Зміст
34 відносини: X століття, XI століття, XVII століття, Кримські татари, Путивль, Путивльська загальноосвітня школа-інтернат, Польсько-турецькі війни, Ольговичі, Олексій Михайлович, Новгород-Сіверська фортеця, Рильська фортеця, Сумська фортеця, Сумська область, Слово о полку Ігоревім, Україна, Фортеця, Шляхта, Московське царство, Московія, Мовчанський монастир, Вічний мир (1686), Велике князівство Московське, Велике князівство Литовське, Глухівська фортеця, Єфросинія Ярославна, Ігор Святославич, Іпатіївський літопис, 1146, 1186, 1500, 1672, 1681, 1686, 6 серпня.
X століття
X століття було останнім століттям умовного періоду Раннього Середньовіччя в Європі.
Переглянути Путивльська фортеця і X століття
XI століття
XI століття — століття на межі завершення умовного періоду Раннього Середньовіччя в Європі та періоду, який історики Європи класифікують як Високе Середньовіччя.
Переглянути Путивльська фортеця і XI століття
XVII століття
17 століття припадає на епоху Нової історії.
Переглянути Путивльська фортеця і XVII століття
Кримські татари
Кри́мські тата́ри (qırımtatarlar або qırımlılar, в однині qırımtatar або qırımlı) — східноєвропейський тюркський народ, що історично сформувався в Криму.
Переглянути Путивльська фортеця і Кримські татари
Путивль
Пути́вль — стародавнє місто на Посем'ї, тепер районний центр Сумської області.
Переглянути Путивльська фортеця і Путивль
Путивльська загальноосвітня школа-інтернат
В історичному, мальовничому, чарівному місті Путивлі, що знаходиться на березі тихоплинної річки Сейм, розташований комунальний заклад Сумської обласної ради — Путивльська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів.
Переглянути Путивльська фортеця і Путивльська загальноосвітня школа-інтернат
Польсько-турецькі війни
По́льсько-туре́цькі ві́йни 17 століття між Річчю Посполитою і Османською імперією головним чином за володіння українськими землями.
Переглянути Путивльська фортеця і Польсько-турецькі війни
Ольговичі
вотчини Ольговичівhttp://www.chernigiv-rada.gov.ua/misto/simvolika-gerb Символіка міста «Герб». О́льговичі (дав.-рус. Ольговичи)— рід руських князів династії з Рюриковичів, нащадки Олега Святославича, онука Ярослава Мудрого.
Переглянути Путивльська фортеця і Ольговичі
Олексій Михайлович
Олексій I Михайлович Романов (—) — другий московський цар (1645—76) з династії Романових.
Переглянути Путивльська фортеця і Олексій Михайлович
Новгород-Сіверська фортеця
Но́вгород-Сі́верська форте́ця — одна з прикордонних фортець Київської Русі розташована на високому березі Десни (Замкова гора), збудована у 988 році Великим князем новгородським Володимиром для захисту від кочовиків.
Переглянути Путивльська фортеця і Новгород-Сіверська фортеця
Рильська фортеця
Рильська фортеця — прикордонна фортеця південної частини Русі, яка розташовувалась на найвищій частині берегової гряди в околицях «Гори Івана Рильського».
Переглянути Путивльська фортеця і Рильська фортеця
Сумська фортеця
Сумська фортеця — одна з найбільших і найбільш укріплених фортець Слобожанщини.
Переглянути Путивльська фортеця і Сумська фортеця
Сумська область
Сумська́ о́бласть — область у північно-східній частині України; охоплює частини Середньоруської височини і Придніпровської низовини.
Переглянути Путивльська фортеця і Сумська область
Слово о полку Ігоревім
Титуляр першого видання «Слова о полку Ігоревім»'' «Слово о полку Ігоревім» (Слово о плъку Игоревѣ), також «Слово про Ігорів похід», «Слово о полку Ігоревім, Ігоря, сина Святослава, внука Олега» — пам'ятка літератури стародавньої Русі, героїчна поема кінця XII ст, одна з найвідоміших пам'яток давньоруської літератури.
Переглянути Путивльська фортеця і Слово о полку Ігоревім
Україна
Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.
Переглянути Путивльська фортеця і Україна
Фортеця
Фортецца в Ретімно Кам'янці-Подільському Білгород-Дністровська фортеця Форте́ця (від Fortezza.) або тверди́ня — укріплена фортифікаційна споруда з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, великим запасом провіанту та озброєння; призначена для протидії довготривалій облозі та перебування у круговій обороні.
