Зміст
60 відносини: Культура, Картезіанство, Карл Поппер, Карл Густав Гемпель, Колективна свідомість, Концепція історична, Пізнання, Причинність, Просвітництво, Пол Фейєрабенд, Поль Рікер, Періодизація історії, Оґюст Конт, Апорія, Наукова дисципліна, Науково-технічний прогрес, Національне самовизначення, Наратив, Наполеонівські війни, Райнгарт Козеллек, Риторика, Робін Джордж Коллінґвуд, Репродукція, Свідомість, Трансцендентальне, Транснаціональна історія, Телеологічні концепції еволюції, Цицерон, Школа «Анналів», Макс Вебер, Мистецтво, Мислення, Минуле, Методологія історії, Знання, Багатозначність, Баденська школа, Велика французька революція, Ганс-Георг Гадамер, Глобалізація, Гносеологія, Герменевтика, Георг Вільгельм Фрідріх Гегель, Діяльність, Джерелознавство, Дихотомія, Істина, Історія, Історія повсякденності, Історична антропологія, ... Розгорнути індекс (10 більше) »
Культура
Давньоєгипетське мистецтво, 1400 р. до н. е. Перський палац Хаш Бехешт Культу́ра (Culture — «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил всередині соціуму для його збереження та гармонізації.
Переглянути Пізнання історичне і Культура
Картезіанство
Картезіа́нство — сукупність філософських напрямів та течій другої половини XVII ст., серед яких можна знайти навіть взаємовиключні.
Переглянути Пізнання історичне і Картезіанство
Карл Поппер
Сер Карл Ра́ймунд Поппер (Sir Karl Raimund Popper; 28 липня 1902, Відень — 17 вересня 1994, Лондон) — британсько-австрійський філософ, логік і соціолог.
Переглянути Пізнання історичне і Карл Поппер
Карл Густав Гемпель
Карл Густав «Пітер» Гемпель (8 січня 1905 — 9 листопада 1997) — американський письменник і філософ німецького походження.
Переглянути Пізнання історичне і Карл Густав Гемпель
Колективна свідомість
Колекти́вна свідо́мість (consciense, collective; Kollektivbewusstsein) за Е. Дюркгаймом — духовна єдність суспільства, яка не є простою сумою індивідуальних свідомостей, існує незалежно від них у вигляді соціальних факторів (звичаїв, моралі, права, традицій, знань і т.
Переглянути Пізнання історичне і Колективна свідомість
Концепція історична
Концепція історична Термін "історична концепція" має багато значень і вживається для іменування: а) системи поглядів на історичні факти; б) певного способу розуміння, тлумачення та узагальнення історичних явищ і подій; в) системи доказів тих чи ін.
Переглянути Пізнання історичне і Концепція історична
Пізнання
Пізнáння — сукупність процесів, процедур і методів набуття знань про явища і закономірності об'єктивного світу.
Переглянути Пізнання історичне і Пізнання
Причинність
Причи́нність, також причи́нно-наслідко́вий зв’язо́к, причи́новість, причи́ново-наслідко́вий зв’язо́к, кауза́льність — (неформально, нестрого розуміючи) '''зв’язок''' між подією А («'''причиною'''») й іншою подією Б («'''наслідком'''»), яка необхідно настає за першою чи витікає з неї.
Переглянути Пізнання історичне і Причинність
Просвітництво
thumb Просві́тництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття.
Переглянути Пізнання історичне і Просвітництво
Пол Фейєрабенд
Пол Карл Фейєрабенд Пол (Пауль) Карл Файєрабенд (13 січня 1924, Відень, Перша Австрійська Республіка — 11 лютого 1994, Женольє, кантон Во, Швейцарія) — американський філософ і методолог науки.
Переглянути Пізнання історичне і Пол Фейєрабенд
Поль Рікер
Поль Рікер (Paul Ricœur; 27 лютого 1913, Валанс, Франція — 20 травня 2005, Шатне-Малабрі, Франція) — французький філософ, поряд із Гайдеггером і Гадамером один із провідних представників філософської герменевтики, нової гілки філософії, що виросла з кореня феноменології.
