Логотип
Юніонпедія
Зв'язок
Завантажити з Google Play
Новинка! Завантажити Юніонпедія на вашому Android™ пристрої!
Установити
Більш швидкий доступ, ніж браузер!
 

Симо Мраович

Індекс Симо Мраович

Симо Мраович (Simo Mraović, Симо Мраовић; *, Кутіна, СФРЮ, тепер Хорватія —, Загреб, Хорватія) — хорватський (за походженням серб) письменник і поет молодшої генерації хорватської літератури, журналіст і громадський діяч.

21 відносини: Кутина, Польська мова, ПЕН-клуб, Німецька мова, Словенська мова, Соціалістична Федеративна Республіка Югославія, Серби, Угорська мова, Українська мова, Україна, Хорватська література, Хорватія, Швеція, Загреб, Загребський університет, Болгарська мова, Італійська мова, 1966, 2002, 2005, 2008.

Кутина

Положення громади Кутина на карті жупанії Ку́тина (Kutina) — місто в центральній Хорватії в складі Сисацько-Мославинської жупанії.

Новинка!!: Симо Мраович і Кутина · Побачити більше »

Польська мова

По́льська мо́ва (język polski, polszczyzna) — одна зі слов'янських мов, офіційна мова Польщі.

Новинка!!: Симо Мраович і Польська мова · Побачити більше »

ПЕН-клуб

right right «ПЕН-клуб» (International PEN, PEN Club) — міжнародна неурядова організація, яка об'єднує професійних письменників, редакторів і перекладачів.

Новинка!!: Симо Мраович і ПЕН-клуб · Побачити більше »

Німецька мова

Німе́цька мо́ва (Deutsch або deutsche Sprache; австро-баварська Deitsch, алеманська Dütsch і Deitsch, нижньонімецька Düütsch, нижньосаксонська Duuts, ріпуарська Dütsch, фризька Dútsk, західнофризька Düütsk, люксембурзька Däitsch, лімбурзька Duits) належить до германської групи мов, індоєвропейської сім'ї мов, державна мова в Федеративній Республіці Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії.

Новинка!!: Симо Мраович і Німецька мова · Побачити більше »

Словенська мова

Слове́нська мо́ва (slovenski jezik) — слов'янська мова, належить до групи південних слов'янських мов.

Новинка!!: Симо Мраович і Словенська мова · Побачити більше »

Соціалістична Федеративна Республіка Югославія

Соціалісти́чна Федерати́вна Респу́бліка Югосла́вія (Socijalistička Federativna Republika Jugoslavija,., Социјалистичка Федеративна Република Југославија, Socialistična federativna republika Jugoslavija, Jugoszláv Szocialista Szövetségi Köztársaság, Republika Socialiste Federative e Jugosllavisë) — колишня югославська держава, яка існувала у 1945–1992 роках.

Новинка!!: Симо Мраович і Соціалістична Федеративна Республіка Югославія · Побачити більше »

Серби

Серби (серб. Срби) — південнослов'янський народ, представники якого проживають у Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговині, Хорватії та інших країнах.

Новинка!!: Симо Мраович і Серби · Побачити більше »

Угорська мова

Угорська мова (рідше мадярська; угор. magyar nyelv) — рідна мова угорців, належить до фіно-угорської сім'ї мов, де разом з мовами ханти і мансі складає угорську групу.

Новинка!!: Симо Мраович і Угорська мова · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Новинка!!: Симо Мраович і Українська мова · Побачити більше »

Україна

Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.

Новинка!!: Симо Мраович і Україна · Побачити більше »

Хорватська література

Башчанська плита Хорватська література (Hrvatska književnost) — художня література, написана хорватською мовою, яка створювалася і створюється у Хорватії.

Новинка!!: Симо Мраович і Хорватська література · Побачити більше »

Хорватія

Респу́бліка Хорва́тія (Republika Hrvatska) — держава на півдні Центральної Європи і заході Балканського півострова, колишня союзна республіка в складі Югославії, що стала незалежною в 1991 році.

Новинка!!: Симо Мраович і Хорватія · Побачити більше »

Швеція

Шве́ція (Sverige), офіційна назва Королівство Швеція (швед.) — держава в Північній Європі на Скандинавському півострові.

Новинка!!: Симо Мраович і Швеція · Побачити більше »

Загреб

За́греб (Zagreb) — столиця Хорватії.

Новинка!!: Симо Мраович і Загреб · Побачити більше »

Загребський університет

Загребський університет (Sveučilište u Zagrebu, Universitas Studiorum Zagrabiensis) — університет у столиці Хорватії місті Загребі, найбільший у країні і найстаріший університет Південно-Східної Європи.

Новинка!!: Симо Мраович і Загребський університет · Побачити більше »

Болгарська мова

Болга́рська мова — одна з південнослов'янських мов.

Новинка!!: Симо Мраович і Болгарська мова · Побачити більше »

Італійська мова

Італійська мова (italiano) — мова романської групи індоєвропейської сім'ї.

Новинка!!: Симо Мраович і Італійська мова · Побачити більше »

1966

Без опису.

Новинка!!: Симо Мраович і 1966 · Побачити більше »

2002

Цей рік, закінчився 2003.

Новинка!!: Симо Мраович і 2002 · Побачити більше »

2005

Без опису.

Новинка!!: Симо Мраович і 2005 · Побачити більше »

2008

Без опису.

Новинка!!: Симо Мраович і 2008 · Побачити більше »

ВихідніВхідний
Гей! Ми на Facebook зараз! »