Більш швидкий доступ, ніж браузер!
111 відносини: IX століття, V століття, XIX століття, XVI століття, XVIII століття, XX століття, XXI століття, Культура, Критичний реалізм (філософія), Критика, Київська Русь, Києво-Могилянська академія (1659—1817), Класика, Кордоцентризм, Колегіум, Консерватизм, Концепція, Копистенський Захарія, Копнін Павло Васильович, Південне товариство декабристів, Просвітництво, Професія, Проблема, Плюралізм (філософія), Політика, Полемічна література, Перелік наукових фахових видань з філософських наук, Острянин Данило Хомич, Освіта, Об'єктивність, Омеляновський Михайло Еразмович, Наука, Науковий ступінь, Наукове пізнання, Нація, Національна академія наук України, Національне самовизначення, Раціоналізм, Росія, Російська імперія, Російська мова, Розенталь Микола Миколайович, Реформа, Реформація, Світський, Синтез науковий, Синкретизм, Сковорода Григорій Савич, Смотрицький Герасим Данилович, Союз Радянських Соціалістичних Республік, ..., Соціологія, Список українських філософів, Традиція, Українська Радянська Соціалістична Республіка, Українська діаспора, Українська культура, Українська мова, Українці, Україна, Філософська школа, Філософський словник Шинкарука, Філософія, Філософія в Україні, Франко Іван Якович, Художній твір, Християнство, Церковні братства, Чижевський Дмитро Іванович, Чинник, Шинкарук Володимир Іларіонович, Шевченко Тарас Григорович, Щастя, Юркевич Памфіл Данилович, Язичництво, Міфологія, Москвофільство, Ментальність, Братські школи, Бог, Відродження, Винниченко Володимир Кирилович, Вернадський Володимир Іванович, Гносеологія, Горський Вілен Сергійович, Гоголь Микола Васильович, Духовність, Діалектичний матеріалізм, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Історія, Історія української філософії, Історія України, Історичний матеріалізм, Існування, Іван Вишенський, Ідея, Імперіалізм, Іноземець, Етика, Емотивізм, Людина, Липинський В'ячеслав Казимирович, Логіка, Лесевич Володимир Вікторович, 1918, 1930, 1940, 1970, 1973, 1977, 1978, 1980. Розгорнути індекс (61 більше) »
IX століття
IX століття — століття, що охоплює роки з 801 по 900 за юліанським календарем.
Новинка!!: Українська філософія і IX століття · Побачити більше »
V століття
V століття — століття, що охоплює роки з 401 року по 500 за григоріанським календарем.
Новинка!!: Українська філософія і V століття · Побачити більше »
XIX століття
Без опису.
Новинка!!: Українська філософія і XIX століття · Побачити більше »
XVI століття
Без опису.
Новинка!!: Українська філософія і XVI століття · Побачити більше »
XVIII століття
XVIII століття розпочалося 1701, закінчилося 1800 роком, формальний кінець середньовічної епохи.
Новинка!!: Українська філософія і XVIII століття · Побачити більше »
XX століття
XX століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1901 року і закінчилося 31 грудня 2000 року; двадцяте століття нашої ери і десяте століття II тисячоліття.
Новинка!!: Українська філософія і XX століття · Побачити більше »
XXI століття
XXI століття — століття, яке розпочалося 1 січня 2001 року і закінчиться 31 грудня 2100 року; поточне століття від Різдва Христового.
Новинка!!: Українська філософія і XXI століття · Побачити більше »
Культура
Давньоєгипетське мистецтво, 1400 р. до н. е. Перський палац Хаш Бехешт Культу́ра (Culture — «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил всередині соціуму для його збереження та гармонізації.
Новинка!!: Українська філософія і Культура · Побачити більше »
Критичний реалізм (філософія)
Крити́чний реалі́зм у філософії — напрям сучасної філософії науки, веде своє походження від «критичної філософії» Імануїла Канта.
Новинка!!: Українська філософія і Критичний реалізм (філософія) · Побачити більше »
Критика
Критика — розгляд якогось явища, предмета, особи; його аналіз та оцінка згідно з існуючими нормами, масштабами, цінностями.
