Більш швидкий доступ, ніж браузер!
25 відносини: Кубок Інтертото, Капітан (футбол), Перша хорватська футбольна ліга 2006–2007, Перша хорватська футбольна ліга 2015—2016, Новий Загреб, Роберт Просинечки, Українська мова, Хайдук (Спліт), Хорватська мова, Хорватія, Чемпіонат Хорватії з футболу, Ян Долежал, Загреб, Блаж Слишкович, Борис Живкович, Війна Хорватії за незалежність, Горан Юрич, Друга ліга чемпіонату Хорватії з футболу, 1975, 1976, 1990, 1994, 1995, 1996, 1997.
Кубок Інтертото
Кубок Інтертото (UEFA Intertoto Cup) — літній клубний турнір, що проводився під егідою УЄФА з 1995 по 2008 рік.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і Кубок Інтертото · Побачити більше »
Капітан (футбол)
Ліверпуля» Стівен Джеррард з капітанською пов'язкою на лівій руці. Кубка Італії. Капітан футбольної команди — футболіст, який виконує обов'язки лідера команди на полі під час матчу.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і Капітан (футбол) · Побачити більше »
Перша хорватська футбольна ліга 2006–2007
Сезон 2006-07 у Першій хорватській футбольній лізі — футбольне змагання у найвищому дивізіоні чемпіонату Хорватії, що проходило між 29 липня 2006 та 19 травня 2007 року.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і Перша хорватська футбольна ліга 2006–2007 · Побачити більше »
Перша хорватська футбольна ліга 2015—2016
Сезон 2015-16 у Першій хорватській футбольній лізі — футбольне змагання у найвищому дивізіоні чемпіонату Хорватії, що стартувало 10 липня 2015 року та фінішувало 14 травня 2016 року.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і Перша хорватська футбольна ліга 2015—2016 · Побачити більше »
Новий Загреб
Новий Загреб (Novi Zagreb) — частина міста Загреб, столиці Хорватії.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і Новий Загреб · Побачити більше »
Роберт Просинечки
Роберт Просинечки (Robert Prosinečki, Роберт Просинечки, 12 січня 1969, Філлінген-Швеннінген) — югославський та хорватський футболіст, що грав на позиції півзахисника.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і Роберт Просинечки · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і Українська мова · Побачити більше »
Хайдук (Спліт)
«Хайдук» (Hrvatski nogometni klub Hajduk Split) — професіональний хорватський футбольний клуб з міста Спліта.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і Хайдук (Спліт) · Побачити більше »
Хорватська мова
Хорватська мова (хор. hrvatski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Хорватії, Боснії та Герцеговині і сербській Воєводині.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і Хорватська мова · Побачити більше »
Хорватія
Респу́бліка Хорва́тія (Republika Hrvatska) — держава на півдні Центральної Європи і заході Балканського півострова, колишня союзна республіка в складі Югославії, що стала незалежною в 1991 році.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і Хорватія · Побачити більше »
Чемпіонат Хорватії з футболу
Чемпіона́т Хорва́тії з футбо́лу, T-Com Перша хорватська футбольна ліга (T-Com Prva hrvatska nogometna liga, також T-Com Prva HNL або T-Com 1.HNL) — вищий дивізіон національного футбольного чемпіонату Хорватії.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і Чемпіонат Хорватії з футболу · Побачити більше »
Ян Долежал
Ян Долежал (Jan Doležal, 12 лютого 1993, Загреб) — хорватський футболіст, нападник клубу «Локомотива».
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і Ян Долежал · Побачити більше »
Загреб
За́греб (Zagreb) — столиця Хорватії.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і Загреб · Побачити більше »
Блаж Слишкович
Бла́ж Сли́шкович (Blaž Slišković; 30 травня 1959, Мостар, ФНР Югославія) — югославський та боснійський футболіст та футбольний тренер.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і Блаж Слишкович · Побачити більше »
Борис Живкович
Борис Живкович (Boris Živković, 15 листопада 1975, Живініце) — хорватський футболіст, що грав на позиції захисника.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і Борис Живкович · Побачити більше »
Війна Хорватії за незалежність
Війна Хорватії за незалежність (Хорватська війна) 1991—1995 рр.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і Війна Хорватії за незалежність · Побачити більше »
Горан Юрич
Горан Юрич (Goran Jurić, 5 лютого 1963, Мостар) — югославський та хорватський футболіст, що грав на позиції захисника.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і Горан Юрич · Побачити більше »
Друга ліга чемпіонату Хорватії з футболу
Друга хорватська футбольна ліга (хорв. Druga hrvatska nogometna liga, також Druga HNL, 2.HNL) — футбольна ліга в Хорватії, друга за силою після Першої ліги.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і Друга ліга чемпіонату Хорватії з футболу · Побачити більше »
1975
Без опису.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і 1975 · Побачити більше »
1976
Без опису.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і 1976 · Побачити більше »
1990
* Сотні делегатів конференції «Товариства української мови імені Тараса Шевченка» взяли участь у грандіозних маніфестаціях 30 вересня та 1 жовтня 1990 р.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і 1990 · Побачити більше »
1994
Без опису.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і 1994 · Побачити більше »
1995
Без опису.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і 1995 · Побачити більше »
1996
Див.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і 1996 · Побачити більше »
1997
Див.
Новинка!!: Хрватскі Драговоляц і 1997 · Побачити більше »
