Більш швидкий доступ, ніж браузер!
88 відносини: VIII століття, XIII століття, Кумарка, Каталонські країни, Каталонська мова, Каталонія, Пумпеу Фабра, Піренейський півострів, Практична транскрипція, Проривні приголосні, Парк Гуель, Пальма (місто), Палаталізація, Палац Гуель, Португальська мова, Перпіньян, Окситанська мова, Африкат, Артикль, Арагон, Аранська говірка, Ал-Карша, Англо-українська практична транскрипція, Андорра, Апроксимант, Носові приголосні, Руссільйон, Румунська мова, Російська мова, Романські мови, Східні Піренеї, Список муніципалітетів Каталонії, Середньопіднебінний приголосний, Транскрипція, Таррагона, Українська мова, Український мовно-інформаційний фонд, Універсальний словник-енциклопедія, Фуа, Французька мова, Фонетика, Храм Святого Сімейства, Ясенні приголосні, Міжнародний фонетичний алфавіт, Манреза, Жирона, Жирона (провінція), Зубні приголосні, Західна смуга, Західнороманські мови, ..., Будинок Міла, Барселона, Баль-д'Аран, Балеарські острови, Бандальос-і-л'Успіталет-да-л'Інфан, Валенсія, Валенсія (область), Валенсійська мова, Губно-губні приголосні, Губно-зубні приголосні, Граматика, Галло-романські мови, Іспанська мова, Італійська мова, Італо-романські мови, Індоєвропейські мови, Л'Успіталет-да-Любрагат, Льєйда, Льєйда (провінція), Літера, Літературна мова, Ла-Сеу-д'Уржель, Латинська абетка, Латинська мова, Лексика, 12 квітня, 1979, 1991, 1992, 1998, 2000, 2001, 2007, 23 січня, 25 квітня, 28 лютого, 7 січня, 8 квітня. Розгорнути індекс (38 більше) »
VIII століття
VIII століття — століття, що охоплює роки з 701 по 800 за юліанським календарем.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і VIII століття · Побачити більше »
XIII століття
XIII століття історики характеризують як завершальне століття Високого Середньовіччя.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і XIII століття · Побачити більше »
Кумарка
Кума́рка (comarca, каталанською читається) — територіальна одиниця другого рівня (муніципалітет — кумарка або район — провінція, у майбутньому баґарія або округа — автономна область) у каталанських країнах.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Кумарка · Побачити більше »
Каталонські країни
''Каталанські країни на мапі світу'' Каталонські краї́ни чи каталонські терито́рії (Països catalans, скорочено «PPCC», літературною каталанською) — усі середземноморські адміністративні території, населення яких, хоча б частково, говорить каталанською мовою.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Каталонські країни · Побачити більше »
Каталонська мова
Катала́нська (катало́нська) мо́ва (català; вимовляється або) — мова Західного Середземномор'я, належить до романської групи індоєвропейської мовної родини.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Каталонська мова · Побачити більше »
Каталонія
Катало́нія (Catalunya, Catalonha, Cataluña) — високорозвинений адміністративний регіон, автономна область на північному сході Іспанії, на північному сході Піренейського півострова між середземноморським узбережжям і Піренеями, яка має свою мову, культуру.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Каталонія · Побачити більше »
Пумпеу Фабра
Пумпе́у Фа́бра-і-Пок (народився у містечку Ґрасія, зараз квартал Барселони 20 лютого 1868 р. – похований у муніципалітеті Прад у французькому департаменті Східні Піренеї (Північна Каталонія) 25 грудня 1948 року) – каталонський лінгвіст, відіграв видатну роль у визначенні нормативів сучасної каталанської мови.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Пумпеу Фабра · Побачити більше »
Піренейський півострів
Топографічна карта Піренейського півострова Піренейський півострів, або Іберійський півострів — півострів на південному заході Європи.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Піренейський півострів · Побачити більше »
Практична транскрипція
Практи́чна транскри́пція — один із типів транскрипції, який передбачає запис засобами національного алфавіту іншомовних власних назв, термінів та інших неперекладних слів.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Практична транскрипція · Побачити більше »
Проривні приголосні
Проривні́ (експлози́вні) при́голосні, також плози́ви — оклюзивні приголосні, під час артикуляції яких піднебінна фіранка піднята, повітря проходить у ротову нутровину (на відміну від носових проривних), а розмикання змички відбувається різко і нагадує вибух (на відміну від африкат).
