Зміст
32 відносини: Канопус, Південний Хрест (сузір'я), Південний полюс, Північний полюс, Пізня Античність, Правильний трикутник, Поляриссима, Полярна зоря, Орбітальна площина, Октант (сузір'я), Ахернар, Акрукс, Альфа Центавра, Античність, Нахил осі обертання, Небесна сфера, Небесний екватор, Сіріус, Ходор, Чумацький Шлях, Муха (сузір'я), Мала Магелланова Хмара, Зоряний час, Зодіак, Зодіакальна ера, Бронзова доба, Вісь обертання, Власний рух, Вега, Велика Магелланова Хмара, Галактика, Енеоліт.
- Мала Ведмедиця
- Октант (сузір'я)
- Системи небесних координат
Канопус
Кано́пус (α Car / α Carinae / Альфа Кіля) — найяскравіша зоря у південному сузір'ї Кіля, друга за яскравістю після Сіріуса зірка нічного неба.
Переглянути Полюс світу і Канопус
Південний Хрест (сузір'я)
Півде́нний Хрест (Crux) — сузір'я південної півкулі неба, найменше за площею серед 88 сучасних сузір'їв.
Переглянути Полюс світу і Південний Хрест (сузір'я)
Південний полюс
Південний геомагнітний полюс4. Південний полюс недосяжності Півде́нний по́люс (географічний або земний Південний полюс) — одна з двох точок перетину уявної осі обертання Землі та земної поверхні, де сходяться всі географічні меридіани.
Переглянути Полюс світу і Південний полюс
Північний полюс
Центральна точка — це і є Північний полюс Північний по́люс (ще Північний бігун) — одна з двох кінцевих точок уявної земної осі.
Переглянути Полюс світу і Північний полюс
Пізня Античність
завоювання Константинополя турками в 1453 році. Пізня Античність — періодизація, яку використовують історики як материкової частини Європи, так і середземноморського світу для опису часу переходу від античності до Середньовіччя.
Переглянути Полюс світу і Пізня Античність
Правильний трикутник
Правильний трикутник. Рівносторонній трикутник — трикутник, усі сторони якого рівні.
Переглянути Полюс світу і Правильний трикутник
Поляриссима
Поляриссима (від polaris — полярний) — умовна назва зорі, що розташована поблизу одного з полюсів світу (північного або південного) і видима неозброєним оком у полі зору меридіанних інструментів протягом усієї ночі // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І.
Переглянути Полюс світу і Поляриссима
Полярна зоря
Поля́рна зоря (α Малої Ведмедиці) — досить яскрава зоря, розташована поблизу Північного полюсу світу.
Переглянути Полюс світу і Полярна зоря
Орбітальна площина
Орбітальною площиною об'єкта, що рухається по орбіті навколо іншого об'єкта, є геометрична площина, у якій пролягає його орбіта.
Переглянути Полюс світу і Орбітальна площина
Октант (сузір'я)
Окта́нт (Octans) — сузір'я південної півкулі неба.
Переглянути Полюс світу і Октант (сузір'я)
Ахернар
Ахерна́р (α Eri / α Ерідана / Альфа Ерідана) — найяскравіша зоря в сузір'ї Ерідану і дев'ята за яскравістю зоря нічного неба.
Переглянути Полюс світу і Ахернар
Акрукс
Акрукс (α Альфа Південного Хреста, α Crucis) — це найяскравіша зоря сузір'я Південний Хрест, яка при сумарній видимій зоряній величині 0,77, є 12-ю за яскравістю зорею на нічному небі.
Переглянути Полюс світу і Акрукс
Альфа Центавра
Розташування Альфи Центавра на небесній сфері Розміри компонент Альфи Центавра в порівнянні з Сонцем А́льфа Цента́вра (α Centauri, також Толіман) — найближча до Сонця зоряна система (4,35 світлових років), що складається з трьох зір: Альфа Центавра A, Альфа Центавра B, Альфа Центавра C (Проксима Центавра)Припускається, що Проксима може бути окремою зорею, гравітаційно не пов'язаною з системою AB.
Переглянути Полюс світу і Альфа Центавра
Античність
давньогрецькій культурі. Афіни, Греція Ант́ичність (від antiquus, також Класична епоха) — період історії від 800 року до н. е. до 600 року н. е. у регіоні Середземного моря.
Переглянути Полюс світу і Античність
Нахил осі обертання
земної осі. Нахил осі обертання (нахил осі, кут обертання) — кут відхилення осі обертання астрономічного об'єкту від перпендикуляру щодо площини його орбіти.
Переглянути Полюс світу і Нахил осі обертання
Небесна сфера
Небе́сна сфе́ра — уявна сфера, що оточує Землю, на якій, як здається, лежать небесні тіла.
Переглянути Полюс світу і Небесна сфера
Небесний екватор
екліптики. Небе́сний еква́тор — велике коло небесної сфери, площина якого перпендикулярна осі світу.