Переглянути Путивльська фортеця і Фортеця
Шляхта
''Польський шляхтич''. Рембрандт, 1637 р. Шля́хта (від верхньонімецького Slacht (сучасне Geschlecht) — рід, порода, стать) — привілейований стан у суспільствах доби середньовіччя та нового часу, у ширшому розумінні — військово-служила знать або ж родова аристократія.
Переглянути Путивльська фортеця і Шляхта
Московське царство
Моско́вське ца́рство, Московська держава, Московія (Московское государство, Московское царство, Moscovia) // Малая советская энциклопедия. — Т. 7. — С. 83.
Переглянути Путивльська фортеця і Московське царство
Московія
Портолан Басейну Чорного моря (Біла Русь, Татарія та Московія). Агнес Баттіста, 1550 патріарх православної церкви, по обидва боки ходи лежать ниць московські стрільці.
Переглянути Путивльська фортеця і Московія
Мовчанський монастир
Мовчанський монастир — монастир в місті Путивлі побудований в XVII-XIX століттях.
Переглянути Путивльська фортеця і Мовчанський монастир
Вічний мир (1686)
right Вічний мир (Pokój wieczysty, Вечный мир), Мир Гжимултовського (pokój Grzymułtowskiego), Трактат про вічний мир — мирний договір між Річчю Посполитою і Московською державою, підписаний 6 травня 1686 р.
Переглянути Путивльська фортеця і Вічний мир (1686)
Велике князівство Московське
Печатка Івана III (1497) Моско́вське князі́вство згодом відоме як Вели́ке князі́вство Моско́вське (Великое княжество Московское), більш відоме під історичною назвою Московія (Moscovia) — спочатку удільне князівство у складі Володимиро-Суздальського князівства, потім під безпосередньою владою Золотої Орди до 1480 року.
Переглянути Путивльська фортеця і Велике князівство Московське
Велике князівство Литовське
Вели́ке кня́зівство Лито́вське (лат.: Magnus Ducatus Lithuaniae, скорочено ВКЛ), повна назва — Вели́ке кня́зівство Лито́вське, Руське, Жамойтське та інших земель — монархічна держава у Східній Європі середньовіччя і нового часу.
Переглянути Путивльська фортеця і Велике князівство Литовське
Глухівська фортеця
Глухівська фортеця — це оборонні будівлі, що існували у XI—XVIII століттях і були центром згадки Глухова у Іпатіївському літописі як міста Київської Русі.
Переглянути Путивльська фортеця і Глухівська фортеця
Єфросинія Ярославна
Василь Перов, 1881) Є́фросинія Яросла́вна (?—?) — руська княгиня з роду Ростиславичів династії Рюриковичів.
Переглянути Путивльська фортеця і Єфросинія Ярославна
Ігор Святославич
І́гор Святосла́вич (*2 квітня 1151 — †29 грудня 1202) — князь новгород-сіверський (з 1178) і князь чернігівський (з 1198).
Переглянути Путивльська фортеця і Ігор Святославич
Іпатіївський літопис
Іпа́тіївський літо́пис — руське літописне зведення 1420-х років українського походження.
Переглянути Путивльська фортеця і Іпатіївський літопис
1146
Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Київська Русь.
Переглянути Путивльська фортеця і 1146
1186
Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Київська Русь.
Переглянути Путивльська фортеця і 1186
1500
Пізнє Середньовіччя Відродження Епоха великих географічних відкриттів Ганза Ацтецький потрійний союз Імперія інків.
Переглянути Путивльська фортеця і 1500
1672
Епоха великих географічних відкриттів Перша наукова революціяРіч Посполита Запорозька Січ Руїна.
Переглянути Путивльська фортеця і 1672
1681
Епоха великих географічних відкриттів Перша наукова революціяРіч Посполита Запорозька Січ Руїна.
Переглянути Путивльська фортеця і 1681
1686
Епоха великих географічних відкриттів Перша наукова революціяРіч Посполита Запорозька Січ Руїна.
Переглянути Путивльська фортеця і 1686
6 серпня
6 серпня — 218-й день року (219-й у високосні роки) в григоріанському календарі.
Переглянути Путивльська фортеця і 6 серпня