μισογυνία (misogunia), μῖσος (misos) — ненависть або зневага, γυνή (gyné) — жінка, misogyny) — ненависть, зневага, огида до жінок.
Переглянути Христина Пізанська і Мізогінія
Жіноча стать
Жіноча стать (♀) — стать організмів або частин організмів, яка виробляє яйцеклітини (макрогамети).
Переглянути Христина Пізанська і Жіноча стать
Жанна д'Арк
Жа́нна д'Арк (Орлеанська Діва) (Jeanne d'Arc (la Pucelle d'Orléans); 6 січня 1412 — 30 травня 1431) — національна героїня Франції, католицька свята.
Переглянути Христина Пізанська і Жанна д'Арк
Балада
Бала́да (ballade, від прованс. ballar — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом.
Переглянути Христина Пізанська і Балада
Болонья
Боло́нія (Bologna від Bononia) — одне з найважливіших міст Італії, центр регіону Емілія-Романья та однойменної провінції.
Переглянути Христина Пізанська і Болонья
Відродження
Худ. Рафаель Санті. Аристотель та Платон, деталь фрески в Ватикані. Відро́дження, або Ренеса́нс (Renaissance — «Відродження») — культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.
Переглянути Христина Пізанська і Відродження
Вінчання
Картина Рембрандта "Шлюбний бенкет Самсона". Вінча́ння — церковний шлюб, одне з таїнств — союз чоловіка та жінки, освячений церквою, де, як вважається, Господь своєю присутністю з'єднує душі в єдине ціле.
Переглянути Христина Пізанська і Вінчання
Венеція
Венеція (Venezia, Venesia, старосл. укр. ізв. град Венецький) — місто та муніципалітет на північному сході Італії, столиця регіону Венето.
Переглянути Христина Пізанська і Венеція
Венеційська республіка
Мапа Венеціанської республіки в 1000 році Венецій́ська респу́бліка ((Serenìsima) Repùblica Vèneta or Repùblica de Venesia, Serenissima Repubblica di Venezia), Республіка Святого Марка — з 751 по 1797 рік республіка в Європі із столицею в місті Венеція.
Переглянути Христина Пізанська і Венеційська республіка
Духовність
«Душа в рабстві», Ілайхью Ведер (Бруклінський музей): більшість шукає духовного «звільнення душі» з-за ув'язнення матеріальним Духовність (Πνευματικότητα, רוחניות, Spiritualitas, Spirituality) — абстрактний іменник до слова духовний.
Переглянути Христина Пізанська і Духовність
Давньогрецька міфологія
Бюст Зевса, знайдений в Отриколі, Музей Піо-Клементіно Давньогрецька міфологія була основою розвитку однієї з найдавніших цивілізацій світу — Стародавньої Греції, колиски сучасної цивілізації.
Переглянути Христина Пізанська і Давньогрецька міфологія
Дискусія
Диску́сія — це форма колективного обговорення, мета якого — виявити істину або знайти правильний розв'язок порушеного питання через висловлення власних міркувань та зіставлення поглядів опонентів на проблему.
Переглянути Христина Пізанська і Дискусія
Декларація
Деклара́ція — документ, офіційна заява, де проголошуються основні принципи зовнішньої та внутрішньої політики держави чи програмні положення партій та організацій.
Переглянути Христина Пізанська і Декларація
Європа
Євро́па — частина світу в Північній півкулі.
Переглянути Христина Пізанська і Європа
Ідея
Ідея (εἶδος (ейдос); ιδέα — початок, принцип) — форма духовно-пізнавального відображення певних закономірних зв'язків та відношень зовнішнього світу, спрямована на його перетворення.
Переглянути Христина Пізанська і Ідея
Ідеологія
Ідеоло́гія (ιδεολογία, від Ιδεα — прообраз, ідея, і λογος — слово, розум, вчення, буквально вчення про ідеї) — організована у систему сукупність ідей у формі соціально-економічних моделей, настанов, гасел, програмних документів партій, філософських концепцій тощо.