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Проривні приголосні · Побачити більше »
Парк Гуель
«Ал-Драк» - ящірка-дракон, символ Парку Гуель Парк Гуе́ль (Parc Güell, при відкритті називався Park Güell) – великий парк з численними будівлями, який знаходиться у Барселоні.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Парк Гуель · Побачити більше »
Пальма (місто)
Па́льма (Palma), також Па́льма-де-Майо́рка (Palma de Mallorca), раніше кат.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Пальма (місто) · Побачити більше »
Палаталізація
Палаталіза́ція, або м'я́кшення (від palatum, «піднебіння») — в фонетиці явище м'якшення приголосних звуків.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Палаталізація · Побачити більше »
Палац Гуель
Палац Гуель в Барселоні (Palau Güell) — житловий будинок на вулиці Каррер-Ноу-де-ла-Рамбла (Carrer Nou de la Rambla), побудований Антоніо Гауді на замовлення багаторічного прихільника його творчості, каталонського промисловця Аузебі Гуеля (Eusebi Güell).
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Палац Гуель · Побачити більше »
Португальська мова
Португа́льська мо́ва (língua portuguesa) — мова романської групи індоєвропейської мовної сім'ї.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Португальська мова · Побачити більше »
Перпіньян
Перпінья́н (Perpignan,, Perpinyà — Парпінья́) — місто та муніципалітет у південній Франції, у регіоні Окситанія, адміністративний центр департаменту Східні Піренеї, історичний центр Північної Каталонії, (каталонських районів, які відійшли до Франції після Піренейського договору у 1659 р.), одне з найбільших міст каталанських країн.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Перпіньян · Побачити більше »
Окситанська мова
Оксита́нська мо́ва — одна з галло-іберійських мов романської мовної групи індоєвропейської мовної сім'ї.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Окситанська мова · Побачити більше »
Африкат
Африка́ти (affrico — тру, притираю) — складні нерозривні приголосні, утворені внаслідок злиття двох звукових елементів — зімкненого (його називають також проривним) з наступним щілинним, (його називають також фрикативним).
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Африкат · Побачити більше »
Артикль
Арти́кль (articulos — «визначник», «вказівник», «член»), рідко родівник — визначник, службова частина мови, яка визначає деякі особливості іменника, з яким пов'язана в реченні: відмінок, множину або однину, визначеність або невизначеність.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Артикль · Побачити більше »
Арагон
Араго́н (Aragón, Aragón, Aragó) — іспанське автономне співтовариство.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Арагон · Побачити більше »
Аранська говірка
''Використання аранської говірки окситанської мови для дорожніх вказівників у Бусосі, район Баль-д'Аран'' Ара́нська гові́рка (офіційно у документах Генеральної ради Арану та Жанаралітату Каталонії вона називається аранською мовою) — кодифікована говірка гасконського діалекту окситанської мови, якою говорять у районі (кумарці) Баль-д'Аран в Автономній області Каталонія.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Аранська говірка · Побачити більше »
Ал-Карша
Ель-Ка́рче (El Carxe, El Carche) — невелика гірська територія у Мурсії на кордоні з Валенсією (найвища точка — Піко-де-ла-Мадама, Pico de la Madama, вис. 1371 м), на якій частково знаходяться муніципалітети Єкла (Iecla, Yecla), Хумілья (Jumella) та Фаванелья (Abanilla).
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Ал-Карша · Побачити більше »
Англо-українська практична транскрипція
Транслітерáція (транс і лат. litera — буква) — механічна передача тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї писемності літерами іншої.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Англо-українська практична транскрипція · Побачити більше »
Андорра
Андо́рра — князівство в Європі в Східних Піренеях, що межує із Францією на півночі й Іспанією на півдні.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Андорра · Побачити більше »
Апроксимант
Апроксимант — приголосний, в якому один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Апроксимант · Побачити більше »
Носові приголосні
Носові́ при́голосні (nasal consonants) — у фонетиці група приголосних звуків.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Носові приголосні · Побачити більше »
Руссільйон
''Історичний Русільйон (темніший) і французький департамент Східні Піренеї'' Див.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Руссільйон · Побачити більше »
Румунська мова
Румунська (limba română, застаріла українська назва волоська). — східнороманська мова, найбільше поширена в Румунії та Молдові (24-28 мільйонів мовців).
