Зміст
28 відносини: Піротехніка, Передкарпатський сірконосний басейн, Пеніцилін, Атомна маса, Атомний номер, Антуан Лоран Лавуазьє, Неметали, Ртуть, Родовища самородної сірки, Розицькіт, Сірчані руди, Сірчана промисловість, Сірка (мінерал), Сірка у вугіллі, Сірководень, Триоксид сірки, Фармацевтична енциклопедія, Халькогени, Цистеїн, Цинк, Масове число, Мазь, Метіонін, Гума, Діоксид сірки, Диметилсульфоксид, Додецилсульфат натрію, Етантіол.
- Агрохімія
- Мікроелементи
- Неорганічні полімери
- Нерудні корисні копалини
- Халькогени
Піротехніка
Слово «піроте́хніка» походить від грецьких слів: «пір» — вогонь та «техне» — мистецтво, вміння.
Переглянути Сірка і Піротехніка
Передкарпатський сірконосний басейн
Передкарпатський сірконосний басейн – на південному заході України, в межах Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей.
Переглянути Сірка і Передкарпатський сірконосний басейн
Пеніцилін
Загальна структура пеніциліну, де R довільний замісник Пеніцилін (бензилпеніцилін) — перший з відкритих антибіотиків подібного хімічного складу (пеніцилінів).
Переглянути Сірка і Пеніцилін
Атомна маса
Атомною масою (ma) — називають відношення абсолютної маси атому до 1/12 частини абсолютної маси атому Карбону, ядро якого містить шість протонів і шість нейтронів.
Переглянути Сірка і Атомна маса
Атомний номер
А́томний но́мер (протонне число,зарядове число, порядковий номер, Z) — властивість атома (нукліда, атомного ядра), яка вказує на загальну кількість протонів, що містяться в його ядрі, отже одночасно вказує на його заряд в одиницях елементарного заряду, а також на порядкове місце хімічного елемента в періодичній системі хімічних елементів.
Переглянути Сірка і Атомний номер
Антуан Лоран Лавуазьє
Антуа́н Лора́н де Лавуазьє́ (Antoine-Laurent de Lavoisier; 26 серпня 1743, Париж — 8 травня 1794, Париж) — французький вчений, один із засновників сучасної хімії.
Переглянути Сірка і Антуан Лоран Лавуазьє
Неметали
Немета́ли — прості речовини, які не мають властивостей металів, а саме: металічного блиску, непридатні для кування, погано проводять тепло, електричний струм.
Переглянути Сірка і Неметали
Ртуть
Мерку́рій (заст. укр. ртуть, hydrargyrum, mercury) — хімічний елемент з атомним номером 80 та атомною масою 200,59, що позначається в хімічних формулах символом Hg (від hydrargyrum — «водянисте срібло»).
Переглянути Сірка і Ртуть
Родовища самородної сірки
Родовища самородної сірки є в Україні (Роздольське та інші у Львівській області), Туркменістані (пустеля Каракум), Поволжі (Куйбишевська область) і в інших районах.
Переглянути Сірка і Родовища самородної сірки
Розицькіт
Розицькіт (розицкит, rosickyite, Rosickyit m) — друга моноклінна модифікація сірки.
Переглянути Сірка і Розицькіт
Сірчані руди
Сірчані руди — осадкові галогенові і молоді вулканічні гірські породи, що містять не менше 5–10% самородної сірки.
Переглянути Сірка і Сірчані руди
Сірчана промисловість
Сірчана промисловість (серная промышленность, sulphur industry; Schwefelindustrie f) – галузь хімічної промисловості, що об'єднує підприємства по виробництву елементарної природної і газової (попутної) сірки.
Переглянути Сірка і Сірчана промисловість
Сірка (мінерал)
Сірка - частина назви ряду мінералів.
Переглянути Сірка і Сірка (мінерал)
Сірка у вугіллі
Сірка у вугіллі — сірка у вигляді різних сполук у великих або менших кількостях міститься у всіх ТГК незалежно від їх природи і ступеня метаморфізму.
Переглянути Сірка і Сірка у вугіллі
Сірководень
Сірководень — хімічна сполука з формулою H2S.
Переглянути Сірка і Сірководень
Триоксид сірки
Триокси́д сі́рки (сульфатний ангідрид) — неорганічна сполука класу оксидів, SO3.
