Логотип
Юніонпедія
Зв'язок
Завантажити з Google Play
Новинка! Завантажити Юніонпедія на вашому Android™ пристрої!
Установити
Більш швидкий доступ, ніж браузер!
 

Фонема

Індекс Фонема

Фоне́ма — найменша (неподільна) структурно-семантична звукова одиниця, що здатна виконувати деякі функції у мовленні.

20 відносини: XX століття, Празький лінгвістичний гурток, Отто Єсперсен, Огублений голосний заднього ряду високого підняття, Огублений голосний заднього ряду низько-середнього підняття, Алофон, Неогублений голосний заднього ряду низького підняття, Неогублений голосний переднього ряду високого підняття, Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього підняття, Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття, Реформатський Олександр Олександрович, Трубецькой Микола Сергійович, Тимченко Євген Костянтинович, Українська мова, Фонологія, Фонетика, Московська фонологічна школа, Мовний звук, Бодуен де Куртене Іван Олександрович, Бондарко Лія Василівна.

XX століття

XX століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1901 року і закінчилося 31 грудня 2000 року; двадцяте століття нашої ери і десяте століття II тисячоліття.

Новинка!!: Фонема і XX століття · Побачити більше »

Празький лінгвістичний гурток

Празький лінгвістичний (мовознавчий) гурток, Празька лингвістична школа, Празька школа функціональної лінгвістики (Cercle linguistique de Prague, Pražský lingvistický kroužek) — один із напрямів структурної лінгвістики.

Новинка!!: Фонема і Празький лінгвістичний гурток · Побачити більше »

Отто Єсперсен

Єнс О́тто Га́ррі Єсперсен (Jens Otto Harry Jespersen; 16 липня 1860, Раннерс — 30 квітня 1943, Копенгаген) — данський лінгвіст.

Новинка!!: Фонема і Отто Єсперсен · Побачити більше »

Огублений голосний заднього ряду високого підняття

Огублений голосний заднього ряду високого піднесення (Close back rounded vowel; Voyelle fermée postérieure arrondie; 円唇後舌狭母音) — один з голосних звуків, восьмий з основних голосних звуків.

Новинка!!: Фонема і Огублений голосний заднього ряду високого підняття · Побачити більше »

Огублений голосний заднього ряду низько-середнього підняття

Огублений голосний заднього ряду низько-середнього піднесення (Open-mid back rounded vowel; Voyelle mi-ouverte postérieure arrondie; 円唇後舌半広母音) — один з голосних звуків, шостий з основних голосних звуків.

Новинка!!: Фонема і Огублений голосний заднього ряду низько-середнього підняття · Побачити більше »

Алофон

Алофон — реалізація фонеми, її варіант, обумовлений конкретним фонетичним оточенням.

Новинка!!: Фонема і Алофон · Побачити більше »

Неогублений голосний заднього ряду низького підняття

Неогублений голосний заднього ряду низького піднесення (Open back unrounded vowel; Voyelle ouverte postérieure non arrondie; 非円唇後舌広母音) — один з голосних звуків, п'ятий з основних голосних звуків.

Новинка!!: Фонема і Неогублений голосний заднього ряду низького підняття · Побачити більше »

Неогублений голосний переднього ряду високого підняття

Неогу́блений голосни́й пере́днього ря́ду висо́кого підня́ття — один з голосних звуків, перший з основних голосних звуків.

Новинка!!: Фонема і Неогублений голосний переднього ряду високого підняття · Побачити більше »

Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього підняття

Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього піднесення (Open-mid front unrounded vowel; Voyelle mi-ouverte antérieure non arrondie; 非円唇前舌半広母音) — один з голосних звуків, третій з основних голосних звуків.

Новинка!!: Фонема і Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього підняття · Побачити більше »

Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття

Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття (near-close near-front unrounded vowel; voyelle pré-fermée antérieure non arrondie; 非円唇前舌め広めの狭母音) — один з голосних звуків.