Переглянути Пізнання історичне і Поль Рікер
Періодизація історії
Періодизація історії — поділ історії людства на періоди.
Переглянути Пізнання історичне і Періодизація історії
Оґюст Конт
Оґю́ст Конт (Isidore Marie Auguste François Xavier Comte;, Монпельє —, Париж) — французький філософ, соціолог, позитивіст.
Переглянути Пізнання історичне і Оґюст Конт
Апорія
Апо́рія (απορια — безвихідність) — за формальною логікою — ускладнення в міркуванні, яке здається непереборним.
Переглянути Пізнання історичне і Апорія
Наукова дисципліна
Наукова дисципліна — самостійна галузь наукових знань або логіко-змістовна система наукових понять.
Переглянути Пізнання історичне і Наукова дисципліна
Науково-технічний прогрес
Науко́во-техні́чний прогре́с — це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи; це об'єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.
Переглянути Пізнання історичне і Науково-технічний прогрес
Національне самовизначення
Самовизначення — принцип, згідно з яким кожна спільнота має невід'ємне право на вільне облаштування свого громадського і політичного життя і сама визначає форму свого правління.
Переглянути Пізнання історичне і Національне самовизначення
Наратив
Нарати́в (англ. і фр. narrative — оповідь, від narrare — розповідати) — історично і культурно обґрунтована інтерпретація певного аспекту світу з певної позиції.
Переглянути Пізнання історичне і Наратив
Наполеонівські війни
Наполео́нівські ві́йни (1799–1815) — серія з кількох воєн, проведених Францією в період Консульства (1799—1804) і імперії Наполеона (1804—1814, 1815).
Переглянути Пізнання історичне і Наполеонівські війни
Райнгарт Козеллек
Ра́йнгарт Козе́ллек Reinhart Koselleck;, Герліц —, Бад-Ейнгаузен у Північному Рейні-Вестфалії) — німецький історик та теоретик історичної науки. Основоположник впливового в історіографії напряму — історії понять.
Переглянути Пізнання історичне і Райнгарт Козеллек
Риторика
Еразм Роттердамський був популяризатором класичної риторики Рито́рика — це наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей.
Переглянути Пізнання історичне і Риторика
Робін Джордж Коллінґвуд
Робін Джордж Коллінґвуд (Robin George Collingwood; 22.02.1889, Картмел-Фелл, Велика Британія — 09.01.1943, Коністон, Ланкашир) — британський філософ-неогегельянець та історик, автор книги «Ідея історії».
Переглянути Пізнання історичне і Робін Джордж Коллінґвуд
Репродукція
Репроду́кція (префікс, що означає зворотню або повторну дію і produco — створюю) — відтворення.
Переглянути Пізнання історичне і Репродукція
Свідомість
Так зображували свідомість на початку 17 століття Свідо́мість — здатність людини пізнавати навколишній світ та саму себе за допомогою мислення та розуму, в результаті чого формується інтелект особистості.
Переглянути Пізнання історичне і Свідомість
Трансцендентальне
Трансцендентальне (від transcendens — те, що виходить за межі) — те, що зв'язує частини змісту, які перебувають по різні боки від деякої межі.
Переглянути Пізнання історичне і Трансцендентальне
Транснаціональна історія
Транснаціональна (або глобальна, «світова») історія — досліджує історію у глобальній перспективі.
Переглянути Пізнання історичне і Транснаціональна історія
Телеологічні концепції еволюції
Телеологічні концепції еволюції набули значного поширення наприкінці XIX ст.
Переглянути Пізнання історичне і Телеологічні концепції еволюції
Цицерон
Марк Туллій Цицерон (Marcus Tullius Cicero, 3 січня 106 до н. е. — 7 грудня 43 до н. е.) — давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ та літератор.
Переглянути Пізнання історичне і Цицерон
Школа «Анналів»
Школа «Анналів» — науковий напрямок в історичній науці, один з провідних дослідницьких напрямів у сучасній історичній науці, який виник у Франції та групувався навколо заснованого Марком Блоком і Люсьєном Февром журналу, що виходив під назвою «Аннали» (1929—1939), «Аннали соціальної та економічної історії» (Annales d'histoire, économique et sociale)(1939—1941), «Аннали соціальної історії» (Annales.