Переглянути Сірка і Триоксид сірки
Фармацевтична енциклопедія
«Фармацевтична енциклопедія» — українське довідкове видання, яке містить статті з фармацевтичної науки і практики: хімічне, організаційно-економічне, технологічне виробництво ліків і конструювання лікарських систем, методи контролю і реалізації, сертифікації, стандартизації лікарських засобів, вивчення лікарських рослин, лабораторна діагностика тощо.
Переглянути Сірка і Фармацевтична енциклопедія
Халькогени
Халькогени Халькоге́ни — елементи групи 16 за номенклатурою IUPAC, або, за старою класифікацією, головної підгрупи (або підгрупи кисню) VI групи періодичної системи елементів Менделєєва.
Переглянути Сірка і Халькогени
Цистеїн
Цистеї́н — одна з амінокислот, L-ізомер якої входить до складу білків.
Переглянути Сірка і Цистеїн
Цинк
Цинк — хімічний елемент з атомним номером 30, проста речовина якого — крихкий блакитно-сірий метал.
Переглянути Сірка і Цинк
Масове число
Ма́сове число́ або нукло́нне число́ — властивість атома (атомного ядра, нукліда), яка вказує на загальну кількість нуклонів (тобто сумарну кількість протонів та нейтронів (Z + N)), які містяться у ядрі атома.
Переглянути Сірка і Масове число
Мазь
Мазь (Unguentum) — м'яка лікарська форма для зовнішнього застосування.
Переглянути Сірка і Мазь
Метіонін
Метіоні́н (Met, M) — незамінна амінокислота, що входить до складу ферментів та майже всіх тканин.
Переглянути Сірка і Метіонін
Гума
Гумові рукавички Гу́ма (gumma), розм. рези́на (resina — «смола») — продукт вулканізації композицій на основі каучуку; матеріал, необхідний для виробництва різноманітних виробів — від автомобільних шин до хірургічних рукавичок.
Переглянути Сірка і Гума
Діоксид сірки
Діокси́д сі́рки, сульфу́р(IV) окси́д — неорганічна бінарна сполука складу SO2.
Переглянути Сірка і Діоксид сірки
Диметилсульфоксид
Диметилсульфоксид (ДМСО, DMSO) — органосірчана сполука з формулою (CH3)2SO.
Переглянути Сірка і Диметилсульфоксид
Додецилсульфат натрію
Додецилсульфа́т на́трію або SDS (від sodium dodecyl sulfate) — амфіфільна поверхнево-активна речовина, що використовується в широкому спектрі застосувань, включаючи багато домашніх мийних засобів, шампунів, зубних паст, косметики для утворення піни.
Переглянути Сірка і Додецилсульфат натрію
Етантіол
Ета́нтіо́л або ети́лмеркапта́н — органічна сполука, представник ряду тіолів складу C2H5SH.
Переглянути Сірка і Етантіол
Див. також
Агрохімія
- Калійні солі
- Сірка
Мікроелементи
- Бор
- Ванадій
- Залізо
- Йод
- Йодиди
- Кальцій
- Кальцій у біології
- Калій
- Кобальт
- Кремній
- Магній
- Манган
- Молібден
- Мідь
- Натрій
- Нікель
- Пірофосфати
- Рекомендована добова норма споживання
- Селен
- Сірка
- Фосфор
- Хлорид калію
- Хлориди
- Хром
- Цинк
Неорганічні полімери
Нерудні корисні копалини
- Агрегат (петрографія)
- Азбест
- Алмаз
- Алуніт
- Андалузит
- Барит
- Бентоніт
- Вапняк
- Вермикуліт
- Відбілювальні глини
- Галіт
- Глинистий сланець
- Гнейс
- Гончарні глини
- Гранати
- Граніт
- Графіт
- Гіпс
- Доломіт
- Діатоміт
- Калійні солі
- Каолініт
- Кварц
- Корунд
- Кіаніт
- Метаборати
- Мірабіліт
- Нагколіт
- Нефелін
- Олівін
- Пемза
- Перліт
- Польові шпати
- Пісковик
- Ропа
- Слюда
- Сірка
- Сієніт
- Толеїт
- Трепел
- Тридиміт
- Флюорит
- Фосфати
- Фосфорити
- Фіорит
- Цеоліти
Халькогени
- Кисень
- Ліверморій
- Полоній
- Селен
- Сірка
- Телур
- Халькогени