Новинка!!: Українська філософія і Критика · Побачити більше »
Київська Русь
Ки́ївська Русь (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́, Роусь; Ки́ївська Русь — термін на означення цієї державиВойтович Л. // Вісник Львівського у-ту. Серія історична. — 2011. — Вип. 46. — С. 21.) — середньовічна держава-імперія на території Східної Європи з центром у Києві, яка існувала з кінця IX до середини XIII століть і являла собою об'єднання руських князівств під владою династії Рюриковичів.
Новинка!!: Українська філософія і Київська Русь · Побачити більше »
Києво-Могилянська академія (1659—1817)
Ки́єво-Могиля́нська акаде́мія — стародавній навчальний заклад в Києві, який під такою назвою існував від 1632 до 1817 року.
Новинка!!: Українська філософія і Києво-Могилянська академія (1659—1817) · Побачити більше »
Класика
Класика (з лат. classicus — зразковий) — явище перевірене часом, висока якість якого є загальновизнаною.
Новинка!!: Українська філософія і Класика · Побачити більше »
Кордоцентризм
Кордоцентризм (від лат. «cordis — серце) — розуміння дійсності не стільки мисленням («головою»), скільки «серцем» — емоціями, почуттями, внутрішнім, «душею».
Новинка!!: Українська філософія і Кордоцентризм · Побачити більше »
Колегіум
Будівля Чернігівського колегіуму, 2006 рік. Коле́гіум (collegium — «товариство, співдружність», іноді коле́гія) — назва деяких закритих середніх і вищих навчальних закладів у Західній Європі й Україні XVI — XVIII століття та Російській імперії XVIII — першій чверті XIX століття.
Новинка!!: Українська філософія і Колегіум · Побачити більше »
Консерватизм
175пкс Консервати́зм (conservatisme, від conservo — «охороняю», «зберігаю») — визначення ідейно-політичних, ідеологічних і культурних течій, що спираються на ідею традиції та спадкоємність у соціальному та культурному житті.
Новинка!!: Українська філософія і Консерватизм · Побачити більше »
Концепція
Конце́пція (conceptio — розуміння) — система поглядів, те або інше розуміння явищ і процесів; єдиний, визначальний задум. Концепція істотно відрізняється від теорії не тільки своєю незавершеністю, але й недостатньою верифікованістю.
Новинка!!: Українська філософія і Концепція · Побачити більше »
Копистенський Захарія
Захарія Копистенський (псевдонім Азарія; ? — †21 березня 1627) — шляхтич червоноруський з Перемишля, український письменник, культурний і церковний діяч, архімандрит Києво-Печерського монастиря з 1624 року.
Новинка!!: Українська філософія і Копистенський Захарія · Побачити більше »
Копнін Павло Васильович
Павло́ Васи́льович Копні́н (*1922 — †1971) — радянський філософ, організатор та новатор радянської філософської науки, засновник сучасної київської філософської школи.
Новинка!!: Українська філософія і Копнін Павло Васильович · Побачити більше »
Південне товариство декабристів
Півде́нне товари́ство декабри́стів — таємна революційна організація декабристів в Україні.
Новинка!!: Українська філософія і Південне товариство декабристів · Побачити більше »
Просвітництво
thumb Просві́тництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття.
Новинка!!: Українська філософія і Просвітництво · Побачити більше »
Професія
Профе́сія (фах) — відокремлений («окреслений») у рамках суспільного поділу праці комплекс дій та відповідних знань, що вимагає відповідної освіти.
Новинка!!: Українська філософія і Професія · Побачити більше »
Проблема
Проблема — складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв'язання, вивчення, дослідження.
Новинка!!: Українська філософія і Проблема · Побачити більше »
Плюралізм (філософія)
Плюралізм у філософії означає «доктрину множинності», за якою існує кілька незалежних основ буття чи істинного знання.
Новинка!!: Українська філософія і Плюралізм (філософія) · Побачити більше »
Політика
Полі́тика (від πολιτική — діяльність самоуправління у полісі (місто, держава), а подалі — «мистецтво управління» державою і суспільством) — діяльність з управління та керівництва суспільством на основі публічної влади.
Новинка!!: Українська філософія і Політика · Побачити більше »
Полемічна література
Полемі́чна літерату́ра (від πολεμιχός — войовничий) — підбірка текстів різних авторів, у яких обговорюються проблемні питання релігійної дискусії між католицькою та православною церквами з метою їх об'єднання.
