Більш швидкий доступ, ніж браузер!
30 відносини: XVI століття, XVII століття, Курська область, Південно-східне наріччя української мови, Подільський говір, Петрівське (Балаклійський район), Оскіл, Атлас української мови, Наголос, Новомосковськ, Росія, Ростовська область, Сумська область, Сіверський Донець, Степовий говір, Східнополіський говір, Слобідська Україна, Слов'янськ, Словозміна, Українська мова, Харківська область, Шарпило Борис Антонович, Бєлгородська область, Безкровний Олександр Матвійович, Воронезька область, Ветухів Олексій Васильович, Діалект, Іменник, Луганська область, Лозова (місто).
XVI століття
Без опису.
Новинка!!: Слобожанський говір і XVI століття · Побачити більше »
XVII століття
17 століття припадає на епоху Нової історії.
Новинка!!: Слобожанський говір і XVII століття · Побачити більше »
Курська область
Курська область — область у Росії, входить до складу Центрального федерального округу.
Новинка!!: Слобожанський говір і Курська область · Побачити більше »
Південно-східне наріччя української мови
Степовий говір (6) Півде́нно-схі́дне нарі́ччя — одне з трьох наріч української діалектної мови, що охоплює територію Півдня, Сходу та Центру сучасної України, а також більшість територій розселення українців у Росії.
Новинка!!: Слобожанський говір і Південно-східне наріччя української мови · Побачити більше »
Подільський говір
Подільський говір (8) Подільський говір — говір української мови.
Новинка!!: Слобожанський говір і Подільський говір · Побачити більше »
Петрівське (Балаклійський район)
Петрі́вське — село в Україні, в Балаклійському районі Харківської області.
Новинка!!: Слобожанський говір і Петрівське (Балаклійський район) · Побачити більше »
Оскіл
Оскі́л — річка в Росії та Україні, ліва притока Сіверського Дінця (басейн Азовського моря).
Новинка!!: Слобожанський говір і Оскіл · Побачити більше »
Атлас української мови
«Атлас української мови» (скорочено АУМ) — зібрання лінгвістичних карт, на яких відбито поширення явищ української мови на всій території її побутування, загальномовний національний атлас.
Новинка!!: Слобожанський говір і Атлас української мови · Побачити більше »
Наголос
На́голос або акце́нт (Accentus, Akzent, stress, τόνος) — надсегментна одиниця мовлення.
Новинка!!: Слобожанський говір і Наголос · Побачити більше »
Новомосковськ
Новомоскóвськ (давні назви до 1794 року — Самарчик, Новоселиця) — місто обласного підпорядкування Дніпропетровської області, адміністративний центр Новомосковського району.
Новинка!!: Слобожанський говір і Новомосковськ · Побачити більше »
Росія
Росі́йська Федера́ція, або Росі́я (Российская Федерация, Россия) — держава у північній Євразії, федеративна змішана республіка, столиця — Москва.
Новинка!!: Слобожанський говір і Росія · Побачити більше »
Ростовська область
Росто́вська о́бласть (Росто́вская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації в складі Південного федерального округу.
Новинка!!: Слобожанський говір і Ростовська область · Побачити більше »
Сумська область
Сумська́ о́бласть — область у північно-східній частині України; охоплює частини Середньоруської височини і Придніпровської низовини.
Новинка!!: Слобожанський говір і Сумська область · Побачити більше »
Сіверський Донець
Сі́верський Доне́ць У назві відбувається чергування і/о: (також Діне́ць) — річка півдня Східноєвропейської рівнини, що тече через Бєлгородську область Росії, Харківську, Донецьку й Луганську області України, і Ростовську область Росії; права й найбільша притока Дону.
Новинка!!: Слобожанський говір і Сіверський Донець · Побачити більше »
Степовий говір
Степовий говір (6) Степови́й го́вір украї́нської мо́ви — один з новожитніх говорів, що разом з черкасько-полтавськими (середньонаддніпрянськими) й слобожанськими говірками утворює південно-східне наріччя, найпізніший за часом формування, найбільший за територією поширення.
