Логотип
Юніонпедія
Зв'язок
Завантажити з Google Play
Новинка! Завантажити Юніонпедія на вашому Android™ пристрої!
Завантажити
Більш швидкий доступ, ніж браузер!
 

Філософська думка (журнал)

Індекс Філософська думка (журнал)

«Філософська Думка» — провідний філософський часопис в Україні.

10 відносини: Куценко Володимир Ілліч, Пйотр Штомпка, Попович Мирослав Володимирович, Англійська мова, Національна академія наук України, Українська мова, Харків, Барбара Кассен, Бистрицький Євген Костянтинович, Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України.

Куценко Володимир Ілліч

Володи́мир Іллі́ч Куценко (* 18 лютого 1921, с. Благодатне Дніпропетровської області — 6 січня 1998, Київ).

Новинка!!: Філософська думка (журнал) і Куценко Володимир Ілліч · Побачити більше »

Пйотр Штомпка

Пйотр Штомпка (Piotr Sztompka, 2 березня 1944, Варшава) — польський соціолог, доктор гуманітарних наук, світове визнання отримав завдяки своїм роботам з теорії соціальної довіри.

Новинка!!: Філософська думка (журнал) і Пйотр Штомпка · Побачити більше »

Попович Мирослав Володимирович

Миросла́в Володи́мирович Попо́вич (12 квітня 1930, Житомир — 10 лютого 2018) — український філософ, академік НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор філософських наук, професор, педагог, фахівець у галузі культурології, логіки та методології науки, історії української культури, директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України (2001—2018), завідувач відділом логіки та методології науки Інституту філософії.

Новинка!!: Філософська думка (журнал) і Попович Мирослав Володимирович · Побачити більше »

Англійська мова

Англі́йська мо́ва (English, the English language) — мова, що належить до германської групи індоєвропейської сім'ї мов.

Новинка!!: Філософська думка (журнал) і Англійська мова · Побачити більше »

Національна академія наук України

Націона́льна акаде́мія нау́к Украї́ни (НАН України) — вища наукова самоврядна організація України, що є найбільшим центром наукових досліджень в Україні.

Новинка!!: Філософська думка (журнал) і Національна академія наук України · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Новинка!!: Філософська думка (журнал) і Українська мова · Побачити більше »

Харків

Ха́рків (Харьків, Zacharpolis) — місто на північному сході України на Слобожанщині, Науковий центр України, адміністративний центр Харківської області.

Новинка!!: Філософська думка (журнал) і Харків · Побачити більше »

Барбара Кассен

Барбара Кассен (Barbara Cassin, 24 жовтня 1947, Булонь-Біянкур) — французький філософ, філолог, перекладач.

Новинка!!: Філософська думка (журнал) і Барбара Кассен · Побачити більше »

Бистрицький Євген Костянтинович

Євге́н Костянти́нович Бистри́цький (2 січня 1948, м. Плявіняс, Латвійська РСР) — український вчений-філософ, доктор філософських наук; з 1991 завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАН України; з 1998 р. — виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Джорджа Сороса.

Новинка!!: Філософська думка (журнал) і Бистрицький Євген Костянтинович · Побачити більше »

Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України

Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України — науково-дослідний інститут Відділення історії, філософії та права НАН України.

Новинка!!: Філософська думка (журнал) і Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України · Побачити більше »

Перенаправлення тут:

Філософська Думка, Філософська Думка (журнал).

ВихідніВхідний
Гей! Ми на Facebook зараз! »