Новинка!!: Українська філософія і Полемічна література · Побачити більше »
Перелік наукових фахових видань з філософських наук
Перелік наукових фахових видань з філософських наук.
Новинка!!: Українська філософія і Перелік наукових фахових видань з філософських наук · Побачити більше »
Острянин Данило Хомич
Дани́ло Хоми́ч Острянин (*30 грудня 1906 р., Більськ Полтавської області — † 17 травня 1988 р.) — український філософ, 1953 — доктор філософських наук, 1957 — член-кореспондент АН УРСР, 1973 — заслужений діяч науки УРСР, нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора та «Знак Пошани».
Новинка!!: Українська філософія і Острянин Данило Хомич · Побачити більше »
Освіта
дитячого садка, Аланія, Туреччина Кембриджського університету входять у Сенатський Будинок Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення.
Новинка!!: Українська філософія і Освіта · Побачити більше »
Об'єктивність
Об'єкти́вність — філософське поняття, що означає характеристику предмета, зміст знання чи спосіб існування (дійсності), яка полягає в їхній незалежності від людської свідомості (суб'єкта пізнання).
Новинка!!: Українська філософія і Об'єктивність · Побачити більше »
Омеляновський Михайло Еразмович
Миха́йло Ера́змович Омеляно́вський (* 1 лютого 1904, Київ — † 1 грудня 1979, Москва) — український філософ.
Новинка!!: Українська філософія і Омеляновський Михайло Еразмович · Побачити більше »
Наука
Множина Мандельброта — як ілюстрація фрактальної границі між відомим і невідомим Нау́ка — сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ.
Новинка!!: Українська філософія і Наука · Побачити більше »
Науковий ступінь
Науковий ступінь (учений ступінь, академічний ступінь, титул) — ступінь кваліфікаційної системи в науці, що дозволяє ранжувати наукових діячів і науково-педагогічних працівників у певній галузі знання на окремих етапах академічної кар'єри.
Новинка!!: Українська філософія і Науковий ступінь · Побачити більше »
Наукове пізнання
Наукове пізнання — це форма процесу пізнання, головною функцією якого є вироблення й теоретична систематизація об'єктивних знань про дійсність.
Новинка!!: Українська філософія і Наукове пізнання · Побачити більше »
Нація
На́ція (natio — плем'я, народ) — полісемантичне (багатозначне) поняття, що застосовується для характеристики великих соціокультурних спільнот індустріальної епохи.
Новинка!!: Українська філософія і Нація · Побачити більше »
Національна академія наук України
Націона́льна акаде́мія нау́к Украї́ни (НАН України) — вища наукова самоврядна організація України, що є найбільшим центром наукових досліджень в Україні.
Новинка!!: Українська філософія і Національна академія наук України · Побачити більше »
Національне самовизначення
Самовизначення — принцип, згідно з яким кожна спільнота має невід'ємне право на вільне облаштування свого громадського і політичного життя і сама визначає форму свого правління.
Новинка!!: Українська філософія і Національне самовизначення · Побачити більше »
Раціоналізм
Раціоналі́зм (від лат. ratio — розум) — філософська точка зору, яка наголошує першість і компетентність розуму (логічного ходу міркування) в пошуках правди.
Новинка!!: Українська філософія і Раціоналізм · Побачити більше »
Росія
Росі́йська Федера́ція, або Росі́я (Российская Федерация, Россия) — держава у північній Євразії, федеративна змішана республіка, столиця — Москва.
Новинка!!: Українська філософія і Росія · Побачити більше »
Російська імперія
Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».
Новинка!!: Українська філософія і Російська імперія · Побачити більше »
Російська мова
Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.
Новинка!!: Українська філософія і Російська мова · Побачити більше »
Розенталь Микола Миколайович
Микола Миколайович Розенталь (*5 жовтня 1892 — †7 листопада 1960) — історик релігії, античник, медієвіст.