Новинка!!: Слобожанський говір і Степовий говір · Побачити більше »
Східнополіський говір
Східнополіський говір (3) Східнополіський (лівобережнополіський) говір — діалект північного наріччя, що об'єднує групу українських говірок у північних районах Київської, Чернігівської та Сумської областей, в південно-західній частині Брянської області Росії (Стародубщина), в окремих районах Курської, Білгородської, Воронізької областей Росії; межує на півдні з середньонаддніпрянським говором по лінії Київ — Прилуки — Конотоп і далі по р. Сейм до межі з російськими говірками; територія східнополіського говору звужується внаслідок розширення на півночі південно-східного наріччя; західна межа середньонаддніпрянського говору проходить в основному по річці Дніпро і відділяє його від середньополіського говору; на півночі межує з білоруськими, а на північному сході — з російськими говірками.
Новинка!!: Слобожанський говір і Східнополіський говір · Побачити більше »
Слобідська Україна
Східної Слобожанщини. Слобідська́ Украї́на або Слобожа́нщина (рідше — Слобідщина) — історико-географічний край у східній частині України та прикордонних областях РФ, територія якого перекривається приблизно з територією п'яти Слобідських козацьких полків 17 — 18 століть, автономних формацій у межах Московського царства, а згодом Російської імперії.
Новинка!!: Слобожанський говір і Слобідська Україна · Побачити більше »
Слов'янськ
Слов'я́нськ (до 1784 Тор, Тавр, після — Солеванськ, Словенськ) — місто обласного значення Донецької області, адміністративний центр Слов'янського району.
Новинка!!: Слобожанський говір і Слов'янськ · Побачити більше »
Словозміна
Словозміна (також флексія), системне творення різних форм того самого слова відповідно до його синтаксичних пов'язань з ін.
Новинка!!: Слобожанський говір і Словозміна · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Слобожанський говір і Українська мова · Побачити більше »
Харківська область
Ха́рківська о́бласть — область у Слобідській Україні в межах Придніпровської низовини і Середньоруської височини.
Новинка!!: Слобожанський говір і Харківська область · Побачити більше »
Шарпило Борис Антонович
Бори́с Анто́нович Шарпи́ло (* 25 листопада 1917 — † 16 лютого 1996) — кандидат філологічних наук, доцент Луганського національного університету, дослідник діалектних особливостей східнослобожанських говірок, теорії та історії епістолярного стилю, словотвору.
Новинка!!: Слобожанський говір і Шарпило Борис Антонович · Побачити більше »
Бєлгородська область
Бє́лгородська о́бласть (також Білгородська область; Белгородская область) — регіон Російської Федерації, що розташована в Центральній Росії на 500–700 км на південь від Москви, на межі з Україною.
Новинка!!: Слобожанський говір і Бєлгородська область · Побачити більше »
Безкровний Олександр Матвійович
Безкро́вний Олександр Матвійович (с. Пристайлове Лебединського повіту Харківської губернії, нині Лебединського району Сумської області — ?).
Новинка!!: Слобожанський говір і Безкровний Олександр Матвійович · Побачити більше »
Воронезька область
Воро́незька о́бласть (рідше Воронізька область; Воронежская область) — адміністративна одиниця в Росії, суб'єкт Російської Федерації.
Новинка!!: Слобожанський говір і Воронезька область · Побачити більше »
Ветухів Олексій Васильович
Олекса Ве́тухів (також Вєтухів;, за ін. даними — 1869, Тернова, Харківська область — 1941, Харків) — мовознавець, етнограф.
Новинка!!: Слобожанський говір і Ветухів Олексій Васильович · Побачити більше »
Діалект
Діале́кт (грец. διαλέγομαι, dialegomai «розмовляти, спілкуватись, вести розмову один з одним» звідки διάλεκτος — наріччя, говір, мова, якою спілкується між собою певна група людей) — різновид мови, що вживається як засіб порозуміння особами, пов'язаними між собою територією, фаховою або соціальною спільністю.
Новинка!!: Слобожанський говір і Діалект · Побачити більше »
Іменник
Іме́нник — самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що?.
Новинка!!: Слобожанський говір і Іменник · Побачити більше »
Луганська область
Луга́нська о́бласть (до 5 березня 1958 року та з 5 січня 1970 до 4 травня 1990 року — Ворошиловградська) — адміністративно-територіальна одиниця України, розташована на сході країни, переважно в басейні середньої течії Сіверського Дінця.
Новинка!!: Слобожанський говір і Луганська область · Побачити більше »
Лозова (місто)
Лозова́ — місто в південній частині Харківської області, центр однойменного району.
Новинка!!: Слобожанський говір і Лозова (місто) · Побачити більше »