Переглянути Пізнання історичне і Школа «Анналів»
Макс Вебер
Максиміліа́н Карл Емі́ль Ве́бер (Maximilian Carl Emil Weber; 21 квітня 1864, Ерфурт, Пруссія — 14 червня 1920, Мюнхен, Німеччина), відомий як Макс Вебер (Max Weber) — німецький соціолог, філософ, історик, політичний економіст.
Переглянути Пізнання історичне і Макс Вебер
Мистецтво
''Атрибути живопису, скульптури й архітектури'', Ен Вале-Костер, 1769 рік, Лувр Мисте́цтво — одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відбиває дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів.
Переглянути Пізнання історичне і Мистецтво
Мислення
Мислитель»'' Родена, 1888 Ми́слення — процес формування й упорядкування ідей людиною або іншою розумною істотою.
Переглянути Пізнання історичне і Мислення
Минуле
Минуле — частина лінії часу, що складається з подій, які вже відбулися.
Переглянути Пізнання історичне і Минуле
Методологія історії
Методологія історичної науки (історії) — спеціальна історична дисципліна, яка визначає її предмет і об'єкт, ціль пізнання, вивчає науковий і соціальний статус історичної науки, її дисциплінарну будову, теорію історичного пізнання (включаючи загальфілософські, гносеологічні й епістомологічні основи, принципи, рівні, види й методи історичного пізнання).
Переглянути Пізнання історичне і Методологія історії
Знання
ἐπιστήμη, Персоніфікація знань. Бібліотека Цельсія у Ефесі, Туреччина Знання — фундаментальне філософське поняття, визначене в Філософському словнику як «форма духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності, що характеризується усвідомленням їх істинності».
Переглянути Пізнання історичне і Знання
Багатозначність
Багатозначність або Полісемі́я (πολυσημεία «багатозначність», інша назва «багатозначність слова») — наявність у мовній одиниці (слові, фраземі, граматичній формі, синтаксичній конструкції) кількох значень.
Переглянути Пізнання історичне і Багатозначність
Баденська школа
Ба́денська шко́ла (Фрайбурзька школа) — ідеалістичний напрям в німецькій буржуазній філософії кінця 19 і поч.
Переглянути Пізнання історичне і Баденська школа
Велика французька революція
Штурм Бастилії Вели́ка францу́зька револю́ція (1789–1799) — одна з найважливіших подій в історії Франції.
Переглянути Пізнання історичне і Велика французька революція
Ганс-Георг Гадамер
Ганс-Георг Га́дамер (Ганс-Ґеорг Ґадамер; Hans-Georg Gadamer) (11 лютого 1900, Марбург — 12 березня 2002, Гайдельберг) — німецький філософ, один із найзначніших мислителів другої половини XX ст., відомий передусім як засновник «філософської герменевтики».
Переглянути Пізнання історичне і Ганс-Георг Гадамер
Глобалізація
Земна куля Глобаліза́ція (globalization) — процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації.
Переглянути Пізнання історичне і Глобалізація
Гносеологія
Гносеологія (від γνώσις — «пізнання» і λόγος — «вчення, наука») — теорія пізнання, розділ філософії.
Переглянути Пізнання історичне і Гносеологія
Герменевтика
Герменевтика (від ερμηνεύειν — тлумачити) — у первісному значенні — напрям наукової діяльності, пов'язаний з дослідженням, поясненням, тлумаченням філологічних, а також філософських, юридичних, історичних і релігійних текстів.
Переглянути Пізнання історичне і Герменевтика
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (Georg Wilhelm Friedrich Hegel, 27 серпня 1770 — 14 листопада 1831) — німецький філософ 19 століття, який створив систематичну теорію діалектики.
Переглянути Пізнання історичне і Георг Вільгельм Фрідріх Гегель
Діяльність
Людська діяльність — процес (процеси) активної взаємодії суб'єкта з об'єктом, під час якого суб'єкт задовольняє будь-які свої потреби, досягає мети.