Новинка!!: Українська філософія і Розенталь Микола Миколайович · Побачити більше »
Реформа
Рефо́рма (reform, réforme — «перетворюю», «змінюю») — 1) Реформа соціальна – це комплекс заходів, якими вводяться на заміну старих нові суспільні відносини в будь-якій сфері суспільного життя, крім економічної, що призводить до зміни умов діяльності всіх і відповідної фахової групи членів суспільства. Наприклад, реформа судової системи може змінити контроль над нею з бюрократичного на народний і при цьому умови діяльності суддів зміняться з їх залежності від можновладців на їх залежність від більшості громадян, тобто не від кого з низ особисто, а всі громадяни з об'єктів свавілля суддів перетворяться на суб'єктів контролю над суддями. Зміна умов діяльності ще має наслідком і викорінення негативних суспільних явищ, які за попередніх умов народилися і процвітають. Нові умови діяльності вводяться законодавчим шляхом. Процес реформування відбувається за умови неможливості при існуючому стані суспільства мати позитивний розвиток країни або якоїсь сфери життя суспільства. Метою реформування є досягнення нового стану суспільства, в якому перешкоди позитивному розвитку, які існували в попередньому стані суспільства, в його новому стані існувати не можуть; 2) Реформа може трактуватись, як «re-» і «form», тобто зміна форми будь-якого об'єкту, відносно якого здійснюється реформування. В цьому значенні реформування відносно суспільства не має ніякого сенсу. Не варто ототожнювати поняття Реформа в значенні 1) з «удосконаленнями», «реорганізацією», «модернізацією»... Реформа в значенні 1) є, по суті, корінний перелом усталених процесів, традицій тощо. Саме таке, більш однозначне трактування поняття Реформа, використовується в історичному аспекті. Проте, політики частенько з непристойною метою, ввести в оману суспільство, називають Реформою будь-які суспільні зміни, які не є Реформою змісту 1). В умовах розвиненого соціально диференційованого суспільства Р. можуть бути різноманітними, видаватися суперечливими за змістом, засобами здійснення, впливом на перебіг соціальних процесів. Р. спрямовані на прогресивні зміни у суспільстві, вони постають водночас і як захід, покликаний зберегти існування стабільності у суспільстві, суспільного ладу, тих чи інших соціально-політичних, економічних або ідеологічних структур, інститутів, установ тощо, надавши їм нової якості. Як доведено історією, в суспільстві неминучі такі етапи його розвитку, коли відбувається реформування або глибока, докорінна зміна усіх усталених сторін суспільного життя, коли замінюється весь комплекс суспільних відносин, тобто коли відбувається соціальна революція. Аби правильно розуміти місце і роль революцій і реформ в житті суспільства необхідно володіти знаннями про тонкий діалектичний зв'язок між економічною основою життя суспільства і його надбудовними частинами, тобто володіти законом відповідності економічної основи життя суспільства його надбудовним частинам. Аби убезпечити країну від потрясінь, можновладці повинні своєчасно проводити більш чи менш поступові трансформації соціальних інститутів і закладів, що перешкоджають її розвиткові. Р. в значенні 1) можуть також мати на меті забезпечення подальшої демократизації суспільства, розширення можливостей громадян для захисту своїх прав. Інструментом визначення об'єктивних необхідності здійснити і змісту реформ в значенні 1) виступає соціологічна наука. Вона, аналізуючи стан суспільства, виявляє об'єктивні необхідність здійснити і зміст реформ в значенні 1), ставлення людей і соціальних груп до здійснення тих чи інших Р., їх наслідків, надає суспільству цінну інформацію та практичні рекомендації для сфери управління соціальними процесами, з метою якісних суспільних перетворень.
Новинка!!: Українська філософія і Реформа · Побачити більше »
Реформація
Реформа́ція (від reformátio — перетворення, виправлення) — церковно-релігійні, й суспільно-політичні течії, спрямовані проти католицької церкви, на повернення до біблійних першоджерел християнства.
Новинка!!: Українська філософія і Реформація · Побачити більше »
Світський
Світський — не релігійний, а цивільний.
Новинка!!: Українська філософія і Світський · Побачити більше »
Синтез науковий
Синтез (від συνθεσις — поєднання, з'єднання, складання) — поєднання абстрагованих сторін предмета і відображення його як конкретної цілісності; метод вивчення об'єкта у його цілісності, у єдиному і взаємному зв'язку його частин.
