Більш швидкий доступ, ніж браузер!
7 відносини: Сартак, Чингісхан, Білозерська Марія Глібівна, Батий, Гліб Васильович, Данило Олександрович, Іван I Данилович Калита.
Сартак
Сартак Батиєвич (бл. 1230 — 1256) — хан Золотої Орди (1255—1256), син хана Батия (1208—1256), християнин за віросповіданням, можливо несторіанського толку.
Новинка!!: Феодора Сартаківна і Сартак · Побачити більше »
Чингісхан
Темуджи́н (Temüǰin, Тэмүүжин;; іноді передають це ім'я як Темужин, Темучин, Темуджін, Темуйджин, Темуйджін, Темучін); 1155 — 18 серпня 1227) — монгольський державний, політичний і військовий діяч. Засновник і перший великий хан (1206–1227) Монгольської імперії, другої за площею імперії у всесвітній історії (після Британської імперії). Представник роду Борджигінів. Патріарх династії Чингізидів. Протягом 1186–1205 років об'єднав усі монгольські племена. 1206 року на курултаї племен проголосив створення Монгольської імперії, а себе — її правителем. Провів реформи, скеровані на ліквідацію племінного ладу й формування потужного всемонгольського війська. 1207 року підкорив тангутську державу Західну Ся. 1215 року здобув Пекін й захопив чжурчженську династію Цзінь, що володіла Північно-Східним Китаєм. 1218 року знищив ханство каракитаїв у Середій Азії, а впродовж 1219–1221 років завоював мусульманський Хорезм. 1220 року заснував столицю Монгольської імперії — місто Каракорум. 1223 року відрядив військо до Кавказу й степів Причорномор'я, що розбило руських князів і половців на Калці. 1226 року розпочав війну проти бунтівних тангутів. Помер під час облоги тангутської столиці. На момент смерті керував гігантською державою, що простягалася від Японського моря до Каспійського. У часи існування монгольської династії Юань, створеної його нащадками, його вважали засновником цієї династії з храмовим ім'ям Тайцзу та її першим імператором. У Монголії та Китаї вшановується як національний герой. Монгольське тронне ім'я — хан Чінгис (Činggis Qaγan, Чингис хаан), що закріпилося в європейських мовах як Чингісхан.
Новинка!!: Феодора Сартаківна і Чингісхан · Побачити більше »
Білозерська Марія Глібівна
Марі́я Глі́бівна Білозе́рська — руська княгиня, дочка князя Гліба Васильовича Білозерського і Феодори Сартаківни, внучки хана Батия, дружина першого князя Московського Данила Олександровича і мати князя Івана I Даниловича Калити.
Новинка!!: Феодора Сартаківна і Білозерська Марія Глібівна · Побачити більше »
Батий
222px Бати́й (Бату-хан) (Бату, Саїн, 抜都, 1201—1255 чи 1256) — монгольський хан і полководець, син хана Джучі, онук Чингісхана.
Новинка!!: Феодора Сартаківна і Батий · Побачити більше »
Гліб Васильович
Гліб Васильович (Василькович) (1237 — 13 грудня 1278), князь Білозерський (1238—1278), князь Князь Ростовський (1277—1278) — руський князь, правнук князя Всеволода Юрійовича Велике Гніздо, сина Юрія Долгорукого, одружений з Феодорою Сартаківною, внучкою хана Батия.
Новинка!!: Феодора Сартаківна і Гліб Васильович · Побачити більше »
Данило Олександрович
Данило Олександрович (1261 — 4 березня 1303, Москва) — перший удільний князь Московський (з 1263 року, фактично з 1276-го), син Олександра Невського і Олександри Полоцької, родоначальник московської лінії Рюриковичів: московських князів і царів.
Новинка!!: Феодора Сартаківна і Данило Олександрович · Побачити більше »
Іван I Данилович Калита
Іва́н I Дани́лович Калита́ (1 жовтня 1288 — 31 березня 1340, Москва) — князь московський від 1325 до 1340, Великий князь Володимирський (м. Володимир-на-Клязьмі, ярлик від хана в 1328) до 1340, князь новгородський від 1328 до 1337.
Новинка!!: Феодора Сартаківна і Іван I Данилович Калита · Побачити більше »