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Румунська мова · Побачити більше »
Російська мова
Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Російська мова · Побачити більше »
Романські мови
Розповсюдження романських мов у Європі румунська Романські мови — група мов і діалектів, що входять до індоевропейської мовної родини і генетично висхідних до спільного предка — латини.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Романські мови · Побачити більше »
Східні Піренеї
каталанських країн'' Схі́дні Пірене́ї (Pyrénées-Orientales, Pirineus Orientals) — департамент на півдні Франції, один з департаментів регіону Окситанія.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Східні Піренеї · Побачити більше »
Список муніципалітетів Каталонії
баґарії.'' Автономної області Каталонія (2003 р.).'' Нижче подано повний список муніципалітетів Автономної області Каталонія, а також зауваження щодо транскрибування каталонських топонімів українською мовою.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Список муніципалітетів Каталонії · Побачити більше »
Середньопіднебінний приголосний
Середньопіднебінні приголосні (теж середньоязичні приголосні; палаталізовані приголосні), утворюються тертям видихового струму повітря об хребет язика й тверде піднебіння (й, південно-західний позиційний варіант х, шелесні ш, ж), проривом зімкнення й тертям (африкати ч, дж) чи перед і, е, и проривом зімкнення (південно-західні позиційні варіанти к', ґ’ / до к, ґ чи до т', д'); й внаслідок поширеної щілини й послабленого тертя набирає характеру нескладового голосного і з діалектною тенденцією до занику поміж голосними в закінченевих морфемах гол.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Середньопіднебінний приголосний · Побачити більше »
Транскрипція
* Транскрипція в лінгвістиці — запис фонетичного звучання мови (на відміну від транслітерації, яка є механічною передачею тексту засобами іншого алфавіту).
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Транскрипція · Побачити більше »
Таррагона
Тарраго́на (Tarragona, вимовляється літературною каталанською, Tarragona, Тарраґо́н, Tarragone) — місто, розташоване в Автономній області Каталонія в Іспанії.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Таррагона · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Українська мова · Побачити більше »
Український мовно-інформаційний фонд
Украї́нський мо́вно-інформаці́йний фонд Націона́льної акаде́мії нау́к Украї́ни (УМІФ, Ukrainian Lingua-Information Fund) — установа зі статусом науково-дослідного інституту Національної академії наук України.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Український мовно-інформаційний фонд · Побачити більше »
Універсальний словник-енциклопедія
«Універса́льний Словни́к-Енциклопе́дія» (УСЕ) Головний редактор — Мирослав Попович.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Універсальний словник-енциклопедія · Побачити більше »
Фуа
Фуа́ (Foix) — муніципалітет у Франції, у регіоні Південь-Піренеї, адміністративний центр департаменту Ар'єж.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Фуа · Побачити більше »
Французька мова
Францу́зька мо́ва (français) — мова французів (офіційна мова Франції), франкомовного населення Бельгії, Швейцарії, Канади (у яких є однією з офіційних).
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Французька мова · Побачити більше »
Фонетика
Фоне́тика (φωνητικός — звуковий) — це розділ мовознавства, в якому вивчають звуковий склад мови.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Фонетика · Побачити більше »
Храм Святого Сімейства
''Храм Святого Сімейства у Барселоні'' Храм споку́ти Свято́го Сіме́йства (Храм споку́ти Свято́ї Роди́ни, Temple Expiatori de la Sagrada de Família), більше знаний як Храм Свято́го Сіме́́йства (Храм Свято́ї Роди́ни) або за своєю каталанською назвою — Саґра́да Фамі́лія, — католицька церква у Барселоні.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Храм Святого Сімейства · Побачити більше »
Ясенні приголосні
Місце творення ясенних приголосних. 4. Місце творення ясенних приголосних Я́сенні при́голосні (alveolar consonants) — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: вони артикулюються кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка (альвіол); є відповідно апікальними, або ламінальними.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Ясенні приголосні · Побачити більше »
Міжнародний фонетичний алфавіт
Міжнаро́дний фонети́чний алфаві́т (International Phonetic Alphabet; Alphabet Phonétique International; IPA) або МФА — система знаків, щоб записувати транскрипцію — фонетичне відображення особливостей творення звуків з усіх мов світу на основі латинського алфавіту.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Міжнародний фонетичний алфавіт · Побачити більше »
Манреза
(Manresa, Manresa — Манреса) — муніципалітет, розташований в Автономній області Каталонія, в Іспанії.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Манреза · Побачити більше »
Жирона
Жиро́на (Girona, вимовляється літературною каталанською, у північно-західних діалектах, у валенсійському діалекті, Херо́на, Gerona, Жеро́н, Gérone) — місто, розташоване в Автономній області Каталонія в Іспанії.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Жирона · Побачити більше »
Жирона (провінція)
Провінція Жирона є однією з 4 провінцій Автономної області Каталонія та однією з 8 провінцій каталанських країн.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Жирона (провінція) · Побачити більше »
Зубні приголосні
Місце творення зубних приголосних. Червоною барвою виділений язик Зубні́ при́голосні (dental consonants) — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: вони артикулюються язиком проти верхніх і (або) нижніх зубів.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Зубні приголосні · Побачити більше »
Західна смуга
каталанської мов'' каталанських країн'' За́хідна сму́га (Фра́нжа да Пуне́н, Franja de Ponent, Francha Oriental) — близько 60 населених пунктів в іспанській Автономній області Арагон, на кордоні з Каталонією, де розмовною мовою є каталанська (діалекти каталанської, включаючи перехідні говірки від арагонської та іспанської до каталанської).