Новинка!!: Українська філософія і Синтез науковий · Побачити більше »
Синкретизм
Синкрети́зм (συνκρητισμός — з'єднання, syncretismus — поєднання) — поєднання або злиття, комплексне проявлення чи використання самодостатніх чи навіть несумісних і непорівнюваних явищ, образів мислення та поглядів.
Новинка!!: Українська філософія і Синкретизм · Побачити більше »
Сковорода Григорій Савич
Григо́рій Са́вич Сковорода́ (Чорнухи, Лубенський полк —, Іванівка, Харківщина) — український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог.
Новинка!!: Українська філософія і Сковорода Григорій Савич · Побачити більше »
Смотрицький Герасим Данилович
Смотри́цький Гера́сим Дани́лович (*?, Смотрич — 12 жовтня 1594) — руський письменник, педагог з Поділля.
Новинка!!: Українська філософія і Смотрицький Герасим Данилович · Побачити більше »
Союз Радянських Соціалістичних Республік
Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (скорочено — СРСР або Радянський Союз) — союзна держава, що існувала з 1923 по 1991 рік на території Східної Європи, північної частини Центральної і Східної Азії.
Новинка!!: Українська філософія і Союз Радянських Соціалістичних Республік · Побачити більше »
Соціологія
Соціоло́гія (від societas — «суспільство» та λογος — «вчення», «знання», «наука») — наука про умови та процеси у суспільстві, а також їх дослідження.
Новинка!!: Українська філософія і Соціологія · Побачити більше »
Список українських філософів
Іщенко Микола Павлович.
Новинка!!: Українська філософія і Список українських філософів · Побачити більше »
Традиція
Тради́ція — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично і передаються з покоління в покоління; звичайна, прийнята норма, манера поведінки, усталені погляди, переконання когось; узвичаєння, узвичаєність, неписаний закон.
Новинка!!: Українська філософія і Традиція · Побачити більше »
Українська Радянська Соціалістична Республіка
Украї́нська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка, УРСР (до 30 січня 1937 року — Украї́нська Соціялісти́чна Радя́нська Респу́бліка, УСРР) — одна з республік у складі Радянського Союзу.
Новинка!!: Українська філософія і Українська Радянська Соціалістична Республіка · Побачити більше »
Українська діаспора
Украї́нська діа́спора — збірне визначення української національної спільноти поза межами українських земель (етнічної української території), яка відчуває духовний зв'язок з Україною.
Новинка!!: Українська філософія і Українська діаспора · Побачити більше »
Українська культура
Українська культура — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених українським народом протягом його історії.
Новинка!!: Українська філософія і Українська культура · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Українська філософія і Українська мова · Побачити більше »
Українці
Украї́нці — східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України.
Новинка!!: Українська філософія і Українці · Побачити більше »
Україна
Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.
Новинка!!: Українська філософія і Україна · Побачити більше »
Філософська школа
Філософська школа — це філософські погляди конкретного філософа, які підтримуються, розвиваються певним колом філософів-послідовників.
Новинка!!: Українська філософія і Філософська школа · Побачити більше »
Філософський словник Шинкарука
Обкладинка 2-го видання 1986 р. Філософський словник /За ред.
Новинка!!: Українська філософія і Філософський словник Шинкарука · Побачити більше »
Філософія
Розмірковування вночі. Ілюстрація з книги 1891 року. Філосо́фія (φιλοσοφία, дослівно: любов до мудрості) — дисципліна, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносини людини і світу, про найзагальніші суттєві характеристики людського ставлення до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах.
Новинка!!: Українська філософія і Філософія · Побачити більше »
Філософія в Україні
Філософія (грец. філософія — любов до мудрості) - це знання першооснови буття, спосіб їх пізнання, смисл людського існування, мета, цінності та ідеали суспільства.
Новинка!!: Українська філософія і Філософія в Україні · Побачити більше »
Франко Іван Якович
Іва́н Я́кович Фра́нко́ (27 серпня 1856, с. Нагуєвичі — 28 травня 1916, Львів, Австро-Угорщина) — видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, учений, громадський і політичний діяч.
Новинка!!: Українська філософія і Франко Іван Якович · Побачити більше »
Художній твір
Худо́жній твір — термін, яким позначають твір, що має передусім естетичну або розважальну цінність.