Новинка!!: Фонема і Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття · Побачити більше »

Реформатський Олександр Олександрович

Олекса́ндр Олекса́ндрович Реформа́тський (*16 (29 жовтня 1900, Москва — †3 травня 1978, Москва) — російський лінгвіст, доктор філологічних наук (1962, без захисту дисертації), професор (з 1962), один з представників Московської фонологічної школи. Праці з фонології, транскрипції, графіці і орфографії, морфології, семіотиці, термінознавсту, історії лінгвістики. Автор класичного підручника «Вступ до мовознавства» (перше видання 1947).

Новинка!!: Фонема і Реформатський Олександр Олександрович · Побачити більше »

Трубецькой Микола Сергійович

Трубецько́й Мико́ла Сергі́йович (Трубецкой Николай Сергеевич) (—1938) — російський філолог і філософ, з 1922 — професор славістики у Віденському Університеті, співзасновник Празького мовознавчого гуртка і російської ідеологічно-політичної течії євразійства.

Новинка!!: Фонема і Трубецькой Микола Сергійович · Побачити більше »

Тимченко Євген Костянтинович

Євге́н Костянти́нович Тимче́нко (псевд. Богун; *27 жовтня 1866, Полтава — †22 травня 1948, Київ) — український мовознавець-україніст, спеціаліст по санскриту, порівняльному мовознавству, поліглот (знав французьку, німецьку, англійську та італійську мови), перекладач (Метерлінк, Мопассан, Байрон та ін.), академік АН УРСР, член-кореспондент AH CPCP (з 1929 p.). Автор праць із фонетики, граматики, лексики, лексикографії, діалектології та історії української мови, автор підручників, загалом більше ста праць (деякі з них ще й досі не опубліковані).

Новинка!!: Фонема і Тимченко Євген Костянтинович · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Новинка!!: Фонема і Українська мова · Побачити більше »

Фонологія

Фонологія (від грец. φωνή — звук, голос і λόγος — слово, вчення)— розділ мовознавства, що вивчає звуки з погляду їхнього функціонування у мові.

Новинка!!: Фонема і Фонологія · Побачити більше »

Фонетика

Фоне́тика (φωνητικός — звуковий) — це розділ мовознавства, в якому вивчають звуковий склад мови.

Новинка!!: Фонема і Фонетика · Побачити більше »

Московська фонологічна школа

Московська фонологічна школа, МФШ — напрямок у фонології, що виник в 20-30-і рр.

Новинка!!: Фонема і Московська фонологічна школа · Побачити більше »

Мовний звук

Звук (мовний) — найменша неподільна одиниця мовлення, яка утворюється апаратом мовлення, має фізичну природу і виконує в мові певну функцію.

Новинка!!: Фонема і Мовний звук · Побачити більше »

Бодуен де Куртене Іван Олександрович

Ян Нецислав Іґна́́ци (Іван Олександрович) Бодуе́н де Куртене́ (Jan Niecisław Ignacy Baudouin de Courtenay, Иван Александрович Бодуэн де Куртенэ; 13 березня 1845, Радзимін, поблизу Варшави — 3 листопада 1929, Варшава) — польський мовознавець, член Польської академії знань (з 1887), член-кореспондент Петербурзької Академії наук (з 1897), іноземний член НТШ (з 1914).

Новинка!!: Фонема і Бодуен де Куртене Іван Олександрович · Побачити більше »

Бондарко Лія Василівна

Лія Василівна Бондарко (13 травня 1932, Суми — 12 березня 2007, Санкт-Петербург) — радянський і російський лінгвіст, доктор філологічних наук, професор, завідувачка кафедри фонетики та методики викладання іноземних мов філологічного факультету Санкт-Петербурзького державного університету (1977—2006).

Новинка!!: Фонема і Бондарко Лія Василівна · Побачити більше »

Перенаправлення тут:

Фонеми.

ВихідніВхідний
Гей! Ми на Facebook зараз! »