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Західна смуга · Побачити більше »
Західнороманські мови
Західнорома́нські мо́ви - група мов, яка разом з італо-далматинськими мовами входить до італо-романської підгрупи романських мов.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Західнороманські мови · Побачити більше »
Будинок Міла
''Будинок Міла'' Буди́нок Міла́ (Casa Milà, читається Ка́за Міла́), відомий також під назвою Ла Педре́ра або Ла Падре́ра (La Pedrera - «кар'єр»), — житловий будинок, побудований каталонським архітектором Антоніо Гауді у 1906–1910 (будівництво офіційно закінчилося у 1912).
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Будинок Міла · Побачити більше »
Барселона
Барсело́на (Barcelona, вимовляється літературною каталанською, у півн.-зах. діалектах, у валенсійському діалекті, алгерським діалектом, Barcelona, вимовляється, Barcelona, Barcelone, вимовляється) — місто в Іспанії, столиця автономної області Каталонії і провінції Барселона.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Барселона · Побачити більше »
Баль-д'Аран
Див.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Баль-д'Аран · Побачити більше »
Балеарські острови
Балеа́рські острови́ (Illes Balears, Islas Baleares) — архіпелаг на заході Середземного моря, розташований приблизно на рівній відстані від східного узбережжя Піренейського півострова, півдня Франції та північного берега Африки.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Балеарські острови · Побачити більше »
Бандальос-і-л'Успіталет-да-л'Інфан
Бандальо́с-і-л'Успітале́т-да-л'Інфа́н (Vandellòs i l'Hospitalet de l'Infant, вимова літературною каталанською) — муніципалітет, розташований в Автономній області Каталонія, в Іспанії.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Бандальос-і-л'Успіталет-да-л'Інфан · Побачити більше »
Валенсія
Вале́нсія (кат. або вал. València, вимовляється літературною каталанською, у нормативній вимові Автономної області Валенсія, Valencia, вимова) — столиця Автономної області Валенсія, Іспанія.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Валенсія · Побачити більше »
Валенсія (область)
Валенсійська громада (Валенсійське співтовариство, (Comunitat Valenciana, Comunidad Valenciana) — автономна область, розташована на сході Іспанії. Поділяється на три провінції, з півдня на північ: Алакант, Валенсія і Кастельйо, столиця — місто Валенсія.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Валенсія (область) · Побачити більше »
Валенсійська мова
Валенсійська мова (або валенсійські говірки, валенсійська мова, валенсійський діалект) — місцеві діалекти каталанської мови (належать до західних діалектів каталанської), якими говорять у Валенсійському співтоваристві.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Валенсійська мова · Побачити більше »
Губно-губні приголосні
Місце творення губно-губних приголосних. Гу́бно-губні́ при́голосні (bilabial consonants) — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: при їхній вимові задіяні обидві губи.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Губно-губні приголосні · Побачити більше »
Губно-зубні приголосні
Місце творення губно-зубних приголосних. Червоною барвою виділений язик Губно-зубні приголосні (labiodental consonants) — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: вони артикулюються нижньою губою проти верхніх зубів.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Губно-зубні приголосні · Побачити більше »
Граматика
Грама́тика (γραμματική, від γράμμα — «літера», «написання») — термін, який вживається в двох пов'язаних значеннях: як будова мови і як розділ мовознавства, що вивчає граматичну будову мови.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Граматика · Побачити більше »
Галло-романські мови
''Класифікаційна схема романських мов'' Га́лло-рома́нські мо́ви - група мов, яка разом з західноіберійськими мовами (насамперед іспанською та португальською), окситано-романськими мовами (окситанською та каталанською), галло-італійськими мовами та венеційськими мовами входить до галло-іберійської підгрупи західнороманської групи романських мов.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Галло-романські мови · Побачити більше »
Іспанська мова
Іспанська (español; гишпанська, шпанська), а також еспанська, або кастильська (castellano) — мова, що генетично належить до іберо-романської (західної) підгрупи романської групи індоєвропейської мовної сім'ї.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Іспанська мова · Побачити більше »
Італійська мова
Італійська мова (italiano) — мова романської групи індоєвропейської сім'ї.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Італійська мова · Побачити більше »
Італо-романські мови
Іта́ло-рома́нські мо́ви — найбільша група романських мов.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Італо-романські мови · Побачити більше »
Індоєвропейські мови
Країни, в котрих значні мовні меншості говорять індоєвропейськими мовами, які не мають офіційного статусу Індоєвропейські мови thumb Індоєвропе́йські мо́ви — найпоширеніша сім'я споріднених мов, які вважаються нащадками праіндоєвропейської.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Індоєвропейські мови · Побачити більше »
Л'Успіталет-да-Любрагат
Оспіталет, Оспіталет-де-Льйобреґат (l'Hospitalet de Llobregat, літературною каталанською читається) — місто в автономній області Каталонія (Іспанія).