Новинка!!: Українська філософія і Художній твір · Побачити більше »
Християнство
Хрест — символ християнства Христия́нство (від Χριστός — «помазанник», «Месія») — один із напрямів єдинобожжя.
Новинка!!: Українська філософія і Християнство · Побачити більше »
Церковні братства
Бра́тства — національно-релігійні громадські організації руських (українських і білоруських) православних та унійних шляхти та міщан у XVI–XVIII ст.
Новинка!!: Українська філософія і Церковні братства · Побачити більше »
Чижевський Дмитро Іванович
Дмитро́ Іва́нович Чиже́вський (Олександрія, нині Кіровоградської області — 18 квітня 1977, Гайдельберг, ФРН) — український учений-енциклопедист; культуролог-славіст, філософ, літературознавець, релігієзнавець, лінгвіст, дослідник української і слов'янської літератур, історії культури, філософії, релігійної думки й слов'янської духовності.
Новинка!!: Українська філософія і Чижевський Дмитро Іванович · Побачити більше »
Чинник
Чинник — поняття, похідне від поняття «чинити», «діяти», «здійснювати певний вчинок, дію», тобто «те, що чинить, здійснює вплив, діюче».
Новинка!!: Українська філософія і Чинник · Побачити більше »
Шинкарук Володимир Іларіонович
Володи́мир Іларіо́нович Шинкару́к (* 22 квітня 1928, Гайворон, Київська область, УРСР — †29 листопада 2001) — філософ-марксист, професор, був членом АН УРСР (з 1978).
Новинка!!: Українська філософія і Шинкарук Володимир Іларіонович · Побачити більше »
Шевченко Тарас Григорович
Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р;, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) —, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.
Новинка!!: Українська філософія і Шевченко Тарас Григорович · Побачити більше »
Щастя
Щастя Ща́стя — психоемоційний стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості.
Новинка!!: Українська філософія і Щастя · Побачити більше »
Юркевич Памфіл Данилович
Памфіл Юркевич Памфі́л Дани́лович Юрке́вич (*16 (28) лютого 1826, Ліпляве — †4 жовтня 1874, Москва) — український філософ і педагог родом з с. Ліпляве на Полтавщині, син православного священика.
Новинка!!: Українська філософія і Юркевич Памфіл Данилович · Побачити більше »
Язичництво
Прославляння Перуна Язи́чництво (ѩзыкъ — «народ») — прийнятий у християнському богослов'ї і частково в історичній літературі термін, що означає всі неавраамічні релігії.
Новинка!!: Українська філософія і Язичництво · Побачити більше »
Міфологія
Персонажі й артефакти міфологій різних народів світуМіфоло́гія або мітологія (μυθολογία від μῦθος — переказ та λόγος — слово; виклад стародавніх сказань, переказів) — сукупність пов'язаних міфів певних людських спільнот.
Новинка!!: Українська філософія і Міфологія · Побачити більше »
Москвофільство
Москвофільство, москалефільство, галицьке русофільство — мовно-літературна та суспільно-політична течія серед українського населення Галичини, Буковини та Закарпаття у 1819—1930-х роках.
Новинка!!: Українська філософія і Москвофільство · Побачити більше »
Ментальність
Мента́льність (від mens — пов'язаний з духом, духовністю) — спосіб мислення, загальна духовна налаштованість, установка індивіда або соціальної групи (наприклад етнії, професійного або соціального прошарку) до навколишнього світу.
Новинка!!: Українська філософія і Ментальність · Побачити більше »
Братські школи
Братські школи — навчальні заклади в Україні у 16—18 ст., які організовувалися при братствах — громадських організаціях православних міщан з метою зміцнювати православ'я і чинити опір денаціоналізаційним впливам латинських (єзуїтських) і протестантських шкіл.
Новинка!!: Українська філософія і Братські школи · Побачити більше »
Бог
Син Божий в образі людини, Ісуса Христа, Вчителя і Спасителя людства Образ Бога Творця роботи Мікеланджело, картина «Сотворення сонця та місяця» Бог або Господь (зі старосл. Богъ — «Благий», «Багатий», себто господар багатьох благ і той, хто ними наділяє) — багатогранне поняття, яким віряни монотеїстичних релігій описують надприродну, верховну, духовну субстанцію або єство.