Переглянути Христина Пізанська і Ідеологія
Інтерпретація (літературознавство)
Інтерпретація — дослідницька діяльність, пов'язана з тлумаченням змістової, смислової сторони літературного твору на різних його структурних рівнях через співвіднесення з цілістю вищого порядку.
Переглянути Христина Пізанська і Інтерпретація (літературознавство)
Інвектива
Інвекти́ва (від invectiva (oratio)), у свою чергу походить від (invehor — накидаюся, нападаю) — форма літературного твору, одна з форм памфлета, що висміює або гостро критикує реальну чи уявну особу або групу.
Переглянути Христина Пізанська і Інвектива
Легенда
Леге́нда (legenda — те, що слід прочитати) — жанр літератури і фольклору.
Переглянути Христина Пізанська і Легенда
1363
Пізнє Середньовіччя Реконкіста Ганза Авіньйонський полон пап Монгольська імперія Столітня війна.
Переглянути Христина Пізанська і 1363
1430
Пізнє Середньовіччя Відродження Реконкіста Ганза Столітня війна Гуситські війни Ацтецький потрійний союз.
Переглянути Христина Пізанська і 1430
Див. також
Історія фемінізму
- Історія фемінізму
- Афра Бен
- Декларація переконань
- Декларація прав жінки і громадянки
- Екофемінізм
- Еммелін Панкгерст
- Лесбійський фемінізм
- Поверх спадщини
- Рігоберта Менчу
- Сестри Магдалини
- Христина Пізанська
Італійські емігранти до Франції
- Ів Монтан
- Алессандра Мартінес
- Валерія Бруні-Тедескі
- Джоаккіно Россіні
- Джованні Больдіні
- Джованні Доменіко Кассіні
- Джуліо Мазаріні
- Етторе Бугатті
- Жан Батіст Люллі
- Карла Бруні
- Карло Понті
- Кончіно Кончіні
- Лазар Понтічеллі
- Луї Тулліус Йоахім Вісконті
- Ліно Вентура
- Марія Медічі
- Ніна Річчі
- П'єр Карден
- П'єр Саворньян де Бразза
- Роже Грава
- Серж Реджані
- Софі Лорен
- Христина Пізанська
Італійські жінки-філософи
- Джузеппа Барбапіккола
- Елена Лукреція Корнаро Піскопія
- Катерина Сієнська
- Марія Ґаетана Аньєзі
- Сильвія Федерічі
- Христина Пізанська
Італійські поетеси
- Ада Негрі
- Альда Меріні
- Грація Деледда
- Джузеппа Барбапіккола
- Корніфіція
- Сібілла Алерамо
- Фальтонія Проба
- Христина Пізанська
- Юлія Бальбілла
Народились 1364
- Макризі
- Нікколо Нікколі
- Христина Пізанська
Померли 1430
- Абуль-Фадль аль-Мустаїн
- Андреяс
- Ахмад I аль-Музаффар
- Вітовт
- Данило Чорний
- Мухаммад I ас-Саліх
- Христина Пізанська
Французькі жінки-філософи
- Барбара Кассен
- Геррада Ландсбергська
- Елен Сіксу
- Емілі дю Шатле
- Жермена де Сталь
- Катрін Клеман
- Катрін Малабу
- Люс Ірігаре
- Олімпія де Гуж
- Симона де Бовуар
- Софі Жермен
- Сімона Вейль
- Христина Пізанська
- Юлія Кристева
Французькі поетеси
- Азалаїс де Поркайрагас
- Анна де Ноай
- Бріжит Фонтен
- Еммануель Ріва
- Кастеллоза
- Луїза Лабе
- Лінда Марія Барос
- Маргеріт Юрсенар
- Марселіна Деборд-Вальмор
- Марі де Франс
- Христина Пізанська