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Л'Успіталет-да-Любрагат · Побачити більше »
Льєйда
Див.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Льєйда · Побачити більше »
Льєйда (провінція)
Прові́нція Льє́йда є однією з 4 провінцій Автономної області Каталонія та однією з 8 провінцій каталанських країн.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Льєйда (провінція) · Побачити більше »
Літера
чорнофігурному кіліксі, Національний археологічний музей Афін Літера (від litera), буква — графічний знак, який сам, або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі звуків, фонем, їхніх основних варіантів та їхніх типових послідовностей.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Літера · Побачити більше »
Літературна мова
Літерат́урна мóва — це оброблена, унормована форма національної мови, як в писемних так і в усних різновидах, що обслуговує культурне життя народу та всі сфери його суспільної діяльності: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Літературна мова · Побачити більше »
Ла-Сеу-д'Уржель
Ла-Се́у-д'Урже́ль або Се́у-д'Урже́ль (La Seu d'Urgell, Сео-де-Урхель, Seo de Urgel) — муніципалітет, розташований в Автономній області Каталонія, в Іспанії.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Ла-Сеу-д'Уржель · Побачити більше »
Латинська абетка
Лати́нська абе́тка, або латиниця, латинка — абетка латинської мови, історично є відгалуженням етруської абетки, що в свою чергу постала з грецької.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Латинська абетка · Побачити більше »
Латинська мова
Лати́нська мо́ва, також лати́на (Lingua Latīna) — мова, яка належить до латинсько-фаліскської підгрупи італьських мов індоєвропейської мовної сім'ї.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Латинська мова · Побачити більше »
Лексика
Лексика (від τὸ λεξικόν — сукупність слів якоїсь мови чи діалекту та словниковий склад мови письменника чи художнього твору) — словниковий склад мови.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і Лексика · Побачити більше »
12 квітня
12 квітня — 102-й день року (103-й у високосні роки) в григоріанському календарі.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і 12 квітня · Побачити більше »
1979
Без опису.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і 1979 · Побачити більше »
1991
Без опису.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і 1991 · Побачити більше »
1992
Без опису.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і 1992 · Побачити більше »
1998
Див.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і 1998 · Побачити більше »
2000
Францію 2000-их років уявляли в 1899 році. 2000 — 2000 рік нашої ери, 1000 рік 2 тисячоліття (останній рік 2 тисячоліття), 100 рік XX століття (останній рік XX століття), 10 рік 10-го десятиліття XX століття, 1 рік 2000-х років.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і 2000 · Побачити більше »
2001
Без опису.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і 2001 · Побачити більше »
2007
Без опису.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і 2007 · Побачити більше »
23 січня
23 січня — 23-й день року в григоріанському календарі.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і 23 січня · Побачити більше »
25 квітня
25 квітня — 115-й день року (116-й у високосні роки) в григоріанському календарі.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і 25 квітня · Побачити більше »
28 лютого
28 лютого — 59-й день року в григоріанському календарі.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і 28 лютого · Побачити більше »
7 січня
7 січня — 7-й день року в григоріанському календарі.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і 7 січня · Побачити більше »
8 квітня
8 квітня — 98-й день року (99-й у високосні роки) в григоріанському календарі.
Новинка!!: Фонетика каталанської мови і 8 квітня · Побачити більше »
Перенаправлення тут:
Фонетичні закони каталанської мови.