Новинка!!: Українська філософія і Бог · Побачити більше »
Відродження
Худ. Рафаель Санті. Аристотель та Платон, деталь фрески в Ватикані. Відро́дження, або Ренеса́нс (Renaissance — «Відродження») — культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.
Новинка!!: Українська філософія і Відродження · Побачити більше »
Винниченко Володимир Кирилович
Винниче́нко Володи́мир Кири́лович (/ Державний архів Кіровоградської області. Ф. 349, оп. 1, спр. 25, арк. 51 зв., Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія —, Мужен, Франція) — український політичний та державний діяч, прозаїк, драматург та художник.
Новинка!!: Українська філософія і Винниченко Володимир Кирилович · Побачити більше »
Вернадський Володимир Іванович
Володи́мир Іва́нович Верна́дський (Санкт-Петербург, Російська імперія —, Москва, Російська РФСР, СРСР) — український філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, космізм.
Новинка!!: Українська філософія і Вернадський Володимир Іванович · Побачити більше »
Гносеологія
Гносеологія (від γνώσις — «пізнання» і λόγος — «вчення, наука») — теорія пізнання, розділ філософії.
Новинка!!: Українська філософія і Гносеологія · Побачити більше »
Горський Вілен Сергійович
Віле́н Сергі́йович Го́рський (27 жовтня 1931, Харків — 27 травня 2007, Київ) — доктор філософських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України.
Новинка!!: Українська філософія і Горський Вілен Сергійович · Побачити більше »
Гоголь Микола Васильович
Мико́ла Васи́льович Го́голь (Николай Васильевич Гоголь; прізвище при народженні Яно́вський, з 1821 року — Го́голь-Яно́вський; року, Сорочинці, нині Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область — року, Москва) — український та російський письменникЧижевський Д. // Крутікова Н. Є., — з роду Гоголів-ЯновськихКулікова Л. Б. //, класик російської літератури, вважається найвизначнішим з представників її «української школи».
Новинка!!: Українська філософія і Гоголь Микола Васильович · Побачити більше »
Духовність
«Душа в рабстві», Ілайхью Ведер (Бруклінський музей): більшість шукає духовного «звільнення душі» з-за ув'язнення матеріальним Духовність (Πνευματικότητα, רוחניות, Spiritualitas, Spirituality) — абстрактний іменник до слова духовний.
Новинка!!: Українська філософія і Духовність · Побачити більше »
Діалектичний матеріалізм
Матеріалісти́чна діалéктика (діалекти́чний матеріалі́зм) — одна зі складових частин філософського вчення Карла Маркса та Фрідріха Енгельса — марксизму.
Новинка!!: Українська філософія і Діалектичний матеріалізм · Побачити більше »
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
Дрого́бицький держа́вний педагогі́чний університе́т і́мені Іва́на Франка Вишиванка-фест 20 травня 2012. Вишиванкова хода повз приміщення інституту фізики, математики та інформатики ДДПУ. Пам'ятна дошка на корпусі інституту фізики, математики та інформатики ДДПУ. «Тюрма на Стрийській» на подвір'ї інституту фізики, математики та інформатики ДДПУ по вулиці Стрийській, 3.
Новинка!!: Українська філософія і Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка · Побачити більше »
Історія
''«Алегорія історії»'', Ніколаос Гізіс, 1892 р. Істо́рія (від ἱστορία — оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле) або діє́пис (діє́пись) — наука, яка вивчає минуле людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій.
Новинка!!: Українська філософія і Історія · Побачити більше »
Історія української філософії
Києво-Могилянська академія та її спудеї. Гравюра XVIII ст. Істо́рія украї́нської філосо́фії є органічним складником історії всесвітньої філософії.
Новинка!!: Українська філософія і Історія української філософії · Побачити більше »
Історія України
Історія України — процес формування держави України.
Новинка!!: Українська філософія і Історія України · Побачити більше »
Історичний матеріалізм
Історичний матеріалізм — під цим поняттям найчастіше розуміється марксистська філософія історії; одна з 3-х основних складових частин філософії марксизму (діалектичний матеріалізм, історичний матеріалізм та науковий комунізм).
Новинка!!: Українська філософія і Історичний матеріалізм · Побачити більше »
Існування
Існува́ння, екзистентність (від екзистенція) — центральне поняття екзистенціалізму, унікальна особистісна сутність людини, що втілює в собі духовну, психоемоційну неповторність особи.
