Більш швидкий доступ, ніж браузер!
23 відносини: Кирило Розумовський, Коваленко Олександр Борисович, Павленко Сергій Олегович, Папакін Георгій Володимирович, Половець Володимир Михайлович, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, Українська мова, Чухліб Тарас Васильович, Чернігів, Чернігівська обласна державна адміністрація, Ячменіхін Костянтин Михайлович, Мицик Юрій Андрійович, Моця Олександр Петрович, Боряк Геннадій Володимирович, Боровик Анатолій Миколайович, Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Гетьманщина, Дятлов Володимир Олександрович, Данило Апостол, Іван Скоропадський, Іван Мазепа, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, 1994.
Кирило Розумовський
Кирило Григорович Розумовський (Лемеші, Козелецька сотня, Київський полк, Гетьманщина —, Батурин, Чернігівська губернія, Російська імперія) — український військовий, політичний і державний діяч.
Новинка!!: Сіверянський літопис і Кирило Розумовський · Побачити більше »
Коваленко Олександр Борисович
Олекса́ндр Бори́сович Ковале́нко (5 лютого 1951, Чернігів) — український історик, спеціаліст у галузі історіографії, джерелознавства, археографії, історичного краєзнавства, дослідник Лівобережної України 17-19 ст.
Новинка!!: Сіверянський літопис і Коваленко Олександр Борисович · Побачити більше »
Павленко Сергій Олегович
Батьківська хата Сергія Павленка в Дяговій. 2015 рік. Сергі́́й Оле́гович Павле́нко (*, Луцьк) — український журналіст, публіцист, історик-мазепознавець, краєзнавець, дослідник Гетьманщини та Чернігово-Сіверщини, шеф-редактор наукового журналу «Сіверянський літопис» (Чернігів).
Новинка!!: Сіверянський літопис і Павленко Сергій Олегович · Побачити більше »
Папакін Георгій Володимирович
Папакін Георгій Володимирович (Київ) — український історик, архівіст, джерелознавець, археограф, доктор історичних наук, директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.
Новинка!!: Сіверянський літопис і Папакін Георгій Володимирович · Побачити більше »
Половець Володимир Михайлович
Володи́мир Миха́йлович По́ловець (нар.) — український науковець, історик.
Новинка!!: Сіверянський літопис і Половець Володимир Михайлович · Побачити більше »
Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка
Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка — вищий навчальний заклад в Україні, осередок вищої педагогічної освіти на північному Лівобережжі України.
Новинка!!: Сіверянський літопис і Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Сіверянський літопис і Українська мова · Побачити більше »
Чухліб Тарас Васильович
Тара́с Васи́льович Чухліб (Ольшаниця) — український історик, доктор історичних наук.
Новинка!!: Сіверянський літопис і Чухліб Тарас Васильович · Побачити більше »
Чернігів
Черні́гів — місто на півночі України — обласний центр Чернігівської області.
Новинка!!: Сіверянський літопис і Чернігів · Побачити більше »
Чернігівська обласна державна адміністрація
Чернігівська обласна державна адмністрація. Чернігівська обласна державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території Чернігівської області, а також реалізує повноваження, делеговані їй обласною радою.
Новинка!!: Сіверянський літопис і Чернігівська обласна державна адміністрація · Побачити більше »
Ячменіхін Костянтин Михайлович
Ячменіхін Костянтин Михайлович (15 червня 1948, Баку) — доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії.
Новинка!!: Сіверянський літопис і Ячменіхін Костянтин Михайлович · Побачити більше »
Мицик Юрій Андрійович
Юрій Андрійович Мицик (30 грудня 1949, м. Дніпропетровськ, нині Дніпро) — український історик, джерелознавець, археограф, дослідник історії України козацької доби, церковної історії, збирач усних свідчень про Голодомор в Україні 1932—1933 років, публіцист, україніст.
Новинка!!: Сіверянський літопис і Мицик Юрій Андрійович · Побачити більше »
Моця Олександр Петрович
Олександр Петрович Моця (*30 травня 1950) — український археолог-медієвіст.
Новинка!!: Сіверянський літопис і Моця Олександр Петрович · Побачити більше »
Боряк Геннадій Володимирович
Боряк Геннадій Володимирович (* 15 грудня 1956, м. Київ) – український історик-архівіст — дослідник у галузі камеральної археографії.
Новинка!!: Сіверянський літопис і Боряк Геннадій Володимирович · Побачити більше »
Боровик Анатолій Миколайович
Боровик Анатолій Миколайович (20 липня 1949, Кіпті Козелецького району Чернігівської області) — доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки і методики викладання історії та суспільних дисциплін.
Новинка!!: Сіверянський літопис і Боровик Анатолій Миколайович · Побачити більше »
Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка
Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка (колишнє Товариство «Просвіта») — українська громадська організація культурно-освітянського спрямування.
Новинка!!: Сіверянський літопис і Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка · Побачити більше »
Гетьманщина
Гетьма́нщина або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля.
Новинка!!: Сіверянський літопис і Гетьманщина · Побачити більше »
Дятлов Володимир Олександрович
Дятлов Володимир Олександрович (5 січня 1951, Бучки; Чернігівська область) — український історик, вчений-медієвіст, кандидат історичних наук (1983), доцент (1987), доктор історичних наук (1998), професор (1998).
Новинка!!: Сіверянський літопис і Дятлов Володимир Олександрович · Побачити більше »
Данило Апостол
Дани́ло Апо́стол (Горобець 2003:112. —) — український військовий, політичний і державний діяч.
Новинка!!: Сіверянський літопис і Данило Апостол · Побачити більше »
Іван Скоропадський
Іва́н Скоропа́дський (1646 — 14 липня 1722) — український військовий, політичний і державний діяч.
Новинка!!: Сіверянський літопис і Іван Скоропадський · Побачити більше »
Іван Мазепа
259x259пкс Іва́н Степа́нович Мазе́па-Каледи́нський (Коледи́нський) (20 березня 1639, хутір Мазепинці — за іншими джерелами у ніч з 21 на 22 вересня, Варниця) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687–1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704–1709). Князь Священної Римської імперії (1707—1709). Представник шляхетного роду Мазеп-Колединських герба Курч із Київщини. Після обрання гетьманом намагався відновити авторитет гетьманства в Україні. Зробив великий внесок до економічно-культурного розвитку Лівобережжя. Перебуваючи під патронатом московського царя Петра I, проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького з кордонами часів Хмельниччини. Кавалер орденів Андрія Первозваного (1700) і Білого Орла (1705). Тривалий час формально підтримував Московське царство у Північній війні зі Шведською імперією, проте 1708 року підтримав бік шведів. Після поразки під Полтавою вимушений був переселитись до Молдовського князівства.
Новинка!!: Сіверянський літопис і Іван Мазепа · Побачити більше »
Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України
Інститут української археографії та джерелознавства ім.
Новинка!!: Сіверянський літопис і Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України · Побачити більше »
1994
Без опису.
Новинка!!: Сіверянський літопис і 1994 · Побачити більше »
