4 відносини: Фінікійське письмо, Міжнародний фонетичний алфавіт, Грецька абетка, Давньогрецька мова.
Фінікійське письмо
Фінікійська писемність — одна з перших зафіксованих в історії людства систем фонетичної писемності.
Новинка!!: Хета (літера) і Фінікійське письмо · Побачити більше »
Міжнародний фонетичний алфавіт
Міжнаро́дний фонети́чний алфаві́т (International Phonetic Alphabet; Alphabet Phonétique International; IPA) або МФА — система знаків, щоб записувати транскрипцію — фонетичне відображення особливостей творення звуків з усіх мов світу на основі латинського алфавіту.
Новинка!!: Хета (літера) і Міжнародний фонетичний алфавіт · Побачити більше »
Грецька абетка
Гре́цька абе́тка (Ελληνικό αλφάβητο) — абетка, що використовується в грецькій мові для писемності з 9 сторіччя до н. е.
Новинка!!: Хета (літера) і Грецька абетка · Побачити більше »
Давньогрецька мова
Давньогре́цька мо́ва (ἡ Ἑλληνικὴ γλῶττα та ἡ Ἑλληνικὴ φωνή)) — мова індоєвропейської групи, «пращур» сучасної грецької мови, поширена на території грецької ойкумени в епоху з кінця 2-ого тисячоліття до н. е. до V століття н. е. Виділяють різні періоди розвитку мови: архаїчний (9—6 століття до н. е.), класичний (5—4 століття до н. е.), елліністичний (3 століття до н. е. — 4 століття н. е.), на кожному етапі розвитку мови існували істотно різні діалекти. Давньогрецька мова — мова поем «Іліада» і «Одісея» Гомера, філософії і літератури часу Золотого століття Афін та Нового Заповіту Біблії. Нею розмовляли в полісах класичної епохи, імперії Александра Македонського і царствах діадохів, давньогрецька мова була другою офіційною мовою Римської імперії і основною на ранніх етапах існування Візантії (поступово перероджуючись на середньовічну візантійську грецьку мову). У середньовіччі стає зразком літературної мови Візантії, отримала статус класичної в Західній Європі в епоху Відродження та вплинула на розвиток нових грецьких мов — катаревусу (на відміну від дімотики).
Новинка!!: Хета (літера) і Давньогрецька мова · Побачити більше »