Новинка!!: Українська філософія і Існування · Побачити більше »
Іван Вишенський
Іва́н Ви́шенський (Іоанн Вишенский; близько 1550—1621) — український релігійний і літературний діяч раннього нового часу, преподобний.
Новинка!!: Українська філософія і Іван Вишенський · Побачити більше »
Ідея
Ідея (εἶδος (ейдос); ιδέα — початок, принцип) — форма духовно-пізнавального відображення певних закономірних зв'язків та відношень зовнішнього світу, спрямована на його перетворення.
Новинка!!: Українська філософія і Ідея · Побачити більше »
Імперіалізм
Панч Імперіалі́зм (від imperare — правити) — державна політика, практика і пропаганда розширення і панування держави, звичайно, шляхом прямого захоплення території або за рахунок отримання політичного і економічного контролю.
Новинка!!: Українська філософія і Імперіалізм · Побачити більше »
Іноземець
Інозе́мець — громадянин, підданий іншої держави, країни; чужоземець, чужинець.
Новинка!!: Українська філософія і Іноземець · Побачити більше »
Етика
Е́тика (ethica — наука, що вивчає мораль. Філософська дисципліна, яка вивчає мораль, суспільні норми поведінки, звичаї.Маш Р. Д. О должностях человека и гражданина / Химия и жизнь. Научно-популярный журнал Академии Наук СССР. — 1990, № 1. ISSN 0130-5972 (с.: 81). Термін також часто вживається як визначення норм поведінки, сукупності моральних правил певної суспільної чи професійної групи. Етимологічно слово «етика» не пов'язане з «етикет». У Росії до XIX століття з етикою зв'язували і гігієну.
Новинка!!: Українська філософія і Етика · Побачити більше »
Емотивізм
Емотивізм або неокогнітивізм — суб'єктивістська теорія моралі, яка заперечує об'єктивне значення етичних понять; один із напрямів неопозитивізму в етиці.
Новинка!!: Українська філософія і Емотивізм · Побачити більше »
Людина
Чоловік і жінка. Людина (homo; українське слово походить від *ljudъ — жива, наділена інтелектом істота, суб'єкт суспільно-історичної діяльності і культуриВеликий енциклопедичний словник.
Новинка!!: Українська філософія і Людина · Побачити більше »
Липинський В'ячеслав Казимирович
В'ячесла́в (Вацлав) Казими́рович Липи́нський Wacław Lipiński (с. Затурці, Локачинський район, Волинська область —, Перніц біля Відня, Австрійська Республіка) — український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму.
Новинка!!: Українська філософія і Липинський В'ячеслав Казимирович · Побачити більше »
Логіка
проблема), логіка, озброєна мечем силогізму, поспішає позаду. Ліворуч внизу — Парменід, за допомогою якого логічна аргументація потрапляє до філософії, до печери" Ло́гіка (λογιχη від logos — слово, значення, думка, мова) — наука про закони і різновиди мислення, способи пізнання та умови істинності знань і суджень.
Новинка!!: Українська філософія і Логіка · Побачити більше »
Лесевич Володимир Вікторович
Володимир Вікторович Лесевич (Лесевичъ Владимиръ Викторовичъ, * р., село Денисівка, тепер Оржицького району Полтавської області, † р., м. Київ) — видатнийШкуринов П. С., «», изд.
Новинка!!: Українська філософія і Лесевич Володимир Вікторович · Побачити більше »
1918
Без опису.
Новинка!!: Українська філософія і 1918 · Побачити більше »
1930
Без опису.
Новинка!!: Українська філософія і 1930 · Побачити більше »
1940
Без опису.
Новинка!!: Українська філософія і 1940 · Побачити більше »
1970
Без опису.
Новинка!!: Українська філософія і 1970 · Побачити більше »
1973
Без опису.
Новинка!!: Українська філософія і 1973 · Побачити більше »
1977
Без опису.
Новинка!!: Українська філософія і 1977 · Побачити більше »
1978
Без опису.
Новинка!!: Українська філософія і 1978 · Побачити більше »
1980
Без опису.
Новинка!!: Українська філософія і 1980 · Побачити більше »
