Ми працюємо над відновленням додатку Unionpedia у Google Play Store
ВихідніВхідний
🌟Ми спростили наш дизайн для кращої навігації!
Instagram Facebook X LinkedIn

Упряж

Індекс Упряж

Упряжі У́пряж — сукупність предметів для запрягання коней, волів, оленів та інших тварин, а також спосіб запрягання.

Зміст

  1. 16 відносини: Правобережна Україна, Передок (артилерія), Словник української мови в 11 томах, Тачанка, Форейтор, Хомут (упряж), Цуг, Ярмо, М'янма, Заноза, Збруя, В'ючні тварини, Вуздечка, Віз, Лівобережна Україна, Лимарство.

Правобережна Україна

Правобере́жна Украї́на (Правобережжя, Правобічна Україна) — історико-географічна назва частини території України на правому березі Дніпра.

Переглянути Упряж і Правобережна Україна

Передок (артилерія)

Легкий передок польової артилерії з малим зарядним ящиком. Попереду видно шворінь для хобота лафета. Росія, 1805 рік Передо́к — підресорений або жорсткий візок, який уживався для опори хоботової частини станин гармат (мінометів) у похідному стані.

Переглянути Упряж і Передок (артилерія)

Словник української мови в 11 томах

Одинадцятитомний «Словник української мови» (СУМ-11) — перший в історії великий тлумачний словник української мови.

Переглянути Упряж і Словник української мови в 11 томах

Тачанка

Тачанка Махна в «Гуляйполівському краєзнавчому музеї». Тача́нка — в Україні та в Кубані — ресорний чотириколісний візок із відкритим кузовом для парної упряжі, або такий же візок із кулеметом (у кавалерії часів громадянської війни).

Переглянути Упряж і Тачанка

Форейтор

Кафтан лейб-форейтора (1881) Форе́йтор (від Vorreiter — «передній вершник») — верхівець на виносному (та/або корінному) коні у запрягу цугом (рідше у запрягу парою).

Переглянути Упряж і Форейтор

Хомут (упряж)

Хомут Хомути в музею. Видно дерев'яні кліщі, складені з двох половинок, отвори в пучку кліщів для кріплення гужів (гужових мочок), ремінці, що кріплять хомутну підкладку до кліщів.

Переглянути Упряж і Хомут (упряж)

Цуг

Цуг (Zug — «рух, перехід», також «потяг, поїзд») може стосуватися як топонімів у Швейцарії, так і різновиду упряжі.

Переглянути Упряж і Цуг

Ярмо

Головне лобне ярмо Ярмо́ — деталь в упряжці волів, аналог хомута в упряжці коней.

Переглянути Упряж і Ярмо

М'янма

Респу́бліка Сою́зу М'я́нма (Myanmar, до 1989 року — Бірма) — країна на південному сході Азії, що межує на заході з Бангладеш, на північному заході з Індією, на північному сході з Китаєм, на південному сході з Лаосом і Таїландом, на південному заході омивається водами Бенгальської затоки; площа 676577 км²; столиця країни — Найп'їдо, її найбільше місто та головний порт — колишня столиця Янгон (раніше Рангун).

Переглянути Упряж і М'янма

Заноза

снози, по краях — '''занози''' Заноза, також заніз, занізка — палиця, яка вставляється в кінці ярма і запирає шию вола, щоб віл не випрягався.

Переглянути Упряж і Заноза

Збруя

Верхова збруя Упряжна збруя Збру́я (від zbroja — «обладунок», «спорядження», «зброя») — предмети для запрягання або сідлання коней та інших тварин.

Переглянути Упряж і Збруя

В'ючні тварини

180px В'ю́чні твари́ни — тварини, яких використовують як засіб транспортування вантажу завантаженого на спину тварини.

Переглянути Упряж і В'ючні тварини

Вуздечка

Складові вуздечки:1. Наголовач.2. Налобник.3. Нащочний ремінь.4. Перенісний ремінь.5. Підборідник.6. З'єднувальний ремінь.7. Чумбур.8. Вудила.9. Повід. Вузде́чка (застаріле вузда́, діалектичне наголі́в'я) — предмет упряжі, який одягають на голову їздової тварини задля керування нею.

Переглянути Упряж і Вуздечка

Віз

right Молдовський віз-каруца Візок швейцарських колоністів. Центр культури вина в Шабо Чумацький віз-мажа Віз — засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів.

Переглянути Упряж і Віз

Лівобережна Україна

Лівобере́жна Україна — найменування частини України на лівому березі Дніпра у складі Російської імперії в другій половині 17 — 18 століть, після Андрусівского перемир'я між Росією й Польщею (1667 року).

Переглянути Упряж і Лівобережна Україна

Лимарство

Кінська упряж, Польща Ли́марство, розм. ри́марство — кустарний промисел, виробництво з вичиненої шкіри-сириці (ли́марщини) дрібних шкіряних речей (кінської збруї, ре́менів, гаманців, рукавичок тощо).

Переглянути Упряж і Лимарство