Переглянути Полюс світу і Небесний екватор
Сіріус
Сі́ріус α Великого Пса, (Sirius; давноєгипетська Сопт, або не зовсім правильно — Сотіс; аккадською назва — Как сі ді («стріла»)) — найяскравіша зоря на небі, подвійна зоря.
Переглянути Полюс світу і Сіріус
Ходор
Ходор (Хадар, β Центавра) — друга за яскравістю зоря в сузір'ї Центавра й одинадцята за яскравістю зоря на нічному небі.
Переглянути Полюс світу і Ходор
Чумацький Шлях
Чума́цький Шлях — власна назва галактики, у якій розташована наша Сонячна система, а також усі зорі, які ми бачимо неозброєним оком.
Переглянути Полюс світу і Чумацький Шлях
Муха (сузір'я)
Му́ха (Musca) — сузір'я південної півкулі зоряного неба.
Переглянути Полюс світу і Муха (сузір'я)
Мала Магелланова Хмара
Мала Магелланова Хмара (ММО, SMC, NGC 292) — карликова галактика, супутник Чумацького Шляху.
Переглянути Полюс світу і Мала Магелланова Хмара
Зоряний час
Сонця уявному циферблаті: приблизно за місяць (шкала 06, 07, 08 тощо.) стрілка переміщається на 30 ° (шкала 0 °, 15 °, 30 ° тощо.) Зоряний час, s — часовий кут точки весняного рівнодення.
Переглянути Полюс світу і Зоряний час
Зодіак
Зодіакальні таблиці. ''Апокаліптичний рукопис XV сторіччя'' Зодіа́к (ζῳδιακός κύκλος — звірине коло) — сукупність 12 рівних секторів уявної смуги, яка розташована обабіч і вздовж екліптики — великого кола небесної сфери, по якому відбувається видимий річний рух Сонця.
Переглянути Полюс світу і Зодіак
Зодіакальна ера
Астрологічна ера (світова епоха, великий місяць, світовий місяць) (age) — в астрології період, протягом якого точка весняного рівнодення знаходиться в одному знаку зодіаку.
Переглянути Полюс світу і Зодіакальна ера
Бронзова доба
Поширення металургії в Старому світі до середини 2 тисячоліття. Темніші області найстарші. Зеленими цятками позначені родовища міді, синіми — олова, червоними — золота.
Переглянути Полюс світу і Бронзова доба
Вісь обертання
Обертання сфери навколо осі Ві́сь оберта́ння — лінія в просторі, відносно якої відбувається обертання.
Переглянути Полюс світу і Вісь обертання
Власний рух
Вла́сний рух (світила) — кутове зміщення видимого розташування світила на небесній сфері, пов'язане із його рухом відносно Сонячної системи.
Переглянути Полюс світу і Власний рух
Вега
Ве́га (від النسر الواقع — «шуліка, що падає») (α Ліри) — найяскравіша зоря в сузір'ї Ліри, п'ята за яскравістю зоря нічного неба, друга після Арктура в північній півкулі.
Переглянути Полюс світу і Вега
Велика Магелланова Хмара
Велика Магелланова Хмара — карликова галактика типу Irri, розташована на відстані близько 50 кілопарсек від нашої Галактики.
Переглянути Полюс світу і Велика Магелланова Хмара
Галактика
Землі Гала́ктика (Γαλαξίας — «молочний») — гравітаційно зв'язана система із зір і зоряних скупчень, міжзоряного газу, пилу й темної матерії.
Переглянути Полюс світу і Галактика
Енеоліт
Енеолі́т, халколі́т або мі́дна доба́ (від aeneus — мідний і λίθος — камінь) — назва перехідного часу від неоліту до бронзової доби, яку застосовують археологи в зв'язку з появою й поширенням у той час виробів із міді.
Переглянути Полюс світу і Енеоліт
Див. також
Мала Ведмедиця
- NGC 3172
- NGC 5034
- NGC 5144A
- NGC 6217
- NGC 6251
- NGC 6331
- Аркас (міфологія)
- Мала Ведмедиця
- Полюс світу
- Полярна зоря
Октант (сузір'я)
- HD117374
- HD148542
- HD191220
- HD206241
- NGC 2573
- NGC 7095
- NGC 7098
- Октант (сузір'я)
- Полюс світу
- Сигма Октанта
Системи небесних координат
- 0 (рік)
- Альмукантарат
- Барицентр
- Галактична система координат
- Галактичний квадрант
- Геоцентризм
- Годинний кут
- Горизонт
- Горизонтальна система координат
- Екватор
- Екваторіальна система координат
- Екліптика
- Екліптична система координат
- Зеніт
- Зодіак
- Зоряний рік
- Міжнародна небесна система координат
- Надир
- Небесна сфера
- Небесний екватор
- Незмінна площина
- Обертова система відліку
- Полюс світу
- Пряме піднесення
- Системи небесних координат
- Схилення (астрономія)
Також відомий як Небесний полюс, Небесні полюси, Полюси світу.