Переглянути Пізнання історичне і Діяльність
Джерелознавство
Джерелозна́вство (історичне джерелознавство) — галузь історичної науки, комплекс спеціальних історичних дисциплін, які вивчають походження історичних джерел, теорію та практику їх використання в історичних дослідженнях, структуру та функції джерельної бази.
Переглянути Пізнання історичне і Джерелознавство
Дихотомія
На цьому малюнку, універсальна множина U (увесь прямокутник) є дихотомований на дві множини A (рожевим) та її доповнення Ac (сірим). Дихотомія — це розбиття цілого (чи множини) на дві частини (підмножини).
Переглянути Пізнання історичне і Дихотомія
Істина
Жуля Жозефа Лефевра. І́стина — одна з центральних категорій гносеологіїФилософский словарь.
Переглянути Пізнання історичне і Істина
Історія
''«Алегорія історії»'', Ніколаос Гізіс, 1892 р. Істо́рія (від ἱστορία — оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле) або діє́пис (діє́пись) — наука, яка вивчає минуле людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій.
Переглянути Пізнання історичне і Історія
Історія повсякденності
Історія повсякденності (повсякдення; Alltagsgeschichte) — один із сучасних напрямів розвитку історичної науки.
Переглянути Пізнання історичне і Історія повсякденності
Історична антропологія
Історична антропологія — галузь історичної науки, а у вужчому значенні — теоретико-методологічний підхід в історичній науці, для якої головним об'єктом дослідження є людина, зокрема її історичні та етнічні типи, а не окремі історичні події та процеси.
Переглянути Пізнання історичне і Історична антропологія
Історична пам'ять
Історична пам'ять — сукупність донаукових, наукових, квазінаукових і ненаукових знань та масових уявлень соціуму про спільне минуле.
Переглянути Пізнання історичне і Історична пам'ять
Історичний процес
Історичний процес — зміна суспільних подій, пов’язаних між собою прямими або опосередкованими причинно-наслідковими зв’язками.
Переглянути Пізнання історичне і Історичний процес
Інтелектуальна історія
Інтелектуальна історія — історична дисципліна, що вивчає історичні аспекти творчої та інтелектуальної сфери людської діяльності через культуру, біографію та соціокультурне оточення їх носіїв, включаючи її умови, форми і результати.
Переглянути Пізнання історичне і Інтелектуальна історія
Інформаційні технології
Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) — сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.
Переглянути Пізнання історичне і Інформаційні технології
Етнічна спільність
Етнічна спільність, етнічна спільнота (в етнографії, етнології, соціології) — вид стійкого соціального угруповання людей, що склався історично, може бути представлений родом, племенем, народністю, нацією; термін "етнічна спільність" близький поняттю "народ" в етнографічному значенні.
Переглянути Пізнання історичне і Етнічна спільність
Епістемологія
Епістемологія (επιστήμη, «знання»; λόγος, «вчення») — філософсько-методологічна дисципліна, у якій досліджується знання (епістеме) як таке, його будова, структура, функціонування і розвиток.
Переглянути Пізнання історичне і Епістемологія
Лукіан
Лукіа́н (Λουκιάνος, близько 120 або 125 — після 180) — давньогрецький письменник, сатирик, вільнодумець періоду занепаду античного світу.
Переглянути Пізнання історичне і Лукіан
Література
бібліотеки. Літерату́ра (від litterae — буква, літера), іноді книжництво, письменство — сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства.
Переглянути Пізнання історичне і Література
Леопольд фон Ранке
Ранке, Леопольд фон (Leopold von Ranke; *21 грудня 1795, Віе, Тюрингія — †23 травня 1886, Берлін) — офіційний історіограф Прусії (з 1841 р.), який розробив методологію сучасної історіографії, засновану на абсолютизації архівних джерел і прагненні до історизму.
Переглянути Пізнання історичне і Леопольд фон Ранке
Йоганн Густав Дройзен
Йоганн Густав Дройзен Йоганн Густав Бернгард Дройзен (1808—1884) — німецький історик, представник т. зв.
Переглянути Пізнання історичне і Йоганн Густав Дройзен